Іі. Теоретичне завдання

2.1. Відтворювальна структура національної економіки

Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску (ВВ) за вартістю (фондів заміщення, споживання, нагромадження) та за матеріально-речовим складом (засобами виробництва і предметами споживання); оцінюється частка окремих складових у ВВ.

Фонд заміщення (ФЗ) у відтворювальній структурі включає вартість матеріальних витрат і амортизацію. Його висока частка у валовому випуску свідчить про ресурсовитратність економіки.

Фонд споживання (ФС) охоплює споживчі витрати населення та інших суб’єктів ринку.

Нагромадження вирізняють валове і чисте. Валове нагромадження охоплює чисте нагромадження та амортизацію. Чисте нагромадження є аналогом чистих інвестицій, а валове – валових інвестицій. Між споживанням і чистим нагромадженням існує певне протиріччя. Це пояснюється тим, що нагромадження якоюсь мірою обмежує споживання. Але чисте нагромадження в той час є джерелом розширеного відтворення, сприяє економічному зростанню. Збільшення нагромадження веде до скорочення можливостей споживання, і навпаки.

Основним регулюючим фактором розвитку економіки є норма нагромадження:

Н = Чисте нагромадження / НД, або

Н = Чисте нагромадження / ВВП.

Норма нагромадження вважається достатньою, якщо становить приблизно 25% від ВВП. Якщо частка нагромадження у ВВП менша, то в економіці можуть спостерігатися застійні явища, оскільки не вистачає коштів для відновлення застарілих основних засобів. Тоді процеси відтворення не ефективні. Проте надто висока норма нагромадження (більше 30%) одночасно знижує можливості споживання, зменшує фонд споживання у ВВП. [3]

2.2. Цілі адміністративного методу державного регулювання

Адміністративний метод державного регулювання представляє собою сукупність дій адміністрації держави (регіону), спрямованих на збалансованість інтересів господарюючих суб’єктів за допомогою нормативних актів, указів та розпоряджень. Адміністративні міри базуються на силі державної влади та включають в себе міри заборони, дозволу та примусу.

Адміністративний метод покликаний:

- встановити межі приватного підприємництва з метою запобігання об'єктивно властивих йому недоліків;

- регламентувати взаємини між різними виробниками, виробниками і споживачами з метою захисту їх інтересів від недобросовісного бізнесу;

- захистити від незаконного втручання державних і суспільних структур у підприємницьку діяльність;

- ввести обов'язкові економічні і соціальні стандарти і санітарні норми;

- забезпечити антимонопольні заходи. [3]

2.3. Перелічіть фактори, що обумовлюють необхідний обсяг інвестування у національну економіку

1. Капіталомісткість об’єкту інвестування.

2. Вторинний характер попиту на продукцію.

3. Конкуренція на ринку.

4. Циклічність ринкової кон'юнктури.

5. Рівень диференціації продукції. [1]

2.4. Метод індикативного планування

Метод індикативного планування – конкретний спосіб чи прийом розрахунку того або іншого показника індикативного плану. Різноманіття показників індикативного плану диктує необхідність використання різних методів їх розрахунку, які утворюють певну систему – впорядковану сукупність взаємопов’язаних прийомів розрахунку показників. Існують такі методи планування:

- балансовий метод;

- нормативний метод;

- метод факторів;

- методи експертних оцінок;

- метод системного аналізу;

- економіко-статистичні методи, такі як індексний, метод екстраполяції, метод кореляційно-регресійного аналізу;

- економіко-математичні методи. [3]