
- •Гідравліка, гідро та пневмоприводи опорний конспект
- •Загальні положення. Програма курсу “Гідравліка, гідропневмоприводи” розрахована на 135 годин, з яких 14 годин відводяться на виконання лаборатоорно практичних робіт.
- •Програмою передбаченно виконання однієї домашньої контрольної
- •Розділ 1. Гідравліка.
- •Тема 1.1. Рідини і їх властивості.
- •Тема 1.2. Основи гідростатики.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.3. Основи кінематики та динаміки рідин.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.4. Гідравлічні опори.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.5. Витікання рідини через отвори і насадки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.6. Рух рідини по напірних турбопроводах.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розділ 2. Гідромашини і гідравлічний привод.
- •Тема 2.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.2. Об’ємні насоси.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.3. Об’ємний гідропривод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.4. Обладнання і схеми об’ємного гідроприводу.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.5. Лопатні насоси.
- •Методічні вказівки
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.6. Гідродинамічні передачі.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 3. Пневматичний привод.
- •Тема 3.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини і пневматичний привод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 3.2. Компресори і компресорні пересувні установки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 3.3. Пневматичні двигуни та пневматичні ручні машини.
- •Методичні вказівки.
- •Корпус ; 2. Поршень-бойок ; 3. Робочий інструмент ; 4. Клапан.
- •Тема 3.3. Системи керування машин з пневматичним приводом.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 4. Експлуатація та ремонт машин з гідро-пневмоприводами.
- •Тема 4.1. Експлуатаціія машин з гідро-пневмоприводами.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 4.2. Технічне обслуговування і ремонт гідро-пневмоприводів.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Список літератури.
- •Мандрус в.І., Лещій н.П., Звягин в.М., Машинобудівна гідравліка. Задачі та приклади розрахунків, Львів, Світ, 1995.
Тема 1.4. Гідравлічні опори.
Повздовжні втрати напору. Формула Дарсі – Вайсбаха, коефіцієнт Дарсі. Шорсткість стінок труб. Гідравлічно гладкі та гідравлічно шорсткі труби. Місцеві опори
Література: (1) ст. 93-105, (2) ст. 83-99, (4) ст. 45-56.
Методичні вказівки.
В рівнянні Бернуллі буквою h1-2 позначені втрати напору між перерізами. Ці втрати пов’язані з гідравлічними опорами, що їх долає потік рідини під час руху.
Гідравлічні опори і втрати напору на них бувають двох видів – повздовжні, пов’язані з довжиною і діаметром трубопроводу і місцеві, пов’язані із зміною конфігурації пототку на малій ділянці:
h1-2=hl+hм
де hl – повздовжні втрати напору на тертя між рідиною та стінками посудини, між шарами рідини;
hм – місцеві втрати напору на подолання різних перешкод (розширення, звуження русла, поворот, коліно, кран, засувка, шайба, діафрагма тощо).
Повздовжні опори.
Для визначення повздовжніх втрат напору hl використовують формулу Дарсі – Вайсбаха
hl=
де - гідравлічний коефіцієнт тертя (коефіцієнт Дарсі);
l – довжина трубопроводу;
d – діаметр трубопроводу;
v – середня швидкість рідини.
При ламінарному режимі коефіцієнт Дарсі обчислюється теоретично
=64Re
З врахуванням цієї формули після перетворень отримаємо декілька видів формули Пуазейля:
де – кінематична в’язкість;
- динамічна в’язкість;
Pl=ghl – втрати тиску на тертя по довжині;
Q
– витрата рідини;
r0 – радіус труби.
Для визначення коефіцієнта Дарсі при турбулентному режимі на основі численних експериментів запропоновані різні емпіричні і напівемпіричні формули. В них враховані діаметр труб, число Рейнольдса і еквівалентна шорсткість е.
Еквівалентна шорсткість – це уявна висота виступів і впадин на внутрішній поверхні труби, яка при обчисленнях дає такі ж втрати напору, як і при наявності дійсних виступів. Значення еквівалентної шорсткості визначені експериментально і приводяться в довідниковій літературі.
Залежно від впливу перелічених факторів на коефіцієнт Дарсі в турбулентному режимі виділяють три зони – зону гідравлічно гладких труб, другу перехідну зону і зону гідравлічно шорстких труб.
Зона гідравлічно гладких труб існує в межах 4000<Re<10d/ , тобто при невеликих швидкостях і числах Рейнольдса висота в’язкого прошарку більша від висоти виступів шорсткості е . Турбулентне ядро потоку під час руху не торкається виступів і тому швидкість на гідравлічний опір не впливає. Мал.16.
Мал. 16. Гідравлічно гладкі труби. (Висота в’язкого прошарку більша, ніж шорсткість труби)
В другій перехідній зоні, яка існує в межах 10d/e<Re<500d/e зі збільшенням Re висота в’язкого прошарку зменшується і виступи шорсткості будуть контактувати з турбулентним ядром. На коефіцієнт Дарсі впливають як шорсткість так і число Рейнольдса.
В
зоні гідравлічно шорстких труб, яка
існує в межах Re<500d/e
висота в’язкого прошарку дуже мала,
тому виступи шорсткості обтікаються
турбулентним ядром з вихорами. Коефіцієнт
Дарсі залежить тільки від шорсткості.
Мал. 17.
Мал. 17. Гідравлічно шорсткі труби.
Для практичних розрахунків по визначенню опору реальних шорсткостей труб можна використати універсальну формулу Альтшуля:
=0,11
яка в зоні гідравлічно гладких труб має вигляд:
=0,11
в зоні гідравлічно шорстких труб :
=0,11
де е- еквівалентна шорсткість (визначається по гідравлічним довідникам і залежить від матеріалу труби і технології їх виготовлення);
d – діаметр труби.
Отже, коефіцієнт Дарсі можна визначити за допомогою двох формул:
при ламінарному режимі =64/Re
-
при турбулентному =0,11
Місцеві опори.
На місцевих гідравлічних опорах внаслідок зміни конфігурації потоку на коротких ділянках змішуються швидкосту руху рідини за значенням і напрямком та утворюються вихорі. Це і є причиною місцевих витрат напору. Місцевими опорами є розширення та звуження русла, поворот, розгалудження, шайба, вентиль, кран, засувка.
Втрати напору на місцевих опорах визначають за допомогою формули Вайсбаха:
hм=
де - коефіцієнт місцевого опору;
v – середня швидкість після місцевого опору.
Внаслідок складності явищ, що проходять в рідині при подоланні перешкод коефіцієнт місцевих витрат, як правило, визначається дослідним шляхом і його значення приводяться в гідравлічних довідниках.
Величина коефіцієнта місцевих витрат залежить від форми місцевого опору, числа Рейнольдса і в деяких випадках від шорсткості стінок.