- •Розділ 1.1. Нормативно-правова база військових питань. Історія розвитку українського війська
- •Розділ 2.2. Організація внутрішньої та вартової служби
- •7. Підбити підсумки, зробити висновки, дати відповіді на питання.
- •Розділ 2.5. Психологічна характеристика військової діяльності. Соціально-психологічна структура військового колективу. Психологічна підготовка до захисту Вітчизни
- •4. Виникнення нестатутних відносин, як зазначалося, призводить до різних за характером небажаних наслідків. Одним з таких наслідків є конфлікт. Під конфліктом розуміють
- •Розділ 4.1. Основи загальновійськового бою
Розділ 2.2. Організація внутрішньої та вартової служби
Урок 2 (теоретичний — 1 год.). Призначення, склад та озброєння добового наряду роти. Обов'язки
днювального роти та його підлеглість. Обладнання та оснащення місця, де черговий днювальний виконує
свої обов'язки
1-3. Підтримання внутрішнього порядку, охорона особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини, контроль за станом справ у підрозділах і своєчасного вживання заходів щодо запобігання правопорушень, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби призначається добовий наряд. Склад добового наряду оголошують наказом по військовій частині. У добовий наряд роти призначають чергового та днювального роти. Військовослужбовцям, які призначені у добовий наряд, відводиться час для того, щоб вони могли підготуватися до несення служби, перевірити знання своїх обов'язків, відпочити.
Черговий роти має знаки відмінності від інших військовослужбовців. Це може бути пов'язка на лівому рукаві або нагрудний знак з відповідним написом на грудях з лівої сторони. Черговий і днювальний роти мають озброєння - багнети в чохлах. Багнет прикріплюється на поясі зліва від пряжки на відстані, що дорівнює ширині долоні. В окремих військових частинах добовий наряд роти може мати автомат (карабін) з двома спорядженими магазинами (за наказом Міністра оборони України).
Днювальний роти призначається із числа військовослужбовців рядового складу. У процесі виконання своїх обов'язків він підпорядковується черговому роти і несе відповідальність за зберігання зброї, недоторканість шаф (ящиків) із боєприпасами, а також майна роти, особистих речей військовослужбовців, — усе це знаходяться під його охороною. Днювальний несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати для зберігання зброї. Для цього облаштовується спеціальне місце, де повинно бути передбачено: документація днювального роти, телефон, статути Збройних Сил України, технічні засоби приймання сигналів та оповіщень підрозділів, аварійне освітлення, годинник, засоби гасіння пожежі.
Обов'язки днювального роти полягають у такому: не пускати до приміщення сторонніх осіб; нікуди не виходити з приміщення без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату для зберігання зброї; своєчасно виголошувати команди згідно розпорядку дня; не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно і речі без дозволу чергового роти; негайно доповідати черговому про всі випадки, що сталися в роті, а саме: про порушення встановлених статутом правил відносин між військовослужбовцями, помічені несправності й порушення вимог пожежної безпеки, а також вживати заходів щодо їх усунення; не дозво ляти військовослужбовцям у холодну пору року, а особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими; стежити за чистотою і порядком у приміщеннях та вимагати від військовослужбовців їх дотримування; піднімати особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій; стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях (місцях).
З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище та чергового частини подавати команду "Струнко!"; з прибуттям до роти інших офіцерів роти, а також старшини або військовослужбовців іншої роти викликати чергового "Черговий по роті, на вихід". Якщо виникає пожежа, днювальний викликає пожежну команду, вживає заходи щодо гасіння пожежі, негайно доповідає черговому роти про небезпеку та починає вживати заходів для виведення особового складу, винесення зброї та майна з приміщень у безпечне місце.
Днювальному під час несення чергування забороняється сидіти, знімати спорядження, перебувати у розстібнутому одязі.
4. Підбити підсумки, зробити висновки, дати відповіді на питання.
Урок 5 (теоретичний — І год.). Призначення та завдання вартової служби. Визначення варти, чатового. Пост, його обладнання та оснащення. Положення зброї у чатового на посту. Способи охорони поста. Обов'язки чатового
1. Вартова служба є одним з важливих видів повсякденної діяльності військовослужбовця, — несення вартової служби є виконанням бойового завдання. Варта — це озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті, у дисциплінарній частині (батальйоні). Розрізняють декілька видів варт: гарнізонні — призначені для охорони та оборони об'єктів гарнізонного призначення; внутрішні — організовуються для охорони та оборони об'єктів військової частини; тимчасові - створюються для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), перевезень, тимчасового складування, а також для охорони заарештованих. Варта складається з групи військовослужбовців: начальник варти (у разі потреби, — помічник начальника варти), розвідні, вартові, один помічник начальника варти - по службі вартових собак, а також оператор технічних засобів охорони, водії транспортних засобів. У варті при гауптвахті, крім зазначених, ще вивідні та конвойні. Вартовий підрозділ створюється за кількістю постів і змін. Безпосередню охорону та оборону об'єктів здійснюють чатові, які входять до складу варти. Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання із охорони та оборони дорученого йому поста.
Військовослужбовець, який призначається у склад варти, повинен досконало знати свої обов'язки, зазначені в статуті, підготувати зброю і спорядження до виконання бойового завдання. До варти військовослужбовці призначаються заздалегідь, - за 2-3 дні до наряду, зазвичай, із складу однієї роти. Список особового складу варти складається у відповідності до табеля постів і оголошується старшиною на вечірній перевірці. У ніч напередодні наряду, призначені до варти військовослужбовці не повинні нести ніякої служби, залучатися до роботи або відвідувати заняття. У день наряду, особовому складу варти надається не менше чотирьох годин для підготовки до несення служби та перевірки знань обов'язків вартового. З цих чотирьох, — одна година відводиться на відпочинок (сон). Після цього військовослужбовці заступають у наряд із несення вартової служби.
2. Згідно зі Статутом внутрішньої служби ЗСУ вирізняють два поняття: вартовий і чатовий. Вартовий — це військовослужбовець, який ще не заступив на пост. Чатовий — це військовослужбовець, який у даний момент знаходиться на посту і таким чином здійснює охорону дорученого йому об'єкту. Під постом розуміється все, що доручено чатовому для охорони та оборони, а також місце (ділянка місцевості), на якій він виконує свої обов'язки. Пости встановлюються згідно статуту: біля Бойового прапора частини, складів з боєприпасами, зброєю, спорядженням, техніки. В залежності від тривалості несення вартової служби, пости поділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). На постах першої групи чатові змінюються тричі на добу, на постах другої групи — двічі на добу.
3. Пости повинні відповідати вимогам, зазначеним у статуті. Зокрема, з урахуванням місцевих умов, на території поста необхідно забезпечити достатній огляд і зону обстрілу (не менше 50 м). З цією метою територію навколо поста вивільняють від кущів, проріджують дерева та обрубують нижні гілки, траву скошують, зайві предмети прибирають. Для оборони найважливіших об'єктів і приміщення варти, поблизу зовнішніх постів викопують та обладнують окопи. У нічний час підходи до поста та об'єкта, що охороняється, освітлюються. При цьому, освітлення має бути таким, щоб чатовий увесь час перебував у тіні. Також, пост обладнується сигналізацією. Це створює чатовому можливість не менш як з двох пунктів негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного. На кожному посту є постовий одяг, а також спеціально обладнаний для його зберігання постовий гриб або будка з вішалкою (на внутрішньому посту є шафа або вішалка для куртки). Постовий гриб (постова будка) фарбується під колір об'єкта, що охороняється або під колів місцевості. На зовнішньому (а в деяких випадках і на внутрішньому) посту безпосередньо біля об'єкта, що охороняється, повинні бути засоби пожежегасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки).
4. Чатовий на посту повинен тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат із скла-даним прикладом — без багнета, багнет - у чохлі на поясному ремені). Вдень зброя тримається у положенні "на ремінь" або в положенні "приготування до стрільби стоячи", вночі - у положенні "приготування до стрільби стоячи". На внутрішніх постах, а також на посту біля Бойового прапора військової частини (корабля) автомати з дерев'яним прикладом тримають у положенні "на ремінь", зі складаним прикладом - у положенні "на груди", а клапан сумки із спорядженим магазином тримати постійно застебнутим. У випадку, коли на посту виникає пожежа, чатовий негайно передає повідомлення про це до вартового приміщення і, не припиняючи спостереження за об'єктом, що охороняється, намагається загасити вогонь. У випадку, коли пожежа виникає на технічній території об'єкта, що охороняється або на об'єкті із зовнішньою та внутрішньою огорожею, а також поблизу поста, - чатовий передає повідомлення про це до вартового приміщення і далі несе службу на посту. Під час гасіння пожежі чатовому дозволено тримати зброю в положенні "за спину". У випадках, коли посту біля Бойового Прапору загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце і викликає начальника варти.
5. Охороняючи об'єкт, чатовий патрулює всередині огорожі або обходить його по периметру між зовнішньою і внутрішньою огорожею (спостерігає з вишки із використанням технічних засобів охорони). Пересування чатового здійснюється за визначеним маршрутом із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'єкта. Під час обходу, чатовий робить нетривалі зупинки для огляду місцевості та огорожі, а також для доповіді по засобах зв'язку начальникові варти про результати несення служби (подає визначений сигнал під час проходження пунктів сигналізації).
6. В обов'язки чатового входить:
• знати та вміти виконувати свої обов'язки, зазначені в Статуті гарнізонної, вартової служби ЗСУ та у табелі постів;
• охороняти та обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї, нікому її не віддавати, включаючи осіб, яким він підпорядковується;
• під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (але патрон у патронник не досилати);
• рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста, огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення служби у визначені табелем постів терміни;
• не допускати до поста ближче ніж на відстань, визначену в табелі постів, нікого, крім начальника варти, його помічника, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують;
• уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;
• знати маршрути руху транспортних засобів варти, їх розпізнавальні знаки та сигнали;
• почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти про це до вартового приміщення;
• викликати начальника варти у випадку виявлення будь-яких несправностей в огорожі об'єкта (на посту), а також у разі будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;
• не залишати самостійно поста, поки його не буде змінено або знято.
Чатовий має відповідати лише на запитання начальника варти, його помічника, свого розвідного та осіб, які прибули тільки з ними для здійснення перевірки. Забороняється: сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати та приймати будь-які предмети, заходити в зону дії технічних засобів охорони, досилати без потреби патрон у патронник.
