Лабораторна робота1

Вихід:

Втрати:

Витратний коефіцієнт:

в). Загальний матеріальний баланс з урахуванням відходів:

100,0 78,0 16,6 5,4

Вихід:

Втрати:

Витратний коефіцієнт:

3.Скласти ситовий аналіз матеріалів і встановити їх фракційний склад у

гта відсотках.

4.Завдання. Приготувати сіль карловарську штучну – складний порошок у кількості 100 г. Скласти матеріальний баланс і розрахувати величину витратних норм, що забезпечують одержання 1 кг продукту.

Сіль карловарська штучна

Склад (ФС 42-1615-81)

Опис. Білий порошок, що розчиняється в 10 частинах води. Застосовують як жовчогінний та послаблюючий засіб.

Приготування. Відповідно до робочого пропису зважити окремо компоненти солі карловарської штучної використовуючи технічні терези. Приготувати сіль у кількості 100,0 г. Повести подрібнення солі у подрібнювачі тканин – ступці з пестиком. Після подрібнення готовий порошок солі зважити і просіяти крізь сито 0,2 мм. Одержаний просів добре перемішати, стандартизувати і розфасувати у скляні банки. Нанести відповідний напис «Порошок солі карлаварської штучної», «Для зовнішнього застосування». Скласти матеріальний баланс за стадіями подрібнення та просіювання і розрахувати величину витратних норм, що забезпечують одержання 1 кг продукту.

5.Накреслити технологічну схему одержання солі карловарської штучної.

6.Провести ідентифікацію лікарських засобів неорганічного походження, що входять до складу солі карловарської штучної експресметодами (визначення сульфат-, гідрокарбонатта хлорид-іонів, іонів калію та натрію).

Гідрокарбонати. До 2 мл водного розчину солі (1:10) + додати 5 крапель насиченого розчину сульфату магнію, прокип’ятити. Утворення білого осаду свідчить про наявність гідрокарбанатів.

Сульфати. Виявляють за утворенням білого осаду з розчином барію хлориду.

Хлориди. Визначають за творожистим осадом при додаванні нітрату срібла.

Іони калію. Визначають за утворенням золотистого розчину з розчином натрію кобальту.

Іони натрію. Визначають за забарвленням полум’я в жовтий (жовтозелений) колір.

Результати досліджень занотувати в зошит. Записати відповідні рівняння реакцій. Зробити висновок про тотожність лікарського препарату.

7.Завдання. Приготувати порошок, який містить камфору. Приготувати 11 г порошку наступного складу:

Цукор – 10г Камфора – 1г

Приготування. Відповідно до робочого пропису зважити окремо цукор та камфору на технічних терезах. В ступці за допомогою пестика розтерти 10

гцукру. В іншій ступці розтерти 1 г камфори з 10 краплинами 95° етанолу. Потім додати до розтертої камфори таку ж кількість цукру (≈1г) з першої ступки, добре перемішати, після чого в 3 – 4 прийоми додати цукор, що залишився, розтираючи і перемішуючи суміш до однорідного складу. Готовий порошок упакувати в капсули по 0,55 г. Капсули вкласти в скляні баночки з написом «Для зовнішнього застосування». Капсули залишити до лабораторної роботи №7.

8.Накреслити технологічну схему одержання порошку з камфорою.

9.Завдання. Приготувати 30 г порошку наступного складу:

Кислота борна – 10г Цинку оксид – 10г Тальк – 10г

Приготування. Відповідно до робочого пропису зважити необхідну кількість кислоти борної на технічних терезах і розтерти її в ступці. Потім до розтертого порошку кислоти борної додати відважену кількість оксиду цинку. В останню чергу додати тальк (найдрібнішу речовину), суміш ретельно перемішати. Порошок упакувати в капсули по 0,5 г. Капсули вкласти в скляні баночки з написом «Для зовнішнього застосування». Капсули залишити до лабораторної роботи №7.

10.Накреслити технологічну схему одержання порошку з кислотою

борною.

11.Оформити протокол заняття, зробити висновки до лабораторної

роботи.

Контрольні запитання

1.Наведіть класифікацію машин для подрібнення і види подрібнення залежно від ступеня подрібнення одержуваного продукту.

2.Чим відрізняється подрібнення матеріалу на валках з однаковою та різною швидкістю обертання? Які матеріали подрібнюють на валках?

3.Наведіть приклади впливу ступеня подрібнення лікарської речовини на її терапевтичну активність.

4.Яких заходів з техніки безпеки та охорони праці необхідно дотримуватися під час технологічних операцій подрібнення та просіювання порошків?

5.При подрібненні 100,0 г кислоти борної на лабораторному кульковому млині одержали 94,0 г подрібненого продукту. Після просіювання одержали просів у кількості 74,0 г та відсів 14,8 г. Скласти матеріальний баланс за стадіями (подрібнення, просіювання) з урахуванням відходів. Знайти вихід (η), втрати (ε) та витратний коефіцієнт (Квитр).

6.При виробництві солі карловарської штучної замість 100,0 г одержали 99,70 г готового продукту. Написати рівняння матеріального балансу, визначити вихід, витрати та витратний коефіцієнт. Скласти витратні норми на одержання 100,0 г готового продукту.

7.На одному підприємстві дитячу присипку готують з витратним коефіцієнтом 1,030, на іншому – 1,060. Де технологічний процес організований більш ефективніше?

8.Дайте характеристику основних фізико-хімічних властивостей порошкоподібних субстанцій.

9.Який взаємозв’язок між фізико-хімічними і технологічними властивостями порошкоподібних субстанцій? Яким чином впливають технологічні властивості порошків на якість грануляту та якість таблеток?

10.За якими показниками контролюють якість порошкоподібних субстанцій?

11.В який спосіб проводять ідентифікацію лікарського засобу в порошкоподібних субстанціях?