Специфічні властивості та функції землі

1. Фізіологічні, базові

 

а)             місце і всезагальні умови життедіяльності людини;

б)            найважливіший природний ресурс;

в)             базис всіх екосистем і продуктивних сил     

2. Безпеки

а)             гарантія стабільності бизнесу, збереження і накопичення капіталу;

б)            у природному стані забезпечує екологічну безпеку, біологічне очищення зовнішнього природного середовища бізнесу;

в)             знижує ризик для життя і здоров'я людей

3. Соціальний фактор 

а)             володіння землею престижно, підвищує соціальний статус людини;

б)            формує почуття власної гідності;

в)             основа гордості і слави    

4. Психологіч­ний 

а)             забезпечує духовні потреби людей в повазі і визнанні;

б)            забезпечує психологічне задоволення, оцінку особливостей, потребу спілкування з природою'

5.Інтелектуальний

а)             об'єкт пізнання, саморозвитку і самовираження в науці, техніці, сільському господарстві та інших сферах;

б)            предмет самореалізації творчого потенціалу людей

Таким чином, земля - це вічний і ніким не замінимий засіб виробництва, це необхідна умова існування і відтворення людства. Правильне і розумне відношення до землі забезпечує постійне збільшення виходу продукції з однієї і тієї ж площі. Продуктивність землі може бути безмежно підвищена при правильному використанні засобів виробництва, праці і науки.

Земля - як базис для землекористувань несільсь­ко­господар­ського призначення

Земля - як засіб виробництва функціонує тільки в сільсь­кому і лісовому господарстві. А в промисловості, транс­порті і інших галузях матеріальної діяльності лю­ди­ни земля функціонує як фундамент, на якому розмі­щу­ють­ся всі засоби виробництва. Іншими словами, вона відіграє роль просторового базису. Так, в Процес виробництва у промисловості здійснюється незалежно від родючості ґрунту, якості природної рослинності, економічної оцінки і інших властивостей.

На транспорті земля відіграє роль фундаменту для пе­ремі­щення транспортних засобів, перевезення сільсько­господар­ської та іншої продукції від місць виробництва до пунктів їх збуту і переробки.

Властивості землі, що враховуються при земле­впоряд­куванні (просторові властивості, рельєф, грунти, гідрографічні та гідрогеологічні умови, природний рослинний покрив, клімат)

При організації будь-якого використання землі необ­хід­но враховувати природні і економічні умов різних зон, районів, кожного конкретного господарства, кожної земельної ділянки. Без цього не можна вирішувати питан­ня високопродуктивного використання землі, планування сільсько­господарського чи несільськогосподарського виробницт­ва, раціонально організувати сільсько­господар­сь­ке підприємство, земельний масив чи ділянку. В сільському господарстві сама природа активно впливає на результати виробництва і обумовлює продуктивність праці.

Ґрунтовий покрив, рельєф, рослинність, клімат і інші природні умови, які по-різному впливають на продук­тив­ність сільськогосподарського виробництва, в окре­мих зонах і районах України мають великі розбіжності. Є окремі сільськогосподарські підприємства, які мають на своїй території дві природноекономічні зони (наприклад, Полісся і Лісостеп) з різною потенціальною родючістю ґрунтів і придатністю для вирощування окремих основ­них сільськогосподарських культур: цукрових буряків або льону.

Землі притаманно багато властивостей, які мають дуже важливе значення при використанні земельних ділянок, особливо для виробництва сільськогосподар­сь­кої продукції.

Основними із них є:

1. просторові властивості (розмір та конфігурація ділянок);

2. рельєф, який створює форму землі;

3. ґрунти;

4. природна рослинність;

5. гідрологічні і гідрографічні умови;

6. клімат.

Просторові властивості землі

Просторові властивості землі відіграють важливу роль особливо в сільському господарстві, де вони впли­вають на виробничі процеси, на організацію окре­мих галузей. До просторових властивостей відносять розмір ділянок та їх конфігурація.

Землекористування будь-якої галузі виробництва (як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського), чи навіть індивідуальне використання громадянами в підсобних господарствах, для індивідуального будівницт­ва потребує земельних ділянок оптимального розміру, що дає можливість найбільш раціонально, найбільш ефек­тивно використати дану земельну ділянку.

Для кожного виду використання земель оптимальний розмір земельної ділянки різний. Конфігурація земельних ділянок відіграє не меншу роль ніж їх розмір. Конфігурація земельних ділянок має значен­ня, як для будь-якої галузі, так і при індивідуаль­ному використанні.

Найбільш оптимальними є земельні ділянки, що мають правильну конфігурацію (прямокутник, квадрат). На таких ділянках зручно розміщувати будівлі і споруди, під'їзні шляхи, інші елементи інфраструктури, а також використовувати машини та механізми.

Найгіршими є земельні ділянки трикутної форми або складної конфігурації з криволінійними межами.

При веденні сільськогосподарського виробництва кон­фігу­рація оброблювальних земельних ділянок впли­ває на продуктивність праці і ефективність використання ма­шин­но-тракторних агрегатів. Так, наприклад, підрахо­вано, що при обробітку невеликих ділянок в формі три­кут­ника холості заїзди і повороти в 2-2,5 рази більші в порів­няні з такою ж за площею ділянкою але прямокут­ної форми. Ще більші затрати на холості переїзди і пово­ро­ти та необроблювані частини полів виникають на ділянках складної конфігурації в порівнянні з полями у вигляді прямокутника такої ж площі. Ділянки з корот­ки­ми робочими гонами також викликають зайві холості по­воро­ти. Із збільшенням довжини робочого гону, змен­шу­ють­ся непродуктивні затрати робочого часу на холості повороти і заїзди машинно-тракторних агрегатів, що впливає на підвищення продуктивності праці.

Приклад:

700

21 га

21 га

300 600

700

21 га

Рис. 1. Конфігурація полів і робочих ділянок.

Крім того, обробіток ділянок з довгими сторонами і пра­вильною конфігурацією призводить до зменшення зносу машин, зменшення технічних неполадок машин­но-тракторних агрегатів, підвищення якості польових ро­біт і скорочення витрат паливно-мастильних матеріалів.

Створення ділянок з раціональною площею і конфі­гу­рацією сприяє проведенню польових робіт в стислі агро­технічні строки, що підвищує урожайність культур і зменшує витрати при їх збиранні.