Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дисертаційного дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про зв'язок з науковими програмами, матеріалами та апробацію основних положень роботи. Описано загальну структуру й обсяг дисертації, подано відомості про публікації за темою роботи. У першому розділі "Теоретичні засади дослідження механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів" розглянуто підходи щодо визначення місця і значення туризму у системі суспільних відносин, і зокрема в людській суспільно-економічній діяльності, і на цій основі розкрито суть лікувально-оздоровчої діяльності як важливого атрибуту курортно-рекреаційного туризму, досліджено структурно-функціональну характеристику туристично-рекреаційних комплексів та економіко-правовий механізм їх функціонування. Дисертант виходить з того, що туризм - це складний багатогранний поліфункціональний суспільно-економічний феномен ще недостатньо проаналізований під кутом зору забезпечення ним умов життєдіяльності суспільства за рахунок надання цільовим споживачам таких лікувально-оздоровчих послуг, які б відповідали сучасним вимогам формування ринкових умов господарювання у рекреаційній сфері. Аналізуючи функціональні характеристики туристичної діяльності та чинники впливу на її розвиток, автор вказує на необхідність формування сучасної ефективної курортно-рекреаційної економіки як важливої підсистеми національної економіки на засадах оптимізації організаційно-економічного механізму функціонування санаторно-курортних комплексів і гармонізації інтересів всіх його учасників.  Вказуючи на відносну самостійність туристично-рекреаційної галузі, в цій частині роботи акцентується особлива увага на інституційні аспекти її формування та розвитку, визначаються умови і чинники, що впливають на вирішення актуальних організаційно-управлінських проблем ефективного туристично-рекреаційного обслуговування шляхом використання наявних ресурсів і створення якісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. Зокрема, туристично-рекреаційні комплекси, автором розглядаються насамперед, як такі складні інституційні соціально-економічні та матеріальні утворення, основним системоутворюючим чинником яких є забезпечення людської життєдіяльності за рахунок здійснення профілактики, лікування, оздоровлення, відпочинку, рекреації і результатом чого є створення і споживання специфічного туристично-рекреаційного продукту як вихідної основи формування і реалізації високоякісного пакету лікувально-оздоровчих послуг в умовах функціонування цілісного санаторно-курортного комплексу. Такий підхід дозволив дисертанту здійснити типологізацію рекреаційних регіонів, визначити основні чинники формування територіальних туристично-рекреаційних утворень та відповідним чином, охарактеризувати їх на основі попередньо виділених просторово-часових, територіальних та організаційно-господарських ознак і на практичному матеріалі проаналізувати чинну структуру санаторно-курортних комплексів у Львівській області, і представити її діагр. 1.

  Діагр.1. Структура санаторно-курортних закладів Львівської області у 2004/2005 роках (у %)

Важливого значення в теоретичній частині роботи було надано визначенню характеристики таких елементів, що інституційно формують курортно-рекреаційну мережу як санаторні установи, заклади профілактично-оздоровчого відпочинку, пансіонати і відомчі бази відпочинку та інші засоби розміщення туристично-рекреаційної сфери. Саме такий підхід до структуризації санаторно-курортних закладів у подальшому викладі дозволив автору зробити конкретні висновки щодо формування стратегії розвитку лікувально-оздоровчого туризму, а також розробки і побудови оптимальної моделі організаційної структури управління даним комплексом. Теоретичний аналіз організаційно-економічного механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів у заключній частині першого розділу ґрунтувався на з`ясуванні суті державної політики в галузі туристично-рекреаційного туризму, на розгляді та оцінці нормативно-правових засад регулювання діяльності санаторно-курортних комплексів в Україні, на окресленні тих економіко-правових проблем, які особливо актуалізувалися в умовах формування сприятливого ринкового середовища але стабільного і поступового розвитку національної економіки України. У роботі особлива увага акцентується на необхідності створення таких сприятливих організаційно-економічних умов розвитку курортно-рекреаційної сфери, які б передбачали врахування інноваційних підходів у процесі виробництва, створення і використання якісного і конкурентоспроможного туристично-рекреаційного продукту в сучасних умовах, на основі забезпечення такої гармонізації інтересів всіх суб'єктів власності, які функціонують у рамках конкретного санаторно-курортного комплексу, що б унеможливило виникнення нових і продовження попередніх конфліктних ситуацій. У другому розділі "Організаційно-економічне забезпечення механізму управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами (на матеріалах курортів західних областей України)" пропонується комплексний підхід до аналізу практики функціонування таких територіальних лікувально-оздоровчих утворень якими є курорти. Зроблений маркетингово-соціологічний аналіз ринку туристично-рекреаційних послуг на матеріалах практики функціонування курортів Трускавець і Моршин, а також розгляд основних організаційних засад та фінансово-інвестиційних аспектів в управлінні територіальними курортними формуваннями, сприяли більш глибокому з`ясуванню суті проблем, які виникають і вирішуються при розробці і прийнятті ефективних управлінських рішень у процесі функціонування конкретних санаторно-курортних комплексів в умовах розвитку національної економіки. Так, використовуючи класичні засоби комплексу туристично-рекреаційного маркетингу, методи ситуаційного аналізу, автор аргументує положення про те, що сучасний розвиток таких туристично-рекреаційних формувань, якими є курорти повинен ґрунтуватися на комплексному і одночасному поєднанні лікувально-оздоровчих і відпочинково-розважальних послуг, що безпосередньо детермінує необхідність створення відповідної оптимальної ринкової інфраструктури, яка обслуговує функціонування таких територіальних туристично-рекреаційних комплексів. Зокрема, вивчення попиту на послуги у містах-курортах Трускавець і Моршин дозволило дисертанту чітко визначити значні диспропорції у рівні та якості задоволення лікувально-оздоровчих і розважально-відпочинкових послуг, зробити висновок про те, що переважна більшість тих, що відпочивають, вказують на необхідність розвитку та підвищення якості саме останнього виду послуг. У роботі вказується на те, що сучасний етап розвитку туристично-рекреаційних комплексів в Україні характеризується певною невідповідністю між платоспроможним попитом на туристично-рекреаційні послуги та пропозицією, яка визначається рекреаційною місткістю діючих оздоровниць, що призводить до дестабілізації показників заповнюваності ліжкового фонду санаторно-курортних установ, якості і рівня ефективності їх рекреаційної діяльності. Про стан та тенденції діяльності санаторно-курортних закладів Львівської області, можна зробити висновок на основі аналізу показників, які подані у табл.1.

Таблиця 1

Показники діяльності санаторно-курортних закладів Львівської області за 2004-2005 рр.

Показники	Роки		Відхилення
	2004	2005	абсолютне	відносне, (%)
Фінансові показники:
Кількість реалізації всіх путівок, тис. грн.	286073,82	361142,8	75069,02	26,24
Загальна сума платежів сплачених до бюджетів всіх рівнів, тис. грн.	36242	38916,87	2674,9	7,38
Середня вартість путівки, тис. грн.	1981	1730	-251	-12,68
Фактичні витрати за один ліжко день, грн..	56,7	58,5	1,8	3,17
Кошти, які виділ. на покращ. основних фондів, тис. грн. в тому числі:
на придбання обладнання	9598,8	7966,8	-1632	-17,01
на капітальний ремонт	20978,1	14063,2	-6914,9	-32,97
на поточний ремонт	8791,4	10533,6	1742,2	19,81
Кількість обслужених осіб, з них:
дітей до 14 років	23282	27669	4387	18,84
підлітків	6207	9280	3073	49,5
постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС	11543	18719	7176
Кількість використаних ліжко-днів	3969531	4265651	296120	62,16
Реалізація путівок, в тому числі:
Фонд соціального страхування України	69607	58617	-10990	-15,79
за комерційною ціною	99943	126332	26389	26,4
Кількість оздоровлених іноземців	31413	30772	-641	-2,05

Джерело: обчислено за даними Управління культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації за 2004-2005 рр. Слід зазначити, що серед позитивних тенденцій у розвитку територіальних туристично-рекреаційних комплексів чітко простежується збільшення обсягу реалізації санаторно-курортних послуг, зменшення середньої вартості путівки, а також збільшення загального обсягу інвестицій залучених у санаторно-курортну галузь. У роботі також вказується на такі негативні тенденції у розвитку територіальних туристично-рекреаційних комплексів Львівщини як зменшення бюджетних коштів, які виділяються на покращення основних фондів. У цілому, в даній частині роботи зазначаємо, що сучасний розвиток санаторно-курортної сфери характеризується такими проблемами, як: наявністю застарілої системи управління рекреаційною сферою, невідповідністю нормативно-правової бази вимогам ринкової економіки; відсутністю повної інвентаризації всіх санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, туристичних баз та інших рекреаційних об'єктів на території конкретного регіону; значним відставанням рівня розвитку рекреаційної інфраструктури від світових та європейських стандартів санаторно-курортного обслуговування; певною обмеженістю асортименту туристично-рекреаційних послуг і недостатньою якістю додаткових послуг. Зазначено, що у сучасних умовах недосконалою є система підготовки спеціалізованих кадрів, відсутність, як в управлінському, так в обслуговуючому персоналі вміння і навичок цивілізованого ринкового рекреаційно-туристичного господарювання. Крім того, недостатньо поширеною є практика страхування рекреантів, невідповідним є співвідношення показника "ціна/ якість" на послуги (це стосується, насамперед, гірськолижних курортів та окремих санаторно-курортних закладів), ще неналежним є рівень та ефективність використання наявної матеріально - технічної бази та природних рекреаційних ресурсів, має місце масове перепрофілювання санаторно-оздоровчих закладів, баз відпочинку, зокрема, дитячих. У роботі також вказується на нецільове та неадекватне (йдеться про оптимальне рекреаційне навантаження) використання земель рекреаційного призначення, оскільки недотримання екологічних стандартів щодо рекреаційних територій та рекреаційних ресурсів, а також потреба у формуванні стратегії екологічно збалансованого розвитку рекреаційних територій, диктують необхідність вирішення першочергових завдань щодо збереження і відновлення рекреаційних ресурсів. Дисертант також вважає, що розвиток сучасних туристично-рекреаційних комплексів також характеризується суттєвою залежністю між рівнем завантаження санаторно-курортних закладів та величиною соціального страхування, відсутністю використання сучасних засобів маркетингового просування лікувально-оздоровчого продукту на ринку туристично-рекреаційних послуг, недостатнім рівнем відпочинкової інфраструктури соціально-економічного розвитку рекреаційних центрів. Виходячи із проведеного аналізу, автор вважає, що основними заходами щодо вирішення вказаних проблем та усунення негативних тенденцій у розвитку сучасних територіальних санаторно-курортних комплексів доцільно:  - по-перше, як на державному так і на регіональному рівнях, провести комплексне дослідження запасів лікувально-оздоровчих ресурсів для подальшого їх включення до державного кадастру природних лікувальних ресурсів України, що у свою чергу передбачає необхідність нормативно-правового врегулювання питань щодо впорядкування і використання рекреаційних ресурсів, оптимізації системи оподаткування у санаторно-курортній сфері тощо; - по-друге, вирішити актуальну проблему забезпечення цільового використання фінансових ресурсів закладів які функціонують (на розвиток соціальної інфраструктури, благоустрою, екологічних заходів) і тієї частини місцевих бюджетів, яка формується за рахунок платежів щодо використання природних рекреаційних ресурсів на конкретній території; - по-третє, підвищити рівень врегульованості діяльності суб'єктів туристично-рекреаційної сфери на основі розробки генеральних планів курортів і курортних територій, їх узгодження із генеральною схемою планування території в рамках конкретного адміністративно-територіального формування (міста, району, області) із наступною їх реалізацією на практиці. У цій же частині роботи, з метою вирішення проблеми залучення і використання інвестицій, наведено економіко-математичну модель оптимального інвестування туристично-рекреаційної галузі, суть якої зводиться до наступного: допускається умова про те, що в даному конкретному регіоні знаходиться m туристично-рекреаційних систем (ТРС), і для кожної з них пропонується певна множина M (i=1,m) проектів розвитку та функціонування.  Оскільки, оцінка ефективності інвестиційного процесу може бути вибрана довільно, то маємо можливість у якості такої оцінки величину сумарного прибутку, яка отримана внаслідок вкладених в розвиток рекреаційних систем інвестицій. Введемо такі позначення: Cij - прибуток від вкладеної одиниці інвестицій в j-ий проект розвитку i-ої ТРС (i=1,m; j=1,Mi); Xij - обсяг інвестицій, вкладених в j-ий проект розвитку i-ої ТРС; I - загальний обсяг інвестицій, які виділяються для розвитку туризму та рекреації даного регіону. Тоді, одна з найпростіших моделей оптимального інвестування галузі туризму та рекреації даного регіону матиме вигляд :

Зробимо попередні три зауваження. По-перше, вважаємо, що замість величини прибутку Cij (якщо вона є випадковою величиною) слід брати її середньоочікуване значення, тобто математичне сподівання M[cij], що приводить нас до стохастичного аналогу вище наведеної моделі. По-друге, в багатьох випадках нас цікавить не стільки прибуток від вкладених інвестицій, скільки корисність останніх (корисність інвестицій Xij, яка є деякою функцією Kij(Xij)). По-третє, обмеження (2) в загальному випадку варто замінити на обмеження-нерівність. Зробимо деяке узагальнення цієї моделі, враховуючи перше зауваження. Очевидно, що прибуток від вкладених в розвиток рекреаційних систем інвестицій залежить також від загального стану економічного середовища. Нехай E₁, ..., E_n - стани економічного середовища. За умови, що n=2 - визначимо "сприятливий стан" та "несприятливий стан"; при n=3 - "сприятливий стан", "застійний стан", "несприятливий стан"; при n=5 - "стан краху", "стан економічного спаду", "стагнація або застійний стан", "стан економічного піднесення", "стан економічного розквіту". Позначимо через C_ij^k очікуваний прибуток від вкладеної одиниці інвестицій в j-ий проект розвитку i-ої туристично-рекреаційної системи у k-овому стані середовища ( ). Позначимо також через P(E₁), ..., P(E_n) - ймовірності того, що система перебуватиме в тому чи іншому стані економічного середовища (i=1,m; j=1,Mi, k=1,n). Тоді, середньоочікуваний прибуток можна оцінювати за наступною формулою:

Зауважимо, що імовірності P(E_k), можуть бути визначені на основі експертних даних; C_ij^k - очікуваний прибуток може бути оцінений також на основі експертних даних, або на основі незалежних регресійних моделей. Тоді, модель, яка максимізує майбутній прибуток буде мати вигляд:

З метою аналізу і формулювання стратегії розвитку туристично-рекреаційного комплексу України у дисертації автором використано метод SWOT -аналізу, як важливого інструменту у процесі прийняття відповідних управлінських рішень. В результаті проведеного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища ТРК України було складено матрицю SWOT на основі якої було виявлено, що її найбільш пріоритетним полем, є поле СіМ (сильні сторони і можливості). Саме на це поле припала найбільша кількість стратегічних альтернатив, зміст яких зводиться до подальшого зміцнення ТРК, посилення конкурентних переваг за рахунок покращення якості надання послуг, розширення асортименту послуг та використання передових технологій роботи з індивідуальним клієнтом, залучення висококваліфікованих спеціалістів для роботи у туристично-рекреаційних закладах, подальшого поглиблення маркетингових досліджень у сфері туристично-рекреаційної діяльності (як на державному, так і на міжнародному рівнях). Слід зазначити, що всі ці альтернативні стратегії носять наступальний характер. Однак з огляду на те, що туристично-рекреаційна сфера підвищує до себе увагу та стає більш привабливою із року в рік, застосування такого типу стратегій, дозволить туристично-рекреаційним закладам України зміцнити свої конкурентні переваги на міжнародному ринку туристично-рекреаційних послуг. У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення механізму управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами в Україні" визначено важливі напрями підвищення ефективності управління санаторно-курортними формуваннями. Зокрема, значне місце у цій частині дисертаційного дослідження відведено побудові оптимальної логістичної системи управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами, як такої, що спроможна інтегрувати та раціоналізувати рух матеріальних, фінансових, людських, інформаційних потоків, які забезпечують створення і споживання лікувально-оздоровчого продукту з метою розробки і прийняття ефективних управлінських рішень щодо успішного і конкурентоспроможного функціонування конкретної туристично-рекреаційної системи.  При цьому, автор акцентує особливу увагу на значні потенційні можливості використання засобів логістики саме як важливого ринкового інструментарію регулювання і функціонування таких мікрорівневих цілісних соціально-економічних систем якими є територіальні туристично-рекреаційні комплекси, а також конкретні рекреаційні підприємства. Такий підхід, на основі попередньо розробленої схеми організаційної структури рекреаційного підприємства та наведеної логістичної схеми товароруху матеріальних ресурсів і, зокрема лікарських засобів, дозволив схематично і змістовно описати алгоритм оцінювання постачальників, використовуючи багатокритеріальний підхід, як важливий інструмент маркетингової логістики, а пізніше, розробивши напівматрицю для визначення важливості окремих критеріїв, вибрати найбільш перспективну партнерську фірму-постачальника. Даний алгоритм побудови системи вибору оптимального постачальника був використаний для ефективного забезпечення лікарськими засобами санаторно-курортних закладів міста Трускавця. На першому етапі, за допомогою якісного аналізу, формуємо систему можливих критеріїв оцінювання кожного постачальника.  Оцінювання важливості кожного критерію здійснюємо шляхом формування напівматриці (див. таблиця 2), в клітинках якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає важливість та послідовність кожного з них.

Таблиця 2

Напівматриця для визначення важливості окремих критеріїв

Критерії

К1

К2

К3

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К10

Число переваг

Важливість, %

Послідовність

К1

К1

К3

К4

К5

К6

К1

К8

К9

К1

3

6,7

7

К2

К2

К4

К2

К2

К7

К8

К9

К2

4

8,9

5

К3

К4

К5

К6

К3

К8

К9

К3

3

6,7

8

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К4

4

8,9

6

К5

К5

К5

К8

К9

К5

6

13,3

3

К6

К6

К8

К9

К6

5

11,1

4

К7

К8

К9

К7

3

6,7

9

К8

К9

К8

8

17,8

2

К9

К9

9

20,0

1

К10

0

0,0

10

К1 - цінова політика (рівень та гнучкість цін, націнок, форм оплати); К2 - широта асортименту товару; К3 - партнерська позиція (рівноправність стосунків); К4 - творчий підхід до вирішення проблем співпраці; К5 - оперативність, мобільність і своєчасність поставки; К6 - здатність надавати інформаційні послуги; К7 - кваліфікація персоналу; К8 - якість поставок (відсутність недостачі, наявність необхідних супровідних документів); К9 - надійність партнерства; К10 - географічна наближеність постачальника. На заключному етапі проводимо експертну оцінку за вказаними критеріями фірм-постачальників (див. таблиця 3). При цьому критерій, який найкраще характеризує досліджувану фірму, оцінюється одиницею, наступний за значенням - двійкою і т.д. до оцінки 10, яку надають критерію, що має найменше значення.

Таблиця 3

Оцінка фірм-постачальників

Критерії/фірми-постачальники	Меліса	Зведена оцінка	Едельвейс	Зведена оцінка	Дарниця	Зведена оцінка	Галичфарм	Зведена оцінка	Ratiopharm Int. GmbH	Зведена оцінка
К1	4	0,268	3	0,201	6	0,402	5	0,335	2	0,134
К2	5	0,445	4	0,356	7	0,623	8	0,712	3	0,267
К3	9	0,603	6	0,402	4	0,268	10	0,670	4	0,268
К4	1	0,089	8	0,712	10	0,890	6	0,534	9	0,801
К5	2	0,266	1	0,133	3	0,399	1	0,133	5	0,655
К6	8	0,888	7	0,777	5	0,555	9	0,999	6	0,666
К7	6	0,402	5	0,335	1	0,067	7	0,469	1	0,067
К8	7	1,246	9	1,602	8	1,424	2	0,356	8	1,424
К9	10	2,000	10	2,000	9	1,800	4	0,800	10	2,000
К10	3	0,000	2	0,000	2	0,000	3	0,000	7	0,000
Узагальнюючий критерій		6,207		6,518		6,428		5,008		6,282

Таким чином, на основі проведеного аналізу, фірма-постачальник "Галичфарм" є найперспективнішою для здійснення довготермінових проектів співпраці. Крім того, при розгляді логістичних аспектів вдосконалення організаційно-управлінського механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів, розкриваються проблеми мінімізації логістичних ризиків на основі обґрунтованої системи прогнозування потреб у туристично-рекреаційних послугах, розглядаються питання щодо розроблення та оцінки варіантів моделі, яка ґрунтується на інтеграції логістики і контролінгу, аналізується роль інформаційного забезпечення у логістичній діяльності рекреаційного підприємства, уточнюється постановка питання про оцінку ефективності функціонування логістичних систем. У заключній частині дисертації особлива увага акцентується на необхідності використання новітніх підходів до створення і формування нових інституцій у сфері туристично-рекреаційного бізнесу. До того ж, врахування сучасних підходів в галузі теорії і практики управління, а також новітніх тенденцій у розвитку туризму, сприяло аргументації положення про необхідність і доцільність формування інноваційних кластерів у туристично-рекреаційній сфері, про активізацію розвитку сільського, зеленого туризму (агротуризму) як різновиду рекреаційного туризму. Аналізуються також проблеми зарубіжного досвіду в управлінні територіальними туристично-рекреаційними комплексами і можливості його використання у практиці їх функціонування в Україні. Об'єктом такого аналізу були туристично-рекреаційні комплекси як окремих високо розвинутих ринкових економічних систем, так і деяких постсоціалістичних країн.