
- •5. Квантова фізика
- •5.1. Квантові властивості випромінювання Довідковий матеріал
- •5.1.1. Енергія, імпульс і маса фотона
- •5.1.2. Фотоелектричний ефект
- •5.1.3. Тиск світла
- •5.2. Гальмівне ренгенівське випромінювання. Ефект Комптона Довідковий матеріал
- •5.3. Закони теплового випромінювання Довідковий матеріал
- •5.4. Хвильові властивості речовини Довідковий матеріал
- •5.4.1. Хвилі де Бройля
- •5.4.2. Принцип невизначеності Гейзенберга
- •5.4.3. Рівняння Шредінгера. Мікрочастинка в потенціальній ямі. Проходження мікрочастинки через потенціальний бар’єр
- •5.5. Модель атома Резерфорда-Бора Довідковий матеріал
- •5.6. Квантові явища у твердих тілах Довідковий матеріал
- •5.6.1. Класична теорія теплоємності
- •5.6.2. Теорія теплоємності Ейнштейна
- •5.6.3. Теорія теплоємності Дебая
- •5.6.4. Електрони в металі. Розподіл Фермі−Дірака
- •5.7. Фізика атомного ядра Довідковий матеріал
- •5.7.1. Будова атомних ядер. Дефект маси й енергія зв’язку атомних ядер
- •5.7.2. Закон радіоактивного розпаду
- •5.7.3. Ядерні реакції
- •Елементарні частинки Довідковий матеріал
Елементарні частинки Довідковий матеріал
Повна енергія релятивіської частинки:
Е = m0c2 + Ек,
де m0c2− енергія спокою частинки, Ек − кінетична енергія частинки.
Закон збереження енергії для ядерних реакцій:
Σm0c2 + ΣЕк=Σ m′0c2 +ΣЕ′к ,
де Σm0c2 та Σ m′0c2 − відповідно сума енергій спокою частинок до та після реакції, ΣЕк та ΣЕ′к − сума кінетичних енергій частинок до й після реакції.
Імпульс релятивіської частинки:
.
При розгляді зіткнення частинок часто використовують інваріантну величину:
Е2
− р2с2
=
,
де
Е
і р
− повна енергія й імпульс системи,
m0−
маса
спокою утвореної частинки.
Значення порогової кінетичної енергії для налітаючої частинки т1 на частинку-мішень т2:
, де
– сума мас частинок, утворених в результаті реакції.
Задачі
Розганяючись прискорювальним полем у бетатроні, електрон набуває кінетичної енергії 0,8 МеВ. Яку швидкість має електрон? [2,75∙108 м/с].
Знайти швидкість протона, який у прискорювальному полі пройшов різницю потенціалів 500 МВ. [2,1∙108 м/с].
Знайти сумарну кінетичну енергію всіх частинок, які виникають у процесі розпаду вільного нейтрона за схемою: n → p + e−+
. Кінетичну енергію нейтрона і масу спокою антинейтрино можна не враховувати. [0,77 МеВ].
Показати, що народження пари електрон−позитрон одним квантом можливе тільки в тому разі, коли в реакції бере участь частинка з масою спокою m ≠ 0. [(Е+m1c2)2−p2c2=(m1=2m)2c4, де p=E/c (після взаємодії вихідні частинки знаходяться в стані спокою на порозі реакції). Рівність не виконується при m1=0].
Фотони з енергіями в 1,51 МеВ взаємодіють між собою з утворенням пари електрон−позитрон за схемою:
. Яку швидкість будуть мати утворені електрон і позитрон? [2,82∙108 м/с].
Покажіть, що при зіткненні фотона з вільним електроном він не може передати йому всю свою енергію. [Нехай фотон передає енергію електрону, тоді
. Звідки
, що протирічить закону збереження імпульсу].
У камеру Вільсона, яка міститься в однорідному магнітному полі з індукцією 5 Тл, влітає електрон з кінетичною енергією 150 МеВ і залишає слід у вигляді дуги кола. Знайти радіус кривизни траєкторії електрона. [12,9 см].
При співударі електрона й позитрона з однаковими кінетичними енергіями 0,3 МеВ вони перетворюються у два однакових фотони. Чому дорівнює енергія утворених фотонів та яка довжина хвилі в них? [0,812 МеВ; 1,53 пм].
Середня швидкість зміни магнітного потоку в бетатроні на 80 МеВ складає 60 Вб/с. Визначити: 1) число обертів електрона орбітою за час прискорення; 2) шлях, пройдений електроном, якщо радіус орбіти дорівнює 0,3 м; 3) час прискорення. [1) 1,33∙106 обертів; 2) 2,5∙103 км; 3) 0,0083 с].
Позитрон з кінетичною енергією 0,75 МеВ налітає на вільний електрон, що перебуває у стані спокою. У результаті анігіляції виникає два γфотони з однаковими енергіями. Визначити кут φ між напрямками їхнього розлітання. [98о54/].
У циклотроні з радіусом дуантів 0,8 м та індукцією поля 1,5 Тл прискорюються протони. Визначити: 1) максимальну кінетичну енергію, якої набувають протони; 2) частоту генератора, який живить циклотрон (часом проходження протонами прискорювального проміжку знехтувати). [1) 68 МеВ; 2) 2,29∙107 Гц].
Фотон з енергією 3,02 МеВ у полі важкого ядра перетворився в пару електрон−позитрон. Беручи, що кінетична енергія частинок однакова, визначити кінетичну енергію кожної частинки. [0,998 МеВ].
Схема розпаду π0-мезона під час руху: π0→ γ + γ. Знайти кут між напрямками розлітання γквантів, якщо їхні енергії Е1 та Е2, а маса спокою π0-мезона дорівнює m0. [
].
Елементарна частинка -мезон (
=0,589372 а.о.м.), розпадаючись, перетворюється у два однакових -фотони. Визначте енергію та довжину хвилі -фотонів. Кінетичну енергію і імпульс -мезона можна не враховувати. [ = 274,5 МеВ; = 4,53 фм].
Бомбардуючи пучком заряджених
-мезонів нерухому водневу мішень, одержують
-гіперони і нейтральні
-мезони за схемою:
. Визначте порогову енергію цієї реакції. Врахуйте, що маси спокою
і -частинок відповідно дорівнюють: 0,1449275 а.о.м., 1,1980676 а.о.м. і 0,53462158 а.о.м. [768,7 МеВ].
У циклотроні під дією магнітного поля і різниці потенціалів між дуантами в 30 кВ, -частинки прискорюються до енергії 50 МеВ. Скільки обертів за час прискорення в циклотроні встигають зробити -частинки? На скільки відсотків збільшується маса -частинки перед вильотом з циклотрону відносно маси її спокою? [N= 416 обертів; маса збільшилася на 1,34%].
Схема розпаду нейтрального
-мезона на два однакових
-мезони відбувається за схемою:
. Визначте кут між напрямами розлітання нейтральних -мезонів, якщо маси спокою і -мезонів відповідно дорівнюють 0,5346216 а.о.м. і 0,1449275 а.о.м. Кінетичну енергію і імпульс -мезона можна не враховувати. [
;
].
Визначте власний час життя
-гіперонів, які в нерухомій системі відліку пролітають від місця свого народження до місця розпаду відстань l= 0,70 м. Маса спокою і кінетична енергія цих частинок відповідно дорівнюють
=2,3434
кг і Т= 9 ГеВ. [
=
c].
Визначте поріг фотонародження зарядженого
-мезона на нуклоні за такою схемою:
. Врахуйте, що маса спокою -мезона дорівнює 0,1502952 а.о.м. [
МеВ.]
Власний час життя -мезонів, які розпадаються за схемою
, дорівнює
= 2,6
. Яку середню відстань пролітають ці мезони у нерухомій системі відліку від місця народження до точки їх розпаду, якщо їх кінетична енергія Т= 852,6 МеВ, а маса спокою = 0,24889∙10−27кг. [
м].
Під впливом слабких взаємодій
-гіперон розпадається за схемою:
. Якою кінетичною енергією володітимуть як протон, так і -мезон? Врахуйте, що маси спокою -гіперона і -мезона відповідно дорівнюють 1,27643586 а.о.м. і 0,1449275 а.о.м. Кінетичну енергію й імпульс -гіперона можна не враховувати. [
МеВ;
=101,23 МеВ]ю
Визначте порогову кінетичну енергію бомбардуючого протона в реакції народження пари нуклон-антинуклон
. [5,64 ГеВ].
У сучасному синхрофазотроні з жорстким фокусуванням протони прискорюють до кінетичної енергії Т= 76 ГеВ. У скільки разів збільшується релятивістська маса протонів на виході із синхрофазотрона порівняно із його масою спокою? [82 рази].
Володіючи кінетичною енергією в = 1,551 разів більшою за енергію спокою, -гіперон пролітає в нерухомій системі відліку від місця народження до точки розпаду за схемою
відстань 5,63 см. Визначте середній час руху гіперона в нерухомій системі відліку, прийнявши, що його маса спокою = 2,11378 кг. [
= 2,04
c].
Для одержання -гіперонів використовують реакцію зіткнення протон-протон за схемою
. Встановіть, які саме закони збереження дотримані в цій реакції? Визначте мінімальну кінетичну енергію налітаючого протона, необхідну для здійснення вказаної реакції. Врахуйте, що маси спокою і частинок відповідно дорівнюють 1,27643586 а.о.м. і 0,53462158 а.о.м. [1,796 ГеВ].
Нейтральний -мезон, розпадаючись, перетворюється на три однакових нейтральні -мезони. Визначте кінетичну енергію кожної з частинок, що утворились після розпаду. Маси спокою -мезона і -мезона відповідно дорівнюють 0,589372 а.о.м. і 0,1449275 а.о.м. Кінетичну енергію й імпульс -мезона можна не враховувати. [48 МеB].
У фазотроні з радіусом дуантів 3 м протони розганяють до енергії 680 МеВ. Визначте індукцію магнітного поля в фазотроні. У скільки разів маса протонів в кінці прискорення у фазотроні буде більшою за його масу спокою? [1,26 Тл;
].
Визначте порогову кінетичну енергію бомбардуючих протонів в реакції одержання трьох нуклон-антинуклонних пар (
) за схемою
. [28,213 ГеВ].
Яку відстань пролітають
-гіперони від місця народження до точки розпаду в нерухомій системі відліку, якщо їх власний час життя = 1,5∙10−10 c. Прийняти до уваги, що маса спокою цих частинок = 2,13314∙10−27 кг, а кінетична енергія дорівнює 8,85 ГеВ. [0,38 м].
Яку порогову кінетичну енергію повинні мати бомбардуючі -мезони в реакції за схемою
, щоб одержати нейтральні -гіперони? Чому дорівнює енергія реакції? Врахуйте, що маси спокою частинок
і
відповідно дорівнюють 0,1502952 а.о.м., 1,41170156 а.о.м. і 0,53032743 а.о.м. [
=2,21 ГеВ; Q= =1,225 ГеВ].
Яку енергію повинен мати -фотон, щоб при його взаємодії з нерухомим нейтроном за схемою
, народилися протон і -мезон з сумарною кінетичною енергією 100 МеВ? Яку довжину хвилі має -фотон? Врахуйте, що маса спокою -мезона дорівнює 0,1502952 а.о.м. [ = 238,6 МеВ; = 5,21 фм].
Протон, пройшовши у лінійному прискорювачі різницю потенціалів та набув кінетичної енергії 5 МеВ. Яку швидкість має протон на виході з лінійного прискорювача? [
/(Т+
)= =
м/с].
Високоенергетичний протон, зіткнувшись з нерухомою водневою мішенню у реакції за схемою
, породжує нейтральний -мезон. Яку найменшу кінетичну енергію повинен мати у цьому випадку бомбардуючий протон? Врахуйте,що маса спокою -мезона дорівнює 0,1449275 а.о.м. [279,7 МеВ].
Визначте кінетичну енергію -мезона, в якого після розпаду за схемою
народилися два -фотони з однаковими енергіями, а кут між напрямками їх руху складає = 51,7º. Прийміть до уваги, що фотони розлітаються симетри чно відносно напрямку руху -мезона, в якого маса спокою дорівнює 0,2406∙10−27 кг. [175 МеВ].
Після народження
-гіперон, володіючи кінетичною енергією 6,73 ГеВ, пролетів у нерухомій системі відліку до точки розпаду відстань 19,2 см. Визначте власний час життя -гіперона, прйнявши, що його маса спокою дорівнює 2,972444∙10−27 кг. [
= 1,3 c].
Додатньо заряджена частинка розганяється у фазотроні з радіусом дуантів 3 м та індукцією магнітного поля 1,54 Тл до такої енергії, що її відношення до маси частинки в цей момент
= 1,65∙1016 Дж/кг. Визначте, про яку частинку йде мова, якщо відомо, що її маса за час прискорення зросла на 22,5%. [q/m= 4,81∙107 Кл/кг; це − -частинка].
Д о д а т к и
Додаток 1. Фундаментальні фізичні сталі
Назва величини |
Позна−чення |
Значення величини |
|
Універсальні сталі |
|||
Швидкість світла у вакуумі |
с |
299 692 458 мс-1 |
|
Магнітна стала |
0 |
4·10-7 Гн/м = 12,566 370 614 10-7 Гн/м |
|
Електрична стала |
0 |
8,854 187 817 10-12 Фм-1 |
|
Гравітаційна стала |
G |
(6,672 59 0,000 85)10-11 м3кг-1с-2 |
|
Стала Планка |
h |
(6,626 0755 0,000 0040)10-34 Джс |
|
Стала Дірака |
|
(1,054 572 66 0,000 000 63)10-34 Джс |
|
Електромагнітні сталі |
|||
Елементарний заряд |
е |
(1,602 177 33 0, 000 000 49)10-19 Кл |
|
Магнетон Бора |
В |
(9,274 0154 0, 000 0031)10-24 ДжТл-1 |
|
Ядерний магнетон |
|
(5,050 7866 0,000 0017)10-27 ДжТл-1 |
|
Атомні сталі |
|||
Стала Рідберга |
R∞ |
10 973 731,534 0,013 м-1 |
|
Борівський радіус |
a0 |
(0,529 177 249 0,000 000 024)10-10 м |
|
Електрон |
|||
Маса cпокою електрона |
me |
(9,109 3897 0,000 0054)10-31 кг |
|
Відношення заряду електрона до його маси |
e/m |
(-1,758 819 62 0,000 000 53)1011 Клкг-1 |
|
Класичний радіус електрона |
re |
(2,817 940 92 0,000 000 38)10-15 м |
|
Магнітний момент електрона |
e |
(928,477 01 0,000 31)10-26 ДжТл-1 |
|
Протон |
|||
Маса спокою протона |
mp |
(1,672 6231 0,000 0010)10-27 кг |
|
Нейтрон |
|||
Маса спокою нейтрона |
mn |
(1,674 9286 0,000 0010)10-27 кг |
Додаток 2. Періоди піврозпаду деяких радіоактивних речовин
83Ві210 |
5,02 доби |
86Rn222 |
3,82 доби |
77Іг192 |
75 діб |
38Sr90 |
28 років |
20Са45 |
164 доби |
90Th232 |
1,39∙1011 років |
11Na24 |
14,9 год |
92U235 |
7,1∙108 років |
11Na22 |
2,6 роки |
92U238 |
4,5∙109 років |
84Ро210 |
138 діб |
90Th229 |
7340 років |
84Po218 |
3 хв |
88Ra219 |
14,8 діб |
7N13 |
10 хв |
88Ra226 |
1620 років |
15P32 |
14,3 доби |
82Pb211 |
36,1 хв |
Додаток 3. Маси деяких ізотопів, а. о. м.
Ізотоп
|
Маса
|
Ізотоп
|
Маса
|
1Н1
|
1,00783
|
8O17
|
15,99491
|
1D2
|
2,01410
|
9F19
|
18,99840
|
1Т3
|
3,01605
|
10Ne20
|
19,99244
|
2Не3
|
3,01603
|
11Na23
|
22,98977
|
2Не4
|
4,00260
|
11Na24
|
23,99097
|
3Li6
|
6,01512
|
13Al27
|
26,98154
|
3Li7
|
7,01600
|
13Al28
|
27,97690
|
4Ве7
|
7,01693
|
14Si30
|
29,97377 |
4Ве8
|
8,00531
|
15P31
|
30,97376
|
4Ве9
|
9,01218
|
26Fe56 |
55,9349 |
5B10 |
10,01294 |
27Co59 |
58,9332 |
5B11 |
11,0093 |
29Ni60 |
59,9308 |
6C12 |
12,0 |
54Xe131 |
130,9051 |
7N13 |
13,00574 |
92U235 |
235,0493 |
7N14 |
14,00307 |
92U238 |
238,05353 |
Додаток 4. Грецький алфавіт
-
А, α— альфа
N, ν — ню
В, β — бета
Ξ, ξ — ксі
Г, γ— гамма
О, о — омікрон
Δ, δ — дельта
II, π — пі
Е, ε — епсилон
Р, ρ — ро
Ζ, ζ— дзета
Σ, σ— сигма
Н, η — ета
Т, τ— тау
Θ, θ — тета
Y , υ − іпсилон
І, ι— йота
Φ, φ − фі
К , κ — каппа
X , χ — хі
Λ, λ — ламбда
Ψ, ψ— псі
М, μ — мю
Ω, ω — омега
Приставки СІ для утворення кратних і дольових одиниць
|
Назва приставки |
Позначення |
Множник |
кратні |
екса |
Е |
1018 |
пета |
П |
1015 |
|
тера |
Т |
1012 |
|
гіга |
Г |
109 |
|
мега |
М |
106 |
|
кіло |
к |
103 |
|
гекто |
г |
102 |
|
дека |
да |
10 |
|
дольові |
деци |
д |
10-1 |
санти |
с |
10-2 |
|
мілі |
м |
10-3 |
|
мікро |
мк |
10-6 |
|
нано |
н |
10-9 |
|
піко |
п |
10-12 |
|
фермо |
ф |
10-15 |
|
атто |
а |
10-18 |