Продукції та незавершеного виробництва за методом фіфо

Метод ФІФО має як недоліки, так і переваги. До переваг слід зарахувати більш точне визначення обсягів незавершеного виробництва на кінець періоду, особливо в умовах інфляції. З недоліків найважливішим є те, що собівартість готової продукції залежить від рівня незавершеного виробництва на початок та кінець звітного періоду.

Метод ФІФО на практиці застосовується також при списанні матеріальних цінностей на виробництво. При цьому витрата матеріальних цінностей оцінюється за вартістю придбання в такій послідовності: спочатку списується на витрати матеріали за ціною першої закупленої партії, потім другої, третьої і т.д., тобто до повного списання загальної кількості витраченого матеріалу.

Зворотний за суттю метод ФІФО є метод ЛІФО (від англ. last in first out – перший прийшов, останній пішов). За цим методом матеріальні цінності, виділені на виробництво чи інші господарські потреби, оцінюються за вартістю останніх закупок. Оскільки матеріали списуються на виробництво за останньою ціною ринку, собівартість продукції своєчасно відображає коливання ринкових цін. Цей метод забезпечує відповідність поточних доходів та витрат і дає змогу врахувати вплив інфляції на кінцеві фінансові результати організації.

Метод середньої зваженої (average cost) заснований на включенні незавершеного виробництва в загальну собівартість випущеної продукції та еквіваленту кількість продукції незавершеного виробництва.

Схематично алгоритм визначення собівартості готової продукції та незавершеного виробництва за методом середньої зваженої наведено на рис.6.

Рис.6. Загальна схема формування собівартості готової продукції

Та незавершеного виробництва за методом середньої зваженої

Методи ФІФО та середньої зваженої є різновидами попроцесного калькулювання. Крім цього методу застосовують також метод НАЙФО, ідентифікованої собівартості конкретної партії, поопераційне, JT-калькулювання та інші методи.

Метод НАЙФО (від англ. next in first out – наступний пройшов, перший пішов) ґрунтується на принципі списання витрат “наступне надходження – перший видаток”.

JT-калькулювання (англ. just in time – вчасно) – за якого залишки розглядаються як зло, а тому накладаються жорсткі обмеження на них на всіх контрольних точках виробництва. Як різновиди JT-калькулювання застосовуються також MAN-, MIPS- та ZIPS-калькулювання.

При MAN-калькулюванні визначають постачання матеріалів за необхідності, при MIPS-калькулюванні керуються виробничою системою мінімальних залишків, а при ZIPS-калькулюванні керуються виробничою системою нульових залишків.

Задача 1. Діяльність підприємства “Бізнесмен” за рік характеризується показниками, поданими в таблиці.

Показники	Сума
Змінні витрати на одиницю виробу, грн. Прямі матеріальні витрати Прямі витрати на оплату праці Змінні накладні витрати	22 20 11
Постійні витрати, грн. Постійні витрати на збут Постійні адміністративні витрати Постійні накладні витрати	150 000 1240 000 860 000
3. Ціна одиниці виробу, грн.	65
4. Нормативна виробнича потужність підприємства, од.	230 000

Необхідно:

• визначити точку беззбитковості для підприємства “Бізнесмени” (в натуральних та вартісних одиницях, у відсотках до нормативної потужності);

• обчислити обсяг реалізації виробів, який забезпечить одержання прибутку в розмірі 180 000 грн;

• проаналізувати як зміниться рівень беззбитковості, якщо підприємство планує збільшити оплату праці на 10%, витрат на рекламу зростуть на 70000 грн., а ціна на продукцію не зміниться.