Характеристика базисних умов поставки

Застосований при позначенні базисних умов термін «франко» походить від французького слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику й усіх витрат з доставки товарів до пункту позначеного франко. У контракті після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту (морські чи річкові порти, аеродроми, вантажоодержувачі, заводи-виробники, будівельні майданчики об’єктів).

Група Е регламентує зобов’язання продавця й покупця, при здійсненні постачання тільки на умові франко-завод, при цьому зобов’язання продавця вважаються виконаними після того, як він передав товар покупцю на своєму підприємстві. Продавець відповідає за навантаженням товару на вказаний покупцем транспортний засіб чи за очищення товару від мита на експорт, якщо не обговорене інше. Покупець несе усі витрати й ризики, пов’язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов’язання для продавця.

Покупець сам здійснює декларування зазначених товарів на митниці чи через митного брокера. Така операція розглядається не як експортна, а як передача товару на території України й обкладається ПДВ за ставкою 20 %. Така операція називається «EXW франко-завод».

Група F. Відповідно до цих умов продавець вважає, що він виконав свої зобов’язання після того, як передав товар перевізнику відповідно до інструкцій, отриманих від покупця. Ці умови припускають, що в обов’язки покупця входить вибір перевізника, складання з ним договору на перевезення. Продавець повідомляє покупця відносно готовності товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення й віддає продавцю свої інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому в контрактах, укладених на F-умові, вся процедура повинна бути визначена з граничною ясністю для обох контрагентів.

Ця умова застосовна для перевезень будь-яким видом транспорту.

Група С. Згідно з цими умовами продавець сам укладає договір перевезення, оплачує перевезення до зазначеного в контракті місця приймання товару покупцем, а також сповіщає покупця про деталі відправлення й передбачуваний час прибуття вантажу в погоджене місце для його прийняття.

За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності і ризиків з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоча й несе витрати за доставку товару в країну покупця. Продавець зобов’язаний оплатити перевізнику всю вартість транспортування товару незалежно від того, належний фрахт буде оплачений до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення, крім додаткових витрат, що можуть виникнути через обставини, які настають після відвантаження і відправлення товару, і повинні бути оплачені покупцем, якщо виникли не з вини перевізника.

Якщо доставка товару вимагає перевантажень у проміжних пунктах, продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він повинен оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень товару. Але якщо перевантаження виявилося змушеним через необхідність уникнути наслідків непередбачених обставин (страйку, урядові акти, воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець.

При складанні контракту сторони повинні домовитися про те, хто буде сплачувати навантаження товару в місці призначення. Під час перевезення товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже входить вартість навантаження. Тому, якщо характер вантажу припускає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. Договори за умова груп C та F належать до категорії договорів відправки.

Група Д. Контракти на Д-умовах можна розбити на дві категорії. У першу входять контракти, укладені на умовах 1, 2, 4. Відповідно до цієї умови продавець не очищає товар для імпорту. До другої категорії відносяться умови 3, 5. За цими умовами продавець повинен одержати всі необхідні ліцензії, а також сплатити мито, збори, податки. Умови групи Д є найбільш привабливими для покупця, тому що продавець зобов’язаний доставити товар у зазначене місце, приймаючи на себе витрати й ризики з доставки товару. Тому контракти на Д – умовах належать до категорії договорів прибуття (надходження).

Питання для самоперевірки

1. Які функції виконує зовнішньоекономічний договір?

2. Які види договорів існують у міжнародній практиці?

3. Яким нормативним документом регулюється порядок укладання зовнішньоекономічних договорів?

4. В чому полягають особливості укладання зовнішньоекономічних договорів?

5. Яка повинна бути структура зовнішньоекономічного договору?

6. В чому полягає суть правил "Інкотермс"?

7. Як визначається сума контракту?

8. В якій валюті проводяться розрахунки по зовнішньоекономічних договорах?

9. Які основні форми розрахунків передбачаються в зовнішньоекономічних договорах?

10. Які договори підлягають реєстрації в Міністерстві економіки?

11. Для чого застосовуються захисні застереження?