2.3. Перетравність кормів

Ферментативні процеси, що відбуваються у травному каналі, ха­рактеризують якісний бік травлення. Для організації годівлі тва­рин важливіший кількісний бік, який показує, наскільки поживні речовини використовуються в організмі. Для цього проводять спеці­альні досліди на тваринах, аналізують кінцеві результати перетра­влення за кількістю речовин, що затрималися в організмі. Перетра­вність поживних речовин корму (ППР) визначають за різницею між кількістю спожитих однойменних речовин у кормі (ПР корму) і ви­ділених у калі (ПР калу):

Коефіцієнт перетравності показує ступінь засвоєння у травному каналі певної речовини. Визначають його за кількістю спожитої поживної речовини в раціоні й виділеної у калі.

□ Наприклад, корова з'їла в раціоні 10 кг конюшинового сіна (12,6 % протешу в сіні), 20 кг кукурудзяного силосу (2,5 %), 2 кг соняшникової макухи (43,1 %) і виділила 25 кг калу (3,2 % протеїну в калі).

Усього спожито протеїну; 10 кг х 126 г + 20 кг х 25 г + 2 кг х 431 г = 2622 г. Виділено в калі: 25 кг х 32 г = 800 г. Перетравилося: 2622 г - 800 г = 1822 г. КП = 1822 г : 2622 г х 100 = 69 %.

Фактори, що впливають на склад і поживність кормів

Корми, які використовують у годівлі сільськогосподарських тва­рин, різняться як за хімічним складом, так і за поживністю. Причо­му, мінливість у складі й поживності одного і того самого виду кор­му спостерігається навіть в умовах одного господарства й залежить від ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки, способу збирання, умов зберігання, технології підготовки до згодовування тощо.

На хімічний склад рослин впливають природно-кліматичні фак­тори — світловий і температурний режими, кількість опадів, вологість повітря, тривалість сонячної інсоляції. Так, рослини, вирощені в різних кліматичних зонах, відрізняються за наявністю протеїну. Як правило, його вміст підвищується у рослинах при переміщенні їх із півночі на південь, із заходу на схід. На південних схилах кіль­кість протеїну і каротину в одного й того самого виду рослин більша, ніж на північних. Нижчий рівень протеїну і сухої речовини буде при зниженні температури і зростанні кількості опадів порівняно з теплішою й сухішою погодою.

Урожайність і хімічний склад рослин тісно пов'язані з родючістю ґрунтів. У деяких регіонах склад ґрунтів різниться за надлишком або нестачею окремих хімічних елементів (йод, кобальт, мідь та ін.), що викликає певні зміни і в складі рослин. Так, корми, вирощені на заболочених ґрунтах, бідні на кобальт і часто викликають захворю­вання тварин на акобальтоз.

Із метою послаблення негативного впливу, пов'язаного з неста­чею деяких елементів у ґрунтах, і для правильного внесення міне­ральних добрив у господарствах складені ґрунтові карти, які дають можливість певною мірою регулювати забезпеченість нормального живлення рослин.

Значно змінюється хімічний склад кормових культур під впли­вом добрив (табл. 12).

12. Вміст органічних речовин у зерні кукурудзи залежно від внесених добрив, %

Д обриво Протеїн Жир Крохмаль

Контроль 9,9 4,0 72,4

Фосфор — 40 кг/га 10,6 5,3 66,9

Фосфор/азот - 40 50 кг/га 11,9 7,4 67,3

Гній —20т/га І 10,3 | 6,7 | 63,7

Особливо впливають на врожайність і вміст протеїну в рослинах азотні добрива. При цьому злакові реагують більше, ніж бобові. Слід зазначити, що внесення азотних добрив сприяє нагромаджен­ню в кормових рослинах нітратів, а вміст у сухій речовині раціону понад 0,5 % нітратів може спричинити отруєння жуйних. У рубці, особливо при нестачі цукрів у раціоні, відновлення нітратів до аміа­ку зупиняється на стадії нітритів. Нітрити токсичні для організму і викликають у тварин аноксію (кисневе голодування).

Склад і поживність кормових рослин залежать від фази вегетації при їх заготівлі. В ранні фази вегетації у сухій речовині вищий вміст протеїну, безазотистих екстрактивних речовин і нижчий кліт­ковини. В пізніші фази у рослин збільшується кількість клітковини, корм гірше поїдається і перетравлюється.

Проте поживність не всіх кормових рослин знижується з пізні­шими фазами вегетації під час заготівлі. Так, у кукурудзи при зби­ранні на силос найбільше поживних речовин нагромаджується у фазі воскової і технічної стиглості зерна. При цьому перетравність їх майже не змінюється (табл. 14).