Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

69.37

.pdf
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
186.42 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор ____________ С.В. Іванов

(Підпис)

«____» ____________ 2014 р.

ОСНОВИ ВІРУСОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи

для студентів напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» заочної форми навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний

СХВАЛЕНО

матеріал,

бібліографічні

відомості

на засіданні кафедри

перевірені.

Написання

одиниць

біотехнології і мікробіології

відповідає стандартам

 

Протокол № 9

Підпис(и)

 

 

від 13.02.2014 р.

 

 

 

автора(ів)________________

 

« 25 » квітня 2014 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Реєстраційний номер електронних методичних рекомендацій у НМВ

69.37-25.04.2014 р.

КИЇВ НУХТ 2014

2

Основи вірусології [Електронний ресурс]: метод. рекомендації до вивч. дисципліни та вик. контр. роботи для студ. напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» заоч. форми навч. / уклад. О.І. Скроцька. – К. : НУХТ, 2014. – 21 с.

Рецензент О.В. Карпов, д-р біол. наук

Укладачі: О.І. Скроцька, канд. біол. наук

Відповідальний за випуск Т.П. Пирог, д-р біол. наук, проф.

Подано в авторській редакції

3

 

ЗМІСТ

 

ЗМІСТ …………………………………………....………………...…………

3

1.

Загальні відомості...........................................………………………......

4

2. Програма навчальної дисципліни …………………….…..…………..…

7

3.

Практичне заняття……………………………………….........………….

8

4.

Запитання для підготовки до диференційованого заліку ....…...…………

9

5.

Контрольна робота ........................................………..………………….

14

6.

Рекомендації до виконання та оформлення контрольної роботи ….…….

18

Рекомендована література.................………………………………………

19

Додаток 1 .....................................……………………………………………

20

Додаток 2 ....................................……………………………………………

21

4

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Програма вивчення варіативної навчальної дисципліни«Основи вірусології» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

бакалаврів напряму «Біотехнологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є віруси, як особлива неклітинна форма життя, форми існування та загальна організація вірусів, їх взаємодія з клітиною-хазяїном, спосіб репродукції вірусів, походження і поширення у природі, наслідки вірусного інфікування та шляхи захисту від вірусних інфекцій.

Міждисциплінарні

зв’язки: дана дисципліна спирається на знання,

здобуті

студентами при

вивченні наступних дисциплін: «Біологія клітин»,

«Біохімія», «Основи

імунології», «Генетика». Подальше

застосування

одержаних знань та навичок необхідно для вивчення технологічних дисциплін:

«Технологія

вакцин»,

«Технологія

 

пробіотиків»,

«Технологія

білків

терапевтичної дії», «Біотехнологія культур рослин і

тварин», «Клітинна та

генна інженерія», «Молекулярна біотехнологія», і використовуватиметься під

час проходження технологічної та переддипломної практики, виконання НДРС,

курсових

і

дипломних

проектів

та

у

майбутній

виробничо-практичній т

науково-дослідній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

 

 

 

 

1.1.1.

Метою

викладання

навчальної

дисципліни«Основи

вірусології»

є засвоєння студентами

знань

про

різноманітність

,будови

структурної

організації,

хімічного

складу,

особливостей

репродукції

та

способів

культивування

вірусів, а також отримання студентами знань про

віруси, як збудників найбільш небезпечних інфекційних захворювань людства

та шляхи використання вірусів у сучасній біотехнології.

 

 

 

 

1.1.2.

Основними

завданнями

 

вивчення

дисципліни«Основи

вірусології» є сформувати у студентів уявлення про віруси як особливу форму

існування живої матерії, дати уявлення про різноманітність

структурної

організації вірусних часток і типів вірусних геномів,

стратегії взаємодії вірусів

зклітиною-господарем і механізми реплікації вірусного ,геномушляхи

практичного використання вірусів для подальшого

застосування одержаних

знань та навичок у майбутній професійній діяльності.

 

1.1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти

повинні:

 

 

 

 

знати:

 

 

 

 

ü відмінності

вірусів

від

решти

мікроорганізмів, форми

існування вірусів, загальні принципи будови та хімічний склад вірусів;

üетапи взаємодії вірусу з клітиною, основні схеми реплікації вірусів в залежності від типу нуклеїнової кислоти; способи культивування вірусів;

üможливі шляхи вірусного інфікування клітини; сучасну класифікацію вірусів, окремих представників вірусів тварин

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

і рослин, що викликають найбільш небезпечні інфекції та

методи їх профілактики і лікування;

 

 

 

 

ü окремих

представників

помірних

і

 

вірул

бактеріофагів, їх практичне застосування;

 

 

 

ü приклади

використання

вірусів

в

якості

векторів

генетичній інженерії, біотехнології та генотерапіі;

 

 

вміти:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ü використовувати

 

навчальну

та

наукову

літературу

для

пошуку інформації за вірусологічною тематикою;

 

 

ü проводити

інформаційний

пошук; планувати

власну

діяльність у вивченні та вирішенні завдань дисципліни;

узагальнювати одержанні знання з вірусології;

 

 

 

ü застосовувати

знання

з вірусології при

вивченні

таких

дисциплін

як «Технологія

вакцин»,

«Технологія

білків

 

терапевтичної дії», «Біотехнологія культур рослин і тварин»,

 

«Клітинна

 

та

генна

»,інженерія«Молекулярна

 

біотехнологія»,

а

також

спеціальних

курсів,

яких

порушуються

 

питання,

що

стосуються

життєдіяльності

вірусів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мати навички:

 

 

 

 

 

 

 

 

ü інформаційного пошуку за заданою тематикою;

 

 

 

 

ü планування

власної

діяльності у

вивченні

та вирішенні

 

 

завдань

вірусології;

узагальнення

одержаних

знань

з

 

 

вірусології.

 

 

 

 

 

 

Роль

у

підготовці

майбутніх

фахівців. Опанування

дисципліни

 

дозволить

майбутнім фахівцям-біотехнологам

на базі

аналізу та узагальнення

 

знань про загальні принципи будови, реплікації та етапи взаємодії вірусу з

клітиною,

а

також

шляхи практичного використання вірусів об’єднат

теоретичні знання з вірусології з практичними питаннями біотехнології.

Вимоги

до

навчальної

підготовки

студентів. Для

успішного

опанування

даної дисципліни студентам необхідно

мати знання

з дисциплін

«Біологія клітин», «Біохімія», «Основи імунології», «Генетика», мати навички

роботи з

комп’ютерними програмамиWord, Excel, PowerPoint для

обробки

даних за допомогою текстових та графічних редакторів; знати принципи роботи пошукових програм в мережіInternet, мати базовий рівень знання іноземної мови.

Опис навчальної дисципліни наведено у таблиці 1.1.

6

Опис навчальної дисципліни «Основи вірусології»

Таблиця 1.1

 

 

 

 

 

 

 

Галузь знань,

Характеристика навчальної

Найменування

напрям

 

дисципліни

 

підготовки,

денна

 

заочна

заочна

показників

освітньо-

 

скорочена

 

кваліфікаційний

форма

 

форма

форма

 

рівень

навчання

навчання

навчання

 

 

 

 

 

 

Кількість кредитів –

Галузь знань

 

 

Варіативна

 

3

0514

 

 

 

 

 

 

 

Модулів – 1

«Біотехнологія»

 

Рік підготовки:

 

 

 

 

 

 

Змістових модулів –

 

3-й

 

3-й

3-й

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне

Напрям

 

 

 

 

завдання –

 

 

Семестр

 

6.051401

 

 

 

контрольна робота

 

 

 

 

 

 

 

(заочна форма)

«Біотехнологія»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна кількість

 

6-й

 

6-й

6-й

годин – 108

 

 

 

Лекції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38 год

 

2 год

2 год

 

 

 

 

 

 

 

Практичні, семінарські

 

 

 

 

 

 

 

 

19 год

 

2 год

2 год

 

 

 

 

 

 

Тижневих годин для

 

 

Лабораторні

денної форми

Освітньо-

 

 

 

 

 

навчання:

кваліфікаційний

 

 

 

 

Самостійна робота

аудиторних – 3

рівень:

 

 

 

 

самостійної роботи

«бакалавр»

51 год

 

84 год

84 год

студента – 2,68

 

Індивідуальне завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

20

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид контролю:

 

 

диференційований залік

 

 

 

 

 

 

7

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Основні поняття вірусології, класифікація та методи дослідження вірусів

Тема 1. Історія розвитку вірусології. Відкриття вірусів, етапи розвитку вірусології. Природа та походження вірусів. Основні гіпотези щодо походження вірусів. Практичне використання вірусів.

Тема 2. Форми існування та загальна організація вірусів. Форми існування вірусів. Загальні принципи будови вірусів. Хімічний склад вірусів: білки, ліпіди і вуглеводи, нуклеїнові кислоти.

Тема 3. Класифікація вірусів. Формальні таксони царства Vira. Підходи щодо класифікації вірусів. Сучасна класифікація родин вірусів. Система класифікації вірусів Балтімора.

Тема 4. Взаємодія вірусу з клітиною. Адсорбція вірусу на поверхні клітини. Проникнення вірусу у клітину. Синтез вірусних білків і реплікація вірусних нуклеїнових кислот. Збирання віріонів. Вихід віріонів з клітини.

Тема 5. Виділення, культивування та методи дослідження вірусів.

Методи виділення вірусів. Культивування вірусів. Методи дослідження вірусів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Віруси як інфекційні агенти Тема 1. Бактеріофаги. Відкриття фагів. Походження і поширення фагів.

Властивості бактеріофагів. Класифікація, форма і будова фагів. Механізм взаємодії фага з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні бактеріофаги. Трансдукція як фактор еволюції мікроорганізмів. Практичне використання бактеріофагів.

Тема 2. Фітопатогенні віруси та патогенні віруси комах. Фітопатогенні віруси. Поширення, реплікація і передача вірусів рослин. Вірусоїди і вірусисателіти. Патогенні віруси комах. Комахи-переносчики вірусів. Віруси як біологічний фактор боротьби з комахами.

Тема 3. Пріони та віроїди, як окремі класи інфекційних агентів.

Відкриття пріонів. Основні положення пріонної концепції. Поняття «віроїд». Відмінності віроїдів від вірусів. Реплікація та властивості віроїдів.

Тема 4. Противірусний імунітет, профілактика та хіміотерапія вірусних інфекцій. Інфекційні властивості вірусів. Особливості вірусних інфекцій. Шляхи проникнення і поширення вірусів. Деякі аспекти хіміотерапії вірусних інфекцій. Противірусний імунітет та антивірусні вакцини.

Тема 5. Санітарна вірусологія. Санітарна вірусологія води. Санітарна вірусологія ґрунту. Санітарна вірусологія повітря. Санітарна вірусологія предметів побуту та санітарно-харчова вірусологія.

8

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ Загальна характеристика вірусів та їх практичне використання

Мета: Ознайомлення студентів з сучасними поглядами на природу вірусів; особливостями структурної організації вірусних ;частокетапами вірусної репродукції; процесами за участю вірусів, що ведуть до

перекомбінації

генетичної

інформації

у

прокаріот; специфікою

противірусного

імунітету, а

також можливостями

 

профілактики та

лікування

вірусних

захворювань; можливостями

практичного

використання вірусів у різних галузях діяльності людини.

Питання для обговорення:

1.Сучасні погляди на природу вірусів.

2.Хімічний склад та структурна організація вірусів.

3.Етапи взаємодії вірусу з клітиною: адсорбція вірусу на поверхні клітини; проникнення вірусу у клітину; транскрипція вірусних ДНКта РНКгеномів; синтез вірусних білків; реплікація вірусних нуклеїнових кислот; збирання віріонів; вихід віріонів з клітини.

4.Характеристика вірусів бактерій: відкриття, властивості та класифікація бактеріофагів; механізм взаємодії фага з бактеріальною клітиною; вірулентні і помірні бактеріофаги; трансдукція як фактор еволюції

мікроорганізмів; практичне використання бактеріофагів.

 

5. Противірусний

 

імунітет,

профілактика

та

хіміотерапія

вірусних

інфекцій:

віруси

як

антигени; клітинні

та

гуморальні

чинники

противірусного імунітету; можливі шляхи блокування розвитку вірусної

інфекції

на

клітинному

рівні; противірусні

вакцини – живі

та

інактивовані

цільновіріонні

вакцини, субодиничні вакцини, генно-

інженерні вакцини.

 

 

 

 

 

 

6.Практичне використання вірусів: у медицині (використання препаратів

бактеріофагів

для

лікування

ряду

бактеріальних

захворюв;

застосування вірусів як векторів для лікування генетичних захворювань;

віротерапія для лікування онкологічних захворювань), у сільському

господарстві

(використання фагопрепаратів

для захисту рослин від

гниття та бактеріальних захворювань, а також для захисту худоби і птиці від бактеріальних захворювань; використання вірусних інсектицидів для боротьби з комахами), у харчовій промисловості(використання фагопрепаратів для обробки продуктів харчування з , мсирів’яса , рослинної продукції), у генній інженерії (використання вірусів у якості

векторів з метою створення генетично-модифікованих організмів з корисними для людства властивостями).

Контрольні запитання:

1.Чи можна вважати віруси живими організмами?

2. Які

ви

знаєте

основні

відмінності

між

вірусами

та

клітин

організмами?

 

 

 

 

 

 

3.Яка структура простих і складних вірусів?

4.З яких основних елементів та компонентів побудовані віруси?

5.Які ви знаєте вірусні ферменти?

9

6.Яким чином віруси проникають у клітину?

7.В чому суть депротеїнізації вірусів?

8.Які ви знаєте особливості реплікації вірусних РНК-геномів?

9.Що таке диз’юнктивний спосіб розмноження?

10.Як віруси виходять з клітини?

11.Які віруси називають бактеріофагами?

12.Які ви знаєте морфологічні типи бактеріофагів?

13.Що таке лізигенна культура клітин?

14. За допомогою яких процесів фаги можуть переносити генетич інформацію від одних бактерій до інших?

15.Які ви знаєте можливості практичного використання бактеріофагів?

16.Що таке антиген? Назвіть властивості антигенів.

17.У чому полягають особливості противірусного імунітету?

18. Які типи

хіміопрепаратів використовують при лікуванні вірусни

інфекцій?

 

19.Які ви знаєте типи вакцин, що використовуються для профілактики вірусних хвороб?

20.Переваги використання бактеріофагів для лікування бактеріальних захворювань у порівнянні з антибіотиками.

21.Чому для лікування генетичних захворювань людини використовують віруси?

22.Чи є екологічно безпечним використання вірусних інсектицидів? Література для підготовки до заняття [1, 2, 3, 4, 5].

4.ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО

ЗАЛІКУ

1.Як і ким були відкриті віруси?

2.Як віруси отримали свою назву?

3.Які є відмінності між вірусами і мікроорганізмами?

4.Що таке віруси?

5.Коли почався розвиток вірусології як науки?

6.Охарактеризуйте основні етапи розвитку вірусології.

7.Коли стало можливим досліджувати молекулярну структуру вірусів?

8.Яка робота заклала основи для розуміння характеру репродукції вірусів?

9. Чому саме застосування бактеріофагів як генетичного інструмент дозволило об’єднати генетику та біохімію у молекулярну біологію?

10.Коли і ким була відкрита зворотня транскриптаза?

11.Якими дослідниками були відкриті нетипові вірусні агенти– пріони і віроїди?

12.Чому віруси є найважливішими об’єктами при проведенні молекулярногенетичних досліджень?

13.Яка кількість вірусів була описана на початок ХХІ століття?

14.Як розвивалися уявлення про природу вірусів?

15.Які факти свідчать про те, що віруси – неживі агенти?

10

16.Що підтверджує живу природу вірусів?

17.Які є гіпотези щодо походження вірусів?

18.У чому полягає суть гіпотези суперпаразита?

19.Чому гіпотеза про регресивну еволюцію бактерій на має прихильників?

20.На яких даних базується гіпотеза протобіонта?

21.Чому гіпотеза про походження вірусів із первинних доклітинних форм життя більшістю вірусологів не підтримується?

22.Яка суть гіпотези “оскаженілих” генів?

23.Чому гіпотезу про походження вірусів від клітинних генетичних структур підтримує більшість вірусологів нашого часу?

24. Що було основою для виникнення альтернативної генетичної форми життя (вірусів)?

25.Які ви знаєте мобільні елементи геному?

26.Які клітини стали джерелом виникнення РНК-вмісних вірусів?

27.Який процес ліг в основу виникнення ретроїдних вірусів?

28.Чому існування ряду ДНК-вмісних вірусів (папіломавіруси, герпесвіруси) у клітині подібне до позахромосомних елементів спадковості бактерій– плазмід?

29.Чому вчені не сумніваються у походженні бактеріофагів?

30.Чому не можна говорити про спільне походження вірусів?

31. Чи можна вважати віруси важливим фактором еволюції органічного світу? Відповідь обґрунтуйте.

32.Які форми існування характерні для вірусів?

33.Що таке віріон, капсид, кор?

34.Якої форми бувають віріони?

35.Чим відрізняються прості і складні віруси?

36.Які типи симетрії мають віріони в залежності від характеру розміщення капсомерів?

37.Які за хімічною структурою компоненти присутні у віріоні?

38.Які групи білків входять до складу віріона?

39.Яке походження мають ліпіди та вуглеводи у складі віріону?

40.Який тип нуклеїнової кислоти характерний для вірусів?

41.Які форми ДНК виявлено у складі віріонів? Які з них не притаманні клітинним ДНК?

42.Чим пояснюється різноманітність структури вірусних РНК?

43.Які групи виділяють серед вірусів, що мають одноланцюгову РНК?

44.Які ви знаєте системи класифікації вірусів?

45.До якого царства належать віруси?

46.Які таксони виділені у царстві Vira?

47.Що таке порядок, родина, рід та вид?

48.За якими ознаками класифікуються віруси?

49.Які є підходи для віднесення вірусу до певного виду?

50.Чому класифікація вірусів є нестабільною системою?

51.Згідно яких критеріїв віруси об’єднують у родини?

52.Які порядки виділено серед вірусів?

Соседние файлы в предмете Основы вирусологии