Лабораторна робота № 2 наркотичні засоби природного походження
Для доведення належності досліджуваного матеріалу до наркотичного засобу проводять ряд досліджень: зовнішній огляд, мікроскопічне дослідження анатомо-морфологічних ознак (для наркотиків рослинного походження), хімічні та фізико-хімічні дослідження.
Хімічні дослідження канабіноїдів конопель
До наркотичних речовин конопель входять канабіноїди:
Тетрагідроканабінол Канабінол Канабідіол
Це сполуки фенольної природи, які добре розчиняються в органічних розчинниках: спирт, хлороформ, ацетон, хлороформ, петролейний етер тощо.
Дослід 1. Реакція канабіноїдів з реагентом Стійким Синім В (Стійким Синім ВВ). Невелику кількість досліджуваного матеріалу вносять в пробірку, додають кілька кристаликів Стійкого Синього В (Стійкого Синього ВВ) і 1 см3 хлороформу. Пробірку інтенсивно збовтують протягом 1 хв, після чого додають 1 см3 0,1 н. розчину натрій гідроксиду. Далі знову збовтують протягом 2 хв. Потім суміш залишають відстоюватися.
Пурпурно-червоне забарвлення нижнього хлороформного шару є сумарним і вказує на можливу наявність у зразку канабіноїдів (тетрагідроканабінол дає червоне забарвлення, канабінол – пурпурне, канабідіол – оранжеве). Колір верхнього шару до уваги не беруть.
Дослід 2. Реакція канабіноїдів з реактивом Паулі. В пробірку вносять 0,1-0,2 г досліджуваного зразка, додають 5 см3 етанолу. Вміст пробірки нагрівають до кипіння, а потім охолоджують і фільтрують. Кілька крапель фільтрату наносять на фільтрувальний папір і обприскують реактивом Паулі. Забарвлення плями фільтрату в жовтий колір свідчить про наявність канабіноїдів у досліджуваному об’єкті.
Дослід 3. Реакція канабіноїдів з реактивом Дюкенуа-Левіна. Невелику кількість досліджуваного матеріалу поміщають у пробірку, додають 2 см3 реагенту Дюкенуа-Левіна і енергійно збовтують протягом 1 хв. Далі у пробірку додають 2 см3 концентрованої хлоридної кислоти. Суміш перемішують і залишають стояти 10 хв. Після цього в пробірку вносять 2 см3 хлороформу, закривають гумовою пробкою і енергійно збовтують. При наявності канабіноїдів нижній хлороформний шар забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Забарвлення верхнього шару до уваги не береться.
Дослід 4. Реакція канабіноїдів з реактивом Буке. 0,1-0,2 г досліджуваного матеріалу вносять в пробірку, додають 5 см3 етанолу. Суміш нагрівають до кипіння, потім охолоджують. Рідину зливають в іншу пробірку і збовтують з 0,2-0,3 г активованого вугілля, після чого фільтрують. Фільтрат повністю випарюють у фарфоровій чашці на водяній бані. Сухий залишок розчиняють у суміші, яка складається з 1см3 ацетону і 0,5см3 реактиву Буке. За наявності канабіноїдів з'являється коричнево-червоне забарвлення.
Дослід 5. Реакція канабіноїдів з реактивом Гамраві. При дії концентрованої сульфатної кислоти і пара-диметиламінобензальдегіду (пара-ДМАБ) на Δ9-тетрагідроканабінол, канабідіол, а також на канабіноїдні кислоти цих сполук утворюються продукти, забарвлені в червоний колір, при розведенні водою червоний колір переходить в синій.
Хімічні дослідження наркотичних речовин та засобів із маку
Наркотичні засоби з маку – опіати, головними компонентами яких є морфін, кодеїн, тебаїн.
Морфін Кодеїн Тебаїн
Дослід 6. Реакція опію з реактивом Маркі. Невелику кількість досліджуваного матеріалу вносять в маленьку пробірку, додають 10 крапель води і ретельно розтирають скляною паличкою. Розчин фільтрують скрізь скловату у другу пробірку. 2-4 краплі фільтрату переносять в іншу пробірку і додають 2-3 краплі реактиву Маркі. Пурпурово-фіолетове забарвлення вказує на можливу присутність опію в досліджуваному зразку.
Дослід 7. Реакція опію з ферум (ІІІ) сульфатом. Невелику кількість досліджуваного матеріалу ретельно розтирають скляною паличкою з 3 краплями води у пробірці, відбирають 2-4 краплі розчину в іншу пробірку і додають 2 краплі 5-процентного розчину ферум (III) сульфату. Пурпурне забарвлення з коричневим відтінком вказує на можливу присутність опію.
Дослід 8. Реакція морфіну, кодеїну і героїну з реактивом Маркі. Морфін, кодеїн і героїн мають подібну структуру і відрізняються лише тим, що в молекулі кодеїну фенольна група метильована, в молекулі героїну фенольна і вторинна спиртова група ацетильовані, а в морфіні обидві гідроксильні групи вільні. Для визначення морфіну, кодеїну і героїну використовують однакові тестові реакції.
Невелику кількість (4 краплі) досліджуваного матеріалу поміщують у пробірку, додають 1-2 краплі реактиву Маркі. Забарвлення від фіолетового до червоно-фіолетового вказує на можливу присутність морфіну, зелене з синюватим відтінком – кодеїну в досліджуваному зразку.
Дослід 9. Реакція морфіну, кодеїну і героїну з реактивом Мекке. Невелику кількість досліджуваного матеріалу (3-4 краплі) поміщують в пробірку, додають 4 краплі реактиву Мекке, потім 3 краплі концентрованої сульфатної кислоти. Зелене забарвлення вказує на можливу присутність морфіну; зелено-блакитне – кодеїну і героїну.
Дослід 10. Реакція Пелагрі на опіати. Невелику кількість досліджуваної речовини змішують з 1 см3 конц. НС1 і 1-2 краплями конц. H2SO4, нагрівають на водяній бані до видалення хлороводню і потім ще 15 хв. Нерозчинний залишок розчиняють в 2-3 см3 води, розчин підлужують натрій гідрокарбонатом і додають 2-3 краплі 1-процентного розчину йоду. З’являється смарагдово-зелене забарвлення; при збовтуванні з діетиловим етером останній забарвлюється в пурпурово-червоний колір. При цьому зберігається зелене забарвлення водного шару.
Дослід 11. Реакція морфіну, кодеїну, героїну з концентрованою нітратною кислотою. Невелику кількість досліджуваного матеріалу поміщають в пробірку і додають 1 краплю концентрованої нітратної кислоти.
Оранжеве забарвлення, яке швидко переходить в червоне, а потім повільно – в жовте, вказує на можливу присутність морфіну.
Оранжеве забарвлення, яке повільно змінюється на жовте, вказує на можливу присутність кодеїну.
Жовте забарвлення, яке повільно переходить в світло-зелене, вказує на можливу присутність героїну.
Концентрована нітратна кислота використовується для диференціації морфіну, кодеїну, героїну. Цей тест не може бути єдиним, і він найчастіше використовується після тесту з реактивом Маркі.
Дослід 12. Реакція морфіну з ферум (III) сульфатом. В технічному морфіні може бути присутня меконова кислота, тому тестова реакція на меконову кислоту з ферум (III) сульфатом може бути використана для ідентифікації морфіну.
Невелику кількість досліджуваної речовини (4 краплі) вносять у пробірку і додають 2 краплі 5-процентного водного розчину ферум (III) сульфату. Синьо-фіолетове забарвлення (або червоне) вказує на можливу присутність морфіну.
Дослід 13. Реакція морфіну з червоною кров'яною сіллю. До невеликої кількості досліджуваної речовини (4 краплі) додають однакову кілька крапель 2-процентного розчину калій гексаціаноферату (III) і 3-процентного розчину ферум (III) хлориду. В присутності морфіну – з'являється синє забарвлення.
Дослід 14. Реакція морфіну, кодеїну і тебаїну з реактивами Манделіна і Фреде. До розчину досліджуваної речовини додають реактиви Манделіна і Фреде. Поява фіолетового забарвлення доводить присутність у досліджуваному зразку морфіну, зелене, що переходить у синє − кодеїну. Тебаїн з реактивом Манделіна не дає характерної кольорової реакції, а з реактивом Фреде з’являється криваво-червоне забарвлення, що переходить у жовте.
Дослід 15. Реакція морфіну, кодеїну і тебаїну з реактивом Ердмана. До розчину досліджуваної речовини додають реактив Ердмана. Поява червоного забарвлення, що переходить у жовте, доводить присутність у об’єкті морфіну, криваво-червоне, що переходить у жовте − тебаїну. Кодеїн з цим реактивом не дає кольорової реакції.
Хімічне дослідження кокаїну
Кокаїн – основний алкалоїд листя коки.
Для попереднього виявлення кокаїну в об’єктах застосовують кольорові, осадові, мікрокристалоскопічні хімічні реакції.
Дослід 16. Реакція кокаїну з кобальт (II) тіоціанатом. Невелику кількість досліджуваного зразка (4 краплі) поміщають в пробірку, додають 1 краплю 16-процентного розчину хлоридної кислоти і збовтують протягом 10 с. Потім додають 1 краплю 2,5-процентного водного розчину кобальт (II) тіоціанату і збовтують 10 с. Поява блакитного забарвлення вказує на можливу наявність в досліджуваному зразку кокаїну, в тому числі кустарно виготовленого креку. Метаквалон, фенциклідин та деякі інші речовини дають схоже забарвлення.
Дослід 17. Модифікований тест Скотта на кокаїн. За допомогою цього тесту можна відрізнити кокаїн від інших речовин, які дають з кобальт (II) тіоціонатом подібне забарвлення.
Невелику кількість досліджуваного зразка поміщають в пробірку, додають 5 крапель 2-процентного розчину кобальт (II) тіоціанату в 10-процентній оцтовій кислоті при рН=5,0-7,5, а далі вносять 50 см3 гліцерину і збовтують протягом 10 с. При наявності в досліджуваному зразку кокаїну зразу з'являється блакитне забарвлення.
У випадку блакитного забарвлення в пробірку додають одну краплю концентрованої хлоридної кислоти і збовтують декілька секунд. При наявності кокаїну блакитне забарвлення переходить в рожеве. Якщо колір не змінився, додають ще одну краплю концентрованої хлоридної кислоти. Після появи рожевого забарвлення до суміші додають 5 крапель хлороформу і збовтують, спостерігають блакитне забарвлення хлороформного шару.
Дослід 18. Реакція утворення метилбензоату (запаховий тест). Невелику кількість сухого досліджуваного матеріалу вміщують в пробірку, додають 10 крапель розчину калій метилату (5 г KOH в метанолі) і збовтують протягом 10 с. Характерний запах метилбензоату, який є продуктом взаємодії бензойної кислоти, що утворилася в результаті гідролізу кокаїну під дією лугу, з метанолом вказує на присутність кокаїну. Подібний запах може давати незначна кількість речовин.
Дослід 19. Реакція утворення етилбензоату (запаховий тест). До кількох крупинок досліджуваної речовини додають 2 см3 конц. Н2SО4 і 2 см3 етанолу. Суміш нагрівають на киплячій водяній бані 5 хв. Поява характерного запаху бензойно-етилового естеру свідчить про наявність кокаїну. Цей запах добре відчувається тоді, коли до одержаної рідини додати 5-10-кратний об'єм холодної води. Реакція малочутлива, тому її можна використовувати при дослідженні порошків та інших об'єктів на наявність кокаїну.
Дослід 20. Реакція кокаїну з калій перманганатом (мікрокристалоскопічна реакція). Невелику кількість досліджуваної речовини розчиняють в одній краплі 10-процентного розчину хлоридної кислоти. Розчин випаровують насухо. До сухого залишку додають краплю 1-процентного розчину калій перманганату. При наявності кокаїну в пробі через 10-20 хв утворюються червоно-фіолетові кристали, що мають форму прямокутних пластинок та зростків із них. За допомогою цього методу виявляють кокаїн, якщо він міститься у кількості не менше 4 мкг. З калій перманганатом кристалічні осади дають деякі інші алкалоїди, але форма утворених при цьому кристалів відрізняється від форми кристалів, які утворює кокаїн.
Питання до самокотролю
1. Який наркотичний засіб із конопель характеризується найбільшим вмістом ТГК?
2. Який колір має продукт взаємодії морфіну з конц. НNО3?
3. За наявністю якої хімічної речовини можна відрізнити екстраційний опій від опію-сирцю?
4. Який з наркотичних засобів характеризується найбільш низьким вмістом кокаїну?