Організація соціальної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП	3
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	4
СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДИТИНИ З ФО
ПЕРШИЙ ЕТАП	6
Діагностика дитини з ФО	7
Характеристика родини дитини з ФО та її батьків	7
Побутове обстеження родини дитини з ФО	8
Критерії обмеженості життєдіяльності дитини	9
Педагогічна діагностика дитини з ФО	14
ДРУГИЙ ЕТАП
Програма самообслуговування дитини зФО	15
Програма соціально – середовищної реабілітації Програма соціально – побутової реабілітації	16 16
Заходи з соціально – культурної реабілітації дитини з ФО	16
Форми та методики соціальної реабілітації дітей з ФО	17
ТРЕТІЙ ЕТАП
Результати соціальної реабілітації:
Оцінка обмеження: здатності до самообслуговування; здібностей до спілкування; можливості контролювати свою поведінку; можливості до орієнтації; можливості до освіти; можливості до пересування; Оцінка соціальної реабілітації	21 21 22 22 22 23 23 25
Організація соціального патронату	25

І. Загальні положення

1.1. Соціальна реабілітація – система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно – побутової діяльності шляхом соціально – середовищної орієнтації та соціально – побутової адаптації, соціального обслуговування, задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації.

1.2. Соціальна реабілітація передбачає:

1.2.1. навчання дитини – інваліда основним соціальним навичкам;

1.2.2. пристосування побутових умов до потреб дитини – інваліда;

1.2.3. соціально – побутове влаштування та обслуговування, педагогічну корекцію для інвалідів, дітей – інвалідів ;

1.2.4. опанування навичками захисту власних прав та інтересів, самоаналізу та отримання навичок позитивного сприйняття себе та оточуючих, навичок спілкування;

1.2.5. соціальний, педагогічний, психологічний патронат за місцем проживання (вдома) дитини – інваліда.

1.3. Соціальний педагог – спеціаліст з виховної роботи з дітьми-інвалідами, який створює сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку і соціалізації особистості.

1.4. Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів(далі Центр) є закладом системи органів праці та соціального захисту населення. Центр утворюється у формі державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів, які не мають на меті отримання прибутку, для перебування дітей – інвалідів, які мають відповідні медичні показання і потребують спеціальних умов для одержання соціальної реабілітації.

1.5. Метою діяльності Центру є здійснення заходів з соціальної, психологічної, педагогічної реабілітації, професійної орієнтації та медичного супроводу, спрямованих на розвиток та коригування порушень розвитку дитини-інваліда, навчання її основним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство.

1.6. Завдання Центру визначені наказами Мінпраці:

- „Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів” (від 13.02.07 № 48);

- „Про затвердження Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації дітей-інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Мінпраці”( від 04.05.07 № 206).

1.7. Перебування дітей - інвалідів, які проходять реабілітацію в Центрі, здійснюється в таких підгрупах:

• ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 2 до 6 років;

• соціальної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 6 до 14 років;

• професійної орієнтації для дітей віком від 14 до 18 років.