2. Світ сучасних професій і спеціальностей. Професіограма. Інформаційний орієнтир
Професіограма — повний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною. П. складається на основі аналізу змісту професійної діяльності і містить у собі загальну характеристику професії і вимоги, що професія ставить до людини.
Професіограма — це по суті документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об'єктивних характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини. Головною частиною професіограми є психограма, що включає повний опис власне психологічних характеристик та професійно важливих особистісних якостей спеціаліста.
Професіограми і психограми є важливими методичними засобами профорієнтаційної роботи.
Процес створення професіограм базується на певних принципах, дотримання яких забезпечує наукову обґрунтованість результатів дослідження. Принципи професіографії сформулював К. К. Платонов. Основними з них є комплексність, цілеспрямованість, особистісний підхід, надійність (вимоги до емоційної стійкості особистості в умовах перешкод і шумів), диференціація, типізація, перспективність і реальність.
Комплексний аналіз особливостей будь-якої професії передбачає:
виробничу характеристику професії та її спеціальностей, включаючи економічне значення, соціологічну і соціально-психологічну, педагогічну (перелік обсягу знань і вмінь, необхідних для успішної професійної праці, термін професійної підготовки тощо)
характеристики професії, а також санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з особливим наголосом на так званих шкідливих для здоров'я виробничих процесах;
перелік медичних протипоказань для роботи у даній професії;
психограму (перелік психологічних вимог професії до спеціаліста).
3. Професійна придатність. Інформаційний орієнтир:
Профпридатність — це імовірнісна характеристика, що відображає можливість людини оволодіти якою-небудь професійною діяльністю.
4. Ринок праці і вибір професії
Основні питання:
Куди піти навчатися?
Аналіз сучасного ринку праці. Як зробити успішний професійний вибір? Аналіз типових помилок при виборі професії. Барометр професій.
Основні поняття:
цілепокладання
профіль спеціальності
конкурентоспроможність
Інформаційний орієнтир:
Розділ 7. Основи ділового та публічного спілкування (3 год.)
Тема 1. Ділове спілкування
Основні питання:
Основні принципи партнерського спілкування: принципи психологічного партнерства, психологічної рівності, узгодження інтересів, дотримання умов конвенційності (договірних умов).
Види і рівні спілкування.
Діловий етикет.
Передбачення результатів взаємодії.
Інформаційний орієнтир:
Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.
Ділове спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме:
наявність певного офіційного статусу об'єктів;
спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв’язків між представниками взаємозацікавлених організацій;
відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;
передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;
конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;
взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;
значущість кожного партнера як особистості;
безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.
Людина, яка спрямовує інформацію (комунікатор), і людина, яка її приймає (реципієнт), у діловому спілкуванні постійно міняються місцями, завдяки чому у людей, що спілкуються, має бути однакове розуміння не тільки значень, а й змісту слів.
Ефективне ділове спілкування - це не стільки обмін значеннями, скільки обмін думками. Більше того, це пошук спільного рішення.