Основний зміст дисертації

У першому розділі “Науково-організаційні основи регіонального розвитку рекреаційного комплексу” розгляються теоретико-методологічні засади територіальної організації регіонального рекреаційного комплексу. Регіональний рекреаційний комплекс є складовою частиною господарського комплексу регіону, що об'єднує складну систему рекреаційних установ, підприємств інфраструктури та інших галузей, які мають тісні виробничі, економічні, інформаційні зв'язки, спільно використовують ресурси з метою задоволення різноманітних оздоровчих, пізнавальних, культурних та інших потреб населення. В дослідженні визначено, що територіальна організація РК представлена поєднанням рекреаційних ресурсів, рекреантів, закладів їх розміщення, місць розселення обслуговуючого персоналу, підприємств інфраструктури та інших закладів, які забезпечують умови для відпочинку і оздоровлення населення.  Передумовами розвитку регіонального рекреаційного комплексу в ринкових умовах є, по-перше, система первинних чинників - ресурси, потреби, економічні можливості регіону; по-друге, система вторинних передумов - екологічний стан, демографічна ситуація, особливості розселення, кон'юнктура ринку, науково-технічний прогрес тощо. Зважаючи на сучасні реалії, економічні можливості регіону мають особливе значення щодо розвитку та успішного функціонування рекреаційного комплексу, особливо це стосується можливості залучення інвестицій до рекреаційного процесу, формування цивілізованого ринку рекреаційних послуг, запровадження регіональної рекреаційної політики.  У межах регіонального РК можливе знаходження оптимальних варіантів забезпечення транспортом, інфраструктурою, продуктами харчування, кадрами на основі єдиної програми рекреаційного освоєння регіону. Крім того на регіональному рівні можна створити комплексні туристичні маршрути, які б найповніше представляли регіон, цілісність якого склалася економічно, географічно та історично.  Ефективне функціонування регіонального РК можливе за умов забезпечення оптимального співвідношення та розміщення рекреаційних ресурсів, рекреантів, матеріальної бази, обслуговуючого персоналу, безперебійної і ефективної роботи об'єктів водо- і енергопостачання, транспортного обслуговування.  Важливим питанням є розгляд особливостей функціонування РК в ринковій економіці. На ринку стикається попит на рекреаційний продукт, що пред'являється потенційним споживачем і пропозиція такого продукту. В РК попит визначає сукупну суспільну потребу у відповідних послугах, яка зумовлена платоспроможністю, а пропозиція представлена результатами господарської діяльності, що можуть бути запропоновані на ринку.  Дослідження рекреаційного комплексу складається із таких етапів: 1. Збір та аналіз інформації про ресурси; 2. Використання аналітичного інструментарію; 3. Аналіз рішень та вибір пріоритетного варіанту. Статистична інформація повинна включати: характеристику ресурсної бази, рекреантів та місць для їх розміщення, стану навколишнього середовища, потреби у рекреаційному обслуговуванні, відомості про правове регулювання рекреації, інформацію про можливі інвестиції тощо. Кількісний аналіз статистичної інформації дозволяє визначити потенційні прибутки та потенційні інвестиції. Вплив розвитку рекреації на місцеве населення та довкілля аналізується за допомогою таких індикаторів, як зайнятість, прибутки, надходження іноземної валюти. Крім кількісного аналізу, проводиться якісний аналіз ринку, організаційної структури рекреаційного комплексу, заходів щодо удосконалення кадрового забезпечення. Після аналітичної обробки інформації розробляються пріоритетні напрями розвитку рекреаційного комплексу.  Для економічної оцінки рекреаційних ресурсів використовувалася  методика, яка визначає продуктивність рекреаційних ресурсів. Показниками продуктивності виступає кількість людей, яким можна надати санаторно-курортні, оздоровчі та туристичні послуги, виходячи із запасів природних рекреаційних ресурсів регіону за один рік. Методика оцінки рекреаційного потенціалу в натуральних показниках визначає потенціали родовищ рекреаційних ресурсів, зон туризму та відпочинку. Сума одержаних результатів дає потенціали субгалузей рекреації різних рангів та сукупний рекреаційний потенціал регіону.  У другому розділі “Структурний аналіз рекреаційного комплексу Подільського регіону” подано оцінку ресурсної бази та інфраструктурного забезпечення РК регіону, проведено аналіз стану його розвитку, розроблено схему рекреаційного районування регіону. За даними дослідження визначено, що Подільський регіон має значні можливості щодо створення потужного РК. В першу чергу це стосується природно-ресурсної бази та культурно-історичних ресурсів. Природні ландшафти для розвитку рекреації знаходяться майже на всій території та займають 765,9 тис.га (10,9% площі регіону). Особливе місце в рекреаційній привабливості належить лісовим та водним об'єктам. Площа лісів регіону становить 805,5 тис.га, що складає 10,4% площі лісових масивів України. Загальна довжина річок - 27,1 тис км (13,% від загального показника по країні). Найбільшими та найбільш використовуваними з рекреаційними цілями є річки Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь та інші. Значна частина річок регіону має довжину до 10 км, що виключає їх використання для більшості водних заннять, але наявність яких підвищує рекреаційне значення території та служить невід'ємним елементом пейзажу. З рекреаційною метою в регіоні використовуються ставки, їх кількість (5893) та площа водної поверхні (40,4 тис.га) є однією із найбільших в Україні. Об'єкти природно-заповідного фонду займають площу 419,5 тис.га (6,9% площі регіону). В складі природних ресурсів варто виділити мінеральні лікувальні води, які сприяють розвитку санаторно-курортної рекреації, що розвинута у Хмільнику, Сатанові, Гусятині, Немирові та інших населених пунктах. У межах регіону знаходиться 19 родовищ мінеральних вод, загальні експлуатаційні запаси яких становлять 5,09 тис.куб.м на добу, з них використовується всього 0,67 тис.куб.м. Надзвичайно великі перспективи має розвиток Збручанського родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”, що за своїми запасами є найбільшим у світі. Дослідженями встановлено, що загальна потужність природно-ресурсного потенціалу регіону в розрахунку на один рік становить 20642,5 тис. осіб; у т.ч. санаторно-курортного лікування – 16226,7, короткострокової рекреації - 912, тривалої рекреації – 3503,8 тис.осіб. Але рекреаційні послуги в середньому за рік надаються всього 90,0 тис. організованих рекреантів, що становить 4,8% від загальної їх кількості в Україні і 42,8 тис. екскурсантів (відповідно 3,5%).  З початку 90-х років кількість рекреаційних закладів Подільського регіону щороку зменшується. Так, із 1993 року їх кількість зменшилась на 12 закладів, місткість на 5,0 тис. місць, а кількість відпочиваючих в три рази. Зараз в регіоні функціонує 71 рекреаційний заклад загальною місткістю 10,5 тис. місць. Серед закладів переважають санаторії (42 на 8,2 тис.місць) та санаторії-профілакторії (відповідно 22 і 1,3), один пансіонат з лікуванням, шість баз відпочинку. В регіоні функціонує лише два заклади короткострокового перебування на 0,3 тис. місць.  Головним завданням розвитку санаторної бази Поділля є реконструкція та підтримання в належному стані курорту “Хмільник”, розширення курортів “Сатанів” та “Гусятин”, а також перепрофілювання під санаторно-курортне лікування деяких турбаз, які розміщені в місцях із значними запасами мінеральних вод. Це дасть змогу без значних матеріальних і трудових затрат використовувати природні багатства, збільшити кількість відпочиваючих і розширити можливості пророзиції недорогого лікування і відпочинку. В зв'язку із відсутністю державного фінансування для реалізації цих заходів варто залучати інвестиції та кошти приватних організацій.  Аналіз співвідношення кількості рекреаційних закладів, їх місткості та кількості відпочиваючих до відповідних показників в Україні показав, що в середньому регіон має меншу кількість та місткість закладів, ніж відпочиваючих у них. Хоча в натуральних показниках ці цифри незначні та далекі від середньоукраїнських, але в загальному це позитивний факт, який свідчить про тяжіння до регіону відпочиваючих.  Щодо розміщення рекреаційних закладів на території регіону, то воно досить нерівномірне (рис.1.): в основному це одиничні, не пов'язані один з одним об'єкти або групи підприємств, що мають певні спільні елементи - шляхи сполучення, системи обслуговування тощо. Це свідчить про те, що РК Подільського регіону знаходиться в стадії формування. Значна частина закладів розміщена в південно-західній та південно-східній частині регіону, окремо виділяється курорт Хмільник, але в більшості адміністративних районів вони відсутні. Для регіону важливим є досягнення відповідності між природно-ресурсною складовою рекреаційного комплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, особливо актуальним є залучення інвестицій для будівництва і перепрофілювання рекреаційних закладів.  Важливе значення для розвитку рекреаційних закладів регіону має врахування потенційних потреб населення у відповідних закладах.

Таблиця 1