Біосинтез МНС, процесинг та презентація антигену

Лич Інна Валентинівна

Нобелівську премію в 1980 році по фізіології та медицині одержали Баруй Бенацерраф, Жан Доссе і Джонатан Снелл “за відкриття, пов'язані з генетично детермінованими структурами на клітинній поверхні, що регулюють імунні реакції”.

Було з'ясовано, що гени головного комплексу гістосумісності (major histocompatibility complex, МНС) поділяються на два класи: МНС І

– це гени трансплантаційний антигенів, а МНС ІІ – це гени імунної відповіді.

Отже, МНС - major histocompatibility complex –

головний комплекс гістосумісності – комплекс генів, що контролюють відторгнення трансплантанту.

Гени МНС по-різному експресовано в клітинах організму. МНС І експресуються майже в усіх клітинах і тканинах організму (крім еритроцитів) (за винятком деяких, де рівень експресії дуже низький, наприклад, у роговиці ока; саме тому цю тканину досить легко трансплантувати). МНС ІІ експресовано лише в деяких клітинах, тих, що можуть представляти антиген в імунній відповіді. Це перш за все макрофаги, дендритні клітини і В-Лф.

Вперше МНС були знайдені у мишей та названі антигенами Н2 (histocompatibility-2) (антигени гістосумісності), у людини вони називаються

HLA (лейкоцитарні, human leucocyte- associated), так як були вперше знайдені на лейкоцитах.

Будова молекул МНС

Будова молекул МНС

Будова молекул МНС

Продукт генів МНС І – гетеродимер, що складається із важкого α-ланцюга і β2- мікроглобуліна, ген якого не входить у комплекс генів МНС. Важкий ланцюг складається з 3 доменів: α1, α2, та α3- трансмембранної ділянки (перетинає мембрану) і цитоплазматичного С-кінця.

α3 та β2-мікроглобулін – константні домени і належать до Ig-родини.

α1 та α2 – утворюють порожнину для звязування антигену – вони є поліморфними доменами – різними у різних видів (саме тут локалізовано амінокислотні заміни).

Продукт генів МНС ІІ – теж гетеродимер, який складається з двох ≈ однакових ланцюгів α та β. Обидва ці ланцюги перетинають мембрану і мають трансмембранну ділянку. α- ланцюг складається з α1 та α2-

доменів, β-ланцюг: з β1та β2 – доменів. α2дотаIgβ-2родини.– константні домени і належать

α1 та β1 – утворюють порожнину для звязування антигену.

Тривимірна будова МНС І та МНС ІІ

Порожнина у МНС І більш обмежена – краї порожними замкнені. Весь пептид ніби в “кишені”.

УМНС ІІ краї щілини розімкнені і пептид може виходити за межі порожнини.

Пептиди, що зв'язуються з МНС І – менші за розміром (8 – 10 АК залишків).

ЗМНС ІІ зв'язуються пептиди 12 – 18 АК залишків (такий пептид розташовується у щілині у видовженому вигляді).