1) У партнера є відчуття, що його слухають і розуміють або намагаються зрозуміти.
Для демонстрації цього можна використовувати кивання головою, або його замінники вербальні ( “угу”, “продовжуйте, будь ласка”, “це цікаво”), відкрита поза при слуханні, візуальний контакт.
2) У вас немає негативних установок при слуханні.
Мова йде про те, щоб слухати без недовіри, критики, осуду, тбто необхідно виразити погодження. Це не означає, що ви згідні з тим, що вам кажуть. Це означає, що ви признаєте за іншою людиною право думати, відчувати і діяти так, як вона вважає за потрібне. Установка схвалення створює обстановку свободи і чим менше ми судимо партнера, тим правдивішими і відкритішими будуть його думки. Схвалення можливе і необхідне навіть до людини, яка вам не подобається, оскільки не можна почути і зрозуміти іншого, якщо не знаєш, що він хоче.
Техніка візуалізації.
Суть цієї методики полягає в тому, щоб “прокрутити”, програти конфліктну ситуацію як гру, яка відбувається з вами. При цьому ви є і учасником, і спостерігачем. Це нагадує сон: з вами щось відбувається і при цьому ви знаєте, що ви спите. Особливо корисною є ця техніка при внутрішніх конфліктах. В цій техніці можна виділити декілька етапів:
1. Заспокоєння, розслаблення. Ви сідаєте в красло і закриваєте очі. Початок кіносеансу.
2. Візуалізація відбувається. На екрані ви, ваш партнер, інші учасники ситуації. У випадку внутрішнього конфлікту ви уявляєте себе як єдність двох або більше людей, які сидять поруч і обговорюєте конфлікт.
3. Програєте декілька варіантів сценарію. У вас є можливість “перемотки” плівки назад і вперед, є можливість накладання, стирання, збільшення.
4. Вибір одного сценарію з декількох. Програєте вибраний сценарій ще раз на екрані.
5. Гарне самопочуття є індикатором знаходження правильного вирішення ситуації.
6. Кінець сеансу. Відкриваєте очі.
Техніка випереджаючої ініціативи.
Ця техніка застосовується в ситуаціях, коли ваш партнер думає, що у нього конфлікт з вами, а ви нічого не підозрюєте. Ви дізнаєтеся про події від третьої особи, яка може бути другом або ворогом. Суть техніки дуже проста. Як тільки ви дізнаєтеся про те, що відбуваєтся, ви негайно знаходите цю людину з метою вияснення ситуації. При цьому “вбиваються два зайці”:
знімається конфлікт, якщо він дійсно був;
розкриваються “друзі”, метою яких було посварити вас з партнером.
Техніка відкритих і закритих питань.
Відкриті питання – це питання, на які неможливо дати коротку відповідь. Вони включають в себе “розширені” слова типу “коли”, “де”, “чому”, “скільки” а також альтернативне питання типу “Ви вибираєте перший чи другий підхід”. Метою відкритих питань є:
1. Вияснення проблеми та інтересів партнера з метою максимальної орієнтації у ньому.
2. Активізація співрозмовника, усунення замкнутості, стриманості.
В постановці відкритих питань є певні нюанси:
А. Іноді закриті питання за своєю суттю є скритими відкритими питаннями, але виглядають більш миролюбно, як відкриті:
Чому ви не зробили...? (Питання оцінюється як агресивне)
Ви не думали про те, щоб зробити...? (Питання оцінюється як миролюбне).
Б. Коли питання починається словом “чому”, люди відчувають погрозу, наказ, звинувачення або незадоволення. Реакція людини при цьому однозначна: вона буде захищатися. Краще починати питання з “що тобі помішало...” Це звучить більш миролюбно і передбачає різні відповіді.
Закриті питання використовуються з метою:
1) отримання підтвердження правильності розуміння (“я вас правильно зрозумів?”);
2) отримання згоди: Ви згідні з таким піжходом?
3) зміни теми розмови або закінчення обговорення: Давайте обговоримо настуне питання. Добре?
Загалом треба обережно використовувати закриті питання, оскільки вони містять елемент допиту, “витягування інформації”.