- •4. Формування вченого як особистості. Основні психологічні риси діяльності вчених, особливості розумової праці
- •5. Загальні поняття та визначення процесу пізнання. Особливості наукового пізнання
- •Діалектичний підхід у дослідженнях
- •Загальні методи наукових досліджень.
- •Основні групи загальних методів наукових досліджень
- •Інтеграція та диференціація в науці. Причини, які обумовили розвиток технічного прогресу
- •Рівні методів наукових досліджень. Методологія, метод, методика в мовознавстві
- •Методи і процедури лінгвістичного аналізу
- •1. Гіпотетично-дедуктивний.
- •2. Метод опозиції.
- •3. Дистрибутивний аналіз.
- •4. Дистрибутивно-статичний.
- •5. Валентностний.
- •6. Контекстологічний.
- •7. Компонентний.
- •Напрямки в сучасному мовознавстві
- •Системний підхід та відносини у науці при дослідженні мовних явищ
- •Спадкоємність і етика в науці
- •Поняття середовища у лінгвістиці
- •Мова як функціонуюча адаптована система
- •Тезаурусний підхід до систематичного вивчення лексики та загальні функції системи
- •Вибір методики (процедури) аналізу лінгвістичних явищ
- •Гіпотетико-дедуктивний метод аналізу
- •Метод опозицій в лінгвістичних дослідженнях
- •Дистрибутивний аналіз лексичних одиниць.
- •Дистрибутивно-статистична методика дослідження у лінгвістиці.
- •Валентністний аналіз мовних явищ
- •Контекстологічний аналіз та особливості його застосування
- •Компонентний аналіз як методика дослідження мовних явищ
- •До історії наукових ступенів та вчених знань в Європ
- •До історії наукових ступенів та вчених знань в Америці.
- •Поява наукових ступенів та вчених звань в Росії та Україні (бакалавр, магістр, доктор, професор, доцент, приват доцент)
- •Вимоги до написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт
Діалектичний підхід у дослідженнях
Діалетика є наукою про загальні закони існування Всесвіту, його пізнання та зміни. Діалектика має нерозривні зв’язки з логікою та теорієб пізнання: всі вони оперують загальними законами існування всесвіту і мислення, вивчаючи аспекти єдиного об’єкта – універсальні закони логіки. За своєю структурою діалектика є цілісною системою принципів, законів та категорій. Як відомо, категорії – це основні поняття теорії пізнання, що носять загальний характер. Закони виявляють і формулюють суттєві зв’язки між категоріями, тоді як принципи забезпечують синтез теоретичного і практичного освоєння світу, є вихідними положеннями теорії як цілісної системи.
Дійсності та пізнанню об’єктивно притаманна діалектика, тому мислення повинне оперувати категоріями діалектично, як взаємно пов’язаними, рухливими, несуперечливими, досить гнучкими. Система, сформована саме з таких категорій, відображає універсальний зв'язок і рух предметів дійсності. Оскільки Всесвіт і його прояви є безкінечними, не може існувати кінцева, самодостатня та незмінна універсальна сукупність категорій. Але всі категорії, якими оперує наука, можуть та повинні бути систематизовані за принципами єдності, діалектики, логіки, теорії пізнання; сходження мислення від абстрактного до конкретного, а також, виходячи із закономірності пізнавального процесу.
Наукові закони виражають певний порядок причинного, необхідного і стійкого зв’язків між явищами і властивостями матеріальних об’єктів, коли зміна одних явищ спричинює зміну інших.
Діалетичний підхід дає змогу виділяти три групи законів – окремі, особливі та загальні. Окремі закони застосовуються у визначених вузьких галузях знань, особливі відображають деякі сторони руху і розвитку в усіх або багатьох формах, а загальні формулюють універсальні явища та процеси, які мають місце у розвитку природи, суспільства та мислення.
Загальні методи наукових досліджень.
До загальнонаукових належать емпіричні, теоретичні методи, а також методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження. Науковцю, в якій би галузі знань він не працював, також важливо знати базові наукові категорії (понятійний апарат) і принципи дослідження будь-яких явищ та предметів матеріального світу.
До складу спеціальних методів досліджень, входять методи збору та узагальнення інформації, аналізу, прогнозування, моделювання.
Основні групи загальних методів наукових досліджень
Загальні методи наукового пізнання, на відміну від спеціальних методів, використовуються протягом всього дослідницького процесу, незалежно від галузі знань та особливостей дослідження.
Загальні методи наукового пізнання зазвичай поділяють на три великі групи:
Емпіричні методи дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
Методи, які використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження: абстрагування, аналіз і синтез, дедукція, моделювання та ін.;
Методи теоретичного дослідження (від абстрактного до конкретного та ін.).
