6. Методи і способи доступу до даних

Методи доступу до даних таблиці поділяються на:

• послідовні;

• прямі;

• індексно – послідовні.

При послідовному методі доступу виконується послідовний перегляд всіх записів таблиці і пошук потрібних з них. Цей метод доступу є найменш ефективним і призводить до значних витрат часу на пошук, які прямопропорційні розміру таблиці (числу її записів). Тому що його можна використовувати для відносно невеликих таблиць.

При прямому методі доступу потрібний запис вибирається з таблиці на основі ключа або індекса. При цьому перегляд інших записів не виконується. Нагадаємо, що значення ключів та індексів росташовуються в упорядкованому вигляді і містять посилання, які вказують на розміщення відповідного запису в таблиці. При пошуку запису виконується не послідовний перегляд всієї таблиці, а безпосередній доступ до запису на основі посилання.

Індексно – послідовний метод доступу включає в себе елементи послідовного і прямого методів доступу і використовується при пошуку групи записів. Цей метод реалізується тільки при наявності індексу, збудованого за полями, значення яких повинні бути знайдені. Суть його полягає в тому, що знаходиться індекс першого запису, який задовільняється заданою вимогою, і відповідний запис обирається з таблиці на основі посилання. Це є прямим доступом до даних. Після обробки першого знайденого запису здійснюється перехід до наступного значення індексу, і з таблиці обирається запис, відповідно до значення цього індексу. Таким чином поступово перебираються індекси всіх записів, які задовільняють заданим умовам, що є послідовним доступом.

7. Робота з sql Server

Усі мови маніпулювання даними, створені до появи реляційних баз даних і розроблені для багатьох систем управління базами даних (СУБД) персональних комп'ютерів, були орієнтовані на операції з даними, представленими у вигляді логічних записів файлів. Це вимагало від користувачів детального знання організації збереження даних і для визначення не тільки того, які дані потрібні, але і того, де вони розміщені і як їх одержати.

Непроцедурна мова SQL (Structured Query Language - структурована мова запитів) орієнтована на операції з даними, представленими у вигляді логічно взаємозалежних сукупностей таблиць. Особливість операцій цієї мови полягає в тому, що вони орієнтовані в більшості на кінцевий результат обробки даних, ніж на процедуру цієї обробки. SQL сам визначає, де знаходяться дані, які індекси і навіть найбільш ефективні послідовності операцій варто використовувати для їх одержання: не треба вказувати ці деталі в запиті до бази даних.

На початку 80-х років SQL "переміг" інші мови запитів і став фактичним стандартом таких мов для професійних реляційних СУБД. У 1987 році він став міжнародним стандартом мови баз даних і почав впроваджуватися в усі поширені СУБД персональних комп'ютерів.

Безупинний ріст швидкодії, а також зниження енергоспоживання, розмірів і вартості комп'ютерів привели до різкого розширення можливих ринків їх збуту, кола користувачів, розмаїтості типів і цін. Природно, що розширився попит на різноманітне програмне забезпечення.

Борючись за покупця, фірми, які розробляють програмне забезпечення, стали випускати на ринок усе більш і більш інтелектуальні і, відповідно, об'ємні програмні комплекси. Придбавши такі комплекси, багато організацій і окремих користувачів часто не могли розмістити їх на власних ЕОМ, однак не хотіли і відмовлятися від нового сервісу. Для обміну інформацією і її узагальнення були створені мережі ЕОМ, де узагальнені програми і дані стали розміщувати на спеціальних обслуговуючих пристроях - файлових серверах.

СУБД, які працюють з файловими серверами, дозволяють багатьом користувачам різних ЕОМ (іноді розташованих досить далеко один від одного) одержувати доступ до тих самих баз даних. При цьому спрощується розробка різних автоматизованих систем керування організаціями, навчальних комплексів, інформаційних і інших систем, де безліч співробітників (учнів) повинні використовувати загальні дані й обмінюватися створюваними в процесі роботи (навчання). Однак при такій ідеології вся обробка запитів із програм або з терміналів користувацьких ЕОМ виконується на цих же ЕОМ. Тому для реалізації навіть простого запиту ЕОМ часто повинна зчитувати з файлового сервера і (чи) записувати на сервер цілі файли, що веде до конфліктних ситуацій і перевантаження мережі.

Для усунення зазначених і деяких інших недоліків була запропонована технологія "Клієнт-Сервер", по якій запити користувацьких ЕОМ (Клієнт) обробляються на спеціальних серверах баз даних (Сервер), а на ЕОМ повертаються лише результати обробки запиту. При цьому, природно, потрібна єдина мова спілкування із Сервером і в якості такої мови обраний SQL. Тому всі сучасні версії професійних реляційних СУБД (DB2, Oracle, Іngres, Іnformіx, Sybase, Progress, Rdb) і навіть нереляційних СУБД (наприклад, Adabas) використовують технологію "Клієнт-Сервер" і мову SQL.

Реалізація в SQL концепції операцій, орієнтованих на табличне представлення даних, дозволило створити компактну мову з невеликим (менш 30) набором операторів. SQL може використовуватися як інтерактивний (для виконання запитів) і як вбудований (для побудови прикладних програм). Він має можливості:

• визначення даних (визначення баз даних, а також визначення і знищення таблиць і індексів);

• запити на вибір даних (оператор SELECT);

• модифікації даних (додавання, видалення і зміна даних);

• керування даними (надання і скасування привілеїв на доступ до даних, керування транзакциями й інші).

Крім того, він надає можливість виконувати:

• арифметичні обчислення (включаючи різноманітні функціональні перетворення), обробку текстових рядків і виконання операцій порівняння значень арифметичних виразів і текстів;

• упорядкування рядків і (чи) стовпців при виведенні вмісту таблиць на друк або екран дисплея;

• створення виглядів (віртуальних таблиць), що дозволяють користувачам мати свій погляд на дані без збільшення їхнього обсягу в базі даних;

• запам'ятовування виведеного за запитом вмісту таблиці, декількох таблиць або вигляду в іншій таблиці (реляційна операція присвоювання).

• агрегатування даних: групування даних і застосування до цих груп таких операцій, як середнє, сума, максимум, мінімум, число елементів і т.п.

Центальним компонентом SQL Server є реляційна БД і її структура. В середовищі SQL Server можна створити до 32 766 баз даних. В кожній БД може бути до 2 млрд. таблиць, у кожній таблиці - до 1 024 стовпці. Щодо кількості рядків таблиці, то обмежень нема. Але реальне обмеження – це ємність пристрою, на якому зберігаються таблиці.

Для доступу і роботи з БД SQL Server існує шість додатків.

Перший додаток дозволяє вводити оператори Transact-SQL. Другий, SQL Client Configuration Utility, дозволяє визначити набір бібліотечних програм для роботи з мережними базами даних, призначений для виконання операцій над базою даних з комп’ютера-клієнта. Третій, SQL Server Books Online, надає повний набір вказівок для SQL Server, організованих за темами і які дозволяють здійснювати пошук даних.

Четвертий додаток, SQL Service Manager, застосовується для зупинки і запуску служб SQL Server. Для контролю за роботою SQL Server і агента SQL Agent використовуються відповідні кнопки, які за своїми функціями аналогічні пульту управління відеомагнітофона.

З допомогою додатка, Microsoft Management Console, можна виконувати головні адміністративні функції SQL Server. Додаток SQL Perfomance Monitor служить для настройки системи оптимальним чином.