Тема 5. Конкурентна перевага підприємства
5.1. Детермінанти конкурентної переваги
Конкурентна перевага не є притаманню якістю, оскільки фірми функціонують в макро- та мікросередовищах, які формуються в рамках тієї чи іншої держави. У зв'язку з цим необхідно визначити, чому середовище, що виникає в тій чи іншій державі, більше чи менше прийнятне для підтримки конкурентної переваги фірми.
Загальновідома заслуга М.Портера в дослідженні цієї проблеми. На основі аналізу статистичних матеріалів галузей промисловості восьми промислово розвинутих країн він виявив найбільш важливі причини успіху та невдач в конкурентній боротьбі фірм цих держав. Ним запропонована оригінальна концепція конкурентної переваги держави. Основу цієї концепції складає ідея так званого "національного ромба", яка розкриває властивості держави, які формують конкурентне середовище, в якому діють фірми держави.
Рисунок 1- Детермінанти конкурентної переваги держави (національний ромб)
"Національний ромб" характеризує систему детермінантів конкурентної переваги, компоненти якої знаходяться у взаємодії, створюють ефект емерджентності (цілісності), тобто підсилюють чи послаблюють потенційний рівень конкурентної переваги фірми.
Параметри факторів – це фактори, які являють собою матеріальні та нематеріальні умови, необхідні для формування конкурентної переваги у самому виробничому процесі фірми та у державі.
Стратегія фірми, її структура, суперництво. Якщо в державі відсутнє конкурентне середовище, якщо відсутнє суперництво між фірмами, якщо стратегія фірм не орієнтована на діяльність в умовах суперництва, розраховувати на виникнення конкурентної переваги не приходиться.
Параметри попиту:
Вимоги покупців до якості товарів, послуг;
Еластичність попиту по ціні, рівню доходу;
Перехресна еластичність;
Міра усвідомлення різними соціальними групами актуальності тої чи іншої потреби;
Національні традиції та звички;
Фази життєвого циклу попиту та інші параметри, що характеризують попит, величину попиту та їх динаміку.
Споріднені галузі та галузі, що підтримують. Наявність в національній економіці розвинутих споріднених галузей та таких, що підтримують (забезпечують фірму необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими та іншими матеріальними засобами) є умовою створення та підтримки конкурентної переваги окремої фірми в державі у порівнянні з фірмами інших держав. Споріднені галузі самі можуть виступати як конкуренти, виводити на ринок свої товари. Тому їх можна вважати стимуляторами науково-технічного прогресу в галузях та фірмах, які вони обслуговують.
У загальну схему детермінантів М.Портер влючає ще випадкові події та діяльність уряду, які можуть або підсилити, або послабити конкурентну перевагу держави.
А.П.Градов та його прихильники вважають, що в систему М.Портера доцільно внести доповнення – "ступінь приватизації підприємств галузі національної економіки".
Тоді "національний ромб" приймає наступний вигляд:
Роль випадку. Випадковими подіями є події, на які не впливають ні фірми, ні уряд. Випадки можуть бути наступними:
винахідництво;
значні технологічні зрушення;
різкі зміни цін на ресурси (наприклад нафту);
значні зміни на світових фінансових ринках або в обмінних курсах;
значні коливання світового або локального попиту;
політичні рішення місцевих та зарубіжних урядів;
війни та інші форсмажорні обставини.
Роль уряду. Роль уряду у формуванні національної переваги заключається у впливові на всі детермінанти. Він може грати як позитивну, так і негативну роль.
Роль приватизації підприємств. Визначальним фактором забезпечення потенційної конкурентоспроможності є форми і методи приватизації. Сформувати конкурентне середовище, вплинути на всі детермінанти національного ромбу зможуть тільки ті фірми, які в результаті приватизації зуміють отримати інвесторів, які здібні здійснити підсилення факторів виробництва за рахунок вкладення у виробництво реальних коштів. Поки більша частина акцій знаходиться в руках трудового колективу, який отримав акції на пільгових умовах, поки інвестиції не буде, не буде передумов створення конкурентної переваги.