
- •Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 3. Активний, алостеричний центри ферментів. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. 2 год
- •Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Студент напередодні заліку вживав вуглеводи в кількості, еквівалентній 12000кДж енергії, що достатньо для синтезу 60кг атф. Який шлях синтезу атф є основним в організмі людини:
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Е проби
- •Зведена таблиця даних по лактату і пірувату
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 30. Роль ліпідів у структурі та функціях біологічних мембран. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу (2 години).
- •Тема 31. Тканинний, внутрішньоклітінний обмін ліпідів. Окислення вищих жирних кислот та гліцерину. Біоенергетика окислення вжк (2 години).
- •Тема 32. Біосинтез гліцерину, вжк та гліцеридів. Утворення фосфоліпідів (2 години).
- •Тема 33. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла
- •Тема 34. Будова, біологічна роль і обмін холестерину. Біосинтез холістерину. Порушення ліпідного обміну. Ліпопротеїни, структура та функції (2 години).
- •Одеський державний медичний університет кафедра медичної хімії модуль №3
- •Обмін аміаку в організмі людини. Сечовина. Біосинтез сечовини - найважливіший механізм знешкодження та виведення аміаку з організму.Транспортні форми аміаку.
- •Тема 25: ”Тканинний обмін нуклеотидів, процеси розщеплення пуринових та піримідинових нуклеотидів. Порушення пуринового обміну (подагра)”.
- •1. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •1.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань:
- •1.2. Лабораторна робота:
- •1.5. Теми для самостійної роботи студентів.
- •Тема 28. „Біосинтез білків в рибосомах. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.”- 2 год.
- •Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •1.1.Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань:
- •1.1.2. Ситуаційні задачі до теми.
- •1.2.Завдання для перевірки кінцевого рівня знань
- •1.3. Тестові завдання до теми.
- •1.4. Теми доповідей, рефератів:
- •Тема 29. Регуляція експресії генів. Механізми мутацій, репарацій днк. Отримання рекомбінантних днк, трансгенних білків – 2 год
- •Одеський державний медичний університет Кафедра медичної хімії
- •Змістовий модуль 14
- •Тема 30.Загальні поняття про гормони.Классіфікація механізми дії гормонів на клітини-мішені.Гормони гіпоталамуса, гіпофіза.
- •Ієрархія гормонів
- •Утворення і розпад оксиду азоту у
- •Участь оксиду азоту у функції органів і тканин
- •3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •Тема 31. . Гормони щитовидної та паращитовидної залоз, регуляція фосфорно-кальцієвого обміну.
- •5. Структурно-логічні схеми теми:
- •3.Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •6.Тема наступного заняття.Стероідні гормони.Гормони кори наднирників та статевих залоз.
- •Тема 32. Стероідні гормони.Гормони кори наднирників та статевих залоз.
- •1.Матеріали методичного забеспечення теми
- •2.Зміст лабороторної работи
- •3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •5.Теми для самостійної работи студентів.
- •Тема 33 .Гормони підшлункової залози та мозкової речовини наднирників.
- •2.Зміст лабороторної работи
- •Змістовий модуль № 17 “ Біохімія та патобіохімія крові ”
- •Тема 53. Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 54. Осмотичний тиск та кислотно-основний стан крові. Буферні системи крові, гормональні механізми регуляції, функція легень і нирок (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 55. Дихальна функція крові. Гемоглобін, будова, синтез в організмі. Роль у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Аномальні гемоглобіни. Розпад гемоглобіну (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 56. Дослідження транспортних форм ліпідів – ліпопротеїнів плазми крові. Типи ліпопротеїнемії. Роль ліпопротеїнів в розвитку атеросклерозу (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 57. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Роль печінки в синтезі білків системи згортання крові. Гемофілії (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 58. Біохімія імунних процесів, гуморального та клітинного імунітету. Імуноглобуліни, цитокіни (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Змістовий модуль № 18 “ Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин ”
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 59 (продовження). Детоксікаційна функція печінки: біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Реакції мікросомального та перекисного окислення . Реакції кон'югації в гепатоцитах.
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Рекомендована література:
- •Змістовий модуль № 17 “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”
- •Тема 62. Біохімія м'язів Особливості хімічного складу та обміну речовин в м'язах. (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 63. Біохімія нервової тканини. Біохімічний склад головного мозку. Нейро медіатори. Біохімія сполучної тканини. Білки та глікозаміноглікани сполучної тканини (4 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 63 (продовження). Біохімія сполучної тканини. Білки та глікозаміноглікани сполучної тканини.
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
1. Матеріали методичного забезпечення теми
Завдання для перевірки вихідного рівня знань, вмінь
Поясніть поняття «енергетичний бар’єр», «енергія активації»
Механізм впливу ферментів на енергію активації реакцій
Фактори, що впливають на швидкість каталізу
сучасні уявлення про механізми дії ферментів /теорія проміжних сполук, адсорбційна теорія, теорія ланцюгових процесів/.
Механізм утворення фермент-субстратного комплекса
Кінетика каталізу. Вплив концентрації ферменту і субстрату на кінетику
Рівняння Міхаеліса-Ментен
Константа Міхаеліса, її роль у визначенні активності ферментів
Зміст лабораторної роботи
Спостереження кінетики дії ліпази на жир молока. Вплив жовчі на активність ліпази
Принцип методу. Швидкість ферментативної реакції можна визначити по кількості субстрату, розщепленого за одиницю часу. Для вивчення кінетики реакції в окремих порціях фермент-субстратної суміші, яка містить жир і ліпазу, визначають кількість утворених кислот через означення проміж часу.Результати визначення виражають графічно. Графік показує, що гідроліз жира у перше 15 хвилин інкубації протікає швидко, потім та в кінці зовсім припиняється. Такий хід процесу обумовлений постійним зменшенням кількості субстрату і збільшенням продуктів розщеплення. При додаванні у пробу жовчі ліпаза активується, а гідроліз жиру протікає з більшою швидкістю.
Хід роботи. а) Приготування фермент-субстратної суміші. У 2-х хімічних стаканчика по 50 мл відмірити по 10 мл прокип’яченого розведеного молока 1: 10 та по 1 мл витяжки з підшлунковой залози, яка містить ліпазу. В одну із склянок додати 1 мл води, у другу жовчі. Рідину в склянках перемішати. Із кожної склянки відібрати 2 мл суміші перенести в колби на 50 мл, додати по 1-2 каплі розчину фенолфталеїну, відтитрувати 0,01 н розчином до слабо-рожевого кольору. Відмітити об’єм (мл). Записати в таблицю. б) Інкубація з відбором проб 15-30-45 хвилин. Залишену в склянці суміш помістити на водяну баню при температурі 370 С. Через кожні 15 хв. відбирати по 2 мл суміші і титрувати 0,01 Н. розчином NaOH. Час титрування та кількість лугу записати в таблицю. в) Графічне зображення гідролізу жиру. З отриманих даних визначення кількості лугу нейтралізованого кислотами, що утворилися із молока на різних етапах інкубації, побудувати графік, відкласти на осі абсцис час інкубації. в хв. (15-45) на осі ординат-об’єм лугу (мл) кожної проби.
Час інкубації (хв.) |
Об’єм лугу, витрачений на титрування (мл) |
|
Проба без жовчі |
Проба із жовчу |
|
0 |
|
|
15 |
|
|
30 |
|
|
45 |
|
|
Медико-біологічна оцінка отриманих результатів
В пробі з жовчю гідроліз жиру протікає швидше, ніж без неї. На підставах оцінки кривих на графіку відмітили у висновках активізуючу роль жовчі.
1.3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань
1. Які зміни відбуваються у структурі фермента і субстрата під час реакції
2. Які кінетичні параметри необхідно враховувати при ферментному каталізі
3. Принципи виведення рівняння Міхаеліса-Ментен
4. Побудова графіку рівняння Міхаеліса-Ментен і визначення константи Міхаеліса
5. Принципи побудови графіку Лайнуівера-Берка
6. Визначення за допомогою графіку Лайнуівера-Берка дії конкурентного інгібітора
7. Визначення за допомогою графіку Лайнуівера-Берка дії неконкурентного інгібітора
8. Методи визначення активності ферментів і одиниці активності
1.4 Тестові завдання до теми (вибрати з тестових завдань до модульного контролю)
1.5 Теми для самостійної роботи студентів
1. Роль константи Міхаеліса у визначенні активності ферментів
Наступна тема 6. Ізоферменти, Внутришньоклітинна локалізація ферментів. Використання ферментів у клініці (основи медичної ензимології). Ензимодіагностика, ензимотерапія. Ензимопатії. 2 год
Тема № 6. Ізоферменти, Внутришньоклітинна локалізація ферментів. Використання ферментів у клініці (основи медичної ензимології). Ензимодіагностика, ензимотерапія. Ензимопатії.
Лабораторна робота Демонстрація ензимограм.
Мета заняття:
Студент повинен знати:
- клітинну організацію та взаємозв’язок дії ферментів;
- особливості дії окремих форм ферментів і їх значення в тканинному метаболізмі.
- роль ізоферментних спектрів у метаболізмі і їх значення у ензимодіагностиці
- основи ензимодіагностики та ензимотерапії
- ферментні системи, що ушкоджуються при найбільш розповсюджених ферментопатіях
Студент повинен вміти:
- методом центрифугування виділяти органели клітин та компоненти крові
- зробити припущення про можливу патологію на основі аналізу активності ферментів