
- •Методичні рекомендації
- •Інструкція з техніки безпеки під час роботи в лабораторії фізики
- •Інструкція з протипожежної безпеки
- •Надання першої допомоги потерпілому при нещасних випадках
- •Алгоритм виконання лабораторного заняття
- •Правила поводження при виконанні лабораторного заняття
- •Лабораторне заняття № 13
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Лабораторне заняття № 14
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторне заняття № 15
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Лабораторне заняття № 16
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
Що треба розуміти під горизонтальною складовою магнітного поля? Як змінюється за величиною горизонтальна складова при переході від екватора до полюса?
У чому полягає метод визначення горизонтальної складової магнітного поля Землі в даній роботі?
Як знайти величину і напрямок напруженості магнітного поля колового струму в його центрі?
Чи буде змінюватися величина Н0 у даному місці Землі від зміни сили струму в тангенс-гальванометрі?
Які одиниці вимірювання напруженості магнітного поля в СІ?
Література
1. Кучерук І.М. та ін. Загальний курс фізики. Т.1 : Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. – К.: Техніка, 1999. – 536 с.
2. Зачек І.Р. та ін. Курс фізики: Навчальний підручник. – Львів.: «Бескит Біт», 2002. – 376 с.
3. Савельев И.В. Курс фізики: Учебник. В 3-х т. Т. 1: Механика. Молекулярная физика. – М.: Наука, 1989. – 352 с.
4. Дущенко В.П., Кучерук І.М. Загальна фізика: Фізичні основи механіки. Молекулярна фізика і термодинаміка: Підручник для вузів. – К.: Вища школа, 1993.–431с.
5. Гершензон Е.М., Малов Н.Н. Курс общей физики. Механика: Уч. Пособие. – М.: Просвещение, 1987. – 304 с.
6. Лабораторный практикум по физике: Уч. Пособие для вузов/Под ред. К.А. Барсукова. – М.: Высш. шк., 1988. – 351 с.
7. Майсова Н.Н. Практикум по курсу общей физики. – М.: Высш. шк.,1970.–448с.
8. Физический практикум : Механика и молекулярная физика //Под ред. В.И.Ивероновой. – М.: Высшая школа,1967.
9. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять з дисципліни фізика / Укладачі: Бабічев С.А., Шарко О.В., Колечинцева Т.С., Лебедь О.М. – Херсон: ХДМІ, 2008 – 82 с.
Лабораторне заняття № 15
Тема: Визначення індуктивності соленоїда методом Жубера.
Мета роботи: вивчення закону Ома для кіл змінного струму; ознайомитись з методом вимірювання індуктивності соленоїда.
Прилади та обладнання: котушка індуктивності з трьома секціями на 1200, 2400 та 3600 витків, амперметр Э-59, вольтметр Э -59, вольтметр М 109/1, джерело струму ВС-24.
Теоретичні відомості.
Відповідно до закону Біо-Савара-Лапласа електричний струм в контурі створює магнітне поле, індукція В якого пропорційна силі струму. І. Тому магнітний потік Ф прямо пропорційний струму І:
Ф = LІ (1)
Коефіцієнт пропорційності L між Ф та І називається індуктивністю поля. За одиницю індуктивності в СІ приймається Генрі. Один Генрі – це індуктивність такого контуру, в якому при силі струму 1А виникає магнітний потік в 1Вб. Розрахунки показують, що індуктивність контуру визначається тільки його геометрією та магнітними властивостями середовища, в якому він розташований.
При зміні сили струму в полі буду змінюватися і створений ним магнітний потік. Отже, в контурі буде індукуватися ЕРС індукції.
Виникнення ЕРС індукції в провіднику при зміні в ньому сили струму називається явищем самоіндукції. Величина ЕРС самоіндукції з урахуванням (1) визначається наступним чином:
.
(2)
Використовуючи отримані вирази, можна дати наступне визначення L: індуктивність контуру дорівнює відношенню ЕРС, що виникає в контурі, до швидкості зміни струму в ньому.
Наявність в контурі, по якому протікає змінний електричний струм, ЕРС самоіндукції визначає додатковий опір контуру струму, цей опір називається індуктивним і позначається ХL. Розглянемо контур, що складається із послідовно з'єднаних омічного опору R, соленоїда з індуктивністю L та джерела змінної ЕРС. Будемо вважати, що струм в контурі змінюється по гармонічному закону.
,
(3)
де І – миттєве значення сили струму, І0 – амплітудне значення сили струму, ω – циклічна частота. Підставивши (3) в (2), дістанемо:
,
де
– амплітудне значення ЕРС;
– миттєве значення ЕРС.
Згідно із законом Ома, індуктивний опір можна записати у вигляді:
.
Враховуючи,
що
,
де ν – лінійна частота
(для
промислового струму
Гц),
можна записати у вигляді:
.
Отже, у колах постійного струму індуктивний опір завжди дорівнює нулю.
Індуктивний опір, як і ємнісний, відноситься до реактивних опорів, які відрізняються від активних тим, що вони не перетворюють електричну енергію в теплоту. Енергія, споживана реактивними опорами, періодично повертається в електричний ланцюг при зміні електростатичного поля конденсатора або магнітного поля соленоїда.
За наявності в колі індуктивного опору ХL спостерігається відставання струму по фазі від ЕРС. Зсув по фізі φ визначається з формули
.
Розрахунки показують, що повний опір контуру Z визначається по формулі.
.
Де
– ємнісний опір. Таким чином опір контура
при змінному струмі більше, ніж при
постійному за рахунок виникнення
реактивного опору. Враховуючи, що для
нашого випадку
,
матимемо
Розв’язуючи це рівняння відносно L, будемо мати розрахункову формулу:
.
(4)
Омічний і повний опір можна визначити по закону Ома:
(5);
(6).
де
U та І – напруга та сила струму в соленоїді
при постійній її величині;
та
– діючі значення напруги та сили струму
в соленоїді при змінній ЕРС.
Опис експериментальної установки.
|
Соленоїд, що досліджується в даній роботі, являє собою котушку з різним числом витків. На панелі між клемами нанесено цифри 1200 та 2400 відповідно до кількості витків обмотки виведених до цих затискачів. Таким чином між клемами А і Б 1200 витків, між клемами Б і В 2400, а між А і В 3600.
|