Тема 57. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Роль печінки в синтезі білків системи згортання крові. Гемофілії (2 год).

Лабораторна робота : 1.Визначення кількості фібриногену в плазмі крові. 2. Визначення протромбінового часу. 3. Визначення рекальцифікації плазми.

Мета заняття:

Студент повинен знати:

- молекулярні механізми згортальної і антизгортальної систем крові, роль печінки в цьому процесі.

- молекулярну структуру коагулянтів і антикоагулянтів, механізми гемофілій різного ґенезу.

Студент повинен вміти:

- визначати біохімічні показники стану згортальної системи і давати їм медико-біологічну оцінку.

1. Матеріали методичного забезпечення теми

1.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань, вмінь.

1. Склад та властивості еритроцитів та тромбоцитів:

2. Хімічний склад плазми крові;

3. Фізико-хімічні властивості білків;

4. Глікозаміноглікани. Їх будова та функції;

5. Ферменти плазми крові.

1.2. Зміст лабораторної роботи

а) Визначення кількості фибриногену в плазмі.

Хід роботи. До 1 мл прозорої плазми додають 0,1 мл 5% розчину хлориду кальцію. Фібрин наматують на паличку, висушують фільтровальним папіром та взвішують. Вагу фібрину помножують на коефіцієнт 22,2 и виражають у мг%. В нормі кількість фібриногену у плазмі крові становить 200-400 мг%.

б) Визначення протромбінового часу.

Принцип методу. При надлишку тромбоплстину та оптимальному вмісту кальцію час утворення загустка в плазмі залежить від активності II, VII, IX, X факторів.

Хід роботи. До 0,1 мл плазми додати 0,1 мл 1% розчину тромболастину, інкубують 1 хвилину і додають 0,1 мл 0,025 М розчину хлориду кальцію, вмикають секундомер до утворення щільного загустка.Утворюється щільний загусток. Час виражають в сек.

ПАК =

А - час здорової людини (20 сек)

В - час хворої людини

с) Визначення рекальцифікації плазми.

Хід роботи. Кров збирають в центрифужну пробірку с 1,34% оксалатом натрію у співвідношення 9:1 та центрифугують 10 хв. при 1500 об/хв. В пробірці змішують 0,2 мл хлориду кальцію 0,025 М та 0,1 мл фізіологічного розчину та розміщують на водяній бані. Потім додають 0,1 мл плазми та вмикають секундомер. Зсідання закінчено, якщо кров на виливається при перевертанні пробірки. В нормі час рекальцифікації 60-120 сек. при появі ниток фібрину.

Медико-біологічна оцінка отриманих результатів

Порушення коагуляційного гемостазу можуть мати генетично обумовлений та придбаний характер. Час рекальцифікації плазми збільшується при гемофілії А, дефекті Хагемана, дефіциті фактора VІІ. Протромбінові активність знижена при гемофілії В, дефіциті фактора VII? V, X. При гіпофібриногенемії різко збільшені всі коагуляційні тести. При ентеропатіях та уражені печінки, гіповітамінозі вітаміну К можливий дефіцит фікторів I, II, IX, X, XI, XII.

1.3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.

1. Які розрізняють фази згортання крові?

2. Де локалізуються фактори згортання крові і як вони позначається?

3. Скільки вивчено факторів зготання крові, що знаходяться в плазмі та еритроцитах?

4. Що являє собою процес аутокаталізу на прикладі активації факторів згортання?

5. Які фактори плазми і тромбоцитів приймають участь в І фазі згортання крові?

6. Які фактори плазми і тромбоцитів приймають участь в II фазі згортання крові?

7. Які фактори плазми і тромбоцитів приймають участь в III фазі згортання крові?

8. Відсутність яких факторів викликає гемофілію А і які етапи згортання при цьому порушуються?

9. Відсутність яких факторів викликає гемофілію В і які етапи згортання при цьому порушуються?

10. Чому при кровотечах хворим вводять вікасол?

11. Які системи складають протизгортальну систему?

12. Який механізм дії гепарину?

13. Як забезпечується рідкий стан крові в судинах?

14. Які антивітаміни застосовуються для посилення антизгортальної системи та механізм їх дії?

15 Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу.

1.4. Тестові завдання до теми

1. Дикумарол имеет структурное сходство с витаминами группы К, но не имеет витаминное действие. Какой из перечисленных эффектов дикумарола влияет на организм человека?

А - Препятствует окислению мембранных липидов

В - Оказывает содействие образованию форменных элементов крови

С - Вызывает ломкость сосудов

+D - Снижает свертывающую функцию крови

Е - Снижает кровяное давление

2. У больных с непроходимостью жолчевыводящих путей подавляется свертывание крови, возникают кровотечения, что является следствием недостаточного усвоения витамина:

+А – К

В – А

С – Е

D - D

Е – Каротина

3. Гемофилия А сопровождается кровотечениями при даже малых порезах. При отсутствии какого фактора свертывания крови наблюдается эта патология?

A. - Фактора ІІ

B. - Фактора VП

+C. - Фактора VІІІ

D. - Фактора ІV

E. - Фактора ІХ

4. Начало процесса тромбообразования связанно с:

A. - Повышением холестерина

B. - Гемолизом эритроцитов

+C. - Краевым стоянием лейкоцитов

D. - Преобразованием фибриногена в фибрин

+E. - Агглютинацией тромбоцитов

5. Выделите наименее вероятную причину появления кровоточивости, впервые выявившейся во время операции

A. - диссеминированное внутрисосудистое свертывание

B. - переливание несовместимой крови

C. - активация плазминогена

D. - болезнь Виллебранда

+E. – серповидно-клеточная анемия

6. Диссемннированное внутрисосудистое свертывание не бывает связано с:

A. – длительным искусственным кровообращением (bypass)

+B. – гемофилией

C. – гемолизом

D. – тяжелой травмой головы

E. – эмболией амниотическими водами

7. Геморрагический синдром появляется при уровне тромбоцитов в крови:

A. – 1501012/л

B. – 751012/л

+C. – 251012/л

D. – 601012/л

E. – 501012/л

8. К симптомами гемолитической болезни не относятся:

A. – гемоглобинурия, почечная недостаточность

+B. – артериальная гипертензия

C. – желтуха, тошнота, рвота

D. – гипертермия

E. – геморрагический диатез

9. Клиническое течение гемофилии А считается тяжелым при дефиците антигемофильного глобулина (в процентах от нормы):

+A. – менее 1%

B. – от 1 до 5%

C. – от 5 до 10%

D. – от 10 до 25%

E. – более 25%

10. Гемофилия В связана с дефицитом:

A. – фактора V

B. – фактора VI

C. – фактора VII

D. – фактора VIII

+E. – фактора IX

11. Время кровотечения удлиняется:

A. – при травмах и разможжении мышц

B. – при гемолитических кризах

+C. – при резко выраженной тромбоцитопении

D. – при асфиксии

E. – при ожогах

12. Недостаточная ретракция кровяного сгустка наступает:

+A. – при снижении уровня белка в крови

B. – при выраженной тромбоцитопении

C. – при анемии

D. – при гиперфибриногенемии

E. – при гипертромбоцитозе

13. Удлинение протромбинового времени происходит:

A. – при нарушении синтеза фибриногена

B. – при пневмонии

+C. – при дефиците одного или нескольких факторов протромбинового комплекса (II, V, VII, X)

D. – при ревматизме

E. – при усилении фибринолитической активности крови

14. Гипофибриногенемия возникает:

+A. – при нарушении синтеза фибриногена (болезнях печени)

B. – при пневмонии и других воспалительных процессах

C. – при инфаркте миокарда

D. – при избытке в крови антикоагулянтов

E. – при претромботических состояниях

15. Продукты деградации фибриногена (ПДФ):

A. – не влияют на свертывание крови

+B. – обладают антикоагулянтными свойствами

C. – вызывают гиперкоагуляцию

D. – свидетельствуют о снижении концентрации фибриногена

E. – свидетельствуют о снижении протромбинового времени

16. Толерантность (устойчивость) плазмы к гепарину уменьшается:

+A. – при гипокоагуляции

B. – при гиперкоагуляции

C. – при снижении в плазме антитромбина III

D. – при массивном тромбозе и ДВС-синдроме

E. – при инфаркте миокарда

17. Появление фибриногена "Б" свидетельствует:

+A. – об интенсивности внутрисосудистой коагуляции

B. – о гипофибриногенемии

C. – о гиперфибриногенемии

D. – о гипокоагуляции

E. – об избытке в крови антикоагулянтов

1.5. Теми для самостійної роботи студентів

1. Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.

Наступна тема 58. Біохімія імунних процесів, гуморального та клітинного імунітету. Імуноглобуліни, цитокіни (2 год).