Тема 5. Структуротворча функція нтп в системі міжнародної економіки. Роль науково-технічного обміну в світовому відтворювальному процесі.

План заняття:

1. Вплив НТП на економічний розвиток.

2. Міжнародний трансферт технологій.

3. Канали міжнародного обміну технологій.

4. Класифікація форм технологічного обміну.

5. Виробниче і збутове кооперування.

6. Міжнародне регулювання прав інтелектуальної власності.

Питання та завдання:

1. Вплив НТП на економічний розвиток розвинутих країн, країн, що розвиваються та країн перехыдної економіки.

2. Процес міжнародної передачі технологій.

3. Основні канали трансферту технологій.

4. Комерційні та некомерційні форми передачі технологій.

5. Міжнародний інжиніринг.

6. Сутність і види міжнародного франчайзингу.

7. Нематеріальні види технологій.

8. Основні сфери міжнародного кооперування.

9. Методи налагодження коопераційних зв’язків.

10. Регулювання прав інтелектуальної власності в Україні.

Ситуації для обговорення:

Ситуація 1. В 2005 р. голови компаній Siemens і «Російські залізниці» підписали договір про розвиток виробництва в Росії високошвидкісних поїздів нового покоління. У спільне підприємство увійшли компанія Siemens, російські заводи зі структури «Російських залізних доріг» («РЗД») і декілька інших компаній та інвестбанків, готових фінансувати проект. Принциповою умовою укладання контракту стало зобов'язання компанії Siemens розмістити виробничі потужності на російській території і передати окремі технології російським виробникам.

Високошвидкісні потяги, розраховані на рух зі швидкістю понад 250 кілометрів на годину, самостійно випускають лише п'ять країн світу: Японія, Франція, Німеччина, Італія і Швеція. А власне високошвидкісний залізничний рух є на території лише дев'яти країн. Тепер такий же рух існує в Росії. Його назва – RU-300, це – аналог європейського експреса ICE фірми Siemens.

Перший дослідний зразок RU-300 на постійному струмі, здатний розвивати швидкість до 300 кілометрів на годину, з'явився в Росії вже в 2007 р. Через рік Siemens забезпечив складання на Московському локомотиворемонтному заводі чотирьох дослідних двосистемних поїздів, готових їздити з тими ж швидкостями. А в 2009 року в Росії все вже було готове для запуску серійного виробництва подібних залізничних машин.

Звичайно, Росія могла б і самостійно сконструювати і побудувати такий потяг. Проте на розробку моделі високошвидкісного поїзда, від постановки технічного завдання до випуску серійного зразка, може знадобитися не менше п'ятнадцяти-двадцяти років. Високошвидкісні поїзди відносяться до категорії найбільш складних транспортних систем, а рівень наукових, проектних і технологічних розробок, які забезпечують створення таких поїздів, зіставляється з об'єктами аерокосмічного комплексу.

Спроба їх розробити самостійно була зроблена російськими вченими в 1993 році в рамках проекту «Високошвидкісних магістралей». Електропоїзд нового покоління, що отримав назву «Сокіл», розроблявся 60 науковими інститутами, заводами і організаціями воєнпрома. Але нові конструкторські рішення привели лише до створення дослідного зразка «Сокола», який при випробуваннях на великих швидкостях починав злітати. А керувало його створенням відомство, що було викрито в фінансових порушеннях і визнано банкрутом. Стало зрозуміло, що без Siemens не обійтися. На наукові дослідження і розробки було витрачено з держбюджету близько півмільярда доларів і дев'ять років – без видимого результату. А менше ніж за мільярд доларів надшвидкісні поїзда Siemens курсують в Росії вже зараз.

Від співпраці з Siemens виграли і російські машинобудівники. За контрактом Siemens локалізував виробництво компонентів поїзда в Росії, причому ступінь цієї локалізації досить висока – до 70%. Зокрема, Siemens уклав договір про спільне виробництво допоміжних електричних компонентів з російською компанією «Трансмаш-холдинг». Siemens не віддав росіянам тільки ключові ноу-хау, пов'язані з системами електричного устаткування.

Питання:

1. Які позитивні моменти отримала російська сторона від підписання договору про розвиток виробництва в Росії високошвидкісних поїздів нового покоління?

2. Чому компанія Siemens підписала договір з компанією «Російські залізниці»?

3. Чому обмежена кількість країн випускає і використовує високошвидкісні потяги?

4. Чому компанія «Російські залізниці» не впроваджує власні високошвидкісні потяги?

5. Чому компанія «РЗД» не буде повністю перебудовувати залізничні колії для високошвидкісних поїздів?

6. Чому від співпраці з Siemens виграють і російські машинобудівники?

7. Підготуйте додаткову інформацію про те, на якій стадії сьогодні перебуває даний російсько-німецький проект.