14. Зміна поживності рослин кукурудзи протягом вегетації

Вміст в 1 кг корму

Фаза вегетації кормових перетравного

одиниць протеїну, г

Початок утворення зерна 0,18 13,6

Молочна стиглість 0,22 13,0

Молочно-воскова стиглість 0,30 13,0

Воскова стиглість 0,32 14,0

Нагромаджують поживні речовини до фази воскової стиглості без суттєвої зміни перетравності горох, люпин, кормові боби та ін. Кор­мові коренеплоди і зерно найбагатші на поживні речовини у фазі повної стиглості. Тому збирати ті чи інші культури при заготівлі кормів слід у такі фази їхнього розвитку, коли з одиниці площі мож­на одержати максимум кормових одиниць та перетравного протеїну. Хімічний склад і поживність кормів значною мірою залежать від сорту рослин. Так, вміст протеїну у кременистих сортів кукурудзи коливається в межах 7,7-14,7 %, зубоподібних — 8-13,5, крохма­листих — 6,9 - 12,2 %.

Суттєво впливає на поживність кормів спосіб заготівлі. Напри­клад, при висушуванні трави на сіно в польових умовах втрати по­живних речовин становлять 30-40 %, а за дощової погоди — 50 %, при досушуванні сіна за допомогою активного вентилювання вони зменшуються до 20 - 25 %. Знижуються поживність та якість силосу при тривалому завантаженні у силососховище, трамбуванні тощо.

Крім того, склад і поживність кормів залежать від строків та спо­собів сівби, густоти травостою, догляду за кормовими культурами в період їхнього росту, способів консервування, умов зберігання і під­готовки кормів до згодовування. Забруднення їх пестицидами під час догляду за рослинами (деякі нагромаджуються в рослинах), ураження останніх фітофторою, сажкою, іржею, плісенню при збері­ганні кормів у незадовільних умовах знижують їхню поживну цін­ність і можуть викликати токсикоз у тварин.

Таким чином, даними про поживність кормів, наведеними у від­повідних довідниках, слід користуватися як орієнтовними, а для організації повноцінної годівлі тварин у господарстві потрібно сис­тематично визначати фактичну поживність заготовлених кормів.