Контроль прибутковості

Контроль прибутковості являє собою перевірку фактичної прибутковості по різних товарах, ринках, групах споживачів або клієнтів, каналах розподілу й інших результатах реалізації плану маркетингових заходів.

Мета такого контролю – визначити, на чому підприємство заробляє гроші, а на чому їх втрачає.

При контролі прибутковості розрізняють прямі й непрямі витрати на маркетинг.

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до окремих елементів маркетингу: витрати на рекламу, комісійні торговельним агентам, проведення анкетних обстежень, заробітна плата працівників служби маркетингу, оплата експертів і фахівців і ін.

Непрямі витрати - це витрати, які, сприяють здійсненню маркетингових заходів: оренда приміщень, транспортні витрати, розвиток технологічних процесів і т.п. Такі витрати безпосередньо в бюджет маркетингу не закладаються, але при контролі можуть при необхідності враховуватися.

Важливо відзначити, що витрати на маркетинг не можуть бути однозначно віднесені або до витрат виробництва, або до витрат споживання. Це витрати особливого роду, які скоріше можна віднести до інвестиційних витрат, що працюють на перспективу. Фінансові засоби на маркетинг відраховуються із прибутку підприємства.

Значення контролю маркетингу росте зі збільшенням динамічності середовища, величини підприємства, рівня поділу праці.

Організація контролю залежить від величини підприємства, кваліфікації персоналу, складності контрольних завдань і інших факторів. Рішення про проведення контролю власними силами або за допомогою сторонніх експертів можна прийняти лише з урахуванням ситуації.

До переваг контролю із залученням сторонніх організацій ставляться об'єктивність, неупередженість, більші знання й досвід, подолання проблем, що стосуються часу і персоналу.

До переваг власного контролю можна віднести знання виробничих проблем, збереження таємниці, простоту комунікації.

При організації контролю маркетингу необхідно визначити, хто повинен контролювати маркетинг - відділ маркетингу або інша служба підприємства (наприклад, керівництво підприємства) і чи потрібно створення самостійної організаційної одиниці для виконання контрольних завдань.

Отже, маркетинговий контроль є дієвим інструментом підвищення ефективності маркетингової й підприємницької діяльності фірми. Призначення маркетингового контролю - це одержання інформації про закономірності й особливості розвитку ринку, і відповідності діяльності компанії запитам споживачів. Він повинен поширюватися не тільки на економіко-фінансові дані, але й на оцінку якісних показників роботи і її конкурентних позицій, на дані, що формуються поза самою фірмою, у її навколишньому середовищі.