- •1. Автоматичні системи регулювання.
- •1.1 Структурна схема простої системи регулювання
- •2. Характеристики і властивості систем управління
- •2.1. Методи опису властивостей систем управління.
- •2.6.3 Визначення динамічних характеристик об’єкта управління без самовирівнювання
- •2.7 Типові процеси регулювання
- •2.7.1. Аперіодичний перехідною процес з мінімальним часом регулювання (див. Мал. 2.7).
- •2.7.2. Перехідний процес з 20%-ним перерегулюванням і мінімальним часом першого
- •2.7.3 Перехідний процес, що забезпечує мінімум інтегрального критерію якості (див.
- •2.8 Коефіцієнти передачі елементів і блоків сар
- •2.8.1 Розмірні коефіцієнти передачі
- •2.8.2 Безрозмірні коефіцієнти передачі
- •2.9. Стійкість систем управління
- •Критерій стійкості Рауса-Гурвіца
- •Приклади розрахунків сар на стійкість по критерію Рауса – Гурвіца
- •2.1 Критерій Найквіста-Михайлова
- •2.10 Показники якості процесу управління
- •2.10.5 Помилка регулювання Ест
- •2.10.6 Перерегулювання y
- •Типи регуляторів. Закони регулювання
- •3.1 Двопозиційні регулятори
- •3.1.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.1.2 Алгоритми двопозиційного регулювання
- •3.1.3 Зона гістерезису
- •3.1.4 Процеси регулювання з двопозиційним законом
- •3.1.5 Види і логіка роботи двопозиційних регуляторів і систем сигналізації
- •3.1.5.1 Статичні характеристики двопозиційних регуляторів
- •3.1.5.2 Абсолютна (незалежна) сигналізація
- •3.1.5.3 Девіаційна сигналізація
- •3.1.5.4 Двопозиційне управління і сигналізація з очікуванням події
- •3.1.5.5 Двопозиційне імпульсне управління
- •3.1.5.6 Двопозиційне ітераційне регулювання з обмеженням швидкості
- •3.1.6 Переваги і недоліки двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.1 Переваги мікропроцесорних двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.2 Додаткові функціональні можливості двопозиційних регуляторів
- •3.1.6.3 Недоліки двопозиційних регуляторів
- •3.2 Трипозиційні регулятори
- •3.2.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.2.2 Алгоритми трипозиційного регулювання
- •3.2.3 Зона гістерезису
- •3.2.4 Процеси регулювання з трипозиційним законом
- •3.2.5 Параметри налаштування трипозиційних регуляторів:
- •3.2.6 Трипозиційне імпульсне управління
- •3.3 Багатопозиційні регулятори
- •3.3.1 Призначення. Принцип роботи
- •3.3.2 Алгоритм багатопозиційного регулювання
3.1.6.3 Недоліки двопозиційних регуляторів
• двухпозиційні регулятори практично непридатні для систем з істотним транспортним запізнюванням (τd >0,2Т) і для об'єктів без самовирівнювання, оскільки регульована величина далеко виходить за необхідні межі регулювання. В цьому випадку застосовують регулятори з ПІ або ПІД законом регулювання.
3.2 Трипозиційні регулятори
3.2.1 Призначення. Принцип роботи
Трипозиційні регулятори забезпечують хорошу якість регулювання для інерційних об'єктів з малим запізнюванням.
Трипозиційні регулятори використовуються для управління елементами перемикачів -діськретнимі виконавчими пристроями:
електромеханічними реле
· контакторами
· транзисторними ключами
· симісторними або пристроями тиристорів
· твердотільними реле і ін.
Трипозиційні регулятори використовуються для систем управління рівнем різних речовин, для систем управління нагріванням-охолоджуванням різних теплових процесів, холодильних установок, регулювання мікроклімату підігрівачем і вентилятором, для систем розподілу і змішування різних потоків речовин за допомогою триходових клапанів, кранів, змішувачів, реверсивних електродвигунів, сервоприводів і ін.
Трипозиційний регулятор включає за допомогою елементів перемикачів електродвигун виконавчого механізму на праве обертання (наприклад, відкриття регулюючого органу), зупинку або ліве обертання (відповідно - закриття регулюючого органу), три позиції (звідси і назва регулятора - трипозиційний) - електродвигун включений на праве обертання, повністю зупинений або включений на ліве обертання.
Принцип роботи трипозиційного регулятора розглянемо на ємності з водою, з постійно працюючим насосом підкачки - див. ріс.3.10.
•Для вимірювання рівня в ємкості встановлений датчик рівня. На лінії підкачки після насоса встановлений регулюючий клапан з електроприводом. При заданому рівні SP - «норма» - клапан знаходиться в деякому проміжному положенні.
•При зменшенні рівня нижче за установки SPL «нижній рівень» включиться електродвигун сигналом Би (більше), відкриваючи клапан.
При відновленні рівня електродвигун клапана зупиниться (зняттям сигналу Б) - рівень знаходитиметься в зоні SP «норма».
Якщо рівень підвищиться вище за установки SPH «верхній рівень», то клапан закриється, відключиться
НИМ - виконавчий механізм
LE - датчик рівня
SP - задане значення
SPH - задане значення верхнього рівня
SPL - задане значення нижнього рівня
DB -зона нечутливості регулятора
М - сигнал регулятора «менше»
Би - сигнал регулятора «більший»
Малюнок 3.10 - Схема управління регулятором рівня в ємкості
Регулятор працює за принципом SPL «нижній рівень» - SP «норма» (середній рівень) - SPH «верхній рівень».
Величина ширини зони нечутливості (мертвої зони) DB (зона «норма») - є програмованим параметром налаштування трипозиційного регулятора (див. мал. 3.10).
Збільшення ширини зони нечутливості DB зменшується точність регулювання і може привести до того, що в процесі роботи САР регулюючий орган без зупинки переміщатиметься від одного крайнього положення до іншого, тобто, не відрізнятиметься від двопозиційного регулятора. До такого ж результату приводить значне збільшення швидкості регулюючого органу.
Діапазон нечутливості (мертва зона) DB встановлюється з центром в заданій точці.
Варіанти представлення зони нечутливості (DB):
повне значення зони нечутливості (див. ріс.3.10)
· половинне значення зони нечутливості (див. ріс.3.12).
Структурна схема трипозиційної системи регулювання приведена на мал. 3.11.
Малюнок 3.11 - Структурна схема трипозиційної системи регулювання
де: АР - трипозиційний регулятор, ОУ – об’кт управління, SP - вузол формування заданої
крапки (завдання), Е - розузгодження регулятора, Pv=x - регульована величина, сигнали Б (більше) і
М (менше) - дії, що управляють, Z - збурююча дія.
Для запобігання «брязкоту» управляючого вихідного пристрою (наприклад, реле), і виконавчого механізму поблизу точки його включення (дуже частого включення), передбачається гістерезис Н (див. розділ 3.2.3).
