Основний зміст роботи

Перший розділ "Соціально-економічна функція рекреації і туризму в сучасних умовах" присвячено аналізу концептуально- теоретичних і прикладних (на прикладі Українського Причорномор'я) аспектів розвитку рекреації і туризму як комплексного соціально орієнтованого сектора національної економіки. Методологія виконаного аналізу базується на сучасних уявленнях теорії життєзабезпечення людини.  В роботі показано, що в контексті проблеми життєзабезпечення одним із найбільш прогресивних способів зберігання і збільшення життєвої усталеності людини сьогодні повинна стати соціальна стратегія, що сприяє створенню такого середовища, у якому зміни збагачували б людину, сприяли її саморозвитку і забезпечували гідні спосіб і якість життя. У даному контексті суттєво зростає роль туризму і рекреаційної діяльності як складного процесу виробництва і реалізації специфічних, соціально орієнтованих, товарів і послуг, які мають задовольняти духовні і матеріальні потреби людини.  Принциповим моментом в осмисленні рекреації і туризму як складного соціально-економічного явища і як економічної системи з властивими для неї рисами індустрії є вибір головного принципу їхнього системного інтегрування. В роботі показано, що логіка цього підходу найбільше суворо має бути витримана за умови прийняття за такий принцип функції цільового призначення кожного з вищезгаданих елементів - задоволення духовних і фізичних потреб людей у системі їхнього життєзабезпечення, до числа найбільш типових із який рекомендується відносити медико-біологічні, соціальні, економічні, культурно-пізнавальні, спортивно-оздоровчі, інтеграційно-комунікативні функції.  В роботі на теоретико-методологічному і на емпіричному рівнях показано, що на основі єдиного функціонально-цільового критерію санаторно-курортна сфера, туризм та сфера відпочинку можуть бути інтегровані в єдиний рекреаційно-туристичний комплекс (рис. 1). Організація рекреаційно-туристичного комплексу в рамках установлених норм і правил природокористування та ресурсоспоживання, забруднення навколишнього природного середовища обумовлює необхідність розглядати цю сферу господарювання як ресурсно й екологічно сумісну, яка фактично не має альтернатив у приморських регіонах, де поряд з іншими економічно і соціально значимими функціями одне з пріоритетних місць займає функція забезпечення ресурсно-екологічної безпеки соціально-економічного розвитку.  На основі узагальнення існуючих і прогнозованих тенденцій регіонального соціально-економічного розвитку в роботі показано, що Українське Причорномор'я і Крим (а також певними допущеннями і прибережні зони Українського Приазов'я) як специфічне регіональне утворення мають чітко виражені стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку, у числі яких рекреаційно-туристична сфера займає одне з домінуючих положень. Достовірним підтвердженням цієї концепції є виконані в роботі інтегральні оцінки забезпеченості і компонентної структури природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму Українського Причорномор'я та експертно-прогнозна оцінка динаміки ємності рекреаційно-туристичного комплексу в приморських регіонах України (табл. 1).  Другий розділ "Організаційно-методичний базис мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму" присвячено дослідженню й обгрунтуванню організаційно-методичної бази, яка власне випереджає введення в дію механізмів мобілізації рекреаційно-туристичного потенціалу територій.  Показано, що у сукупності різноманітних чинників, а саме ресурсного, екологічного, економічного, політичного і ряду інших, які визначають розвиток рекреаційно-туристичної індустрії, принципово домінуюче значення має ресурсний, оскільки саме він визначає можливість і ефективність організації рекреаційно-туристичної діяльності на даній території за рахунок мобілізації комплексу її антропогенних і, головним чином, природних ресурсів.  З позицій сучасних уявлень теорії чинників виробництва в роботі запропоновано й обгрунтовано модель ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного комплексу, яка включає власне базисні і доповнюючі ресурси території розміщення цього комплексу (або його окремого об'єкта), а також підсистему лімітуючих чинників, які визначають можливість залучення власне ресурсної компоненти потенціалу в процесі реального функціонування рекреаційно-туристичного комплексу і продукування ним відповідного рекреаційно-туристичного продукту.  На основі урахування принципів загальної теорії систем запропоновано комплексну багаторівневу класифікацію елементів ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму, яка виділяє в кожній із трьох вищезгаданих складових потенціалу блоки головних утворюючих ресурсів (базисних - БРгл), доповнюючих - ДРгл, лімітуюючих - ЛРгл), другорядних утворюючих ресурсів (відповідно - БРвт, ДРвт, ЛРвт) і супутніх складових ресурсного потенціалу (відповідно - БРсоп, ДРсоп і ЛРсоп).  Формування і функціонування механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу об'єктів рекреаційно-туристичного комплексу є одним з обов'язкових конструктивних елементів розвитку цього ресурсно- і екологічно сумісного сектора національної економіки.  Акумулювання концептуально-методичного базису сучасних механізмів регулювання ресурсокористування і відтворення природно-ресурсного потенціалу економічного розвитку дозволило запропонувати й обгрунтувати набір принципів формування комплексної системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму, до якого входять такі принципи комплексного і системного характеру механізмів впливу, адекватності, розумної достатності, оптимального сполучення адміністративно-правових і економічних механізмів, поступальності та етапності, урахування обліку чинника часу, забезпечення єдності стратегічного і поточного регулювання, пріоритетності, програмно-цільового регулювання, діагностики перспектив, забезпечення збалансованого розвитку та економіко-екологічний принцип.  Реалізація концептуальних і стратегічних установок мобілізації природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичної сфери забезпечується і гарантується комплексною системою механізмів, загальна схема і структурна модель якої наведені на рис.2.  Урахування вищесформульованих принципів дозволило обгрунтувати необхідність включення в запропоновану систему механізмів нормативно-правового, організаційного і ресурсного забезпечення і набір управлінських механізмів - менеджменту, економічного і технічного регулювання, що системно взаємодоповнюють один одного в рішенні задачі мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку сфери рекреації і туризму.  Як один з найзначніших компонентів організаційно-методичної бази мобілізації природно-ресурсного потенціалу території в інтересах розвитку рекреації і туризму в дисертації розглядається комплексна діагностика.  Виконаний в роботі аналіз сучасної методологічної і методичної бази експертно-оцінних процедур природно-господарських систем дозволив обгрунтувати висновок щодо перспектив адаптації базисних принципів і підходів експертних методів оцінки до задач комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичних комплексів. В роботі на основі адаптації методичних елементів геоекологічної експертизи запропоновано контурну схему комплексної діагностики природно-ресурсного потенціалу рекреаційно- туристичних комплексів.  Третій розділ дисертації "Механізми інвестиційної підтримки мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму"містить дослідження комплексу питань, що інтегрують інвестиційний аспект мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму.  Вважаючи природно-ресурсний потенціал території головним інвестиційним ресурсом розвитку рекреації і туризму, автор обгрунтовує можливість і необхідність включення концесійних відношень до системи механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу в інтересах економічного розвитку цієї сфери.  Системно характеризуючи рекреаційно-туристичну сферу як комплекс видів діяльності щодо: освоєння природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного призначення, надання послуг і використання об'єктів соціально-культурного призначення, надання рекреантам і туристам ряду відповідних послуг (із переліку дозволених видів господарської діяльності на основі концесії) в роботі сформульовано систему умов і вимог, обов'язкове дотримання яких визначає організаційно-економічні основи договору концесії стосовно рекреаційно-туристичної сфери.  Особливе місце в механізмі концесійних відносин у сфері рекреаційно-туристичної діяльності набуває концесійний  платіж, що виступає основним економічним регулятором між концесієдавцем і концесіонером. Він виконує активну функцію стимулювання і мобілізації використання ресурсного потенціалу об'єкта концесії - у даному випадку природно-ресурсного потенціалу і матеріально-технічної бази рекреаційно-туристичного об'єкта - з метою економічно максимально ефективного здійснення концесійного договору і повноцінного задоволення соціальних потреб рекреантів і туристів у рекреаційно-туристичних послугах, що надаються.  Зважаючи, перш за все на економічну сутність концесійних відносин як відносин оренди, в роботі обгрунтовано методичну схему і відповідну їй формулу для розрахунку річного концесійного платежу в рекреаційно-туристичній сфері:

Кпл = 0,07·Срто·Фортк:ФОнэ

де: 0,07 - коефіцієнт, що встановлює мінімальний поріг розміру концесійного платежу по рекреаційно-туристичному об'єкту на рівні 7% загальної вартості його виробничого і ресурсного потенціалу;  Срто - інтегральна вартість виробничого і ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного об'єкта, що здається в концесію, грн.;  ФОртк - середня фондовіддача в цілому по рекреаційно-туристичному комплексі на момент розрахунку концесійного платежу;  ФОнэ - середня фондовіддача в цілому по національній економіці на момент розрахунку концесійного платежу.  В роботі виконанано ілюстративний розрахунок концесійного платежу по природно-ресурсній компоненті курорту Сергіївка (Одеська область), який показав, що при прогнозованому потенційно можливому освоєнні цього курорту до 300 тис.чоловік у рік, розрахункове навантаження природно-ресурсної складової концесійного платежу на одного рекреанта може скласти не більш ніж 1,5 ам. долари.  На даний час, враховуючи відсутність у господарюючих суб'єктів рекреаційно-туристичної сфери достатньої кількості власних коштів і вкрай кризовий фінансовий стан, однією з найбільш реальних можливостей переоснащення матеріально-технічної бази вітчизняної сфери рекреації і туризму, посилення впливу стимулюючих її розвиток чинників (мобілізація природно-ресурсного потенціалу) і, відповідно, зниження впливу лімітуючих чинників (поліпшення екологічної ситуації в регіонах рекреаційно-туристичної спеціалізації), в роботі передбачено впровадження механізму лізингових схем інвестування.  Масштаби реалізації механізму лізингового інвестування можуть бути обрані зважаючи на реальний стан і рішення проблем мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму - від локальних (точкових) об'єктів рекреаційно-туристичної сфери і регіональних рекреаційно-туристичних комплексів до єдиного рекреаційно-туристичного комплексу країни.  В роботі запропоновано й обгрунтовано адаптовану до рекреаційно-туристичної сфери модель організаційно-економічних відносин у лізинговій схемі мобілізації природно-ресурсного потенціалу території, запропоновано регіональний варіант такої моделі (на прикладі рекреаційно-туристичного комплексу Одеської області).  Включення органів регіонального управління і місцевого самоврядування до складу ініціаторів лізингових схем інвестування проектів і програм мобілізації природно-ресурсного потенціалу сфери рекреації і туризму доцільно як з економічної (починає діяти механізм комплексування бюджетних і позабюджетних джерел формування інвестиційних ресурсів), так і соціальної (забезпечується розширення обсягів і підвищення якості рекреаційно-туристичних послуг на конкретній території) точок зору.  Викладені в роботі організаційно-економічні відносин лізингової схеми інвестування розвитку об'єктів сфери рекреації і туризму проілюстровані на прикладі договору фінансового лізингу транспортних засобів для обслуговування рекреантів і туристів на курорті Сергіївка в Одеській області.  В системі механізмів інвестиційної підтримки розвитку рекреації і туризму на основі мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій особливе місце займають механізми, що реалізують політику інвестиційного протекціонізму. До числа таких механізмів в роботі віднесені механізми функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.  Виконаний в роботі аналіз організаційно-економічних параметрів проектів спеціальних економічних зон і введення спеціального режиму інвестиційної діяльності для територій пріоритетного розвитку в Україні, в тому числі рекреаційно-туристичної спеціалізації, дозволив обгрунтувати типовий регламент (модель) організаційно-економічних параметрів інвестиційного протекціонізму для проектів мобілізації природно-ресурсного потенціалу територій рекреаційно-туристичної спеціалізації (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Типовий регламент організаційно-економічних параметрів моделі інвестиційного протекціонізму в спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної спеціалізації

№ п/п	Організаційно-економічні параметри	характеристики, що рекомендуются
1	Пріоритетні види економічної діяльності	Мобілізація й ефективне використання місцевого природно-ресурсного потенціалу в інтересах розвитку рекреації і туризму; розвиток сфери послуг для обслуговування рекреантів і туристів; розвиток інфраструктури сфери рекреації і туризму: транспорт, зв'язок, енергозабезпечення, водопостачання; розвиток виробництв (промислових, агропромислових і т.п.), що обслуговують сферу рекреації і туризму; зменшення екологічного навантаження і стабілізація ресурсно-екологічної ситуації в регіоні; забезпечення зайнятості і підвищення рівня соціального захисту населення територій, що освоюються
2	Термін діяльності	25 років
3	Територіальні кордони	а) адміністративно-територіальні кордони міст-курортів (або курортних районів) б) точкові території курорті
4	Характеристика наявного природно-ресурсного потенціалу і ступеня його освоєння	а) існує досить високий природно-ресурсний потенціал рекреаційно-туристичного призначення, ступінь його освоєння не відповідає потенційним можливостям території, вимагаються відповідні інвестиції б) на території існують суб'єкти підприємницької діяльності, які можуть стати базовими для реалізації проекту
5	Рівень інфраструктурної облаштованості території	існує необхідна інфраструктура, що не задовольняє вимоги прогресивних стандартів, вимагаються відповідні інвестиції
6	Кошторисна вартість інвестиційних проектів, на які поширюється режим інвестиційного протекціонізму	не менше: 100 тис.долл. - діяльність щодо збереження пам'ятників історії і природи, очищення території, виробництво сувенірних товарів; 200 тис.долл. - природоохоронні заходи локального територіального масштабу, розвиток виробництв (промислових, агропромислових і т.п.) обслуговуючі об'єкти рекреації і туризму в межах спеціальної економічної зони або території пріоритетного розвитку; 500 тис.долл. - заходи щодо освоєння і відтворення місцевого природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-туристичного призначення, діяльність рекреаційних і туристичних об'єктів, створення об'єктів інфраструктури рекреаційно-туристичного комплексу, обробка відходів; 1 млн.долл. - створення (будівництво) нових об'єктів сфери рекреації і туризму з їх повним інфраструктурним забезпеченням
7	Податковий режим	1. За спеціальне (цільове) використання ресурсів рекреаційно-туристичного призначення (грязі, мінеральні води, пляжі і т.п.) платежі вносяться у 50% розмірі до ставок, встановлених законодавством України; повністю направляються до бюджету адміністративно-територіальної одиниці за місцем перебування СЭЗ або території пріоритетного розвитку. 2. Протягом періоду освоєння земельної ділянки податок на землю не сплачується; наступні 10 років реалізації інвестиційних проектів слачується земельний податок у розмірі 50% діючої ставки оподатковування; цілком направляється до бюджету адміністративно-територіальної одиниці за місцем перебування СЭЗ або території пріоритетного розвитку. 3. Звільняється від сплати ввізного мита ввіз лікувальних препаратів, устаткування, оснащення, комплектуючих до них (крім підакцизних товарів) для потреб цільової реалізації інвестиційних проектів за переліком пріоритетних видів діяльності. 4. Звільняються від сплати податку на дододаткову вартість операції з ввозу товарів, позначених у п. 3, для потреб цільової реалізації інвестиційних проектів за переліком пріоритетних видів діяльності. 5. Звільняється на три роки від оподатковування прибуток суб'єктів підприємницької діяльності в сфері рекреації і туризму; прибуток отриманий від реалізації інвестиційних проектів за переліком пріоритетних видів діяльності; прибуток отриманий з четвертого за шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50% діючої ставки оподатковування; прибуток отриманий зі сьомого по дев'ятий рік реалізації проектів, оподатковується за ставкою 75% діючої ставки оподатковування; ця норма застосовується з моменту одержання суб'єктом підприємницької діяльності першого прибутку від реалізації інвестиційного проекту. 6. Плата за забруднення навколишнього природного середовища і курортний збір здійснюються в розмірах, установлених законодавчими актами України. 7. Суми збору в державний інноваційний фонд в розмірах, встановлених законодавством України, починаючи з третього року реалізації інвестиційного проекту перераховуються в регіональне відділення Державного інноваційного фонду за місцем перебування СЭЗ або території пріоритетного розвитку. 8. В валовий прибуток суб'єктів підприємницької діяльності не включаються суми інвестицій, отриманих за інвестиційними проектами за переліком пріоритетних видів діяльності (гроші, матеріальні цінності, нематеріальні активи з підтвердженої у встановленому порядку вартістю). 9. Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) за інвестиційними проектами за переліком пріоритетних видів діяльності звільняються від обов'язкового продажу.

Поданий узагальнений "портрет" організаційно-економічних параметрів типової моделі інвестиційного протекціонізму мобілізації ресурсного потенціалу територій в інтересах розвитку рекреаційно-туристичної індустрії дає можливість системно моделювати стратегію цього сектора національної економіки в цілому по Україні і, зокрема, по її регіонах, які мають необхідний і достатній потенціал, а також конструктивно використовувати елементи режиму інвестиційного протекціонізму при прогнозуванні і реальному проектуванні спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку рекреаційно-туристичної спеціалізації.