Діяльності господарюючого суб’єкта

Нова якість інформації пов’язана:

• з визнанням та класифікацією доходів і витрат відповідно до вимог міжнародних стандартів;

• з виділенням видів діяльності, які виражають особливості ринкових відносин господарюючого суб’єкта;

• з чітким виділенням пайової участі виробничих, управлінських, збутових та інших ділових суб’єктів у досягненому кінцевому результаті;

• з можливостями рейтингової оцінки фінансових результатів за різними напрямами діяльності у стратегічному та оперативному планах.

Можливості аналізу фінансових результатів за інформацією обліку П(С)БО видно в табл. 3.

Таблиця 3.

Можливості аналізу фінансових результатів і інформаційному

середовищі бухгалтерського обліку за НП(С)БО

№ п/п	Завдання аналізу фінансових результатів	Зміст досліджуваних показників
1.	Загальна оцінка досягнутого рівня	обсяг і динаміка валового, чистого прибутку (збитку) в цілому і за видами діяльності; рентабельність авансованого капіталу і витрат та її динаміка
2.	Структурні зміни у формуванні фінансових результатів	зміна питомої ваги прибутку (збитку) звичайної і надзвичайної діяльності; зміна питомої ваги прибутку (збитку) операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; зміна частки прибутку (збитку) від участі в капіталі; вплив податків і зборів на формування чистого прибутку (збитку)
3.	Резерви збільшених фінансових результатів	обсяг втрат прибутку у зв’язку з неправильним визнанням доходів і витрат; обсяг недоотриманого прибутку за факторами обсягу, структури, собівартості і цін; обсяг втрат прибутку від участі в капіталі
4.	Фінансові результати акціонерної діяльності	зміна чистого прибутку в розрахунку на просту акцію; дивіденди на просту акцію; частка прибутку (збитку) від інвестицій в асоційовані підприємства від спільної діяльності і від інвестицій у дочірні підприємства; зміна чистого прибутку власників простих акцій під впливом дивідендів на привілейовані акції
5.	Відносні характеристики прибутковості (збитковості)	співвідношення валового (чистого) прибутку до всього авансованого (власного чи залученого) капіталу; співвідношення чистого прибутку до фінансових інвестицій (у тому числі довгострокових і поточних); дивіденди на акціонерний капітал; рентабельність акцій; інші

Важливим моментом аналізу є досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної діяльності. Коректнішим є зіставлення можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.

Маючи більший простір у визнанні доходів і витрат, працівники облікового апарату змушені мотивування свою облікову політику, що неминуче збільшує обсяг аналітичних досліджень за змістом розв’язку управлінських завдань. Це призводить до більшої інтеграції обліково-аналітичних робіт, їх поєднання з процесом формування та виконання управлінських рішень. Очевидно, не буде потреби у вузькій спеціалізації підрозділів управлінської системи, треба привести її у налагоджений механізм підприємництва з мотивацією фінансового успіху, а регламентація і контроль управлінських функцій не будуть пріоритетними.

Задача 1.1.

1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності (k_аn) розраховується за відношенням суми грошових коштів на рахунках підприємства в національній ті іноземній валютах (ГК) до короткострокових зобов’язань за платежами (К_кз):

;

Ним визначають, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити зараз. Гранично допустиме значення цього коефіцієнта – 0,1-0,2.

2. Коефіцієнт термінової платоспроможності (k_mn) розраховується за відношенням грошових коштів (ГК), їх еквівалентів (ЕГК) та поточних фінансових інвестицій (ПФІ) до короткострокових зобов’язань за платежами:

;

Цей коефіцієнт свідчить про те, що підприємство може погасити свої короткострокові зобов’язання за платежами найближчим часом, оскільки еквіваленти грошових коштів і поточні фінансові інвестиції можуть без особливих труднощів бути конвертовані у засоби платежу. Його нормативне значення – 0,25-0,35

3. Коефіцієнт проміжної платоспроможності (k_nn) обчислюються відношенням суми грошових коштів і їхніх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та реальної короткострокової дебіторської заборгованості (ДЗ_р) до короткострокових зобов’язань за платежами:

;

Цей коефіцієнт засвідчує потенційну здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов’язання при умові отримання від короткострокових реальних дебіторів всієї суми заборгованості. Така можливість залежить від багатьох причин, і, насамперед, від швидкості платіжного документообігу. Допустиме значення цього коефіцієнту на рівні – 0,7-0,8.

4. Коефіцієнт загальної платоспроможності (k_зn), який ще називають загальним коефіцієнтом покриття, визначають за відношенням всієї суми оборотних активів (А₀) до короткострокових зобов’язань за платежами:

.

Цей коефіцієнт свідчить про достатність ресурсів оборотних активів для погашення поточних зобов’язань. Критичним можна вважати значення цього коефіцієнта на рівні k_зп >0. Нормальний фінансовий стан підприємства тоді, коли значення коефіцієнта 2,0-2,5.

Аналіз платоспроможності підприємства

Показники	На поч. року	На кін. періоду	Теоретично виправдане значення	Відхилення +,-
				за рік	від нормат.
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності	0,002	0,005	0,10	+0,003	-0,095
Коефіцієнт термінової платоспроможності	0,002	0,005	0,35	+0,003	-0,345
Коефіцієнт проміжної платоспроможності	0,33	0,46	0,8	+0,13	-0,34
Коефіцієнт загальної платоспроможності	1,08	1,21	2,5	+0,13	-1,29

Задача 1.2.

Дані про інвестиційну діяльність підприємства за рік

Показники	За інвестиційною програмою	Фактично
Інвестиційні вкладення, тис.грн.: в проект Х в проект Y	200 000 126 000 74 000	195 000 115 000 80 000
Структура інвестицій, % в проект Х проект Y
Рентабельність: в проект Х проект Y	0,32 0,20 0,12	0,33 0,18 0,15
Прибуток від інвестиційної діяльності, тис. грн.: в проект Х проект Y	640 252 88,8	643,5 207 120

Задача 1.3.

Найпоширеніші у практиці діагностики ймовірності банкрутства у 1968 р. запропонував відомий вчений-економіст Е.Альтман. Використаємо п’ятифакторну модель, за якою (індекс Z) розраховується

Z = 1,2К₁ + 1,4К₂ + 3,3К₃ + 0,6К₄ + 0,999К₅,

Для ВАТ “Маяк”

Z = 1,2 х 0,61 + 1,4 х 0,24 + 3,3 х + 0,6 х 3,1 + 1,0 х 1,48 = 10,01

За значенням індексу Z ймовірність банкрутства ВАТ “Маяк” дуже низька.

Для ВАТ “Надра”

Z = 1,2 х 0,6 + 1,4 х 0,14 + 3,3 х + 0,6 х 3,13 + 1,0 х 0,6 = 3,95

За значенням індексу Z ймовірність банкрутства ВАТ “Надра” дуже низька.