Тема 7. Відвер­тість та довіра як умови ефективного спілкування в сім’ї, класі, референтній групі, міжособистісних відносинах.

Основні поняття:

• емпатія

Інформаційний орієнтир

Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.

Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину.

Емпатія може бути розглянута як афективна (емоційна) форма ідентифікації. Якщо при ідентифікації стан іншої людини визначається на основі раціональної інтерпретації, то при емпатії — на основі емоційного співпереживання. Емпатія пов'язана з прийняттям іншої людини такою як вона є. Її також називають емоційним резонансом на переживання іншої людини. Емпатія базується на почуттях, а не залежить від інтелектуальних здібностей.

Значення емпатії:

• хто уважно слухає, той може зрозуміти, що думає, відчуває інший (це з'єднує людей);

• емпатія підтримує сприйняття іншого таким, який він є;

• емпатія дозволяє краще розуміти інших, приносить їм радість з того, що хтось їх розуміє.

Розділ 5. Емоційно-почуттєвий світ людини (4 год.)

Тема 1. Емоції і почуття. Види емоційних станів.

Основні поняття:

• агресивність

• переляк

• байдужість

• доброзичливість

• гнів

• стрес

• соціальний страх

Інформаційний орієнтир:

Емоція (від лат. emotion - хвилювання) - емоційний процес середньої тривалості, що відображає суб'єктивне оціночне ставлення до існуючих або можливих ситуацій. Емоції відрізняють від афектів, почуттів і настроїв.

В психології розрізняють поняття «емоція» , «почуття», «афект», «настрій» і «переживання».

На відміну від почуттів, емоції не мають об'єктної прив'язки: вони виникають не стосовно до кого або чого-небудь, а по відношенню до ситуації в цілому. «Мені страшно» - це емоція, а «Я боюся цієї людини» - це почуття. У зв'язку з цим емоції, на відміну від почуттів, не можуть бути амбівалентним: як тільки ставлення до чогось стає одночасно і поганим і хорошим, це щось можна назвати об'єктом, а емоційні процеси по відношенню до нього - почуттями.

Почуття́ (від фр. emotion — хвилювання, збудження), це:

• загальний стан свідомості з-за більш чи менш складного поєднання різного роду емоцій та відчуттів.

• складний стан організму, що припускає тілесні зміни поширеного характеру — в диханні, пульсі, залозо-виділеннях тощо — і на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція — інтенсивна, то тоді виступає порушення інтелектуальних функцій, ступінь роздвоєння особистості, і тенденція щодо дії неврівноваженого характеру.

На відміну від афектів, емоції можуть практично не мати зовнішніх проявів, значно триваліші за часом і слабкіші за силою. Крім того, афекти сприймаються суб'єктом як стану його «я», а емоції - як стану, що відбуваються «в ньому». Це особливо помітно, коли емоції є реакцією на афект, наприклад коли людина відчуває страх за своє майбутнє, як реакцію на щойно випробувану спалах гніву (афект).

На відміну від настроїв, емоції можуть мінятися досить швидко і протікати досить інтенсивно.

Під переживаннями ж зазвичай розуміють виключно суб'єктивно-психічну сторону емоційних процесів, не включаючи фізіологічні складові.