
- •1. Автоматичні системи регулювання.
- •1.1 Структурна схема простої системи регулювання
- •2. Характеристики і властивості систем управління
- •2.1. Методи опису властивостей систем управління.
- •2.6.3 Визначення динамічних характеристик об’єкта управління без самовирівнювання
- •2.7 Типові процеси регулювання
- •2.7.1. Аперіодичний перехідною процес з мінімальним часом регулювання (див. Мал. 2.7).
- •2.7.2. Перехідний процес з 20%-ним перерегулюванням і мінімальним часом першого
- •2.7.3 Перехідний процес, що забезпечує мінімум інтегрального критерію якості (див.
- •2.8 Коефіцієнти передачі елементів і блоків сар
- •2.8.1 Розмірні коефіцієнти передачі
- •2.8.2 Безрозмірні коефіцієнти передачі
- •2.9. Стійкість систем управління
- •Критерій стійкості Рауса-Гурвіца
- •Приклади розрахунків сар на стійкість по критерію Рауса – Гурвіца
- •2.1 Критерій Найквіста-Михайлова
- •2.10 Показники якості процесу управління
- •2.10.5 Помилка регулювання Ест
- •2.10.6 Перерегулювання y
- •Типи регуляторів. Закони регулювання
- •3.1 Двопозиційні регулятори
- •3.1.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.1.2 Алгоритми двопозиційного регулювання
- •3.1.3 Зона гістерезису
- •3.1.4 Процеси регулювання з двопозиційним законом
- •3.1.5 Види і логіка роботи двопозиційних регуляторів і систем сигналізації
- •3.1.5.1 Статичні характеристики двопозиційних регуляторів
- •3.1.5.2 Абсолютна (незалежна) сигналізація
- •3.1.5.3 Девіаційна сигналізація
- •3.1.5.4 Двопозиційне управління і сигналізація з очікуванням події
- •3.1.5.5 Двопозиційне імпульсне управління
- •3.1.5.6 Двопозиційне ітераційне регулювання з обмеженням швидкості
- •3.1.6 Переваги і недоліки двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.1 Переваги мікропроцесорних двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.2 Додаткові функціональні можливості двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.3 Недоліки двопозиційних регуляторів
- •3.2 Трипозиційні регулятори
- •3.2.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.2.2 Алгоритми трипозиційного регулювання
- •3.2.3 Зона гістерезису
- •3.2.4 Процеси регулювання з трипозиційним законом
- •3.2.5 Параметри налаштування трипозиційних регуляторів:
- •3.2.6 Трипозиційне імпульсне управління
- •3.3 Багатопозиційні регулятори
- •3.3.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.3.2 Алгоритм багатопозиційного регулювання
2.1 Критерій Найквіста-Михайлова
Критерій Найквіста-Михайлова дозволяє робити висновки про стійкість замкнутої системи регулювання по амплітудно-фазовій частотній характеристики розімкнутої системи що дає можливість використовувати для оцінки стійкості результати експериментальних дослідів.
Амплітудно-фазова характеристика розімкнутої системи знаходиться з її операторної функції шляхом заміни оператора Р на jω. На комплексній площині будується амплітудно-фазова характеристика розімкненої системи шляхом зміни частоти ω від 0 до ∞. По виду цієї характеристики судять про стійкість системи в замкнутому стані.
Мал. 2.10.1 Амплітудно-фазові характеристики розімкнених систем 1 — стійка; 2 — нейтральна; 3 — нестійка
Критерій стійкості Михайлова
Критерій стійкості Міхайлова. Критерій стійкості Міхайлова — це частотний критерій, заснований па побудуй нді по характеристичному рівнянню системи так называвмій характеристичної кривої, або годографа, по вигляду кото рого судять про стійкість АСР.
Відмітивши в цьому рівнянні змін ную величиною jω, отримаємо:
це рівняння при зміні частоти з від 0 до +оо дозволяет побудувати на комплексной плоскості годограф, по вигляду якого можна судити про стійкість системи.
Мал. 2.10.2 Годографи замкнутих систем регулювання
Критерій Михайлова формується наступним образом: система стійка, якщо годограф Михайлова при зміні частоти з від 0 до + оо, починаючись на додатній частині дійсна піввісь, огинає проти часової стрілки початок координат, ніде не перетворюючись в нуль, проходячи послідовно таку кількість квадрантів комплексної плоскості, який ступінь характеристичного рівняння.
Мал. 2.10.2 годограф 1, 2, 3 характеризує стійку, а годограф 5 — нестійку, 4 — «граничну» системи.
Аналіз стійкості проводиться таким чином:
у характеристичному рівнянні замкнутої системи заміняють Р на jω;
члени jω підносять до відповідних ступенів, після чого групують дійсну Q(ω) і уявну JU(ω) частини многочлена, які виписують окремо один від одного;
задаючись окремими значеннями з від 0 до + ∞ визначають величини Q(ω) і JU(ω) і будують криву по крапках, отриманих при певних значеннях з, відповідних точкам перетину годографа з осями координат. Щоб знайти точки перетину годографа з віссю дійсних значень, потрібно прирівняти нулю уявну частину годографа і з отриманного рівняння знайти значення частот, які потім підставити в вираз речовіоїчастини годографа. Отримані значення є абсцисами точок перетину годографа з віссю речових значень. Аналогічно, прирівнюючи нулю дійсну частину годографа, визначають ординати крапок, в яких годограф перетинає уявну вісь. По знайдених крапках будується годограф системи і проводиться оцінка її на стійкість.
2.1 Критерій стійкості Найквіста-Михайлова формулюється наступним чином: Замкнена система стійка, якщо амплітудно-фазова характеристика розімкнутої системи не охоплює на комплексній площині точку з координатами Q= -1, JU = 0. На рисунку 1 зображені амплітудно-фазові характеристики розімкнених систем які в замкненому стані стійкі (1), нестійкі (3) чи знаходяться на границі стійкості (2). На стійкість системи значно впливає запізнення.
Запізнення, яке має місце в реальних об’єктах ускладнює роботу АСР, погіршує якість процесу. Пояснюється це тим, що воздія регулятора на вхід об’єкта залежить від значення регулюємої величини на виході об’єкту в даний момент. Однак за час, обумовлений запізненням, стан об’єкта може змінитись, і воздія регулятора, який ще не прийняв цю зміну може бути напрямлена в сторону підсилення збурень на вході об’єкта, а не в сторону їх усунення. Наявність запізнення в об’єкті збільшує відхилення регулюємої величини від заданого значення, подовжує перехідний процес може призвести до нестійкого стану.
Послаблення нешкідливого впливу досягаються використанням в схемах проміжних параметрів регулювання, також приміненням регуляторів з передуванням і схем зв’язаного регулювання.