Висновки

Дослідження сутності й організаційно-економічного змісту, сучасного стану використання природно-ресурсного потенціалу територій в інтересах розвитку рекреації і туризму (на прикладі регіону Українського Причорномор'я), розробка й обгрунтування перспективних рішень в області формування системи механізмів його мобілізації визначили ціль, задачі та зміст даної дисертаційної роботи.  В дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі розвитку і поглиблення концептуальних основ і організаційно-методичної бази формування і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку сфери рекреації і туризму.  Інтегральний науковий результат поданого дисертаційного дослідження знайшов свою конструктивну реалізацію в комплексі концептуально-методологічних положень і організаційно-методичних рішень стосовно принципів, підходів і механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичної індустрії.  Авторський варіант концептуально-теоретичних основ формування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації і туризму такий:  - рекреація і туризм як умова і чинник зберігання і збільшення життєвої усталеності людини, задоволення її духовних і фізичних потреб, займають одне з домінуючих місць в системі сучасних соціально-економічних пріоритетів життєзабезпечення суспільства;  - на теоретико-методологічному й емпіричному рівнях на основі загального функціонально-цільового критерію рекреація і туризм можуть бути інтегровані до єдиного рекреаційно-туристичного комплексу, соціально-економічні, демографічні, ресурсно-екологічні і політичні чинники розвитку якого визначають індустріальний характер його функціонування;  - методологічним базисом сучасного уявлення ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу є теорія чинників виробництва, на основі якої в роботі подано обгрунтування багатокомпонентної моделі рекреаційно-туристичного ресурсного потенціалу, яка об'єднує власне - базисні і доповнюючі ресурси території розташування рекреаційно-туристичних комплексів (або їхніх окремих об'єктів), а також чинників, що лімітують використання цієї ресурсної компоненти потенціалу з метою продукування рекреаційно-туристичного продукту;  - сучасні теоретико-методологічні посилки інтегрування планових і ринкових підходів до регулювання і відновлення природно-ресурсного потенціалу економічного розвитку дозволяють на основі виділення пріоритетних принципів обгрунтувати структурну модель комплексної системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму з включенням до неї механізмів нормативно-правового, організаційного і ресурсного забезпечення, а також механізмів менеджменту, економічного і технічного регулювання, які взаємодоповнюють один одного в рішенні задач мобілізації рекреаційно-туристичного природно-ресурсного потенціалу територій;  - розглядаючи природно-ресурсний потенціал території як головний інвестиційний ресурс розвитку рекреації і туризму в комплексній системі механізмів мобілізації цього потенціалу з урахуванням реалій економічної і фінансової нестабільності обгрунтована пріоритетність використання механізмів інвестиційної підтримки, які інтегрують сучасні підходи та інструменти інвестиційного забезпечення й активізації включення і використання природно-ресурсної компоненти потенціалу територій в інтересах розвитку рекреаційно-туристичної сфери: концесійних відносин, введення режиму лізингових схем інвестування сфери рекреації і туризму, інвестиційного протекціонізму в освоєнні рекреаційно-туристичного потенціалу територій.  Сформульовані, обгрунтовані і подані в роботі організаційні і методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні і концептуально-методологічні результати дослідження, створюють основу їхньої практичної реалізації. Їх основний зміст в тому, що:  - на основі інтеграції базисних принципів і підходів, які освоєні сучасною практикою експертно-оцінних процедур природно-господарських систем, запропоновано організаційно-методичні основи комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу території розвитку рекреації і туризму;  - обгрунтовано принципи й зміст концесійних відносин як механізму мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреаційно-туристичної сфери, запропоновано і апробовано алгоритм розрахунку концесійного платежу за використання природно-ресурсного потенціалу курорту Сергіївка в Одеській області;  - розроблено загальну схему інвестування розвитку рекреаційно-туристичних комплексів на основі лізингових відносин, апробація методики лізингового платежу наведена на прикладі лізингу транспортних засобів для курорту Сергіївка Одеської області;  - розроблено типовий регламент організаційно-економічних параметрів моделі інвестиційного протекціонізму в спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної спеціалізації, рекомендована перспективна мережа розвитку рекреаційно-туристичних комплексів в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях на основі введення режиму інвестиційного протекціонізму.  Визначення стратегічних напрямків формування і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій в інтересах розвитку рекреації і туризму, вибір і адаптація до реальних економічних умов найбільш пріоритетних з них, теоретичні й організаційно-економічні основи яких розкриті в дисертаційній роботі, являють собою реальний внесок в розвиток і поглиблення економічної теорії природокористування в сфері рекреації і туризму, реалізації її практичної функції в інтересах подальшого сталого розвитку рекреаційно-туристичної індустрії як соціально, економічно й екологічно значимого сектора національної економіки.