
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Національний Університет
- •Харчових технологій
- •Технології мікробного синтезу лікарських засобів
- •Лабораторний практикум
- •Київ нухт 2011
- •Заходи безпеки та організація роботИ в біотехнологічній лабораторії
- •Метод визначення кількості пеніцилінів
- •Техніка визначення
- •Реактиви.
- •Біологічні методи визначення кількості антибіотиків
- •Чутливість мікроорганізмів до дії антибіотиків
- •Завдання для виконання студентами
- •Варіанти середовищ для отримання хлортетрацикліну
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3. Біотехнологія отримання хлортетрацикліну (закінчення).
- •Завдання для виконання студентами
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4. Визначення активності ферментів. Аналіз фармацевтичних ферментних препаратів. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- •4.1. Ферменти амілолітичного комплексу
- •Визначення амілолітичної активності колориметричним методом
- •Техніка визначення
- •Прилади, посуд, реактиви
- •Техніка визначення
- •4.2. Ферменти протеолітичного комплексу
- •Техніка визначення
- •Техніка визначення.
- •4.4. Глюкозооксидаза
- •Контрольні запитання
- •4.5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (початок).
- •Завдання для виконання студентами.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5. Поверхневе культивування для одержання ферментів (закінчення). Методи очищення ферментних препаратів.
- •5.1 Поверхневий спосiб культивування продуцентiв ферментiв (закінчення).
- •Завдання для виконання студентами.
- •5.2. Методи очищення ферментних препаратів
- •Лабораторна робота 6. Імобілізація ферментів методом сорбції
- •Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- •Вітаміни мікробного походження
- •7.2 Процес біосинтез для отримання рибофлавіну
- •Аналіз вмісту вітамінів
- •Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- •1. Приготування поживного середовища
- •3. Засів поживного середовища
- •4. Аналіз поживного середовища
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 8. Методи визначення жиророзчинних вітамініВ. Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- •8.1 Визначення жиророзчинних вітамінів
- •8.2 Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення).
- •Методи визначення жиророзчинних вітамінів
- •Біотехнологія отримання рибофлавіну (закінчення)
- •Додатки Визначення вмісту вуглеводів за Бертраном
- •Визначення вуглеводів за Бертраном. Інвертний цукор
- •Визначення фосфору за Нейманом
- •Визначення вмісту азоту амінокислот (мідним способом)
- •Визначення білка методом Лоурі
- •Визначення вологості на приладі Чижової
- •Приготування вихідних ферментних розчинів
- •Дані для приготування робочого розчину поверхневої культури
- •Дані для приготування робочого розчину очищеного фп
- •Рекомендована література
- •Технології мікробного синтезу лікарських засобів лабораторний практикум
- •Свідоцтво про реєстрацію
Аналіз вмісту вітамінів
-
Визначити наявність рибофлавіну та цианкобаламіну у фармацевтичних препаратах.
-
Проаналізувати вміст аскорбінової кислоти в лікарських рослинах (цвіт бузини, листя кропиви, плоди шипшини, хвоя та ін.) та харчових продуктах (картопля, цитрусові, яблука та ін.). Результати узагальнити в таблиці.
Таблиця 7.1.
Результати визначення вмісту аскорбінової кислоти в рослинній сировині
№ бригади |
Назва рослинної сировини |
Вміст аскорбінової кислоти |
|
|
|
|
|
|
-
Визначити вміст аскорбінової кислоти в фармацевтичних препаратах. Узагальнити та проаналізувати отримані результати.
Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
1. Приготування поживного середовища
Основним фактором, який визначає рівень біосинтезу рибофлавіну є склад поживного середовища. Слід вказати на особливу важливість підбору вуглеводного компонента середовища для біосинтезу рибозної та азотистої частин ізоалоксазинової структури молекули рибофлавіну
Як джерело вуглеводного живлення для біосинтезу рибофлавіну рекомендується використовувати мальтозу, галактозу, сахарозу та левульозу. Меляса як вуглеводний інгредієнт середовища має переваги перед іншими джерелами внаслідок багатого вмісту у ній сахарози, моносахаридів, азоту і солей.
Вміст заліза в середовищі не повинно перевищувати 10 мг на 100 мл поживного середовища, але у разі повної відсутності іонів заліза у середовищі утворення рибофлавіну затримується.
Для успішного утворення рибофлавіну культурою Eremothecium ashbyii необхідно підтримувати слабокислу реакцію середовища (рН 5,8 - 6,5).
Кожна бригада студентів готує 500 мл поживного середовища заданого варіанту. рН середовища встановлюють у межах 5,8 - 6,5 за індикаторним папером. Поживне середовище розливають по 150 мл у конічні колби на 750 мл (по 2 колби на бригаду).
Таблиця 7.2.
Склад поживного середовища для тримання рибофлавіну
№ |
Компоненти середовища |
Варіант і вміст компоненту, % |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1 |
Глюкоза |
3,0 |
1,5 |
- |
- |
- |
2 |
Меляса |
- |
- |
2,0 |
- |
- |
3 |
Гідрол |
- |
1,5 |
- |
6,0 |
- |
4 |
Дріжджовий автолізат |
8,0 |
8,0 |
- |
8,0 |
- |
5 |
Кукурудзяний екстракт |
- |
- |
3,0 |
- |
- |
6 |
MgSO4 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,15 |
- |
7 |
KH2PO4 |
0,15 |
0,15 |
0,05 |
0,15 |
- |
8 |
NaNO3 |
- |
- |
0,6 |
- |
- |
9 |
Сусло |
- |
- |
- |
- |
8Ве* |
*густина у градусах Балінга. Градус Балінга – ваговий відсоток екстракту, виражений в грамах екстрактивних речовин, які містяться в 100 г розчину.
2. Підготовка посуду та стерилізація.
Колби з поживним середовищем закривають ватно-марлевим пробками і зверху паперовим ковпачком, на якому олівцем пишуть прізвище і номер варіанту. Колби завантажують у автоклав и проводять стерилізацію впродовж 20 хв.