Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери Наукове видання. - Львів: нан України. - ірд нан України. - 1999. - 78 с.

В роботі на основі оцінки рекреаційного потенціалу Карпатського регіону проведено аналіз ефективності його використання. Запропоновано ряд методичних матеріалів щодо роздержавлення та приватизації рекреаційних об'єктів, оцінки рекреаційних ресурсів, визначення нормативів платежів за використання рекреаційних ресурсів.  Наукове видання розраховане на наукових працівників, спеціалістів територіальних органів управління, фахівців рекреаційної сфери.

ЗМІСТ

Вступ 1. Рекреаційний потенціал в контексті перспектив соціально-економічного розвитку Карпатського регіону 2. Методичні рекомендації по роздержавленню та приватизації рекреаційних об'єктів 3. Методика визначення вартості рекреаційних об'єктів 4. Методичні рекомендації по визначенню економічної оцінки природних курортних ресурсів 5. Методика визначення нормативів платежів за використання територій курортно-оздоровчого призначення 6. Методика визначення нормативів плати за використання лікувальних мінеральних вод 7. Методичні рекомендації по визначенню рекреаційної місткості території 8. Методика оцінки Історико-культурних туристичних ресурсів

Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери вступ

Реформування національної економіки пов'язане з глибокими структурними перетвореннями у всіх сферах суспільного життя, трансформацією господарського комплексу України, здійсненням ефективної регіональної політики і т.д. Не менш важливим завданням залишається пошук раціональних методів та способів активізації розвитку тих видів діяльності, для котрих існують всі необхідні умови і які по своїй соціальній результативності та економічній віддачі можуть скласти гідну конкуренцію традиційним галузям господарства. Серед таких своєрідних "ядер росту" пріоритетне місце займає рекреаційна сфера.  Україна, і Карпатський регіон зокрема, володіють великим рекреаційним потенціалом, ефективне освоєння якого може забезпе­чити не тільки більш повне задоволення потреб населення в оздоров­ленні і відпочинку, а й принести реальну економічну вигоду. Тому рекреаційна сфера в процесі ринкової трансформації економіки повинна зайняти одне з провідних місць в структурі господарського комплексу.  Формування високорозвинутого ринку рекреаційних послуг вимагає врахування особливостей функціонування рекреаційних систем, основу яких складають природні та історико-культурні ресурси, матеріально-технічна база, відпочиваючі. Можливості багатоцільового викорис­тання рекреаційних ресурсів, різновідомча підпорядкованість об'єктів рекреаційної інфраструктури, специфіка виробництва та надання рекреаційних послуг значно ускладнюють процеси ринкового реформування цієї галузі. Це в значній мірі можна пояснити відсутністю єдиного нормативно-методичного забезпечення здійснення роздержавлення та приватизації рекреаційних об'єктів, визначення їх вартості, оцінки рекреаційних ресурсів та встановлення плати за їх використання і т.п. Особливо актуальними ці питання є при створенні спеціальних (вільних) туристсько-рекреаційних зон.