2. Види ризиків та їхня класифікація

Різноманітність ризиків, які присутні в повсякденному житті та різних сферах економіки, теж вимагають їхньої видової класифікації, яка існує в усіх галузях знань.

Критерії, за якими можна класифікувати ризики, вельми різні, але в сукупності вони дають змогу уявити ризик як багатоаспектне явище й охарактеризувати його з точки зору виникнення, місця, величини та особливостей прояву.

Перш за все, ризики згідно з договором страхування, можна по­ділити на страхові - включені в договір страхування, тобто охоплені страхуванням, і нестрахові - не включені в договір страхування, що не беруться на страхування, а відтак - не покриваються ним.

Страхування розповсюджується тільки на такі ризики, які можна виміряти у фінансовому відношенні, їх можна поділити на чисті та спекулятивні.

Чистий ризик означає потенційну можливість зазнати збитку; тобто наслідок завжди альтернативний - збитки або їхня відсутність.

Спекулятивний - потенційну можливість як придбати (одержати прибуток), так і втратити - зазнати збитку. Як правило, страхуються від чистого ризику.

При класифікації за суб'єктами, які підпадають під вплив ри­зиків, виділяють ризики для:

• людства в цілому;

• окремих регіонів, країни;

• соціальних груп, окремих індивідів;

• економічної, політичної, соціальної та інших систем;

• галузей господарства;

• господарюючих суб'єктів.

Залежно від джерела небезпеки або за своїм походженням:

Природні:

пов'язані з проявом стихійних сил природи (землетруси, повені, цу­намі, град, паводки, снігові лави­ни, бурі, урагани, шторми, осідан­ня та зсуви ґрунту, селеві потоки, гірські обвали та інші явища)

Антропогенні:

виникають внаслідок ціле­спрямованого впливу людини в процесі присвоєння мате­ріальних благ (такі ризики, як крадіжка, пограбування та ін­ші протиправні дії)

Класифікація ризиків залежно від імовірності настання більших чи менших матеріальних витрат, які можуть виникнути у кожному конкретному випадку, поділяє ризики за розміром - кількісним параметром - на:

• незначні • середні • значні • катастрофічні

(малі) (великі)

Перші два означають такі, що призводять до невеликих за розміром збитків і найчастіше зустрічаються при страхуванні майна громадян.

Значні (великі) ризики - це такі, які завдають великих збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівняних, тобто однакових за походженням. Іноді під великими ризиками розуміють ризики, сума виплат за якими в результаті настання страхового ви­падку може бути значна стосовно фондів страховика. До таких ризи­ків належать: ризики повітряні, транспортні, майнові, що виявляються на великих підприємствах, ризики загальної відповідальності, ризики кредиту й застави.

Особливості великих ризиків:

* виявляються з більшою закономірністю;

* піддаються точнішому передбаченню та розрахунку;

* менш відчутні економічно, ніж катастрофічні.

Катастрофічні ризики - явища природи або людської діяль­ності, які можуть зумовити чисельні кумульовані окремі ризики та призвести до значних майнових і особистих збитків у особливо вели­ких розмірах.

Причинами катастрофічних ризиків, як правило, є:

• трагічні прояви природних катаклізмів (землетруси, циклони, ви­верження вулканів, повені, ураганні вітри, смерчі та інші стихійні явища);

• різні види людської діяльності - винахідницька, політична, еконо­мічна (наприклад, аварії на енергоблоці АЕС).

Катастрофічні ризики поділяються на ендемічні, що виникають під впливом метеорологічних факторів та умов, і ризики, які вини­кають через якість землі (наприклад, ерозія грунту). Особливу групу в цій класифікації становлять ризики, які пов'язані з перетворюючою діяльністю людини.

У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити:

• політичні

• екологічні

• транспортні (авіаційні, морські та ін.)

• технічні

• інші ризики.

Політичні ризики - ті, що пов'язані із протиправними діями з точки зору норм міжнародного права, заходами чи акціями урядів іноземних держав стосовно суверенної держави, підприємців або гро­мадян цієї держави. Політичні ризики, як правило, не страхуються. Однак через систему застережень або особливих умов договору страхування вони можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика. Наприклад, у Франції за законом держава несе відпові­дальність за збитки, що сталися внаслідок політичних ризиків.

Ризик війни не передбачається таким договором страхування.

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумов­лені перетворюючою діяльністю людини.

Транспортні ризики поділяються на ризики карго й каско. Ризики каско стосуються страхування будь-яких видів транспорту (повітряного, морського, річкових суден, залізничного рухомого скла­ду й автомобілів під час руху, стоянки та ремонту). Ризики карго передбачають страхування вантажів, що перевозяться усіма видами транспортних засобів.

Технічні ризики проявляються як аварії внаслідок раптового виходу зі строю машин та обладнання або збою в технології вироб­ництва. Ці ризики мають універсальний характер, тобто захищають об'єкт від багатьох причин збитку: помилок управління, монтажу, порушення технології, недбалості в роботі тощо, які призводять до передчасних відмовлень, виходу з ладу машин та обладнання. Техніч­ні ризики можуть нанести збитки майну, життю, здоров'ю людей та фінансовим інтересам підприємств.

Статистична довідка.

Людськими помилками зумовлено 45% екстремальних ситуа­цій на атомних електростанціях, 60% при авіакатастрофах і 80% при катастрофах на морі.

Найбільш імовірними є аварії великих технологічних систем, що пов'язано зі збільшенням їх кількості, складності, ростом по­тужності агрегатів.

У свою чергу, технічні ризики залежно від складу основних та оборотних фондів поділяють на:

• промислові ризики (машини та обладнання);

• будівельно-монтажні (будівлі, споруди, передавальні пристрої);

• електротехнічні ризики (прилади, обчислювальна техніка, засо­би зв'язку).

При класифікації ризиків за ознакою, що/хто виступає як носій ризику, виділяють:

Майнові ризики, які виявляються на майнових об'єктах і майно­вих інтересах власників певних видів майна.

Особові ризики, що притаманні особам і мають фізичне, фізіоло­гічне та соціальне походження.

В окрему групу слід виділити спеціальні або унікальні ризики -ті, які рідко зустрічаються і мають, як правило, високу вартість (наприклад, страхування особливо цінних вантажів - дорогоцінних металів, коштовного каміння, творів мистецтва, готівки). Статистика страхових випадків за такими ризиками практично відсутня, що ус­кладнює їх страхування. Зміст спеціальних ризиків зазначається в особливих умовах договору страхування і може бути включений в обсяг відповідальності страховика.

За обсягом відповідальності страховика ризики поділяються на індивідуальні та універсальні. (Наприклад, індивідуальний - ризик при страхуванні шедеврів живопису під час перевезення та експозиції; універсальний - це крадіжка; він входить до обсягу відповідальності страховика за більшістю договорів майнового страхування).

Не тільки страхові компанії, а й потенційні страхувальники по­винні бути обізнані щодо джерел, форм прояву та обсягів можливих ризиків для того, щоб своєчасно укласти договір страхування і запобігти негативним наслідкам реалізації страхових ризиків.