6. Дозарювання плодів помідора.

Дозарювати можна тільки великі, повністю сформовані плоди зеленої, бланжевої та рожевої стиглості. Найдоцільніше дозарювати плоди помідора, зібрані в зеленій і бланжевій стиглості. Вони досить тверді і транспортуються на далекі відстані.

Щоб прискорити достигання плодів, що закінчили ріст, але ще не набули товарного вигляду, їх вміщують у спеціальні камери, наповнені етиленом. Зелені й бланжеві плоди можуть достигати у сухих приміщеннях (теплицях, парниках тощо), пристосованих для вентилювання за допомогою газу етилену. Оптимальний температурний режим для дозарювання плодів — 20—22 °С, відносна вологість повітря — 80—85 %. За нижчої вологості плоди зморщуються, а за вищої — загнивають. Для повного дозрівання зелених плодів потрібно 7—10 діб, бланжевих — 4—6, рожевих — 2—3 доби. Раз на добу камери провітрюють, щоб у плодах не нагромаджувався вуглекислий газ. Під час вентиляції із камери вибирають достиглі плоди, а на їх місце закладають зелені. За якістю плоди, що дозарювалися за допомогою етилену, не поступаються перед тими, достигали безпосередньо на рослинах.

6. Технологія вирощування помідора в спорудах закритого ґрунту. За площею вирощування і валовими зборами продукції помідора у спорудах закритого ґрунту займає друге місце після огірка. У зимово-весняний період їх вирощують у зимових і весняних теплицях та парниках, а в осін-ньо-зимовий — у зимових теплицях.

Вирощування помідора в зимово-весняний період. Для сівби використовують насіння районованих сортів і гібридів для закритого ґрунту. Насіння перед сівбою калібрують, протруюють, обробляють добривами, пророщують. Після цього його висівають у посівні ящики або на грядках. Під час вирощування розсади з електродоосвітлюванням на Поліссі насіння висівають у третій декаді листопада, а в південних районах Степу — наприкінці жовтня — на початку листопада. Без електроосвітлю-вання насіння висівають у другій половині грудня — на початку січня.

До появи сходів температуру підтримують у межах 23—25 °С, а після появи їх упродовж 4—7 діб знижують до 16—17 °С. У фазі першого справжнього листка сіянці пікірують у торфоперегнійні або поліетиленові горщечки чи кубики розміром 8x8 або 10 х 10 см. Горщечки з пікірованою розсадою розставляють на стелажах або на поверхні ґрунту розсадного відділення теплиці в шаховому порядку. На 1 м2 розміщують 60—70 шт. горщечків із розсадою, щілини між якими засипають ґрунтосумішшю.

Після появи сходів проводять цілодобове доосвітлювання сіянців упродовж 2—3 діб. У подальшому світловий день для сіянців і розсади до розстановки подовжують до 16 год упродовж 30—35 діб, а після неї (20— 30 діб) скорочують до 14 год. Доосвітлювання розсади проводять уранці та ввечері. Після 15 січня електродоосвітлювання розсади проводити не ефективно.

У період вирощування розсаду поливають у першій половині в сонячні дні теплою водою (20—24 °С) і 2—3 рази підживлюють. Для першого підживлення в 10 л води розчиняють 5 г аміачної селітри, 30 г суперфосфату, 12 г хлориду калію. Для другого і третього підживлення дози міне¬ральних добрив збільшують удвічі. На 2—3 м2 теплиці витрачають 10 л робочого розчину. Після кожного підживлення рослини поливають, щоб змити залишки добрив з листя.

Розсаду перед висаджуванням вибирають і сортують. Для висаджування підбирають здорові рослини заввишки 25—ЗО см, які мають добре розвинену кореневу систему, 7—9 листків та першу китицю з бутонами.

Підготовка ґрунту в теплиці для вирощування помідора така сама, як і для вирощування огірка. Висаджують розсаду в зимові теплиці (комбінати) в Степу — в третій декаді грудня, на Поліссі — в другій декаді, а в Лісостепу — в першій декаді січня. У разі вирощування розсади без доосвітлювання її висаджують на 30—35 діб пізніше.

Розсаду висаджують у достатньо зволожений ґрунт за схемою 100 + 60 х 40-35 см (2,5—3,0 рослини на 1 м2) або 160 х 15—20 см (3,0—4,0 шт./м2).

Сильнорослі сорти і гібриди розміщують рідше, ніж середньорослі. Загущувати насадження рослин помідора в умовах недостатнього освітлення не слід, оскільки це сприяє поширенню хвороб і ослаблює зав'язування плодів. Рослини висаджують вертикально, щоб уже на початку вегетації у надґрунтовому шарі не застоювалося вологе повітря. Після висаджування рослини поливають теплою водою (2—3 л/м2) і відразу споруди провітрюють, щоб видалити перенасичене вологе повітря.

Через 3—5 діб після приживання рослини під 3—4 листком підв'язують до вертикальної шпалери і в міру росту обкручують навколо шпагату. Рослини формують на 9—12 китиць. Після досягнення верху шпалери стебло перекидають через дріт і на ньому формують ще 4—5 китиць, а на висоті 50 см від ґрунту прищипують. Одночасно з формуванням на рослинах видаляють пасинки завдовжки 3—5 см.

Поливають рослини помідора нечасто (в першій половині дня), добре зволожуючи при цьому ґрунт (70—80 % НВ). Після кожного поливу теплиці провітрюють, відносну вологість повітря підтримують на рівні 60— 65 %. За високої вологості повітря рослини і плоди помідора уражуються грибними хворобами, квітки погано запилюються й обпадають. Температура повітря і ґрунту в теплицях залежить від фази росту й розвитку рослин (табл. 17). Температуру і вологість ґрунту в теплицях регулюють за допомогою обігрівання, вентиляції та поливів. Підживлюють рослини помідора мінеральними добривами згідно з агрохімічними аналізами.

Щоб запобігти застоюванню повітря та поширенню хвороб, постійно (раз упродовж тижня) на рослинах видаляють 2—3 нижніх листки, які починають жовтіти. Розпочинають цю роботу після наливання плодів на першій китиці та закінчують на висоті 5—6-ї китиці. Листки видаляють уранці за сонячної погоди, щоб рани на рослинах до вечора засохли. Для поліпшення запилення квіток використовують джмелів родини Бомбує, електромагнітний вібратор ОПЦ-65, а також обприскують суцвіття стимуляторами росту на початку розкривання бутонів. Упродовж вегетації повітря збагачують вуглекислим газом.

Плоди помідора збирають з настанням бланжевої та рожевої стиглості, спочатку через 3—4, а в період масового плодоношення — через 2 доби.

Таблиця 17. Оптимальна температура повітря і грунту в теплицях під час вирощування помідора, °С

Температура, °С Фаза розвитку рослин

до цвітіння під час цвітіння під час плодоношення

Повітря:

в сонячну погоду 20-22 20-25 20-25

у похмуру погоду 18-20 20-22 22-23

вночі 15-16 15-16 17-18

Ґрунту 20-22 20-22 22-24

Урожайність помідора в зимових теплицях становить 20—25, а в передових господарствах — 40—42 кг/м2.

Вирощування помідора в осінньо-зимовий період. Розсаду вирощують у розсадних відділеннях теплиць або в парниках. Насіння висівають у такі строки: в районах Полісся — 10—15 червня, Лісостепу — 15—20 і Степу — 25—ЗО червня. Розсаду у фазі 6—7 листків (30—40-денного віку) висаджують у теплицях в районах Полісся 25—30 липня, Лісостепу — 1—5, а Степу— 10—15 серпня за схемою 100 + 60 х 40—45 см. Рослини формують в одне стебло на 5—6 китиць. Після висаджування розсади температуру повітря в теплицях у сонячні дні підтримують на рівні 24—26 °С, у похмурі — 20—22 °С, вночі — 17—18 °С. У жаркі сонячні дні покрівлю теплиць затінюють або поливають водою і посилюють вентиляцію. Відносну вологість повітря підтримують на рівні 60—65 %. За вищої вологості повітря рослини уражуються грибними хворобами. У міру скорочення довжини дня та зменшення освітлення температуру повітря у сонячні дні знижують у вересні—жовтні до 20—23 °С, у листопаді й грудні — до 19— 20 °С, в похмурі дні — до 18—20 і 17—18°С, вночі — відповідно до 15—17 і 14—15 °С. Температуру ґрунту до початку висаджування рослин підтримують у межах 21—24 °С, потім поступово її знижують, доводячи в листопаді—грудні до 17—18 °С. Урожайність плодів помідора під час вирощування в літньо-осінній період становить 6—8 кг/м².

Вирощування помідора в гідропонних теплицях. Особливість вирощування помідора в гідропонних теплицях полягає в тому, що розсаду вирощують у поліетиленових горщечках діаметром 10—12 см, заправлених тим самим субстратом, що й у спорудах, але дрібнішої фракції (3—5 мм), або в кубиках чи касетах із такого самого субстрату, на якому вирощують рослини.

Після звільнення теплиць від попередньої культури субстрат дезінфіку-ють 3 %-м розчином сірчаної кислоти або 1 %-м розчином формаліну з наступним промиванням його чистою водою. Живильний розчин готують з мінеральних добрив. Концентрація його залежить від фази росту й розвитку рослин та освітлення.

Розсаду висаджують у теплицю за схемою 100 + 60 х 40—45 см або 160 х 20—25 см (2,5—3,0 шт./м2), 160 х 15—20 см (3—4 шт./м2). Живильний розчин подають у піддони і стелажі на 2—3 см нижче, ніж поверхня субстрату, або за допомогою краплинного зрошування. Упродовж періоду вирощування рослини систематично підживлюють вуглекислим газом, доводячи вміст його у повітрі до 0,1—0,2 %.

Строки висаджування розсади, формування рослин і догляд за ними такі самі, як і в ґрунтових теплицях.

Вирощування помідора в продовженій культурі. У зв'язку з масовим поширенням фітофторозу у відкритому ґрунті набуло поширення вирощування рослин помідора в теплицях у продовженій культурі, тобто рослини вирощують у зимових теплицях упродовж 10—11 міс. Для цього використовують високрослі, тіневитривалі індетермінантні гібриди, стійкі проти грибних хвороб, особливо бурої плямистості.

Напередодні висаджування розсади субстрат добре пропарюють (протруюють та промивають). За 1—2 доби до висаджування розсади розкладають у теплицях регістри надґрунтового обігрівання. Для висаджу¬вання відбирають тільки добре розвинені рослини. Схема садіння 100 + + 60 х 50 см (2,5 шт./м2) або 160 х 20—25 см (2,5—3,0 шт./м2). Строк садіння — кінець грудня — перша половина січня. Через 5—7 діб рослини підв'язують до шпалери. З урахуванням погодних умов та стану рослин температуру повітря підтримують у межах, зазначених у табл.18.

Таблиця 18. Температура повітря для продовженої культури помідора, °С

Місяць року Сонячна погода Похмура погода

день ніч день ніч

Грудень-лютий 20-22 15-16 17-18 14-15

Березень 20-22 15-16 18-20 15-16

Квітень-серпень 22-26 20-22 20-22 17-18

Вересень—жовтень 20-23 16-18 18-20 16-17

Листопад 19-20 15-16 17-18 14-15

Догляд за рослинами такий самий, як і під час вирощування зимово-весняної культури. Однак особливу увагу звертають на своєчасне вида¬лення пасинків, щоб не створювалося загущення між рослинами. Після досягнення рослинами висоти шпалери опускають, пересуваючи верхівку на шпалерному дроті вздовж рядків, а нижню частину розміщують на субстраті або вкладають на сітку чи підставки. Завдяки цьому рослини досягають довжини 7—8 м і більше, а плоди завжди знаходяться на висоті росту людини. Всі листки нижче плодоносної китиці обривають та зменшують поливи. Вологість субстрату підтримують на рівні 70—75 % НВ та відносну вологість повітря — 60 %. Рослини, які вирощують на ґрунтосуміші, поливають лише в сонячну погоду в першій половині дня і відразу вмикають вентиляцію, щоб видалити з теплиці зайве вологе повітря. Після того як вода вбереться ґрунтосумішшю, міжряддя розпушують. Особливо в осінній період звертають увагу на поширення шкідників і хвороб.

Вирощування помідора в плівкових теплицях. В Україні плівкові теплиці широко використовують для вирощування плодів помідора. У зв'язку з тим, що їх починають використовувати пізніше, ніж зимові, розсаду в них висаджують 55—65-денного віку. У ранні строки висаджують розсаду старшого, а в пізніші — молодшого віку. Технологія вирощування розсади така сама, як і в зимових ґрунтових теплицях, але без доосвітлювання.

У плівкові теплиці з обігріванням ґрунту і повітря розсаду помідора в Лісостепу та на Поліссі висаджують у другій декаді лютого, з обігріванням повітря— в другій декаді березня, на соломі — наприкінці березня — на початку квітня, а з сонячним обігріванням — у другій половині квітня. На півдні країни її висаджують на 10—20 діб раніше. У теплицях з обігріванням розсаду висаджують за схемою 70 + 30—40 х 30—35 см (5—6 рослин на 1 м2), без обігрівання — 70 + 30—40 х 25—30 см (6—8 рослин на 1 м2). Рослини формують на одне стебло та 6—8 китиць. Одночасно з висаджуванням рослин помідора у міжряддя висівають або висаджують ущільнювачі — капусту пекінську, салат тощо.

Відразу після висаджування рослини поливають, а після приживання їх підв'язують до шпалери. Після вибирання врожаю ущільнювальних культур розпушують міжряддя. Оптимальна температура для помідора в сонячну погоду становить 22—26 °С, у похмуру — на 2—4 °С нижча, вночі — 16—18 °С, ґрунту — 20—22 °С, відносна вологість повітря — 50— 60 %, вологість ґрунту — 70—80 % НВ. Щоб підтримувати такий температурний режим, у плівкових теплицях на сонячному обігріванні встановлюють аварійне обігрівання. Температуру і вологість повітря регулюють за допомогою вентиляції через кватирки, вікна, двері. Удобрення ґрунту, догляд за рослинами й підживлення такі самі, як і в зимових теплицях.

Урожайність плодів у теплицях з обігріванням ґрунту і повітря становить 16—18 кг/м2, з обігріванням повітря — 12—15, на сонячному обігріванні — 8—12 кг/м2.

Вирощування помідора в парниках. Помідор у парниках вирощують переважно в другій рамозміні після розсади капусти ранньої та цвітної, редиски, салату, цибулі на перо тощо. Розсаду 60—65-денного віку вирощують у теплицях або парниках першої рамозміни.

У парниках після вибирання розсади підсипають ґрунтосуміш, доводячи шар землі до 25 см. Розсаду висаджують похило із розрахунку 12— 16 шт. на раму. Рослини формують на два стебла на 4—8 китиць, рідше — в одне стебло. До останніх весняних приморозків рослини під рамами ростуть похило, а після зняття рам їх підв'язують до кілків або шпалери. Поливають рослини у сонячну погоду теплою водою рідко, добре зволожуючи ґрунт. Після поливу парники провітрюють, щоб вологість повітря не перевищувала 60—70 %.

Рослини підживлюють через 12—15 діб після висаджування. Мінеральні добрива вносять із розрахунку аміачної селітри — 60 г, суперфосфату — 100 і сульфату калію — 30 г на парникову раму (розчиняють цю кількість у 10 л води). У парниках на біологічному обігріванні дозу азотних добрив зменшують у 2 рази. Урожайність плодів з однієї парникової рами становить 12—15 кг.