Історична довідка

Адам Сміт (1723—1790) народився недалеко від Единбурга в ро­дині митного службовця. Досить рано, у 14-річному віці, Адам всту­пає до університету м. Глазго. Обравши гуманітарний напрям освіти, він займається також математикою та астрономією. Після закінчен­ня університету А. Сміт отримує стипендію на навчання в Оксфорді. Пізніше він зайняв посаду професора з суспільних наук в універси­теті м. Глазго. Головна праця А. Сміта — "Дослідження про природу і причини багатства народу" побачив світ у Лондоні у 1776 р. Вона стала результатом 20-річного вивчення індустріального розвитку Англії, в якій тільки-но відбувалася промислова революція. Ця пра­ця А. Сміта складається з п'яти книжок: перша — аналіз вартості й додаткової вартості; друга — дослідження природи капіталу та його нагромадження; третя — аналіз розвитку економіки Європи на шля­ху від феодалізму до капіталізму; четверта — аналіз поглядів двох напрямів у науці того часу — меркантилізму та фізіократії, п'ята — дослідження доходів і витрат держави. Основна ідея теоретичних поглядів А. Сміта — економічна свобода, за якої вільна людина, ке­руючись особистими інтересами, без зовнішнього примусу може за­безпечувати всім необхідним себе і суспільство. Навіть якби ідея при­родної економічної свободи — laissez-faire — була єдиним внеском А. Сміта в економічну теорію, то і тоді він залишив би помітний слід у науці.

У XVIII ст. подальше осмислення поняття підприємництва здійснював французький економіст Жан Батіст Сей, який по­в'язував підприємництво з організацією людей у межах вироб­ничої одиниці. Він мав особистий досвід у сфері бізнесу, образно сприймав його, чого були позбавлені інші класичні економіс­ти. Для Сея підприємець — це людина, яка організує інших лю­дей у рамках виробничої одиниці. Він ставив підприємця у центр процесу виробництва і теорії розподілу, що вплинуло на багатьох теоретиків-економістів. Зокрема, Ж.Б. Сей вважав, що підприємець — це економічний агент, який комбінує фактори виробництва (землю, капітал та працю).

Історична довідка

Жан Батіст Сей (1767—1832) — французький економіст, послідов­ний продовжувач творчого вчення А. Сміта, прихильник вільної торгівлі та невтручання держави в економічне життя. Народився в м. Ліоні в сім'ї купця. Отримав комерційну освіту у Великобританії, працював у конторі страхового товариства у Парижі. Брав участь у Великій французькій революції, але відійшов від революційних кіл під час приходу до влади якобинців. У 1803 р. видав свою головну працю "Трактат політичної економії". Ж.Б. Сей запропонував теорію трьох факторів виробництва. На його погляд, три фактори виробниц­тва: праця, земля і капітал — не лише беруть участь у виробництві, а й створюють вартість. Зокрема, "праця" породжує заробітну плату як дохід робітника; "земля" — ренту як дохід землевласника; "капітал" — прибуток як дохід капіталіста (власника засобів виробництва).

Альфред Маршалл ототожнював підприємництво з мене­джментом. У фундаментальній праці "Принципи економікс" (1890 р.) А. Маршалл особливо наголосив на інноваційному моменті та активній ролі самого підприємця у застосуванні нових машин і технологічних процесів.