О сновні типи лусок риб

Плакоїдна

Ганоїдна

Кісткова

Циклоїдна

Ктеноїдна

Рис. 4.2. Будова лусок риб різних типів:

1 –епідерміс;2 –коріум; 3 – дентин; 4 – емаль; 5 – пульпа

Плакоїдна луска характерна для акул і скатів.

Перевірте на об’єкті, що вона складається з базальної ромбічної пластинки, на якій здіймається конічний зубець – шкірний зуб.

Зубець може закінчуватись одною або кількома верхівками, спрямованими назад. Всередині плакоїдна луска має пульпарну порожнину, яка виповнена м’якоттю, багатою на кровоносні судини. Плакоїдна луска складається з дуже твердої речовини – дентину, що є сполученням органічної речовини з солями вапна. Дентин міцніший за кістку і відзначається відсутністю клітинних елементів. Від внутрішньої порожнини луски відходить багато радіальних канальців, що проникають через всю масу дентину. Часто вершина зубця луски вкрита тоненьким шаром ще міцнішої речовини, позбавленої канальців. Ця речовина ще багатша на вапно і називається емаллю. Плакоїдна луска розвивається на межі ектодерми та мезодерми. Нижній шар ектодерми набуває форми ковпачка, в який знизу у вигляді сосочка входить маса мезодермальних клітин. Порожнина ковпачка, тобто верхній шар сосочка, вистеляється своєрідними клітинами – склеробластами. Подальший процес розвитку луски відбувається за рахунок діяльності шару склеробластів, що утворюють на своїй поверхні все нові маси дентину.

Розгляньте будову плакоїдної луски на розпилі великого шипа ската. Знайдіть її складові частини: емальовий ковпачок, дентин, пульпу. Доповніть вищенаведену схему малюнком лусок, підпишіть їх будову.

Два останні типи луски мають виключно мезодермальне походження.

Ганоїдна луска характерна переважно для викопних форм, серед сучасних риб цей тип луски ми зустрічаємо в американської панцерної щуки (Lepidosteus). Ця луска має вигляд ромбоподібних дуже товстих і твердих пластинок, які тісно сполучаються між собою, утворюючи один суцільний панцир. Основу ганоїдної луски становить кісткова пластинка, а зовнішній шар утворюється своєрідним блискучим дентином, що має назву ганоїн.

Найпримітивніша ганоїдна луска – космоїдна – вкрита косміном.

Кісткова луска сформована в риб у вигляді трьох форм. До першої належать своєрідні шкірні утвори осетрових. П’ять поздовжніх рядів великих кісткових щитків, що розміщуються на тілі цих риб, мають назву жучків. Між ними в шкірі розміщуються дрібненькі пластинки. Усі вони утворені справжньою кістковою тканиною та розвиваються за рахунок кутиса.

Розгляньте зовнішній вигляд та форму шкірного кісткового утвору осетрових риб – жучки.

Майже у всіх кісткових риб луска може мати одну з двох форм: циклоїдну та ктеноїдну. Циклоїдна луска більш примітивна, ктеноїдна – більш прогресивна. Перший тип луски характерний для оселедцевих, щукових, карпових, вугрів тощо. Що ж до риб, які стоять вище в системі, то вони мають ктеноїдну луску.

Користуючись лупою, подивіться на об’єкти.

Кісткова луска звичайно складається з круглої тонкої пластинки та кісткової речовини, що залягає в коріумі. Такі луски занурені своїм переднім краєм у шкірні згортки, а зовнішнім заднім краєм кожна луска черепицеподібно налягає одна на одну. Задній край луски буває округлий, і тоді вона називається циклоїдною; якщо він зазубрений – луску називають ктеноїдною.

Знайдіть різницю між будовою зовнішнього краю циклоїдної та ктеноїдної лусок.

Як і ганоїдна луска, кісткова розвивається під епідермісом за рахунок мезодермальних склеробластів. Кісткові луски зв’язані рядом перехідних форм з ганоїдними лусками викопних риб. Таким чином, усі види лусок риб генетично зв’язані між собою.

У разі уважного розгляду будови кісткової луски привертає увагу той факт, що кожна луска на своїй поверхні має більш або менш концентрично розташовані опуклі склеритові смужки – кільця.

Періодичні щорічні нашарування склеритів дозволяють простежити темп росту риби в різні періоди її життя.

Намагайтесь визначити вік риби, якій належали луски. Доповніть вищенаведену схему малюнком лусок, підпишіть їх будову.

Зовнішня будова представника хрящових риб

На фіксованому об’єкті акули розгляньте її видовжене тіло, яке невиразно розподіляється, як і у всіх риб, на голову, тулуб і хвіст.

Чіткої межі між головою та тулубом акули немає, границею між ними можна вважати останню зяброву щілину, а між тулубом і хвостом – клоаку. Акула, на відміну від міноги, має добре розвинені щелепи і належить до розділу щелепноротих (Gnathostomata). Такі щелепи утворились з третьої пари вісцеральних дуг протокраніот.

Прогресивними рисами щелепноротих порівняно з круглоротими є наявність у них парних кінцівок, більш розвиненого головного мозку, трьох напівколових каналів, парних ніздрів і шкірного скелета у вигляді лусок. Водночас акула, як представник хрящових риб, має досить примітивну будову хрящового скелета зябрового апарату.

Зверніть увагу на веретеноподібну форму тіла акули із загостреним рилом – рострумом.

Видовжене веретеноподібне тіло акули із загостреним рилом (rostrum) свідчить про її здатність до швидкого пересування. Головними органами руху акули є хвіст і хвостовий плавець гетероцеркального типу. З інших непарних плавців у акули є спинні та підхвостовий (анальний) (якого в катрана немає) плавці, що відіграють роль кіля і під час руху надають рибі рівноваги. Парні грудні та черевні плавці розміщуються горизонтально. Вони служать для утримання тіла в нормальному положенні та відіграють роль рулів глибини та поворотів тіла.

Розгляньте будову непарних плавців: спинних, підхвостового та хвостового. У хвостовому плавці простежте за напрямом осьового скелета, що проникає у верхню лопать плавця.

Провівши пальцем по тілу тварини від хвоста до голови, переконайтесь у наявності лусок.

Шкіра акули вкрита плакоїдною лускою, яка, заходячи до ротової порожнини, утворює справжні зуби.

Продовжіть розгляд зовнішньої будови акули.

З нижнього боку голови розміщений рот, що має вигляд поперечної щілини. Трохи попереду від нього містяться парні ніздрі, які в окремих видів сполучаються з ротом носоротовою борозенкою.

З боків голови розміщені очі, за якими лежать невеликі отвори – бризкальця (spiraculum). Вони ведуть у глотку і являють собою залишки зябрової щілини між щелепною та під’язиковою дугами. За бризкальцем розташовані 5 зябрових щілин. Уздовж бічної сторони тіла і голови тягнеться бокова лінія.

Замалюйте загальний вигляд акули на рис. 4.3.

Вивчення топографії внутрішніх органів акули:

Покладіть акулу на спину і зробіть попереду основи черевних плавців маленький поперечний розтин стінки тіла.

Підіймаючи трохи догори стінку тіла, щоб не пошкодити внутрішні органи, зробіть поздовжній розтин черева до грудних плавців, від яких далі зробіть розтин у правий і лівий бік. Виконайтеці ж дії в задній частині тіла і відігніть стінки тіла назовні, закріпивши їх шпильками до дна ванночки. Знайдіть середину плечового пояса і по лінії з’єднання його двох половин зробіть далі розтин у напрямку середини рота. Тут особливо обережно треба здійснювати розтин, щоб не пошкодити серця, яке лежить під плечовим поясом і трохи вперед від нього. Відверніть у боки стінки тіла і зріжте з одного боку так, щоб було видно всі зяброві щілини.

Розгляньте нижче ротового отвору розташування зябрового апарату, серця та черевної аорти. Ще нижче розміщується травна система, вивчаючи яку, зверніть увагу на розташування печінки, шлунка, тонкої та товстої кишок, підшлункової залози та селезінки, прямої кишки та ректальної залози.

Тепер відверніть убік органи травної системи і на спинному боці черевної порожнини знайдіть органи сечостатевої системи. Подальше вивчення топографії внутрішніх органів здійснюємо з паралельним нанесенням усіх органів і систем акули на рис. 4.5.

Рис. 4.3. Зовнішній вигляд колючої акули:

1 – рострум; 2 – око; 3 – отвір бризкальця; 4 – рот; 5 – ніздря; 6 – зовнішні отвори зябрових щілин; 7 –отвір органу бокової лінії; 8 –клоака; 9 – грудний плавець; 10 - черевний плавець; 11 - спинні плавці; 12 - хвостовий плавець;

Вивчення окремих систем органів: Починайте вивчення з органів дихання та травлення. Відкривши акулі рота, переконайтеся, що ротова порожнина безпосередньо переходить у глотку. Для цього вставте в зовнішню зяброву щілину ніжку пінцета та введіть його в глотку.

Розріжте глотку та виріжте одну міжзяброву перетинку. Роздивіться розміщення зябрових пелюсток. Знайдіть півзябру під’язикової дуги.

Уставте препарувальну голку в бризкальце і переконайтесь, що її кінець вийде в глотку. Розріжте бризкальце і знайдіть псевдозябру.

Таким чином, дихальна система акули на відміну від міноги не відділена від травної системи. Ротова порожнина зразу переходить у глотку, куди відкриваються зяброві щілини та бризкальце. Зяброві щілини поділяються міжзябровими перегородками. Зовнішній бічний край міжзябрової перегородки зростається зі шкірою і в такий спосіб прикриває наступну щілину. На передній і задній поверхні міжзябрової перегородки знаходяться ряди зябрових пелюсток. На відміну від міног вони мають ектодермальне походження. Кожний ряд зябрових пелюсток утворює напівзябру, а кожна міжзяброва перегородка з розміщеними на її передньому і задньому боці півзябрами – цілу зябру. На задньому боці під’язикової дуги розміщена також напівзябра.

Замалюйте будову зябри акули та підпишіть (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Будова зябри акули

1 – міжзяброва перетинка; 2 –зяброві пелюстки; 3 – зяброва щілина; 4 – зяброві тичинки, І -V – зяброві дуги.

На передній стінці бризкальця в акули розташовані недорозвинені зяброві пелюстки – псевдозябри (рseudobranchia), до яких потрапляє не венозна, а артеріальна кров.

Механізм дихання нагнітального типу. Акт дихання у хрящових риб відбувається в процесі ковтальних рухів рота, коли вода проходить у порожнину глотки до зябер, омиває їх і виходить назовні через зяброві отвори.

Насичення крові киснем та віддача вуглекислого газу відбувається в капілярних судинах зябрових пелюсток.

Рис. 4.5. Розтин колючої акули:

1 – носові отвори; 2 – ротовий отвір; 3 – зябра; 4 – зяброві щілини; 5 – венозна пазуха; 6 – передсердя; 7– шлуночок; 8- артеріальний конус; 9 – черевна аорта; 10 – приносна зяброва артерія; 11 – кардинальна частина шлунка; 12- пілорична частина шлунка; 13 –тонка кишка; 14 – товста кишка із спіральним клапаном; 15 – пряма кишка;16 – ректальна залоза; 17 – клоака; 18 – печінка; 19 – жовчний міхур; 20 –жовчна протока; 21 – підшлункова залоза; 22 – селезінка; 23 – нирка; 24 – сім’япровід; 25 – копулятивний відросток черевного плавця ; 26 –щитоподібна залоза; 27 – сім’яник.

Органи травлення у риб, як і в решти хребетних, являють собою мускулясту трубку, вистелену всередині епітелієм. Вона служить для приймання, проведення, перетравлювання та всисання перетравленої їжі. Розпочинається травний канал ротовою щілиною та порожниною, вистеленою ектодермічним епітелієм, закінчується анальним отвором, вистеленим теж ектодермічним епітелієм. Решта травного каналу походить з ентодерми і має назву mesenteron. Розміщений травний канал в порожнині тіла в її черевній частині. Черевна частина порожнини тіла вистелена всередині очеревиною (peritoneum). Остання має сполучнотканний шар і внутрішній вистильний ендотеліальний. Вона вкриває майже всі органи і підвішує їх до стінок тіла: кишечник підвішений на брижі – mesenterium, що являє собою подвійну складку очеревини.

Еволюція кишечнику полягає в тому, що проста, майже недиференційована, пряма трубка диференціюється на ряд відділів з різною будовою і різними функціями. Будова травного каналу відповідає родові корму тварини.

На відміну від круглоротих рот риб являє собою поперечну щілину, обмежену щелепами. Рот може бути внизу голови або на кінці її.

Досліджуючи травну систему, вставте до ротової порожнини пруток і, обережно проштовхуючи його, введіть у стравохід і далі у шлунок. Розгляньте будову шлунка і тонкої кишки.

Рот веде до ротової порожнини, в якій, як правило, є зуби. За ротовою порожниною іде, пронизана зябровими щілинами, глотка, в якій також можуть бути зуби. Глотка акули в глибині переходить у короткий стравохід, що сполучається зі шлунком (gaster). Шлунок складається з двох частин: верхньої, що є продовженням стравоходу і зветься кардіальною, нижньої, що загинається вверх і зветься пілоричною. На межі пілоричної частини шлунка і тонкої кишки міститься замикач – пілорус. Тонка кишка (dиоdепит) коротенька, вона переходить у товсту кишку (соlоп), яка має всередині спіральний клапан (valvula sріrаlіs), що, заглиблюючись у кишку, робить 7–12 витків.

Для вивчення будови товстої кишки розріжте її вздовж і, розгорнувши, знайдіть спіральний клапан, який збільшує поверхню травлення. Місце закінчення спірального клапана є місцем переходу товстої кишки в пряму кишку (reсtит). Про це ж свідчить також і помітне зменшення діаметра товстої кишки.

У катрана з прямою кишкою пов’язана добре розвинена ректальна, чи пальцеподібна, залоза.

Знайдіть місце входу прямої кишки в клоаку.

Із травних залоз акули найбільшою є трилопатева печінка (hераr), яка має жовчний міхур (vеsіса fеllеа), розташований у правій лопаті, ближче до середини тіла. Жовчна протока відкривається на початку товстої кишки.

Другою травною залозою є підшлункова залоза (рапсreas). Розміщується вона між пілоричною частиною шлунка та кишкою.

Розгляньте будову печінки та підшлункової залози, знайдіть жовчний міхур. Перенесіть усі органи травної системи на рис. 4.5.

На фіксованій акулі можна ознайомитися з окремими частинами кровоносної системи. Вже коли ви розрізали акулу в ділянці плечового пояса і зняли черевну стінку тіла, то ви бачили перикардіальну порожнину, що має вигляд трикутника, верхівкою спрямованого до голови. Розріжте перикардій і знайдіть відділи серця та черевну аорту з приносними зябровими судинами.

Серце акули двокамерне та складається з передсердя (аtriит) та шлуночка (ventriculus), до яких примикають венозна пазуха (sіпиs vепоsиs) та артеріальний конус (сопиs аrtеrіоsиs). Через серце проходить лише венозна кров, що надходить з венозної пазухи в передсердя і далі в шлуночок. Шлуночок займає майже всю перикардіальну порожнину та являє собою товстостінний м’язовий мішок, розміщений на черевному боці серця. Від шлуночка (у вигляді товстостінної циліндричної трубки) відходить артеріальний конус. Останній переходить у черевну аорту (аоrtа vепtrаlis), що залягає в м’язах під дном глотки та ротової порожнини. Від черевної аорти відходять до зябер 5 парних приносних зябрових артерій (arteriae branchialis afferentiae). Від зябер відходять виносні зяброві артерії (arteriae branchialis efferentiae), які зливаються з кожного боку в спільну зяброву вивідну артерію, утворюючи корені аорти. Останні, об’єднавшись, дають непарний стовбур спинної аорти. Перед об’єднанням корені аорти дають сонні артерії, що несуть артеріальну кров до голови. Спинна аорта тягнеться вздовж тіла та відгалужує судини до всіх органів.

Щоб краще роздивитись передсердя, візьміть серце пінцетом за шлуночок і відтягніть його трохи вбік. Знайдіть спинну аорту (між внутрішніми краями нирок трохи ближче до хребтового стовпа) та її відгалуження, до шлунка, підшлункової залози та селезінки. Замалюйте на рисунку 4.6. схему артеріальної системи акули, використовуючи таблицю.

Венозна кров з хвостової частини тіла збирається в хвостову вену (v. саиdаlіs), яка лежить у гемальному каналі. Наближаючись до нирок, хвостова вена роздвоюється на праву та ліву воротні вени нирок (v. v. раrtаеrеnаlеs), що йдуть по їх зовнішньому краю та утворюють воротну систему нирок. Збирається кров з нирок у парні задні кардинальні вени (v. v. Саrdinales posteriores), що йдуть по внутрішньому краю нирок. На рівні стравоходу вони значно поширюються та вливаються в Кюв’єрові протоки (duсtus Сuvіеri), які утворюються злиттям задніх і передніх кардинальних вен (v. v. Саrdіnаlеs аntеrіоrеs), що несуть венозну кров із голови.

Права і ліва Кюв’єрові протоки впадають у венозний синус. Крім передніх кардинальних вен, по яких венозна кров верхньої частини голови надходить до серця, існують ще передні нижні кардинальні вени (v. v. саrdіnаlеs аntеrіоrеs іnfеrіоrеs), що несуть венозну кров з нижньої частини голови. Вони вливаються в передні кардинальні вени поблизу Кюв’єрової протоки. Від парних плавців венозна кров збирається в бічні вени (v. v. lаtеralеs), які залягають у бічних стінках тіла і вливаються в Кюв’єрову протоку відповідної сторони тіла. Венозна кров з кишкового каналу, підшлункової залози та селезінки збирається у ворітну печінкову вену (v. роrtа hераtis); у печінці вона розпадається на ворітну систему, виходить як парна печінкова вена (v. hераtіса) і вливається у венозний синус.

Накресліть схему венозної системи акули (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Схема кровоносної системи акули:

1 – венозний синус; 2 – передсердя; 3 – шлуночок; 4 – артеріальний конус; 5 – черевна аорта; 6 – приносні зяброві артерії; 7 – виносні зяброві артерії; 8 – сонна артерія; 9 – спинна аорта; 10 – підключична артерія; 11 – нутрощево-мезентеріальна артерія (артерія черевної порожнини); 12 – хвостова артерія; 13 – хвостова вена; 14 – ворітна вена нирки; 15 –нирка; 16 – ліва задня кардинальна вена; 17 – ліва передня кардинальна вена; 18 - Кюв’єрова протока; 19 – бокові вени; 20 – підключична вена; 21 – ворітна вена печінки; 22 – печінка; 23 - печінкова вена; 24 – шлунок; 25 – товста кишка; 26 – селезінка; 27 – статева залоза.

Рис. 4.6. Схема кровоносної системи коропа:

1 – венозна пазуха; 2 – передсердя; 3 – шлуночок; 4 – цибулина аорти; 5 – черевна аорта; 6 – приносні зяброві артерії; 7 – виносні зяброві артерії; 8 – корні спинної аорти; 9 – головне кільце (передня перемичка, яка сполучає корені аорти); 10 – сонна артерія; 11 – спинна аорта; 12 - підключична артерія; 13 – кишечна артерія; 14 – брижечна артерія; 15 – хвостова артерія; 16 – хвостова вена; 17– ворітна вена нирки; 18 – задня кардинальна вена; 19 - передня кардинальна вена; 20 – підключична вена; 21– Кюв’єрова протока; 22 – ворітна вена печінки; 23 – печінка; 24 – печінкова вена.

Венозні судини завдяки своєму кольору краще видно на препаратах. На розгорнутих стінках тіла знайдіть бічну вену. Відверніть убік печінку і в брижі знайдіть розгалуження ворітної печінкової вени. Відтягніть передній край печінки трохи назад і ви побачите печінкову вену.

На готових препаратах поперечних розтинів акули знайдіть: на зрізі в ділянці хвоста – хвостову артерію та вену, що розміщуються в гемальному каналі (артерія ближче до спинного боку); на зрізі в тулубовій ділянці – спинну аорту, парні ниркові ворітні вени та задні кардинальні вени.

Для розгляду сечостатевоі системи потрібно обережно відвернути вбік або зовсім вирізати печінку та травний канал. Якщо це самка, вирізайте печінку особливо уважно, щоб не пошкодити лійку яйцепроводу. Тепер знайдіть яєчник та непарну лійку яйцепроводів. Вивчаючи яйцепровід, знайдіть матку та вихід у клоаку. Розгляньте будову мезонефричної нирки, її передню частину, нижню – секреторну та напрям сечоводів.

Якщо досліджуваний екземпляр – самець, відгорніть убік сім’яники, знайдіть сім’япроводи, придаток сім’яника, сім’яні пухирці та залишки Мюллерового каналу.

Мезонефричні нирки акул тягнуться у вигляді двох видовжених тіл по боках хребта майже вздовж всієї порожнини тіла. У нирці виділяють передній та задній відділи, з яких лише задній має секреторну функцію, мальпігієві тіла та сечові канальця, що відкриваються в сечоводи (ureter), а далі – в сечовий синус. Сечоводи в акул є новоутворення секреторної частини мезонефроса.

Самки акул мають здебільшого парний гроноподібний яєчник (оvаrіum), розміщений на спинному боці порожнини тіла. Продуковані яєчником яйця випадають у порожнину тіла і потрапляють у непарний отвір яйцепроводів (оstіum аbdomіnаlе), що веде в парні яйцепроводи (оviduсtus). Яйцепроводи (Мюллерові канали) у вигляді довгих трубок тягнуться вздовж спинного боку порожнини тіла, поширюючись у задній частині в так звані матки (иterиs), які спільним отвором відкриваються в клоаку. Запліднення внутрішнє. Колюча акула, або катран, яйцеживородна форма, народжує до 30 акуленят. У яйцеродних форм яйцеводи в передній частині мають потовщення, де містяться шкаралупові залози, секрет яких утворює білкову та рогову оболонку яйця. Самці мають парні сім’яники (tеstіs), які щільно прилягають до переднього відділу нирки, що перетворюється на додаток сім’яника (еріdіdутіs). Передній кінець сім’яника сполучається сім’явивідними канальцями (vassа еfferentia) з додатком. Вивідна протока додатка переходить у дуже покручені сім’япроводи – Вольфові канали (vаs deferens). Сім’япроводи перед впаданням у сечостатевий синус (sіпиs иrоgenitalis) розширюються, утворюючи сім’яні пухирці (vеsісиlа sетіпаlіs). Сечостатевий синус відкривається в клоаку.

Сечостатева система акул відрізняється від міноги наявністю вивідних протоків статевих залоз та тіснішим зв’язком у самців статевої та видільної систем. У самок акул такий зв’язок відсутній.

Користуючись таблицею та об’єктом, зробіть схематичний рисунок сечостатевої системи акули (рис. 4.7).

А Б

Рис. 4.7. Сечостатева система колючої акули:

А – самка: 1 – нирка; 2 – Вольфів канал (сечовід); 3 – сечовий сосочок; 4 – яєчник; 5 – яйцепровід; 6 – лійка яйцепроводів; 7 – шкаралупова залоза; 8 - матка; 9 – отвір яйцепроводу; 10 – стравохід; 11 - печінка;; 12 – клоака;

Б – самець: 1 – нирка; 2 – Вольфів канал -сечовід; 3 – сечостатевий сосочок; 4 – сім’яник; 5 – сім’явивідний канал; 6 – сім’япровід; 7 – сім’яний пухирець; 8 –стравохід; 9 – печінка; 10 – копулятивний відросток черевного плавця; 11 – клоака.

Нервова система акули складається з головного та спинного мозку.

Для зручності заняття закінчуйте ознайомленням із будовою головного мозку. Для цього зніміть шкіру з верхньої частини голови, після чого зстругайте скальпелем хрящовий череп у потиличній ділянці до мозку.

Тепер, обережно підрізаючи ножицями кришку черепа, відкрийте його і далі, користуючись рисунком підручника, дослідіть розміщення основних відділів мозку.

Головний мозок акули порівняно з мозком міноги має відносно великі розміри та характеризується високою диференціацією відділів і наявністю мозкової речовини в покрівлі переднього мозку. На відміну від послідовного розташування в одній площині всіх відділів мозку міноги, мозок акули має вигин осі в районі середнього мозку.

Особливо великих розмірів досягають півкулі переднього мозку (tеlепсерhalon) та його нюхові частки (lоbіоlfactorii).

На верхньому боці проміжного мозку (diencephalon) розміщений верхньомозковий придаток – епіфіз, а з нижнього – підмозковий придаток – гіпофіз.

На здутій покрівлі середнього мозку (mеsеnсерhаlоn) утворюються дві зорові частки (lоbі орtiсі).

Задній мозок (mеtеnсерhаlоn), чи мозочок (сеrеbеllum), набуває в акул особливого розвитку і прикриває спереду середній мозок, а ззаду – довгастий мозок (туеlеnсерhalоn) з його ромбоїдальною ямкою (fossa rhomboidalis).

Видаліть мозок із черепної порожнини і переконайтеся в тому, що мозок акули, на відміну від міноги, розміщений не в одній площині, а має вигин. Для цього треба перерізати довгастий мозок і, підіймаючи його догори, підрізати по черзі нерви з правого та лівого боків; останніми підріжте нюхові частки.

Покладіть мозок в нормальному положенні в чашку Петрі і з’ясуйте розташування мозочка. Переверніть мозок нижньою стороною догори і знайдіть перехрестя очних нервів і гіпофіз.

Головних нервів у акули 11 пар, відсутня XI пара додаткового нерва (таблиця).

Замалюйте загальний план розташування розглянутого вами головного мозку (рис. 4.8).

Укажіть примітивні ознаки хрящових риб: ______________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перелічіть прогресивні ознаки зовнішньої та внутрішньої будови хрящових риб: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рис. 4.8. Головний мозок та черепні нерви акули зверху і знизу:

1 – передній мозок; 2 – нюхова частка переднього мозку; 3 – проміжний мозок; 4 – середній мозок; 5 – мозочок; 6 – довгастий мозок; 7 - ромбоподібна ямка; 8 – спинний мозок; 9 – спинномозкові нерви; 10 – нюховий мішок; 11 – верхній косий м’яз ока; 12 - верхній прямий м’яз ока ; 13 - внутрішній прямий м’яз ока;14 - зовнішній прямий м’яз ока; 15 - бризкальце; 16– перша зяброва щілина;17 – друга-п’ята зяброві щілини; І–Х – черепні нерви

Таблиця

Черепно-мозкові нерви хрящових риб

№	Назва нервів			Звідки відходить	Що іннервує
	Латинська	Українська	Російська
	Nervus olphactorius	Нерв нюховий	Обонятельный	Передній мозок – відросток нюхової капсули (вісцерально–чутливий нерв)	Нюховий мішок
	N. opticus	Зоровий	Зрительный	Проміжний мозок – нижньобокова поверхня (соматично–чутливий)	Очне яблуко – внутрішня поверхня сітківки
	N. oculomotorius	Окоруховий	Глазо-двигательный	Середній мозок – дно	Нижній косий, нижній, внутрішній та верхній прямий м’язи ока (м’язи війчастого тіла і райдуж-ної оболонки ока)
	N. trochlearis	Блоковий	Блоковый	Середній мозок – задньоверхня частина	Верхній косий м’яз ока
	N. trigeminus	Трійчастий	Тройничный	Довгастий мозок – передньобокова поверхня. Розподі-ляється на три гілки: очну, верхньощелепну та нижньощелепну	Шкіру голови – трьома головними гілками (крім потиличної ділянки), тверду мозкову оболонку, зуби, слизову оболонку рота, жувальні м’язи, великі слинні м’язи
	N. abducens	Відвідний	Отводящий	Середній мозок	Зовнішній прямий м’яз ока, м’язи мигальної перетинки в плазунів і птахів
	N. facialis	Лицьовий	Лицевой	Довгастий мозок	У риб органи боковой лінії та м’язи під’язикової дуги, в наземних хребетних – поверхневу мускулатуру шиї, м’яз, який опускає нижню щелепу, у приматів – мімічні м’язи
	N. acusticus	Слуховий	Слуховой	Довгастий мозок – бокова поверхня	Внутрішнє вухо
	N. glossopharyngeus	Язикоглоточний	Языкоглоточный		Слизова оболонка глотки та м’язи першої зябрової дуги, а в наземних хребетних – глотку, її м’язи, навколовушну залозу, смакові сосочки язика

Продовження таблиці

	N. vagus	Блукаючий	Блуждающий	Довгастий мозок – задньобокова поверхня	М’язи зябрових дуг, плавальний міхур, органи бокової лінії, легені, серце, кишечник
11	N. accessorius	Додатковий	Добавочный		М’язи плечового пояса у ссавців
12	N. hypoglossus	Під’язиковий	Подъязычный		М’язи язика та під’язиковий апарат. Уперше з’являється в плазунів

Особливості вивчення зовнішньої та внутрішньої будови кісткових риб (на прикладі окуня)

Форма тіла кісткових риб дуже різноманітна. У щуки тіло витягнуте та злегка сплющене з боків. Розділення його на голову, тулуб і хвіст нечітке.

Зверніть увагу, що з боків голови в риби помітні відносно великі зяброві кришки, покриті шкірою, кінці якої позаду виступають, прикриваючи загальний зябровий отвір.

У ротовій порожнині щуки знаходяться гострі, загнуті назад зуби. З боків голови перед очима розташовані ніздрі, вони мають вигляд ямок, і кожна із них розділяється поперечною перетинкою на два отвори.

Ніздрі не сполучаються з ротовою порожниною, перевірте це введенням голки.

Провівши пальцем по тілу тварини від хвоста до голови, переконайтесь у наявності лусок.

Шкіра риби вкрита кістковою лускою. За допомогою пінцета відірвіть одну із лусок та визначте її різновид. Зверху луски вкриті тонким шаром слизу, в чому теж легко переконатися. Слиз продукують численні одноклітинні шкіряні залози.

Знайдіть бокову лінію, яку можна помітити вздовж тіла у вигляді тонких отворів.

Ці отвори ведуть в особливі канали, де розташовані органи бокової лінії з нервовими закінченнями, які сприймають коливання води. На голові бокова лінія розподіляється на декілька гілок (надочну, підочну, під’язикову та ін.).

З боків передньої частини тулуба розміщуються парні, відносно невеликі грудні плавці, а ближче до заднього кінця тулуба – парні черевні плавці.

На черевній частині тулуба, каудальніше місця прикріплення черевних плавців, знайдіть анальний отвір, а за ним – сечостатевий сосочок.

Місце розташування відхідникового, сечостатевого отворів є межею тулубового та хвостового відділів.

Хвостовий відділ має непарні плавці: хвостовий і підхвостовий. У кісткових риб вони однакові за величиною, тобто гомоцеркальні.

Вивчення систем краще починати з ознайомлення з дихальною системою, яку можна розглядати, не розтинаючи риби.

Дихальна система у риб, подібно до всіх вищих тварин, тісно пов’язана своїм походженням з переднім відділом кишкової трубки.

В ембріогенезі зяброві щілини розвиваються з мішкоподібних випинів глотки, сполучаючись із зустрічним впинанням ектодерми. У всіх справжніх риб зябра розвиваються за рахунок ектодерми та є похідними шкірних утворень (порівняйте з міногою).

У коропа, як і у всіх кісткових риб, є п’ять пар зябрових щілин. На зовнішньому опуклому кінці кожної зябрової дужки розміщуються в два ряди вирости слизової оболонки – зяброві пелюстки (п’ята зяброва дужка позбавлена зябрових пелюсток).

Ланцетоподібні зяброві пелюстки вкриті численними поперечними дуже тоненькими згортками – пелюсточками, які значно збільшують респіраторну поверхню. На внутрішньому боці зябрової дуги розміщуються білуваті зяброві тичинки (фільтрувальний апарат).

Знайдіть на тілі коропа зовнішню зяброву щілину. За допомогою пінцета зніміть зяброву кришку та подивіться на бранхіостегальну перетинку, що оточує кришку по краю.

Зріжте ножицями зяброву кришку. Розсуньте пінцетом зяброві дуги та підрахуйте їх. Зверніть увагу на будову зябрових щілин, що розташовані між зябровими дугами. Відпрепаруйте одну зяброву дугу. Розгляньте на її зовнішньому боці червоні зяброві пелюстки, а на внутрішньому – білуваті зяброві тичинки.

Порівняйте будову зябер кісткових і хрящових риб. Доповніть рис. 4.9. із зображенням будови зябер кісткових риб.

Відзначте зміни, що виникли в процесі еволюції в костистих риб у будові зябрового апарату _____________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

INCLUDEPICTURE "http://zoomet.ru/prac/pracris32.gif" \* MERGEFORMATINET

Рис. 4.9. Будова зябер хрящових та кісткових риб:

1 – міжзяброва перетинка; 2 –зяброві пелюстки; 3 – зяброва щілина; 4 – зяброві тичинки, І -V – зяброві дуги.

На живому коропі розгляньте механізм дихання. Спочатку уважно придивіться до послідовності відкривання та закривання рота. Визначте характер взаємодії з рухом зябрової кришки та положенням бранхіостегальної перетинки.

Наберіть у піпетку туші і в момент, коли риба відкриє рот, введіть рідину у ротову порожнину. Прослідкуйте, в який момент туш з’явиться з-під бранхіастегальної перетинки.

Механізм дихання (всмоктувального типу) в загальній схемі відбувається в такий спосіб. У процесі дихання риба розсуває зяброві дуги і таким чином збільшує зяброву порожнину, розширюючи глотку; в той же час розкривається ротовий отвір, і вода через нього засмоктується в зяброву порожнину. Видихання супроводжується щільним змиканням рота і скороченням глоткової порожнини, внаслідок чого вода витискується між зябрами і виходить через зяброву щілину назовні. При цьому істотну роль відіграє бранхіостегальна (зяброва) перетинка.

За теорією М. М. Воскобойнікова, сама структура зябрових пелюсток пристосована до своєрідного способу руху води. Під час вдиху пелюстки зябрових дуг розсуваються настільки, що дистальними кінцями сполучаються з пелюстками сусідніх дуг і затуляють щілини. Під час видихання вода проходить із власне зябрової порожнини, яка є продовженням ротової, через тонку решітку, утворену зябровими пелюстками та їх згортками, в навколозяброву порожнину, обмежену зябровою кришкою і бранхіостегальною перетинкою. Таким чином, зяброва кришка разом з бранхіостегальною перетинкою діють подібно до насоса, всмоктуючи воду із зябрової порожнини та виштовхуючи її через навколозяброву.

Отже, активну роль під час всисання води має не тільки глотка, а й зяброва кришка та бранхіостегальна перетинка. Теорія дихання М. М. Воскобойнікова сьогодні є загальноприйнятою.

Опишіть зміну тиску в навколозябровій порожнині під час вдиху та видиху кісткової риби _________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зробіть на череві риби попереду від анального отвору кінцями ножиць коротенький, але досить глибокий поперечний розтин. Введіть у розтин один кінець ножиць і зробіть розтин у напрямку до бічної лінії, не доводячи його до неї приблизно на 1 см. Далі продовжіть розтин вздовж бічної лінії до самої зябрової щілини, другий розтин зробіть посередині черева риби до голови. Зніміть відрізану частину бічного мускула разом із ребрами та приступайте до розгляду внутрішніх органів і схематичного їх зображення на рис. 4.10.

Почніть розгляд з плавального міхура (vesica pneumatica), що лежить на дорсальному боці внутрішньої порожнини тіла.

Ембріонально плавальний міхур розвивається як виріст травної трубки на її спинному боці. Він поділений поперечною перетяжкою на передній і задній відділи, з яких останній за допомогою повітряного клапана сполучається зі стравоходом. Це дає можливість, захопивши атмосферне повітря, перепустити його в плавальний міхур. В одних риб плавальний міхур сполучається зі стравоходом – відкритоміхурові, в інших такий зв’язок втрачається – закритоміхурові. У деяких риб плавальний міхур системою кісточок зв’язаний з перетинчастим лабіринтом, утворюючи апарат Вебера, який сприймає зміни в плавальному міхурі та передає сигнали до органа рівноваги. Склад газів у плавальному міхурі коропа такий: вуглекислий газ – 3,7; кисень – 5,7; азот – 90,6%.

Перелічіть усі функції плавального міхура:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рис. 4.10. Топографія внутрішніх органів кісткової риби:

1 – зябра; 2– серце; 3 – печінка з жовчним міхуром; 4 – плавальний міхур; 5 – селезінка; 6 – яєчник; 7 – шлунок; 8 – пілоричні придатки кишки; 9 – кишка; 10 –сечовий пузир; 11 –анальний отвір; 12 – сечостатевий отвір; 13 – тичинки зябрових дуг.

Продовжіть вивчення топографії органів у кісткової риби. Знайдіть нирку – орган коричневого кольору, що нависає на плавальний міхур там, де останній поділяється на дві частини. Безпосередньо під плавальним міхуром розміщується статева залоза. Під статевою залозою ви побачите велику, коричневого кольору печінку.

Якщо стінка тіла риби зрізана з правого боку, то в середній частині печінки добре видно темно-зелений жовчний міхур.

Тепер відсуньте пінцетом задній кінець печінки від статевої залози та знайдіть селезінку – орган червоного кольору, що заглиблений під печінкою. Спереду від печінки на черевному боці добре видно серце. На серці роздивіться блідо-рожевий шлуночок, попереду якого лежить біла цибулина аорти, а вище шлуночка – темно-червоне передсердя. До передсердя примикає венозний синус, що має вигляд згустка крові.

Тепер спробйуте самостійно знайти сечовий міхур, розташований позаду статевої залози.

Ознайомившись із топографією внутрішніх органів коропа, перейдіть до розгляду кишкового тракту. Для цього обережно, за допомогою пінцета та пальця руки (щоб не розірвати) розправте кишку. Зверніть увагу на особливість будови кишкового тракту.

Травний канал кісткових риб поділяється на ротову порожнину, глотку, коротенький стравохід і кишку. Ротова порожнина у всіх риб, як і в інших водних тварин, не має слинних залоз, а язик, як правило, не має власних м’язів і являє собою сполучнотканинне утворення, «одягнене в шкіру». Ротова порожнина має добре розвинені зуби, які останні не знаходяться в альвеолах, чи заглибленнях кісток, а приростають до них або розміщуються вільно. Шлунок у коропа відсутній. Якщо ви відпрепарували коропа, то це видно з того, що протоки печінки та підшлункової залози відкриваються в кишку безпосередньо за глоткою та стравоходом. Пілоричні (сліпі) додатки, на відміну від окуня, в коропа відсутні. Довжина кишки в коропа приблизно в три рази перевищує довжину тіла, що пов’язано з травоїдністю цієї тварини. У петлі кишки лежить червонувата селезінка – лімфоїдний орган, не пов’язаний із процесами травлення.

Із травних залоз у коропа особливо добре розвинена печінка, яка досить велика і має коричневе забарвлення. З внутрішнього боку печінки лежить жовчний міхур.

Одна з найважливіших травних залоз – підшлункова – являє собою складну альвеолярну залозу, яка розташована в петлі кишки та функціонує як орган, що виділяє важливі травні ферменти: трипсиноген, ліпазу, діастазу тощо.

У всіх кісткових риб вперше зустрічаються підшлункові острівці Лангерганса, які занурені в паренхіму та беруть участь у вуглеводному обміні. Таким чином, тут підшлункова залоза є вже залозою як зовнішньої, так і внутрішньої секреції.

Майже під останньою парою зябрових дуг, біля голови, лежить серце, прикрите з черевного боку грудним поясом. Як і у всіх риб, серце в коропа дуже мале і становить 1,1–1,2% ваги тіла. Кількість скорочень серця (залежно від температури середовища) становить 18–30 ударів за хвилину, а під час зимової сплячки вона зменшується до 1–2 ударів. Як і у всіх риб, серце коропа венозне; воно складається з двох камер – передсердя та шлуночка. До передсердя безпосередньо примикає тонкостінний венозний синус, здатний самостійно скорочуватись. Артеріальний конус у вищих риб відсутній (порівняйте з міногою), замість нього тут основа черевної аорти – цибулина аорти, нездатна до пульсування. У кісткових риб зберігається лише по 4 пари приносних і виносних зябрових артерій (у хрящових їх 5). Бокові вени зникають повністю. Тільки у лівій нирці кардинальна вена розгалужується і утворює сітку капілярів. Права кардинальна вена проходить через нирку не розгалужуючись (асиметрія ворітної системи нирок). Замалюйте та підпишіть схему кровоносної системи кісткової риби (рис. 4.6).

За допомогою таблиць і додаткової літератури вкажіть на відмінності у кровоносній системі хрящових і кісткових риб __________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Органи виділення кісткових риб подібні до органів виділення хрящових риб. Відмінність їх полягає в тому, що видільна система кісткових риб не пов’язана з органами розмноження. Нирки у кісткових риб мезонефричні. Це – парні утвори, щільно притиснуті до хребта. Вони мають темно-буре забарвлення і стають помітні лише після вилучення плавального міхура. Своїм переднім відділом нирки охоплюють з боків кишкову трубку. Ця ділянка відповідає переднирці, а укостистих риб вона перетворена в лімфоїдний орган.

З внутрішнього боку каудального відділу нирки помітні тоненькі трубки – сечоводи. Обидва сечоводи впадають до сечового міхура.

Статеві залози самця мають вигляд двох видовжених тіл. Це сім’яники – білуваті тіла з гладкою поверхнею; у самок статеві залози являють собою яєчники зернистої будови.

Сім’яники мають вивідні протоки (негомологічні Вольфовому каналу), що відкриваються назовні самостійним отвором. Яєчники не вступають у зв’язок з ниркою, а мають особливі вивідні канали – яйцепроводи, що розвиваються з Мюллерових каналів і відкриваються просто статевим отвором.

Укажіть на прогресивні риси в будові сечостатевої системи кісткових риб:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Подібно до того як ви виконували розтин головного мозку акули, відпрепаруйте центральну нервову систему кісткової риби. Знайдіть усі відділи головного мозку, замалюйте та за допомогою таблиці і муляжів, підпишіть рис. 4.11.

Рис. 4.11. Головний мозок і черепні нерви окуня:

1 – нюхова капсула; 2 – нюхові частки; 3 – передній мозок; 4 – середній мозок; 5 – мозочок; 6 – довгастий мозок; 7 – спинний мозок; 8 – очноямкова гілка трійчастого нерва; 9 - слуховий нерв; 10 - блукаючий нерв.

Питання та завдання для самоконтролю до теми

«Порівняльна характеристика скелета, зовнішньої та внутрішньої будови хрящових і кісткових риб»

1. Хрящові риби

• Які класи тварин належать до щелепноротих? Чому їх називають ще зовнішньозябровими?

• Які особливості ротового апарату? Які переваги щелеп перед присмоктувальною лійкою круглоротих? Походження щелеп? Їх біологічне значення? Які еволюційні можливості відкрилися з появою щелеп?

• Що нового в органах руху в щелепноротих? Що нового в будові шкірних покривів? Що нового в органах рівноваги? Скелеті? Що називається ароморфозом? Ідіоадаптацією?

• У чому полягають особливості форми акул? Яке значення має опуклість тіла на спинній стороні? Які в акули органи руху? Який із них виконує функцію основного двигуна? Яка причина гетероцеркальності хвоста? Форма та розташування парних та непарних плавців, їх функція? Чим пояснюється сплющена форма тіла скатів? Особливості будови плавців у скатів? Що таке бризкальце, для чого воно потрібне? Чи знаєте ви перехідні форми між акулами та скатами?

• Яка будова шкіри акулових? Яка будова плакоїдної луски, її розвиток. Похідні плакоїдної луски в акулових? Які різновиди лусок відомі ще у риб?

• Як зміцнюється хрящ у скелеті акулових? Чому такий хрящ, однак, не можна вважати кісткою?

• Яка будова хребців акулових? З чого вони розвиваються? Який стан і функція хорди? Назвіть основні відділи хребта. У чому полягають їх відмінності? Чи перетворюється хорда на хребці? Які функції хребта?

• Загальна будова черепа – форма, відділи осьового черепа. Відмінність черепа акули від черепа круглоротих? Яка будова та призначення рострума (в акул, риби-пилки, пилоноса).

• Які вісцеральні дуги виділяють? Як відбувається розподілення на групи? Які особливості щелепної дуги? Як вона з’єднується з осьовим черепом?

• Яка будова під’язикової дуги? Її функції. З якою метою відбувається розчленування зябрових дуг? Як відбувається закладка осьового (мозкового) та вісцерального черепа? Назвіть ранішні стадії його розвитку.

• Яка будова скелета непарних і парних плавців? Птеригіофори (базальні та радіальні) та плавникові промені, які відмінності в їх будові та розвитку? Походження непарних і парних плавців? Будова переднього (плечового) та заднього (тазового) поясів?

• Що нового в соматичній мускулатурі акулових – у стінках тіла, плавцях? Які особливості парних плавців скатів? Як відбувається відокремлення м’язів від загального поверхневого стискувача на вісцеральних дугах? М’язи щелеп, під’язикової та зябрової дуг?

• Нервова система та органи чуття. Будова органа нюху – розташування, отвір. Значення цього органа для акулових. На якій відстані він може діяти? Будова органа смаку, його відмінність від органа нюху в чутливості. Будова очей акулових. Що нового порівняно з круглоротими? Чутливість зору, дальність? Що таке акомондація й адаптація очей? Пристосування до слабкого та сильного освітлення, що підвищує світлочутливість сітківки та що охороняє від яскравого світла? Що нового в органі слуху та рівноваги? Орган бічної лінії? Що він сприймає? Де розташований? Якими нервами іннервується?

• Які особливості зовнішнього вигляду головного мозку акулових? Що розміщується в передньому мозкові? Які нерви від нього відходять? Як побудовані нюхові частки та звідки відходить нюховий нерв? Що таке смугасті тіла? Що таке первинна кора, або мантія, переднього мозку? Яка її функція? Які зв’язки має кора з іншими відділами мозку? Що знаходиться на проміжному відділі мозку, які нерви від нього відходять? Що таке епіфіз та гіпофіз? Що таке сіткоподібна формація середнього мозку? Які нерви відходять від середнього мозку?

• Продовгуватий мозок. Його зовнішній вигляд? Які нерви від нього відходять і які центри керування та сприйняття він містить?

• Як розвинутий мозочок в акулових? У зв’язку з чим? Що таке умовний рефлекс? Складний рефлекс? Інстинкт? Які структури дозволяють тварині по-різному обирати спосіб досягнення мети, вибирати форму поведінки? Які умовні рефлекси допомагають тварині відшукувати корм, кисень? Яка роль головного мозку по відношенню до спинного? Які функції продовжує виконувати спинний мозок?

• Особливості черепно-мозкових нервів у акулових? Скільки цих нервів у них? «Звідки взявся» XII нерв? Чому відсутній XI нерв? Порівняйте особливості трійчастого, лицьового нервів акулових і круглоротих?

• Органи травлення. З чого починається травна система? Де розміщений рот у різних представників хрящових риб? Яка його форма? Як диференційований кишечник у акулових? Поясніть, чому в останніх є шлунок, а в круглоротих він відсутній? Яка будова зубної системи акул і скатів? Як відбувається заміна зубів? Чи є в акулових справжні слинні залози? Чому вони характерні ссавцям? Де міститься, яку має будову та для чого служить спіральний «клапан»? А чи клапан це взагалі? Чому в акулових та інших риб стравохід короткий, а у вищих хребетних довгий? Яку будову має печінка? Як вона пов’язана з кишкою, з якою саме частиною? Функції жовчного міхура? Де знаходиться, яку має будову та функції підшлункова залоза?

• Розкажіть про органи дихання. Як розташовані зяброві щілини в акулових? Скільки їх буває? Яка будова та розташування зябрових пелюсток? Як вони пристосовані для більш повного омивання водою? Як відбувається акт дихання? Як набирається та пропускається через зябра вода? Що є напрямними клапанами? Що таке бризкальце? Яке його походження? Яке значення його в акул і скатів?

• Кровоносна система. Особливості будови серця. Що таке артеріальний конус? Чим відрізняється останній від цибулини аорти? Як побудовані та як діють серцеві клапани? Назвіть головні артерії та вени. Які функції ворітної системи печінки та нирок?

• Органи виділення та розмноження. Яка будова та топографія нирок? Особливості будови нирки самців? Зв’язок нирки із сім’яником. Будова сечоводу? Будова яєчника? Будова яйцепроводів. Їх походження? Чи пов’язані яйцепроводи з яєчником? Типи розмноження в акулових. Які особливості будови яйця? Утворення шкаралупи. Її особливості? Як і де відбувається запліднення? Особливості дроблення яйця. Чому дроблення в акулових не повне, а в ланцетника повне? Особливості розвитку? Як побудована бластула, гаструла? Утворення жовточного мішка? Жовточних судин? Серця? Яку функцію відіграє жовточний мішок у процесі живородіння?

• Як застосовується м’ясо акул? Печінка? Шкіра? Значення акулових у біоценозах?

2. Кісткові риби

• Розкажіть про покриви кісткових риб. Які функції вони виконують? Чому тіло риб укрите слизом? Що можна дізнатися про рибу за її лускою? Яку форму тіла має більшість кісткових риб? Чим зумовлена така форма? Наведіть відомі вам приклади іншої форми тіла риб. Який спосіб життя ведуть такі риби? Дайте характеристику органам чуття кісткових риб. Які функції вони виконують?

• Що таке первинне та вторинне скостеніння? Як утворюються і де розташовуються вторинні (покривні, накладні скостеніння? Чим відрізняється кісткова тканина від хрящової? Які її переваги? Чим пояснюється міцність кістки? Яку роль відіграє в цьому її структура? Як відбувається заміна хряща кісткою? Пери- й ендохондральне скостеніння. Як відбувається ріст кісток? Чи є в риб трубчасті кістки? Як влаштована зяброва кришка в кісткових риб, як вона працює? Як побудовані плавцеві промені в кісткових риб? Яку будову має плавальний міхур? Його значення?

• Чим цікава будова черепа кісткових риб? Чому її дослідження важливе для вивчення черепа інших хребетних? Як розвивається первинний череп? Як він потім ускладнюється? У чому полягає біологічне значення цих ускладнень? Первинні скостеніння осьового черепа за функціональними відділами: якими кістками скостеніває мозкова коробка – її потилична стінка, дно, бокові стінки, міжочноямкова перегородка. Де розташовується потиличний отвір? Скостеніння слухової капсули – первинні та змішанні кістки. Скостеніння нюхової капсули. Де розташовані отвори черепно-мозкових нервів? Вторинні (накладні) скостеніння мозкового черепа. Чому одна із навколоочних кісточок називається слізною? Кістки первинних щелеп. Вторинні щелепи – верхня та нижня. Які із них у кісткових риб мають більше значення? В яких хребетних вторинні щелепи набувають особливо сильного розвитку? На яких кістках у кісткових риб знаходяться зуби? Скостеніння під’язикової та зябрової дуг. За допомогою якої кісточки підвішуються щелепи до під’язикової дуги? Якими кістками скостеніває зяброва кришка? Зяброва перетинка? Що таке зяброві тичинки? Хребет. Будова хребців, їх відростки. Залишки хорди та їх значення. Розподілення хребта на відділи. Ребра кісткових риб, їх будова та розташування. Функції ребер. Які кістки є у «кістлявих» риб – щуки, жереха та ін.

• Скелет плечового пояса. Назвіть найбільшу кістку останнього. Яке її походження? Яку роль вона відіграє в утворенні зябрового апарату? Які інші первинні та вторинні кістки плечового пояса? Чи з’єднується плечовий пояс із мозковим черепом? Як саме? Особливості скелета грудних плавців. Якими елементами вони прикріплюються до пояса? Яке розташування грудного плавця на відміну від акулових? Будова тазового пояса. Як він кріпиться в тілі? Місцезнаходження черевних парних плавців у кісткових риб. «М’якопері» та «колючопері» риби. Чи утворений у кого скелет непарних плавців? Скелет хвостового плавця? Сліди гетероцеркальності. Чому в кісткових риб хвіст став симетричним? Чому він буває вторинно гетероцеркальним або гіпоцеркальним? Як працюють грудні плавці у кісткових риб? Рухливість непарних плавців – спинних, підхвостового. За допомогою яких рухів кісткові риби спливають, а якими занурюються? Як вони виконують задній хід? Повороти? Основна роль спинного плавця. Роль широкого спинного плавця, наприклад, у парусника при різких поворотах. Робота хвоста як головного двигуна.

• Забарвлення риб. Чим обумовлене забарвлення риб та інших тварин? Яка природа пігменту? Що таке меланіни, гуанін, ліпохроми або каротиноїди? Який тон вони дають? Як одержується блакитний і синій, зелений колір? Забарвлення оптичної природи. Яка роль напівпрозорих покривів у забарвленні. Інтерференція світла в покривах. Як утворюються і де відкладаються пігменти? Як називаються спеціальні пігментні клітини? Яку вони мають будову? Їх рухливість. Завдяки чому відбувається швидка зміна забарвлення? Які функції забарвлення? Маскувальне, імітаційне, розпізнавальне, сигнальне значення забарвлення. Захист від світлових променів. Яке забарвлення мають риби в разі надмірного та недостатнього світла? Чи можуть тварини, крім спеціально пристосованих, жити в повній темноті? Яке значення у більшості риб має темне забарвлення зверху і світле, навіть блискуче, знизу? Як бувають забарвлені личинки деяких риб?

• Політ у риб. Яка необхідність у польоті у риб? Наведіть приклади літаючих риб. Яку будову мають у них органи польоту? Як відбувається розгін та зліт? Як далеко вони можуть пролетіти? Особливості будови хвоста. Активний маховий політ американських прісноводних рибок?

• Рух риб зграями. Які біологічні переваги руху зграєю? Для пошуку їжі? Для безпеки? Як риби розташовуються в зграї? Чим пояснюється таке розташування?

• Легені у риб. У яких риб є легені? Коли вони їм потрібні? Яку будову мають легені дводишних? багатоперих? мулистих риб? Як відбувається акт дихання легенями – механізм наповнення їх повітрям – вдих і видих? Наскільки інтенсивне легеневе дихання, чи може воно забезпечити нормальну життєдіяльність риб? Яке походження мають легені риб? Чи є зв’язок розвитку легенів з плавальним міхуром?

• Які кровоносні судини пов’язані з легенями у дводишних? Які зміни відбулися в будові серця? Як з’єднується легеневе коло з основним колом риб? Які ще відомі вам пристосування до довгого перебування на повітрі? Як зберегти живою зловлену рибу?

• Плавальний міхур. У яких риб він уперше з’являється? Форма та розташування плавального міхура в різних риб. Як він з’єднується зі стравоходом? Яке походження плавального міхура? Його функції? Чому деякі риби вторинно втратили плавальний міхур? Які, наприклад? Як відбувається зміна об’єму плавального міхура (ПМ)? Чи відбувається випускання повітря із ПМ? Як тоді він знову заповнюється? Як це відбувається у «відкритоміхурових» і «закритоміхурових»? Що таке газова залоза? Чи можлива газова функція ПМ? Яке значення має двокамерний міхур? Чи може він скорочуватися роздільно? Як деякі риби користуються цим під час зимівлі? Що таке Веберів апарат? Яку він має будову? Як пов’язаний із ПМ? з органом слуху? Який тут може бути функціональний зв’язок?

• Температура тіла у риб. Поняття «холоднокровні», «пойкілотермні», «екзотермні» і відповідно – «теплокровні», «гомойотермні» – і «ендотермні» тварини? Від чого залежить температура крові (тіла) в риб? Чи може вона підвищуватися самостійно? Коли? Як це можна спостерігати?

• Особливості дихання деяких риб. Чи зустрічається шкірне дихання в риб? У яких? Як «заковтують» повітря риби у випадку нестачі кисню у воді? Чи дійсно це ковтання? Яка користь від цього? Органи дихання у личинок деяких риб. Яка функція жовчного міхура в диханні мальків, що розвиваються?

• Травна система. На які відділи розподіляється? Які функціонують у риб три види обробки їжі: механічний, хімічний і мікробіологічний? Як розташовані зуби у хижих кісткових риб? Чим вони відрізняються від зубів акул? Чи можна за допомогою них підкушувати? жувати? Яку роль мають зуби під час заковтування здобичі? Як риби заковтують велику здобич? Які особливості зубної системи коропових риб? Як вони називаються, де розташовані і чому? яку роботу виконують?

• Які біологічні переваги травоїдності перед м’ясоїдністю. Чи може риба виплюнути неїстівне? Як? Чи є у риб слинні залози?

• У яких риб шлунок яскраво виражений, а в яких ні? Чи у всіх риб є підшлункова залоза? Чи завжди вона відокремлена? Чи можливе живлення через шкіру?

• Видільна система. Яка роль нирок, крім виведення продуктів обміну? Що в організмі вони регулюють? Що можуть виділяти зябри, наприклад у разі переходу із солоних вод в прісні, і навпаки?

Тест-самоконтроль

(серед наведених відповідей вкажіть усі правильні)

1. Які загальні риси притаманні хрящовим та кістковим рибам? а) хрящові та кісткові риби мають сечовий міхур; б) кровоносна система хрящових і кісткових риб замкнена; в) еритроцити містять дихальний пігмент – гемоглобін; г) наявні м’язи, які приводять у рух зяброві кришки; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

2. Які з перелічених тверджень стосуються хрящових риб? а) скелет хрящових риб складається з міцних кісток; б) зяброві тичинки у хрящових риб виконують функцію цідильного апарату; в) у хрящових риб є плавальний міхур; г) травна трубка хрящових риб закінчується клоакою; д) серед наведених тверджень немає жодного правильного.

3. Більшість риб під час розмноження дають велику кількість ікринок. Однак деякі види риб, наприклад колючки та морські коники, відкладають невелику кількість ікринок. Які з поданих тверджень пояснюють описані розбіжності? а) відкладання різної кількості ікринок знижує конкуренцію між рибами різних видів; б) відкладання великої кількості ікринок допомагає їх виживанню у природі; в) у різних умовах нересту та існування риб гине більша або менша кількість ікринок; г) турбота про ікру та нащадків у колючок та морських коників збільшує процент виживання нащадків; д) серед наведених стверджень немає жодного правильного.

4. Які з перелічених тверджень стосуються схожості хрящових і кісткових риб? а) через серце хрящових і кісткових риб тече венозна кров; б) за рахунок плавального міхура змінюється вага тіла; в) хрящові і кісткові риби – холоднокровні тварини; г) у хрящових і кісткових риб запліднення зовнішнє; д) серед наведених стверджень немає жодного правильного.

5. Які риси будови є загальними для хрящових і кісткових риб? а) видільна система як у хрящових, так і у кісткових риб являє собою пару стрічкоподібних нирок; б) тіло як хрящових, так і кісткових риб вкрите гладкою шкірою з великою кількістю слизових залоз; в) газообмін як у хрящових, так і в кісткових риб проходить у зябрових пелюстках; г) як у хрящових, так і в кісткових риб є специфічний орган – бокова лінія; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

6. Укажіть представників хрящових риб: а) химера; б) осетер; в) морський кіт; г) морський котик; д) морський вовк; е) морська лисиця; є) риба-пилка; ж) риба-молот; і) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

7. Вкажіть хижаків з перелічених риб: а) акули; б) скати; в) химери; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

8. В акул подібну до луски будову мають: а) плавці; б) кістки; в) зуби; г) очі; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

9. Епідерміс шкіри риб має походження: а) ектодермальне; б) ентодермальне; в) мезодермальне; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

10. У хрящових риб розрізняють такі луски: а) костні; б) плакоїдні; в) ганоїдні г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

11. Де розвиваються плакоїдні луски? а) в ектодермі; б) в мезодермі; в) на межі ектодерми та мезодерми; г) в ентодермі; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

12. Травний тракт розпочинається ротовою порожниною та закінчується анальним отвором, які вистелені: а) ектодермічним епітелієм; б) паренхімою; в) ентодермічним епітелієм; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

13. Решта травного каналу походить: а) з ектодерми; б) ентодерми; в) мезодерми; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

14. Що розміщується між пілоричною частиною шлунка та кишкою в акули: а) серце; б) печінка; в) підшлункова залоза; г) спіральний клапан; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

15. Скати засмоктують воду: а) ротом; б) носом; в) бризкальцеми; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

16. У хрящових риб запліднення: а) внутрішнє; б) зовнішнє; в) іноді внутрішнє, а іноді зовнішнє; г) не відбувається; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

17. Зяброві щілини кісткових риб: а) відкриваються назовні окремо; б) не мають виходу назовні; в) вкриті спільною зябровою кришкою; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

18. У кісткових риб запліднення найчастіше: а) зовнішнє; б) внутрішнє; в) не відбувається; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

19. Клас Кісткові риби включає підкласи: а) Лопатепері; б) Китичнопері; в) Променепері; г) Двопері; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

20. Прохідними називають риб, які: а) для нересту переходять із морської води у прісну; б) для нересту переходять із прісної води в морську; в) і тих, і інших; г) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

21. Найбільший представник осетроподібних: а) російський осетер; б) стерлядь; в) білуга; г) бістер; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

22. За кільцями на лусці риби можна визначити її: а) вартість; б) вік; в) стать; г) місця існування; д) швидкість росту; е) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

23. Риби, які живуть у товщі води, як правило: а) світлі; б) зверху світлі, знизу темні; в) темні; г) зверху темні, знизу світлі; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

24. Орган слуху риб пов’язаний: а) з органом рівноваги; б) органом зору; в) органом дотику; г) бічною лінією; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

25. До ряду Оселедцеподібних належать: а) лящ; б) кілька; в) щука; г) карась; д) хамса; е) сазан; є) форель; ж) лосось; з) лось; и) плітка; і) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

26. В Україну з Далекого Сходу завезений: а) чорноморський лосось; б) чорноморсько-азовський оселедець; в) товстолобик; г) тихоокеанський лосось; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

27. Зграйні риби відчувають одне одного в основному завдяки: а) зору; 6) слуху; в) нюху; г) бічній лінії; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

28. Гнізда для ікри будують: а) судаки; б) лососі; в) морські коники; г) цихліди; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

29. До підкласу Лопатепері належать ряди: а) Китичнопері; б) Пальцепері; в) Променепері; г) Дводишні; д) Тридишні; е) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

30. Вид китичноперих риб, який існує сьогодні: а) протоптер; 6) латимерія; в) рогозуб; г) гупі; д) звичайний китичнопері; е) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

31. На зябрових дугах розташовані: а) зяброві маточки; б) зяброві тичинки; в) зяброві пелюстки; г) зяброві чашолистки; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

32. Плавальний міхур міститься: а) у хвостовій частині риби; б) під органами травлення; в) над органами травлення; г) біля анального отвору; д) серед наведених відповідей немає жодної правильної.

Питання та завдання продуктивного та творчого характеру

• Опишіть різноманітність розмірів і способу життя хрящових риб. Із чим, на вашу думку, пов’язана ця різноманітність?

• Опишіть рухи акул у воді. Які органи та частини тіла беруть у них участь? Покажіть роль різних плавців у рухах акул.

• Багато акул проводять усе життя в русі, щоб не задихнутися. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано? Опишіть відмінності в процесі дихання акул і скатів.

• Де і як розвиваються зародки хрящових риб? На які групи за цією ознакою можна поділити всіх хрящових риб? Опишіть розмноження представників усіх визначених вами груп, зазначивши їх характерні особливості.

• Чисельність багатьох осетрових риб знизилася через те, що ріки, якими вони завжди піднімалися на нерест, перегороджені греблями гідроелектростанцій. Запропонуйте заходи щодо охорони цих найцінніших риб і забезпечення можливості їх розмноження.

• Яких риб називають прохідними? Зазначте сезонні особливості їх поведінки. Де нерестяться осетроподібні риби?

• Який, на вашу думку, з органів чуття найважливіший для риб? Спробуйте розставити органи чуття за порядком зменшення їх значення для риби.

• Іхтіологи можуть багато про що дізнатися, розглядаючи луску риби. Як ви вважаєте, які висновки можна зробити, вивчаючи луски риб різного віку з однієї водойми?

• Наведіть приклади, де простежується взаємозв’язок форми тіла риб та їх способу життя.

• Чому рибам «не вистачило» органів зору, слуху, нюху чи якихось інших, що спричинило в них появу органів бічної лінії?

• Зробіть припущення щодо забарвлення тих риб, які мешкають на піщаному дні. А яке забарвлення повинні мати риби, які мешкають серед нагромадження каменів або коралових рифів? А як забарвлені глибоководні риби, що мешкають там, куди не доходить світло?

• Хрящові риби дуже розрізняються розмірами: від 15 см до 20 м. Водночас можна вказати лише декілька форм будови тіла та способу життя цих риб. Спробуйте пояснити, з чим це пов’язано.

• Кількість видів хрящових риб невелика, їх внутрішня будова простіша, ніж у кісткових риб. Поведінка та спосіб життя хрящових риб також менш різноманітні. Проте хрящові риби відіграють важливу роль у морських екосистемах. Із чим це може бути пов’язано? Спробуйте навести якомога більше причин. Запишіть ці причини за ступенем їх важливості. Поряд із кожною причиною зазначте, з якими органами, системами органів та особливостями будови вона пов’язана.

• Які органи утворюють травну систему риб? Опишіть функції цих органів. Спробуйте визначити, які відмінності в будові травної системи в травоїдних і хижих риб.

• Дайте характеристику ряду Окунеподібних. Спробуйте пояснити надзвичайну різноманітність окунеподібних риб. Із чим це може бути пов’язано?

• Опишіть різні місця існування окунеподібних риб. Як ви вважаєте, чому серед придонних окунеподібних є чимало отруйних форм?

• Чому морські окунеподібні різноманітніші, ніж прісноводні?

• Який спосіб життя ведуть різні види риб? Опишіть переваги та недоліки кожного способу життя. Чим відрізняється живлення зграйних та одиночних риб? Наведіть приклади турботи про потомство в риб. Як ви вважаєте, що є вигіднішим: відкладати багато ікри й не піклуватися про неї, чи піклуватися про невелику кладку? Чи можна однозначно відповісти на це запитання? Наведіть приклади відомих вам живородних риб. Перелічіть переваги та недоліки живородіння в риб. Чому, на вашу думку, живородіння – досить рідкісне явище у світі риб?

• Чим цікава латимерія? Коли її відкрили? Чому це відкриття стало сенсацією? Де нині вона поширена?

• Є припущення, що всі кісткові риби пішли від риб, які мали легені. Нині легені збереглися лише у представників підкласу Лопатепері. Чи всі вони ними користуються? Якщо так, то як? Якщо ні, то чому? У решти риб легені відсутні. Проте вони не могли зникнути безслідно. Спробуйте визначити, який орган є «нащадком» легені у Променеперих риб. Які функції він виконує? (Згадайте, як розвиваються органи дихання у всіх хордових).

• Для деяких видів риб характерна турбота про потомство? Як ви думаєте, турбота про потомство – необхідність чи марнотратна примха природи?

• Що ви знаєте про гермафродизм у риб? Яке значення має це явище?

• Кров морських хрящових містить 1,25–2,6 % сечовини, прісноводних хрящових риб – 0,1 % У кісткових морських риб – 0,005–0,03 %, у прісноводних – 0,01–0,03 % Які причини такої різниці? Для чого хрящові риби підтримують у крові високу концентрацію сечовини і яким чином це досягається?

• Опишіть послідовність подій, що привели до появи сучасних риб. Чим риби відрізняються від круглоротих?

• У зв’язку з чим удосконалювався опорно–руховий апарат риб? Як це відбувалося? До чого це привело?

• Розповісти про різноманітність форми тіла у риб. Чим це явище обумовлене? Що ви знаєте про забарвлення риб? Чому деякі риби дуже яскраві, а інші – непомітні?

• Що являє собою бічна лінія? На прикладі цього органа спробуйте показати, як зв’язані його структура та функції.

• Коли вперше з’явилися риби? Якими вони були? Як надалі складалася доля різних класів риб?

• Які еволюційні «надбання» риб збереглися у нас із вами? Як вони змінилися в ході еволюції? Чому вони збереглися?

• Чим визначений хід еволюції? Чи здатні були інопланетяни, що могли б прилетіти на Землю в силурійский період, передбачити та спричинити появу риб?

• Опишіть розмаїтість розмірів і способу життя хрящових риб. З чим, на вашу думку, пов’язана ця розмаїтість?

• На думку деяких вчених, щоб не задихнутися, багато акул проводять все життя рухаючись. Як ви думаєте, з чим це пов’язано? Опишіть розходження в процесі дихання акул і скатів.

• Які види хрящових риб живуть в Україні? Що вам про них відомо?

• Чи можуть жити акули та скати в прісних водоймах? Обгрунтуйте відповідь і наведіть приклади.

• Розподіліть в порядку зниження агресивності такі види акул: китова, катран, біла, котяча, риба-молот.

• Чи є правдивою історія, описана в романі Жюля Верна «Діти капітана Гранта», за якою у шлунку риби-молота була знайдена пляшка з листом, відправлена з островів південної частини Тихого океану? Відповідь обгрунтуйте.

• Хрящові риби дуже відрізняються за розмірами: від 15 см до 20 м. У той же час можна виділити лише кілька різних форм будови тіла та способу життя цих риб. Поясніть, з чим це пов’язано.

• У деяких африканських племен існують розповіді про сутички між акулами та крокодилами. Визначте ступінь вірогідності цих історій та за яких умов вони можуть відбуватися.

• Наведіть по одному прикладу назв риб, які можуть не тільки плавати, але й ходити, повзати та літати.

• За часів стародавнього Риму відбувалися бої гладіаторів, в яких часто використовувалися і хижі тварини. Згадайте назву риби – учасниці цих боїв.

• Чому рибам «не вистачало», зору, слуху, нюху та інших органів чуття і в них виникли органи бічної лінії ?

• Іхтіологи можуть багато дізнатися, розглядаючи луски риби. Як ви думаєте, які висновки можуть вони зробити, коли вивчають луски риб різного віку з одного водоймища?

• У річках Південної Америки живе багато видів піраній. Відомо, що не всі вони є хижаками і нападають на людей та тварин. Визначте кормову базу цих видів.

• Як у риб пов’язані між собою кількість відкладеної ікри та наявність турботи про нащадків. Наведіть приклади різних випадків.

• Відомо, що у різних класах хребетних є отруйні види тварин. Чи є такі представники серед риб? Наведіть приклади.

• Відомо, що деякі види кісткових риб мешкають в океанах на великих глибинах. Опишіть ці умови та визначте максимальну кількість пристосувань у різних видів глибоководних риб.

• Назвіть якнайбільшу кількість літературних творів, персонажами яких були риби.

• Чисельність багатьох осетрових риб знизилася через те, що річки, якими вони підіймалися на нерест, перегороджені греблями гідроелектростанцій. Назвіть вже відомі заходи з охорони прохідних видів риб, дайте їм оцінку та запропонуйте свої ідеї щодо забезпечення їх охорони та умов розмноження.

• Назвіть відомих вам представників китичноперих і дводишних риб, опишіть умови їх існування. Як, на вашу думку, вони могли зберегтися до наших часів?

• Чому риби та інші організми можуть існувати у солоних водах морів та океанів?

• Чому під час християнського посту серед всіх видів тваринної їжі дозволяється вживати лише рибу? Детально обґрунтуйте відповідь.

• Риби можуть мати різноманітне забарвлення: чорне, фіолетове, коричневе, червоне, рожеве, сріблясте і можуть бути прикрашені різноманітними плямами, смугами, колами; є і зовсім прозорі риби. Як пояснити їх таке різнобарв’я?

• Чому в риб, що мешкають у товщі води, спина темна, а черево світле?

• Чому окуні, що живуть в озерах, мають розпливчасте забарвлення (жовто-зелене), а річкові – контрастне – зелено-біле?

• Чи можна за формою тіла та забарвленням визначити спосіб життя риб? Наведіть приклади.

• Чи може харіус, який мешкає в швидкотечних гірських річках, жити в замулених озерах, що добре прогріваються, де чудово себе відчуває карась, і навпаки?

• Чому лабіринтові риби, що живуть в акваріумах, не потребують додаткового збагачення води киснем? Чому їх назвали лабіринтовими?

• Чи можуть морські риби жити в прісній воді і навпаки?

• Чи п’ють риби воду?

• Далекосхідні рибаки для виловлювання сайри використовують світло. Як пояснити, що улови при цьому значно підвищуються?

• Навіщо глибоководним рибам органи, які світяться? Що вони собою являють?

• Чи правдиве прислів’я «німий як риба»?

• За місяць риба відкладає до 300 млн ікринок, лососі – 1–20 тис., а колючка – 200–100 ікринок. Як пояснити таку різницю в їх плодючості?

• Чи є серед риб паразити?

• Один рибак розповідав, що вже 5 років він ловить карасів у ставку і жодного разу на гачок не спіймався самець. Мабуть, у цьому ставку живуть тільки самки. Чи може бути таке?

• Чому риба не може пливти вперед, якщо в неї зафіксований хвостовий плавець?

• Чому риба перевертається на бік або спиною вниз, якщо в неї перестають працювати парні кінцівки?

• Які зміни спостерігаються в поведінці риби, якщо в неї зафіксовані непарні плавці? Чому? Яке позитивне і негативне значення льодового покриву водойм узимку для риб?

• Що таке неотенія?

• Чому на океанських островах немає жаб?

• Які зміни в процесі еволюції повинні були відбутися з тваринами у зв’язку з виходом на сушу?

• Комахи – єдині безхребетні, що мають крила, аналогічні до крил хребетних. У чому їх відмінність?

• Яке походження барабанної перетинки, слухової кісточки і порожнини середнього вуха в наземних тварин?

• Нейтральна плавучість кісткових риб забезпечується спеціальним гідростатичним органом – плавальним міхурем. Які додаткові функції він виконує?

• Що ви знаєте про гермафродизм у риб? Яке значення має це явище?

• Які зміни відбуваються внаслідок повного переходу земноводних, наприклад безлегеневих саламандр, до шкірного дихання?

• Вміст сечовини в крові морських хрящових – 1,25–2,6 %; у прісноводних хрящових риб – 0,1 %; у кісткових морських риб – 0,005–0,03 %; у прісних – 0,01–0,03 %. Які причини такої різниці? Навіщо хрящові риби утримують у тканинах і крові велику кількість сечовини і яким чином це досягається?

Теми для самостійної підготовки та повідомлень

1. Історія «золотої рибки» (про одомашнення карася).

2. Коропоподібні риби, які поширені в річках України.

3. Значення хрящових риб у природі та житті людини.

4. Рідкісні та зникаючі осетроподібні світової фауни.

5. Осетроподібні фауни України: різноманітність, промисел, розведення, значення.

6. Види турботи про потомство в цихлід.

7. Історія відкриття латимерії та її назви.