Організаційно-економічний механізм управління туристично-рекреаційними комплексами в Україні

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.  Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.  Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Михасюк Іван Романович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економіки підприємства.  Офіційні опоненти:  - доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький торгово-економічний інститут КНТЕУ, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства;  - кандидат економічних наук, доцент Мальська Марта Пилипівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри туризму.  Провідна установа: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства Захист відбудеться "26" червня 2006р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5. Автореферат розісланий 25 травня 2006р.  Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які відбуваються останнім часом в соціально-економічній системі України у значній мірі торкнулися і однієї з провідних і найбільш динамічних галузей у розвитку світової, і в тому числі національної економіки - туризму, як такої галузі, що відіграє важливу роль у формуванні валового внутрішнього продукту, у створенні додаткових робочих місць та забезпеченні зайнятості населення у вирішенні багатьох проблем входження України у світове, і, зокрема, європейське співтовариство. У процесі формування ринкового середовища в Україні значне місце відводиться реформуванню туристичної галузі, інституційним ядром якої є курортно-рекреаційний комплекс. В умовах переходу від командно-адміністративної економіки до ринкових умов господарювання трансформаційні процеси у відносинах власності істотно вплинули на розвиток туристично-рекреаційних комплексів, що спричинило появу цілком нових, практично ще не досліджених організаційно-економічних та господарсько-правових форм їх функціонування. Тому актуальним як у науково-теоретичному, так і у практичному планах є завдання щодо розробки такої моделі функціонування туристично-рекреаційних комплексів, яка оптимізувала би організаційно-економічний механізм управління ним на певних територіях , враховувала рівень зростання туристично-рекреаційних потреб населення і дозволила формувати конкурентоспроможний інструментарій реагування на них. Саме розробка такого інструментарію є одним із найважливіших засобів підвищення ефективності управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами в сучасних умовах і необхідним чинником формування сприятливого інвестиційно-конкурентного середовища на ринку лікувально-оздоровчих послуг в Україні. Значний внесок у дослідження проблем розвитку і функціонування сфери туристично-рекреаційних послуг зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Азар В.І., Агафонов Л,Г., Бейдик О.О., Вихристенко Б.І., Гаврилишин І.П., Герасименко Б.І., Гринів Л.С., Гудзь П.В., Гуляєв В.Г., Дурович А.П., Долішній М.І., Євдокименко В.К., Жабінська Т., Карпова Г.А., Казачковська Г.В., Калитюк В.Д., Карсєкін В.І., Квартальнов В.А., Кифяк В.Ф., Коніщева Н.Й., Кравців В.С., Кузнєцова Н.Н., Любіцева О.О., Мальська М.П., Мамутов В.К., Папірян Г.А., Попович С.І., Сокол Т.Г., Судова-Хом'юк Н.М., Уокер Дж., Федорченко В.К., Хлопяк С.В., Худо В.В., Цибух В.І., Чоботар Ю.Н., Школа І.М. та ін. У їх працях розглядається як тематика розвитку санаторно-курортної галузі у цілому, так і аналізуються окремі аспекти функціонування таких інституційно-територіальних утворень якими є туристично-рекреаційні комплекси. Проте, аналіз змісту опублікованих робіт, матеріалів наукових конференцій і дискусій, які присвячені розгляду вище означеної тематики засвідчує про те, що є ще багато недосліджених або недостатньо досліджених її аспектів та проблем, які вимагають термінового практичного вирішення. Зокрема, майже відсутні теоретичні розробки та прикладні дослідження, у яких би аналізувалось питання про суть та особливості організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування туристично-рекреаційних комплексів як певних цілісних територіальних утворень. У вітчизняній економічній літературі практично не розглядаються такі важливі теоретичні і практичні проблеми їх функціонування як визначення конкретних шляхів формування сприятливого фінансово-інвестиційного середовища, побудова оптимальних логістичних систем управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами, проведення маркетингово-соціологічного аналізу з метою оцінки рівня та якості розвитку ринку лікувально-оздоровчих послуг в Україні та ін. Все це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету і завдання. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у розрізі плану науково-дослідницької роботи, що здійснюється на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а саме у межах держбюджетної науково-дослідної теми Мм101Б "Регулювання земельних відносин у підприємництві" (№ 0102V003571), та при розробці держбюджетної теми "Управління розвитком сфери послуг в регіоні (західні області України)", номер державної реєстрації 0103U 005949.  Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичний аналіз економічного механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні та розробка практичних рекомендацій щодо їх вдосконалення. Така мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких завдань, як: - визначення теоретичного змісту лікувально-оздоровчої діяльності та її місця у системі курортно-рекреаційного туризму; - здійснення структуризації туристично-рекреаційних комплексів як цілісних інституційно-територіальних утворень; - аналіз суті та особливостей економіко-правового та організаційно-управлінського механізмів забезпечення процесу функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні; - проведення маркетингово-соціологічного дослідження ринку туристично-рекреаційних послуг в умовах трансформаційної економіки України та здійснення науково-практичного аналізу фінансово-інвестиційного механізму його функціонування; - розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів на основі побудови оптимізаційних логістичних моделей управління ними та врахування позитивного зарубіжного досвіду у процесі формування сучасних туристично-рекреаційних комплексів в Україні. Об'єктом дослідження є лікувально-оздоровча діяльність, яка здійснюється у курортно-рекреаційних комплексах України. Предметом дослідження відповідно до поставленої мети і завдань є організаційно-економічний механізм функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні і, зокрема, в західних областях України. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні та сучасні положення теорії ринкової економіки та державного регулювання, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, у яких висвітлюються методологічні засади управління туристично-рекреаційними комплексами. У процесі проведення досліджень, обґрунтування висновків та рекомендацій використовувались офіційні інформаційно-статистичні та нормативно-законодавчі матеріали, які безпосередньо стосуються об'єкту дослідження, а також результати проведених автором маркетингово-соціологічних досліджень ринку туристично-рекреаційних послуг на прикладі функціонування санаторно-курортних комплексів у містах Трускавці, Моршині. Для реалізації поставленої у роботі мети було використано цілий комплекс методів і прийомів наукового пізнання. Зокрема, на основі методології системного підходу розкривалась системно-функціональна характеристика лікувально-оздоровчої діяльності як підсистеми курортно-рекреаційного туризму, запропонована структуризація туристичних комплексів як цілісних територіальних утворень. Використання маркетингово-соціологічних методів дослідження дозволило глибше зрозуміти закономірності становлення і розвитку ринку туристично-рекреаційних послуг в Україні, а залучення економіко-математичного методологічного інструментарію сприяло встановленню кількісних залежностей і взаємозв'язків, що характеризують процес фінансово-інвестиційного забезпечення функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні, а також дозволило побудувати оптимізаційну логістичну модель управління ними. За допомогою методів аналізу і синтезу, порівняння та прогнозування, SWOT- аналізу визначено основні напрями вдосконалення економіко-правового механізму та підвищення рівня і якості організаційно-економічного забезпечення процесу функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів в Україні.  Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше: - теоретично обґрунтовано суть місце і значення лікувально-оздоровчої діяльності у системі курортно-рекреаційного туризму у проведеному автором методологічному аналізі змісту поняття "лікувально-оздоровчий продукт" як вихідної економічної категорії; - запропонована структуризація туристично-рекреаційних комплексів як необхідної умови маркетингової сегментації ринку лікувально-оздоровчих послуг; удосконалено: - оптимізаційну модель логістичного управління на підприємствах туристично-рекреаційного комплексу; - економіко-математичну модель оптимального інвестування територіальних туристично-рекреаційних комплексів; - теоретичну модель організаційної структури управління територіальними туристично-рекреаційними комплексами на основі використання SWOT- аналізу; - методику організації і проведення маркетингово-соціологічних досліджень регіонального ринку туристично-рекреаційних послуг; отримали подальший розвиток: - теоретичне положення про туризм як складний поліфункціональний суспільний феномен і як важливий системоутворюючий чинник формування і розвитку сучасних суспільних глобалізаційних процесів;  - пропозиції щодо вдосконалення економіко-правового механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів та системи державного регулювання ними; - рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду в управлінні територіальними туристично-рекреаційними комплексами в умовах участі України в євроінтеграційних процесах. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонований у дисертації комплексний підхід до аналізу організаційно-економічного механізму функціонування територіальних туристично-рекреаційних комплексів дозволяє чітко визначити основні напрями його вдосконалення на основі розробки і прийняття ефективних управлінських рішень, які ґрунтуються на використанні запропонованих автором підходів, пропозицій і рекомендацій. Результати дисертаційного дослідження дають змогу посилити вплив на динамічність розвитку туристично-рекреаційної діяльності в регіонах за рахунок залучення розробленого автором маркетингово-соціологічного інструментарію вивчення потреб споживачів туристично-рекреаційних послуг, а також використання запропонованих економіко-математичних моделей логістичного управління та оптимального інвестування санаторно-курортної галузі у процесі управління підприємствами туристично-рекреаційного комплексу. Теоретичні результати, які отримані у процесі наукового дослідження використовувались в навчальному процесі Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та управління (довідка №318 від 20.10.2005р.) при викладанні навчальних дисциплін " Організація обслуговування в туристичних комплексах", "Організація маршрутів і турів", "Організація туристичних транспортних подорожей та перевезень", в Інституті підприємництва та перспективних технологій при НУ "Львівська політехніка" при викладанні дисциплін "Ціноутворення в туристичній діяльності", "Технологія туристичної діяльності", "Планування туристичної діяльності"(довідка №275 від 12.12.2005р.), а також у процесі розробки "Програми розвитку туризму у Львівській області" Управлінням культури і туризму Львівської облдержадміністрації (довідка №8/2494 від 12.12.2005р.). Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійну роботу. Всі наукові положення, обґрунтування, аналіз, методологічні підходи, висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційній роботі, виконані автором самостійно. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідались та обговорювались на міжнародних студентсько-аспіранських конференціях "Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості" (м. Київ, 2001р.), "Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи" (Львів, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Економіка України у євроінтеграційних процесах" (м. Львів, 2004р.), "Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку" (Чернівці, 2005р.), щорічних науково практичних конференціях Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та управління, а також на семінарах та конференції в Ніагарському університеті за програмою: "Туризм " (м. Буфало, США, 2002р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція" (Чернівці, 2006р.). Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 одноосібних статей у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 1,9 д.а., дві публікації в інших виданнях та тези доповідей на наукових конференціях.  Обсяг та структура дисертаційної роботи. Структура дисертаційної роботи містить вступ, три розділи, проміжні висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел. Дисертацію викладено на 175 сторінках комп'ютерного набору, вона включає 8 таблиць, 8 рисунків 4 схеми і 9 додатків. Список використаних джерел із 168 найменувань.