3.5. При загрозі виникнення затоплення (катастрофічного затоплення)

Необхідно:

• оповістити та зібрати працівників, довести до розпоряджень штабу ЦО;

• привести в готовність органи управління;

• видати попереднє розпорядження щодо організації усіх видів забезпечення можливих дій;

• підготувати до евакуації мінімально необхідних навчально-методичних посібників для продовження навчального процесу;

• погодити з місцевим штабом ЦО послідовність та порядок евакуації із зони затоплення;

• зосередити на верхніх поверхах навчально-методичні посібники;

• відключити електро-, паро-, газо-, водопостачання;

• евакуювати учнів, працівників та вивезти навчально-методичні посібники для продовження навчального процесу в безпечному місці.

3.6. При снігових бурях, ураганах, смерчах та інших стихійних лихах

Отримавши попередження про можливі стихійні лиха, організувати виконання необхідних попереджувальних заходів:

• укріпити окремі елементи будинку;

• герметизувати приміщення;

• підготувати засоби аварійного освітлення;

• створити запас питної води, продуктів харчування;

• під час бурі або інших стихійних лих заборонити вихід із приміщення. /Додаток № 1 п. 6/.

3.7. При виникненні надзвичайних ситуацій епідеміологічного характеру

У разі виникнення і розповсюдження групових та масових інфекційних захворювань необхідно:

• забезпечити виконання заходів та рекомендацій органів охорони здоров’я щодо профілактики попереджень інфекційних захворювань;

• посилити контроль за дотриманням гігієни та протиепідемічного режиму учнями та станом їх здоров’я з метою активного виявлення захворювань;

• у разі недуга учня або працівника негайно ізолювати його та організувати обстеження фахівцями лікувально-профілактичного закладу;

• забезпечити захист продуктів харчування та питної води від зараження;

• організувати лабораторну перевірку питної води та продуктів харчування;

• щоденно проводити дезинфекцію приміщення, звернути особливу увагу на побутові об’єкти;

• посилити контроль за регулярним профілактичним обстеженням працівників їдальні та буфету;

• щоденно доповідати завідуючому рай (міськ/во /ПТУ - облУО) про захворюваність у школі (ПТУ). /Додаток № 1 п. 7/.

Тема 5. Особливості використання продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

1. Рекомендації щодо використання в їжу продуктів харчування, забруднених радіонуклідами. Для створення безпеки проживання в умовах радіоактивного забруднення місцевості при постійному вживанні в їжу місцевих продуктів харчування необхідно дотримуватися певних правил, котрі сприятимуть зведенню до мінімуму рівня концентрації радіонуклідів в організмі людини.

При радіоактивному забрудненні особливістю підготовки продуктів харчування рослинного походження до вживання в їжу є застосування таких заходів первинної дезактивації і технологічної обробки, як миття овочів у проточній воді, зрізання головок коренеплодів, видалення верхніх листків капусти тощо. Ці заходи знижують вміст радіонуклідів у 2-10 разів. У випадках подальшої переробки овочів і фруктів (соління, маринування) вміст радіоактивних елементів зменшується додатково у декілька разів, але вживати розсоли і маринади не рекомендується. При застосуванні в їжу різноманітних продуктів харчування рослинного і тваринного походження існують деякі відмінності у рекомендаціях щодо їх використання.

1.1. Продукти харчування рослинного походження.

1. Перед використанням у їжу або на відгодівлю тваринам картоплі необхідно відмити її від ґрунту у проточній воді або замінити воду 2-3 рази. Окрім цього, при очищенні картоплі від лушпиння, потрібно знімати якомога товщий шар.

2. Перед використанням в їжу коренеплодів, наприклад, буряка, моркви, треба ретельно відмити їх від частинок ґрунту та зрізати головки коренеплодів на 1/4.

3. Всі фрукти і ягоди перед вживанням ретельно миють у проточній воді, а технологія приготування варення, соків, компотів з них, нічим не відрізняється від традиційної.

4. Загальноприйняті способи переробки олійних культур для одержання олії забезпечують значне зниження вмісту в них радіоактивних речовин.

5. Кукурудза й інші зернові та зернобобові культури не накопичують радіонукліди в таких обсягах, як овочі та фрукти. Тому, після попередньої обробки (перевіювання і звільнення від ґрунтового пилу) їх дозволяється використовувати для приготування страв і на відгодівлю худоби.

6. Відходи, отримані внаслідок переробки продуктів рослинництва, використовують для приготування корму сільськогосподарським тваринам без обмежень.

1.2. Продукти харчування тваринного походження.

1. Для зниження концентрації радіоактивних речовин у молоці, його переробляють на молочні продукти, тим самим виключаючи накопичення в організмі людини значної кількості радіонуклідів. У домашніх умовах дозволяється використовувати обезжирені сироватку та сир. При переробці сметани і вершків на вершкове масло основна частина радіоактивних речовин відходить у рідину (пахту). Якщо вершкове масло перетопити, то радіоактивних речовин можна позбутися майже повністю. Таким чином, молоко і ряд молочних продуктів, які мають деякий рівень радіоактивного зараження, після відповідної переробки дозволяється використовувати для харчових або кормових цілей.

2. Зменшити радіоактивну зараженість м’яса можна способом засолювання. При цьому м’ясо розрізають на шматки і засолюють, багаторазово змінюючи розсіл. При цьому радіоактивний цезій переходить у розчин і таким чином видаляється з продукту. Інший спосіб виведення радіонуклідів із м’яса полягає у тому, що його промивають проточною водою або 0,85 %-им розчином кухонної солі. Ефективність цього способу зростає одночасно із збільшенням терміну контакту м’яса з рідиною, підвищенням ступеня його подрібнення (не менше, ніж до 2,5 см) та інтенсивності переміщування під час промивання. Слід зазначити, що при переробці дуже подрібненого м’яса (м’ясної стружки) втрачається до 30-40 % поживних речовин, що негативно впливає на харчові та смакові властивості продукту. М’ясний бульйон в їжу не дозволяється використовувати.

3. Сало містить менше радіоактивних речовин, ніж інші продукти тваринництва. Але, для приготування солоного шпика краще використовувати метод мокрого посолу, у процесі якого радіонукліди видаляються із продукту в розсіл. Ефективність зменшення кількості радіоактивного цезію від способу переробки м’яса і сала в домашніх умовах відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Ефективність зменшення радіоцезію у продуктах

харчування тваринного походження

Спосіб обробки	Продукт	Ступінь зниження радіоцезію у продуктах
Варіння (30-40 хв.)	М’ясо	3-6
Промивання у проточній воді протягом 12 год. або 0,85%-му розчині кухонної солі	М’ясо	1,5-3
Перетоплення	Сало	20

2. Санітарні заходи в особистих підсобних господарствах в умовах радіоактивного забруднення місцевості. Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини у вигляді розчинних сполук, через систему “ґрунт – людина - рослина” і через повітря.

Основними джерелами проникнення радіоактивних речовин у житлові приміщення є:

• атмосферне повітря;

• побутові предмети, що вносяться з вулиці;

• брудне взуття та одяг;

• продукти харчування;

• дрова, які використовують для опалення, та попіл від їх спалювання.

Дотримання санітарних правил на забруднених територіях дозволяє усунути ці та інші способи надходження радіонуклідів у житлові приміщення й організм людини. Зменшення забруднення досягають, дотримуючись чистоти в домашніх умовах: у приміщеннях роблять вологе прибирання, робочу одежу і взуття залишають поза житловими кімнатами, попіл із печей вибирають після попереднього його зволожування, побутові предмети перед тим, як внести у приміщення, протирають.

Істотного зменшення рівня надходження радіоактивних речовин в помешкання досягають завдяки насадженню біля будинків дерев і високорослих кущів та квітів.

Важливим заходом обеззараження місцевості є перекопування ґрунту на необроблених ділянках, а також санітарна обробка території: прибирання сміття і захоронення харчових відходів. При цьому необхідно дотримуватись певних правил, зокрема:

• захоронення проводити в спеціально виритих ямах на глибині біля 1 м, місце захоронення повинно бути огороджене і позначене;

• воду після обмивання взуття і предметів треба зливати в одному місці, яке віддалене від джерел питної води (колодязів) не менше, ніж на 20 м.

Санітарна гігієна при проведенні сільськогосподарських робіт спрямована на зменшення дозових навантажень від зовнішнього та внутрішнього опромінення. Тому, після виконаних робіт потрібно ретельно мити з милом відкриті ділянки тіла, протягом дня часто приймати душ, підтримувати чистоту робочого одягу, який потрібно зберігати поза житловим приміщенням.

Деякі види діяльності в особистому господарстві проводяться в умовах підвищеної запиленості. Для попередження попадання радіоактивних речовин у легені достатньо використати засоби індивідуального протипилового захисту, наприклад, респіратор або ватно-марлеву пов’язку.

3. Використання продуктів харчування, забруднених нітратами. Екологічна чистота харчових продуктів залежить від зменшення впливу на них хімічних речовин, які застосовуються для підживлення рослин. Зазвичай, працівники санітарно-епідеміологічних станцій контролюють сільськогосподарську продукцію, яку реалізовують продавці на ринках. Проте, доцільно знати, як зменшити ризик споживання нітратів, дії яких призводять не лише до тимчасових розладів шлунково-кишкового тракту, але й можуть стати причиною важких захворювань.

Перш, ніж купувати продукти харчування, вимагайте у продавця сертифікат якості та довідку про вміст нітратів! Допустимі концентрації нітратів наведено в табл. 2.

Доцільно відзначити, що зберігання овочів при низьких температурах і належній вентиляції сприяє поступовому зниженню їх концентрації в продуктах харчування. Зокрема в картоплі, через півроку їх залишається біля 30 %. Це відбувається внаслідок біохімічних реакцій, які постійно протікають в овочах під час їх зберігання, при цьому мінеральний азот перетворюється у безпечний для організму людини органічний азот.

Вимочування овочів (окрім картоплі) у воді не звільняє їх від нітратів. Перед тим, як варити картоплю, рекомендується розрізати її не менше, ніж на чотири частини. Під час варіння протягом 15 хв. більша частина нітратів переходить у відвар, який зливають.

Допустимі концентрації нітратів в продуктах

харчування рослинного походження

Таблиця 2

Продукти харчування	Концентрація нітратів, мг/кг
Картопля	250
Капуста	500-900
Морква	25-400
Помідори, огірки	до 150
Буряк	1400
Цибуля	800
Листові овочі	2000
Диня	90
Гарбуз	60
Кабачки	400
Фрукти	60

З метою зменшення вмісту нітратів у коренеплодах доцільно зрізати на ¼ верхню і нижню частини, в огірків – частину біля плодоніжки. У капусти необхідно видаляти верхнє листя і качан, а квашена капуста найбільш прийнятна для використання (відносно нітратів) через чотири-шість тижнів після закваски.