Розрахунок потенційних потреб населення Подільського регіону в рекреаційних закладах

Заклади	Потреби регіону, тис.місць	Потреби, що реалізується в регіоні
		всього, тис.місць	в %
Санаторії	14,1	8,2	55,8
Санаторії-профілакторії	8,9	1,3	14,6
Будинки відпочинку	27,3	0,0	0,0
Бази відпочинку	41,0	0,7	2,4
Дитячі табори	182,4	9,8	5,3

Розміщення, кількість та якість рекреаційних закладів Подільського регіону не відповідає сучасним вимогам і потребам. Цим зумовлена необхідність розробки нових підходів до розвитку мережі рекреаційних закладів і законодавчого забезпечення комплексного використання потенціалу рекреаційних ресурсів, резервування територій для відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму та створення їх кадастру.  В 1999 році в регіоні було надано послуги 128,8 тис. туристів і екскурсантів, що становить 4,3% від загальної їх кількості в Україні. Зазначимо, що за останній рік цей показник в по регіоні знизився на 31,0%. Найбільша кількість туристів і екскурсантів обслуговується у Вінницькій області – 66,0 тис. чол. (51,2%,), у Хмельницькій області - 42,9 (33,3%) та у Тернопільській – 19,8 (15,5%). Екскурсанти регіону становлять 33,2% від усіх туристів. Серед цілей відвідування на Поділлі у рекреантів переважають дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці – ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%).  За даними 1999 року Подільський регіон відвідало 3,3 тис. іноземних туристів (1,2% від загальної їх кількості в Україні). Потрібно зазначити, що за останні 3 роки кількість іноземних туристів по регіону зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуло із країн Європи – 1,1 тис. (45,2%) та Північної Америки – 0,8 (35,0%), із країн СНД 0,3 (10,8%), країн Азії – 0,2 тис. туристів (8,6%). Щодо країн, то на першому місці знаходяться громадяни США – 22,4%, далі ідуть Німеччини та Польщі – 13,7%, Канади – 10,8%, Росії – 6,6%, Ізраїлю – 5,0% та Великобританії – 4,3%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області – 1,8 тис. туристів (53,0%), в Тернопільській – 0,5 (15,0%), Хмельницькій – 1,1 (32%).  В той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 6,9 тис.чол., що становить 2,0% до загальноукраїнського показника. Найбільше туристів виїхало із Хмельницької області – 83,5%, це пов’язано із розміщенням в області одного із найбільших речових ринків України та розвитком в зв’язку з цим “шоп-турів”. Потрібно зазначити, що кількість громадян, які виїжджали за межі України з рекреаційними цілями в 1999 році у порівнянні із попередніми роками, значно скоротилась (у порівнянні із 1998 р. на 46,5%). У 1996 році показник в’їзду – виїзду становив 1 : 16, зараз – 1 : 2, а по країні він становить 1 : 3. Отже, в даному регіоні виїзд туристів переважає над в’їздом. А як свідчить світовий досвід, щоб туристична галузь була економічно ефективною, це співвідношення має бути 2 : 1 на користь в’їзду.  Особливістю регіону є переважання сільської системи розселення із великою кількістю малих міст, що мають значний історично-культурний потенціал для розвитку рекреаційної діяльності, тому в загальнодержавному рекреаційному комплексі регіон може спеціалізуватися на розвитку сільського, екологічного, оздоровчого та пізнавального туризму на базі багатої історико-культурної спадщини. Особливе місце повинна зайняти мережа історико-культурних територій.  Завданням рекреаційного районування Подільського регіону ставилося виділення сітки районів, визначення їх рекреаційного потенціалу; обгрунтування причин відмінностей між ними, прогнозування їх розвитку; ідентифікація районів, де рекреація зростає, де скорочується та які мають значний потенціал для перетворення у важливий елемент економічного розвитку; диференціація районів за рівнем розвитку рекреації. За результатами дослідження в регіоні виділено 13 рекреаційних районів: по 4 в Тернопільській та Хмельницькій областях і 5 у Вінницькій та 9 спеціалізованих рекреаційних зон (пізнавально-оздоровчого, лікувально-оздоровчого, оздоровчо-туристичного, лікувального напрямів). В дисертаційній роботі зроблено висновок, що найбільші перспективи щодо рекреаційного розвитку мають Кременецький, Тернопільський, Заліщицький, Придніпровсько-Збручанський, Хмільницький, Вінницький та Могилів-Подільський рекреаційні райони.  У третьому розділі “Основні напрями оптимізації розвитку рекреаційного комплексу Подільського регіону” пропонуються основні шляхи розвитку і удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону.   Для поліпшення розвитку РК варто в першу чергу проводити ефективну рекреаційну політику як на державному, так і регіональному рівнях. Вона означає систему соціально-економічних, організаційно-правових, зовнішньоекономічних, культурних та інших заходів, методів, впливів, що проводяться президентом, парламентом, урядом, державними і приватними організаціями, асоціаціями з метою регулювання та координації рекреаційної галузі, формування умов для розвитку рекреації. Рекреаційна політика в регіоні повинна спрямовуватись на підвищення іміджу рекреаційної діяльності з метою всебічного її розвитку (рис.2).  Важливим напрямом рекреаційної політики є сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, особливо в сфері туризму. В Подільському регіоні розвиток малого підприємництва може стимулюватися низькою зайнятістю населення, а також невисокою на даному етапі ефективністю функціонування потужних рекреаційних об’єднань. Крім того відродження народних промислів, ремісництва може проводитись лише малими підприємствами. Проте перешкодою в цьому є несприятливі фактори, серед яких можна виділити: невисоку підготовленість населення регіону до підприємництва, низьку якість інфраструктурного забезпечення, взагалі (шляхи сполучення, зв’язок, комунальне господарство та ін.), і рекреаційного, зокрема, відсутність інформаційної бази, нестачу кадрів туристичного профілю.  Беручи до уваги світові тенденції розвитку туризму (глобалізацію міжнародного туризму, перетворення туристичного ринку із ринку продавців у ринок покупців, значний розвиток екологічного туризму, соціодемографічні та політичні зміни (пізні шлюби, зменшення кількості дітей в сім'ях, зміни в стилі життя, створення Європейського союзу без внутрішніх кордонів)) та його особливості розвитку в нашій країні і Подільському рогіоні зокрема, для ефективного функціонування РК Подільського регіону можна запропонувати такі напрями. Туристичний продукт регіону має бути спеціалізованим, націленим на нетривалий багаторазовий відпочинок людей протягом року, мати за мету надання можливості значній кількості людей бути залученими до туристичного процесу, в основі якого мають бути соціальні інтереси. Комплексне використання рекреаційного потенціалу регіону передбачає удосконалення традиційних видів туризму (пізнавального, санаторно-курортного, спортивного) та запровадження нових (релігійного, екологічного, сільського, мисливського, наукового, ділового).  За результатами дослідження розроблено авторську модель територіальної організації рекреаційного комплексу Подільського регіону. Вона будується на основі уявлень про найбільш ефективні форми такої організації з позицій задоволення рекреаційних потреб. В регіоні виділяються головні центри формування рекреаційних потреб – найбільші міста (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький), їх зв'язують транспортні сполучення, навколо яких формуються зони короткострокового відпочинку. Зони тривалого відпочинку мають розміщуватися подалі від важливих транспортних магістралей, в районах із значним рекреаційно-ресурсним потенціалом. Важливе значення при розвитку туризму в регіоні надається функціонуванню Національного природного парку “Подільські Товтри”. Особливу роль в територіальній організації РК регіону відіграють точкові центри задоволення рекреаційних потреб – курорти, екскурсійні центри. Зважаючи на особливості даного регіону, значну роль тут можуть відігравати аграрно-рекреаційні зони, пов'язані із розвитком сільського, екологічного, наукового туризму. Особливе значення в регіоні повинно приділятися розвитку специфічних видів туризму: спелео-, археологічному, мисливському, деяким видам спортивного туризму, зокрема, дельтапланеризму, водному. Головним завданням удосконалення територіальної організації рекреаційного комплексу є збалансованість і якісне та повне задоволення потреб населення у рекреаційних послугах.