Тема 4. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях

1. Визначення надзвичайних ситуацій та їх класифікація. За останні 20 років лише природні катаклізми забрали життя 3 млн. людей, а 1 млд. жителів Землі за цей період зазнали наслідків стихійних лих. Події природного, екологічного, технічного, військового та іншого характеру, що призводять до значної шкоди, порушення умов життєдіяльності людей можна об’єднати поняттям “надзвичайної ситуації” (НС).

Закон України (1993 р.) “Про цивільну оборону” окреслює надзвичайну ситуацію як порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об’єкті чи території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, використанням засобів ураження, що призвели чи можуть призвести до людських чи матеріальних втрат.

Серед катастроф виділяються події, пов’язані із різними проявами руйнівних сил природи, які об’єднані під загальною назвою “стихійні лиха”.

Стихійне лихо – катастрофічне природне явище чи процес, які можуть викликати людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші важкі наслідки.

Небезпечне природне явище – стихійна подія природного характеру, яка за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю може викликати негативні наслідки. Небезпечні природні явища можуть мати географічне, геологічне, метеорологічне та інше походження.

Єдиної класифікації надзвичайних ситуацій не існує, проте загальновизнаним є поділ надзвичайних ситуацій за характером походження. Вони бувають: техногенного, природного, екологічного, соціального характеру та пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.

Якщо в основу класифікування покладають масштаб і глибину НС, то їх можна поділити на локальні, об’єктивні, місцеві, регіональні, національні, глобальні.

Локальна НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням.

Об’єктова надзвичайна ситуація виникає, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків обмежена об’ємом та територією об’єкта.

Місцева надзвичайна ситуація виникає, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків обмежена територією міста (району) чи області.

Регіональна НС обмежується територією краю, декількох областей.

Глобальна НС обмежується територією декількох суміжних країн.

У кінцевому підсумку в загальній класифікації, виконаній для практичних цілей, за головну ознаку беруть систематизацію за суттю та характером базових подій та процесів, які мають місце у НС із врахування важливих ознак їх вияву.

2. Загальні положення про евакуацію населення у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. Евакуація – це організований вивід або вивіз населення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій, якщо виникає безпосередня загроза життю або загроза заподіти шкоди здоров’ю людей.

Евакуацію планують у таких випадках:

• аварій на атомних електростанціях;

• аварій з викидом отруйних речовин;

• загрози катастрофічного затоплення місцевості;

• масових пожеж;

• землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ, які можуть призвести до тяжких наслідків.

Евакозаходи передбачають вивід і вивіз населення із міст у безпечні райони в усіх напрямках міста. З метою скорочення термінів евакуації транспортом, який є на даній території, вивозяться люди, що не можуть самостійно рухатися організовано пішки на відстань до 25–30 км.

Чисельність колон досягає 1000 чоловік (по підприємствах, організаціях, навчальних закладах). Керівники евакопунктів завчасно планують місця привалів, харчування тощо. Рішення про початок евакуації населенню оголошують по радіо, телебаченню, в газетах тощо.

Дізнавшись про майбутню евакуацію, передусім треба відібрати найнеобхідніше: одяг, білизну, постільні та туалетні речі. Загальна вага їх не повинна перевищувати 50 кг на особу. Речі пакують у чемодани або згортки, до яких прикріплюють бирку, на якій вказують прізвище, ініціали, постійну адресу і кінцевий пункт евакуації. Евакуйовані беруть з собою документи, індивідуальні засоби захисту та невеликий запас продуктів. Дітей переважно евакуюють разом з батьками, але не виключена можливість вивезення їх зі школами і дитячими садками.

План евакуації є розподілом плану захисту населення і включає такі етапи:

• порядок оповіщення населення про початок евакуації;

• кількість населення, яка підлягає евакуації;

• терміни проведення евакуації;

• порядок вивозу, виводу населення із небезпечних районів;

• маршрути виводу та вивозу населення;

• порядок доставки населення із пунктів висадки і проміжних пунктів до місця розміщення;

• заходи для розміщення еваконаселення;

• порядок перевезення робітничих змін із районів (пунктів) розміщення до місця роботи і назад;

• організацію управління і зв’язку;

• організацію захисту і всебічного забезпечення еваконаселення в районах розміщення.

Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб людей

• тимчасове розташування громадян у безпечних районах;

• організація харчування в районах лиха і тимчасове розселення;

• організація забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

• організація надання фінансової допомоги потерпілим;

• медичне обслуговування в районах тимчасового розселення.

Зокрема, забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування ЦО сільського району.

Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених із собою.

Видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться в установленій формі, зокрема приготування та прийом гарячої їжі організується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації не більше 1Р/год. Якщо рівень радіаційного зараження від 1 до 5Р/год, то приготування їжі здійснюється тільки в закритих приміщеннях. Якщо рівень радіації більше 5Р/год, особовому складу невоєнізованих угрупувань замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці. Для приготування їжі в зонах радіаційного забруднення використовуються консервовані і концентровані продукти у захисній тарі й упаковці, які не потребують складної кулінарної обробки.

Допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді, встановлений Державним лікарем з урахуванням радіаційної обстановки, можуть змінюватися.