3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вучів України

Кафедра судової медицини Національного медич­ного університету є однією з найстаріших в Україні. Свій початок вона бере з Київського університету, який був організований у 1834р. Після ліквідації Віденської медико-хірургічної академії у 1841 р. при Київському університеті Святого Володимира був створений медичний факультет, до складу якого входила кафедра державного "лікарознав-ства". Першим керівником цієї кафедри з 1842 p. був професор І. Ф.Леонов, який, крім курсу судової медицини читав лекції з гігієни і дієтетики, медичної допомоги, епізоотичних хвороб тощо. Навчальний процес проводив­ся на базі Київського військового шпиталю. У 1853 p. було збудовано анатомічний корпус (нині будинок Музею меди­цини України по вул. Богдана Хмельницького, 37), одне із приміщень належало кафедрі судової медицини. І. Ф.Лео­нов — автор 6 наукових праць із судової медицини та епідеміології. Однією із найзначніших є його робота "О развитии судебной медицини отечественной и отношении

—————————————— 20 ——————————————

д-^-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання '^^>

Ф.Ф.Ергардт (1828-1895) М.О.Оболонський (1856-1913)

ее крусскому законодательству". Після смерті І.ФЛеонова з 1853 до 1857 р. кафедру очолював Ф.Ф.Мерінг, який протягом 4 років займався проблемою гігієни і одночасно читав курс історії медицини.

З 1857 до 1885 р. завідуючим кафедрою був професор Ф.Ф.Ергардт, який мав репутацію надзвичайно кваліфіко­ваного судово-медичного експерта та ерудованого вчено­го. Йому належать 52 наукові праці, в яких детально розг­лянуто складні випадки судово-медичної експертизи. Після смерті Ф.Ф.Ергардта у 1889 р. на посаду завідуючого ка­федрою був обраний вихованець Харківського університе­ту професор М.О.Оболонський, який одержав освіту за кордоном і був широко відомим ученим далеко за межами Росії, обирався почесним членом багатьох наукових това­риств. Він організував перший фундаментальний навчаль­ний музей, який частково зберігся до теперішніх часів.

—————————————— 21 ——-———————————

д^7\ Судова медицина, Ті визначення, зміст, завдання 'TF*

М.О.Оболонському нале­жать 33 наукові праці. Його "Пособие при судебно-меди-1 цинском исследовании тру­па и вещественных доказа­тельств" було підручником для кількох поколінь лікарів.

Після смерті М.О.Обо-лонського у 1914р. кафедру очолив професор В.А.Тара-нухін, який більшу частину свого свідомого жип'я при­святив вивченню питань патогенезу, імунології, ліку­вання і профілактики інфек­ційних хвороб. Серед відо­мих його робіт з судової ме­дицини слід відзначити "О

В.А.Таранухін ()'876-1920)

легочной плавательной пробе на живорожденность", "0 фрагментации миокарда". В.А.Таранухін брав участь у багатьох експедиціях у Поволжі, Астраханських степах, Китаї та інших місцях, де в ті часи були епідемії чуми і холери. У 1920 р. в одній із експедицій В.А.Таранухін помер від висипного тифу.

З 1920 до 1935 р. уже після об'єднання медичного факультету університету, жіночих курсів і одонтологічно­го інституту та організаціїКиївського медичного інституту кафедру судової медицини очолював професор Ю.О.Ше-пель, а потім (1935-1936) — тимчасово доцент В.І.Вос-кобойников, який після захисту кандидатської дисертації був переведений у Дніпропетровськ, де протягом кількох років очолював кафедру судової медицини. У цей період

22

д-'-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "Т^

наукова робота майже не виконувалась, а навчаль­ний процес проходив у І несприятливих умовах. ! З 1936 до 1970 р. ка-I федру очолював професор Ю.С.Сапожников—один із найвідоміших судових медиків України, досвід та авторитет якого набули визнання не тільки в ко­лишньому Радянському Союзі, а й далеко за його межами. Протягом кількох | років він був деканом ліку­вального факультету, заві­дуючим кафедрою кримі­нального права юридичного факультету Київського уні­верситету, 17 років очолював судово-медичну службу Ук­раїни. Ю.С.Сапожникову належать понад 120 наукових праць, у тому числі три монографії і підручник, який тричі перевидавався. Цей підручник користувався великою по­пулярністю не тільки у студентів медичних інститутів, а й у юристів. Одна з монографій "Первичный осмотр трупа на месте его обнаружения" в 1951 р. була видана корейською мовою в Пхеньяні, куди Ю.С.Сапожников був відрядже­ний для організації судово-медичної служби і читання лекцій в університеті.

Ю.С.Сапожников (1897-1970)

Великий інтерес викликають також монографії"Воспо-минания судебного медика" і "Криминалистика в судеб­ной медицине". .Ю.С.Сапожников очолював кафедру до останніх днів свого життя і помер 26 травня 1970 р.

23

д-^ Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "ТР*

З 1971 до 1991 р. кафедру очолювала професор І. О.Кон-цевич — учениця Ю.С.Сапожникова. Вона є автором по­над 150 наукових праць, дев'яти монографій, кількох на­вчальних посібників для студентів, редактором багатьох наукових збірників. Протягом 15 років вона очолювала Республіканське наукове товариство судових медиків і криміналістів і Республіканську проблемну комісію. Ціка­вими її працями є "Экспертиза странгуляций", "Долг и ответственность врача", "Судебно-медицинские аспекты врачебной практики" та ін.

Основною науковою тематикою колективу кафедри останнім часом є судово-медична діагностика зажиттє-вості і давності спричинення механічної травми. За весь період існування кафедри опубліковано понад 900 науко­вих праць. З них близько 400 за останні 20 років, причому пріоритетність багатьох із них підтверджена авторськими свідоцтвами, виданням медичних розробок, інформацій­них листів, навчально-методичної літератури, в тому числі "Руководства для практических занятий по судебной ме­дицине" (1988). Багато наукових праць включались до програми міжнародних форумів — конгресів, симпозіумів тощо, які відбувалися в різних країнах — Болгарії, Польщі,

Угорщині, Югославії, Німеччині, Італії, Австралії, Колумбії, Японії та ін.

31991 р. кафедру очолює доктор медичних наукБ.В.Ми­хайличенко, який у 1992 р. захистив докторську дисерта­цію на тему "Комплексна біохімічна оцінка показників реактивних змін травмованої шкіри для діагностики за-життєвості і давності виникнення пошкоджень".

До найстаріших кафедр судової медицини в Україні належить кафедра Харківського медичного універси­тету, яка була організована в 1835р. Завідуючими кафед-

—————————————— 24 ——————————————

д ' д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "^^

рою послідовно були Р.Х.Дабелов (1835-1843), Н.А.Сви­ридов (1843-1 862), А.С.Пітра (1862-1875), Н.Л.Залеський (1875-1884), В.К-Анреп (1884-1887), В.А.Патенко (1887-1910), М.С.Бокаріус (1910-1931), М.М.Бокаріус (1931-1961),М.П.Марченко(1961-1988),В.О.Татаренко(з1988). Особливу роль у розвит­ку наукового і навчаль­ного процесу відіграв професор В.А.Патенко. У 1904 р. він видав стис­лий курс лекцій для по-1 чаткуючих судових ліка­рів і студентів під назвою і "Опытруководстваксу-дебно-медицинскому анализу", а в 1910 р. вий­шов у світ посібник при­ват-доцента кафедри М.С.Бокаріуса "Судеб-но-медицинские и мик­рохимические исследо­вания вещественных до­казательств", який про­тягом багатьох років був Настільною книгою для експертів. У 1910 р. професор М.С.Бокаріус був обраний завідуючим кафедрою, якою він керував до 1931 р. У 1925 р. він був удостоєний звання заслуженого професора. У 1911 р. М.С.Бокаріус видав "Краткий курс судебной медицины", а в 1915 р. — 1 том підручника "Судебная медицина в изложении для юристов", у 1916 р. —10 збірників "Сведе­ния к практическим работам по судебной медицине". У 1926 р. вийшла в світ монографія "Первоначальный на-

М.С.Бокаріус (1869-1931)

25

д-'-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання 'ТР*

ружный осмотр трупа на месте его обнаружения". За період роботи М.С.Бокаріуса теоретична судова медицина була тісно пов'язана з практичною експертною діяльністю,

організатором і керівником якоїМ.С.Бокаріус був до кінця свого життя (1931).

Дуже важливе практичне значення має запропоноване М.С.Бокаріусом виділення трьох стадій трупних плям, дослідження странгуляційної борозни в прохідному світлі, а також численні його праці криміналістичного напряму. Тому НДІ судових експертиз Міністерства юстиції в Хар­кові тепер носить ім'я М.С.Бокаріуса.

З 1931 до 1961 р. кафедру очолював його син професор М.М.Бокаріус, який підготував 28 докторів і кандидатів наук. ЙогоучніБ.М.Зорін, М.П.Марченко, В.І.Кононенко, В.О.Татаренко, В.І. Соколов, Н.Г.Петросян.М.М. Стрілець стали завідуючими кафедрами судової медицини в різних містах України.

31961 до 1990 р. кафедру очолював професор М.П-Мар-ченко, а після його смерті з 1990 р. теж учень М.М.Бока-ріуса — професор В.О.Татаренко. Наукові праці М.М.Бо-каріуса та його учнів присвячені подальшому розвитку проблем танатології, травматології, різним видам механіч­ної асфіксії, а також вивченню різних аспектів речових доказів.

Кафедра судової медицини Одеського медичного університету була утворена ще в 1841 р. на юридичному відділенні Рішельєвського ліцею, який у той час був вищим навчальним закладом. Першим професором цієї кафедри був А.А.Рафалович, який через кілька років залишив цю посаду і в 1847 р. кафедра була закрита. У 1865 р. Рішель-євський ліцей був реорганізований у Новоросійський уні­верситет, де на юридичному факультеті відновили курс

—————————————— 26 ——————————————

д ' д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання 'TF*

судової медицини, яку читав М.І.Разумовський, а потім кафедру очолю­вали А.В.Корш (1868-1919), Д.Д.Крилов( 1919-1922), Ф.Н.Жмайлович (1922-1948), С.Б.Гольд-штейн(1948-1949,1956-1959), який одночасно виконував обов'язки об-і ласного судово-медично­го експерта.

З 1949 до 1956р. заві­дуючим кафедрою був всесвітньо відомий вче­ний, заслужений діяч на­уки професор М.І.Райсь-

М.І.Райський (1873-1956) ^ИЙ, ЯКИЙ ДО ЦЬОГО ЗВВІ-

дував кафедрами судової медицини у Томську, Саратові, Ленінграді. Він створив велику школу видатних учених, які очолювали кафедри судової медицини у різних вузах колишнього Радянського Союзу. Серед них професори В.С.П'ятерньов,Л.М.Ейдлін,А.П.Курдюмов,Ю.С.Сапож-ников, А.М.Гамбург, І.Ф.Огарков та багато інших. Профе­сор М.І.Райський є автором понад 100 наукових праць з різних питань теорії і практики судової медицини. Крім ознак смерті від охолодження ним розроблена методика отримання особливо чутливих преципітуючих сироваток для визначення видової приналежності крові, виявлений дефект тканини у вхідному вогнепальному отворі ваговим і графічним методами та ін. У 1953 р. М.І.Райський видав підручник із судової медицини, який користувався вели­кою популярністю у студентів протягом кількох десятиріч.

27

д-'-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання 'V*

У 1959-1963 pp. кафедру очолював професор С.В.Шер-шавкін, який вивчав історію вітчизняної судово-медичної служби, а з 1965 до 1983 p. — професор М.А.Васильєв, який займався вивченням речових доказів, особливо дослід­женнями емісійних спектрів крові.

У 1983-1984 pp. завідуючим кафедрою був доцент Л.Д.Чеканов, аз 1985 p. кафедру очолює професор А.М.Фа-ддєєв, якому належить понад 70 наукових праць, присвя­чених вивченню речових доказів і правових аспектів морсь­кої медицини.

Кафедра судової медицини Львівського медичного університету була заснована в 1898 p. Організував і очо­лював цю кафедру протягом 42 років В.Серадський. Під його керівництвом виконувались наукові праці з вивчення підгруп крові. Крім того, проводились роботи щодо кількісного визначення в тканинах миш'яку і фосфору, виявлення в крові карбоксигемоглобіну. В. Серадським було запропоновано спеціальну пробу для виявлення карбокси­гемоглобіну.

З 1945 до 1950 p. завідуючим кафедрою був професор В.П.Ципковський. У цей час на кафедрі вивчались вогне­пальні пошкодження, автотравма, а також питання огляду місця пригоди і трупа на місці його виявлення.

У 1950-1968 pp. кафедру очолював доцент Д. А. Галаєв. Співробітники кафедри вивчали різні питання травмато­логії, механічної асфіксії і раптової смерті.

З 1968 до 1983 p. кафедру очолював доцент В.М.Зелен-гуров. У цей час на кафедрі вивчались гнильні процеси на трупі, вогнепальні пошкодження, питання раптової смерті.

У 1983-1988 pp. завідуючим курсом судової медицини був професор О.Ф.Лісіцин, під керівництвом якого вивча­лись вогнепальні пошкодження, закриті черепно-мозкові

—————————————— 28 ——————————————

д-^-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання '^p*

травми, раптова смерть залежно від метеорологічних чин­ників.

З 1988 р. курс судової медицини очолив доцент Л.О.По-відайло. В цей час на курсі вивчається роль ендогенних чинників у механізмі розвитку раптової смерті.

За час існування кафедри опубліковано близько 350 наукових праць і дві монографії — професора В.Серадсь-кого "Про так зване змінення трупів" (1898) і професора О.Ф.Лісіцина "Судово-медична експертиза при пошкод­женнях із мисливської гладкоствольної зброї" (1968).

Кафедра судової медицини Кримського медичного інституту була заснована в 1934 p. Першим її завідуючим був П.В.Серебренников (1934-1940). Потім послідовно кафедру очолювали В.Г. Кузнецов (1944-1945), Я.З.Браул (1945-1946), А.Д.Андріанов (1946-1947), А.А.Сафронова (1948-1949), Л.І.Іванников (1949-1965), П.Г.Арешев (1966-1981), якийу 1966р. опублікував монографію "Кро­воизлияние в мозг и его оболочки". 3 1982 р. кафедру очолює професор А.А.Бабанін. Основна наукова тематика, над якою працює колектив кафедри, це оцінка танатогене-зу при поєднанні травми з різною патологією та встанов­лення основної причини смерті.

Останнім часом один із напрямів роботи кафедри пов'я­заний з морфофункціональною оцінкою алкогольних інток-сикацій різних органів і систем та їх танатологічним зна­ченням у судово-медичній оцінці алкогольної хвороби.

Кафедра судової медицини при Дніпропетровській медичній академії була організована в 1927 р. До цього часу лекції з судової медицини читали завідуючі кафедрою патологічної анатомії С. М. Салтиков, М.П. Соггедо, М.П.Ко-ровін. Першим завідуючим кафедрою судової медицини був Ю.М.Кернер. Після Е.А. Кураєв, з 1937 по 1956 р.

——————-———————— 29 —-————————————

д-'-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання ~f>

В.І.Воскобойников і К.Е. Пирогова, а з 1967 р. до 1989 p. професор А.Ф. Рубіжанський. В подальшому завідуючим кафедрою був доцент К.М. Пантелеев (1984-1994), а з 1994 р. курсом судової медицини при кафедрі патологічної анатомії керує доцент О. М. Юрченко. Основним науковим напрямом роботи кафедри з 1967 р. є проблема встанов­лення фізичними і біохімічними методами часу настання смерті за кістками та іншими тканинами загнилого і скеле-тованого трупа, виявленого на відкритому повітрі, в грунті, воді. У 1978 р. була опублікована монографія А.Ф.Рубі-жанського "Определение по костным останкам давности захоронения трупа".

У Донецькому медичному університеті судову меди­цину почали вивчати з 1935 р. Курс судової медицини при кафедрі патологічної анатомії вели Н. А. Поляков, В. М. Вос-кобойников, E.I. Пальчевський, С.О.Поляк, А.І.Морозова, П.А.Контрольський, Р.Е.Бакшинська. Самостійний курс судової медицини був організований лише в 1954 p. Пер­шим завідуючим курсом, а потім і кафедрою був професор Б.М.Зорін, який багато зробив для організації роботи ка­федри. Колектив кафедри активно працював і продовжує працювати над вивченням різних видів шахтної травми, питань раптової смерті гірників, встановлення епіцентру вибуху в шахті та особливостей пошкоджень на тілі потер­пших тощо.

Під керівництвом Б. М. Зоріна опубліковано близько 800 наукових праць. Кафедра однією з перших взяла участь в організації у 1974 p. курсу основ права. Співробітником кафедри професором Ю.Д. Сергеєвим були опубліковані підручник з основ права і монографія "Профессия врача" (1988).

Кафедру судової медицини Вінницького медичного університету було організовано в 1936 р. Спочатку обо-

————————————— ЗО —————————————

/^-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання -^Э

в 'язки завідуючого кафедрою тимчасово виконував А.К. Су-домир (завідуючий кафедрою психіатрії). У 1939-1941 pp. кафедру очолював Я.Л.Лейбович, а потім І.В.Алмазов, Д.А.Галаєв (1945-1950), професор В.П.Ципковський (1950-1972) під керівництвом якого видано кілька науко­вих збірників, в яких опубліковано різні праці з теорії і практики судової медицини. У 1960 р. було видано моно­графію В.П.Ципковського "Осмотр трупа на месте его обнаружения". Після смерті В.П.Ципковського кафедру очолювали А.І.Крат (1972-1985), С.О.Козлова (1986-1996), а потім з 1996 р. знову A.I. Крат. Основна наукова тематика кафедри — проблема діагностики зажиттєвості і давності виникнення механічної травми.

Викладання судовоїмедицини в Івано-Франківській медичній академії почалося з 1949 р., коли був створений курс судової медицини. Завідуючими курсом послідовно були Т.В.Антулаєва (1949), АСотникова (1949-1950), Н.Н.Одеська(1950-1952),С.Б.Гольдштейн (1952),АФТай-ков (1953-1955), Д.М.Кобизєв (1955-1960), Б.І. Соколов (1960-1970), ay 1971 р, А.І.Муханов (у той час завідуючий кафедрою судової медицини Тернопільського медичного інституту).

Кафедра судової медицини була організована в 1972 p., її очолив проф. О.І.Туровцев, наукові інтереси якого пов'я­зані з вивченням судово-медичної остеології. У 1978 р. кафедру було реорганізовано в курс, який він очолював до 1988р. 31988до 1990р. обов'язки завідуючого виконувала Г.Д.Трофімова, а з 1990 р. — доцент Є.І.Незнакомцева. Колективом кафедри опубліковано понад 100 наукових праць, присвячених встановленню видової належності кісток скелета, віку, статі, індивідуальних особливостей,, тощо, які мають прикладне значення для судової медицини при ідентифікації особи.

——————————————— 31 ———————————————

д ' д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "^^ї

Кафедра судової медицини Буковинської медичної академії почала функціонувати з 1946 p. Першим й керів­ником був Головний судово-медичний експерт Прикар-патськоговійськовогоокругуА.І.Шустер, а потім послідов­но її очолювали О.І.Компанієць, Т.В.Антулаєва, Л.Л. Сот­никова, A.I. Сафонова.

У 1951-1985 pp. кафедру очолювала професор І.В.Кри-жанівська, яка займалася діагностикою зажиттєвості і дав­ності спричинення ран за допомогою гістохімічних ме­тодів дослідження. З 1985р. кафедру реорганізовано в курс судової медицини, який очолює доцент Ж.Д.Міщенко. За період існування кафедри опубліковано близько 150 науко­вих праць та навчально-методичні матеріали. Основним науковим напрямком колективу кафедри були і є актуальні питання судово-медичної травматології.

Кафедру судової медицини Тернопільської медич­ної академії було заснованов 1959р. Спочатку її очолював доцентВ.К.Стешиць, аз 1961 до 1989р. —доцент А.І.Му-ханов. З 1978 p. кафедру реорганізовано в курс при кафедрі патологічної анатомії, якуз 1985р. очолює професор А.Х.За-вальнюк, який вивчає особливості сільсько-господарсько­го травматизму. Основна наукова тематика кафедри пов 'я-зана з вивченням різних видів механічної травми. Колек­тивом кафедри опубліковано два збірники наукових праць, "Атлас по судебной медицине" і "Судебно-медицинская диагностика повреждений тупыми предметами" А.І.Му-ханова, "Краткий словарь судебно-медицинских терми­нов" А.Х.Завальнюка.

Кафедру судової медицини Луганського медичного університету було засновано в 1957 р. Першим її керівни­ком був доцент М.Г.Кондратов, який зі своїми співробіг-никами вивчав вікові зміни кісток черепа за допомогою

32

д-'-д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "F*

рентгенологічного методу. Цим питанням і була присвяче­на монографія М.Г.Кондратова "Очерки судебно-меди-цинской рентгенологии" (1960). У 1979-1981 pp. обов'яз­ки завідуючого кафедрою виконував Л.С.Ващула. Його наукові інтереси були пов'язані з вивченням особливостей вогнепальних пошкоджень при пострілах із дефектної зброї. З 1981 до 1987 p. кафедру очолював А.М.Феддєєв, який вивчав питання судово-медичної експертизи катастроф.

З 1987 p. кафедру очолює професор В.І.Костилєв, який займається судово-медичною діагностикою давності на­стання смерті на підставі імунних показників трупної крові. Ця тематика є основним напрямом роботи кафедри.

Кафедра судової медицини Запорізького медичного університету була створена в 1968 p. Першим її керівни­ком з 1968 до 1975 p. був професор М.М.Стрілець, який займався ідентифікацією особистості на підставі спалених останків і попелу, а також діагностикою давності настання смерті. У 1975-1981 pp. кафедру очолював Д.Я.Шабель-ник, основним напрямком наукової роботи якого було вивчення гормонів вагітності на трупах жінок.

З 1981 до 1985 р кафедру очолював доцент Л.Л.Голубо-вич, який займався ідентифікацією особистої приналеж­ності спалених тканин за допомогою рентгеноструктурно-го, спектрографічного та інших методів дослідження.

З 1985 р. кафедру очолює професор В.С.Семенников. Основним напрямом наукових робіт кафедри є ідентифіка­ція особи при кримінальному спаленні трупа, а також діагностика давності настання смерті за допомогою інстру­ментальних методів дослідження, над розробкою яких ба­гато років працює доцент В.В.Білкун. За результатами проведених на кафедрі досліджень одержано ряд авторсь­ких свідоцтв, розроблено раціоналізаторські пропозиції і методичні рекомендації.

—————————————— 33 ——————————————

/^"д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання '"F*

Останнім часом на кафедрі вивчаються різні питання травматології, проводяться фрактологічні дослідження травмованих кісток.

Курс судової медицини на базі кафедри анатомії людини при Полтавській медичній стоматологічній академії був заснований у 1975 p. професором М.М. Стрі­льцем, який вивчав питання ідентифікації особи шляхом дослідження попелу, а також діагностики часу настання

смерті. З 1985р. курс судової медицини очолює доцент О.В.Яланський.

Курс судової медицини при медичному факультеті Ужгородського університету (об'єднаний з кафедрою дитячих хвороб) був започаткований у 1952 p. Першим його керівником був доцент Ф.Б.Дворцин. Він вивчав питання діагностики смерті від утеплення на підставі дос­лідження псевдопланктону (піску) в дихальних шляхах.

Тепер курс судової медицини очолює доцент Н.П.Ляшен-ко.

Крім кафедр судової медицини при медичних вузах, які займаються підготовкою кадрів і проведенням наукової і практичної роботи, в Україні є дві кафедри судової меди­цини у закладаї удосконалення лікарів у Києві і Харкові.

Кафедра судової медицини при Київській медичній академії післядипломної освіти була заснована в 1938р. В" очолила професор А:М.Гамбург, яка в той час була завідуючою кафедрою судової медицини 2-го Київського медичного інституту, який у період Вітчизняної війни був об' єднаний з 1 -м Київським медичним інститутом, у зв 'яз-ку з чим і припинив своє існування. Під час війни кафедра судової медицини Інституту вдосконалення лікарів не пра­цювала і відновила свою роботу лише в 1945 р. Після спорудження в Києві в 1965 р, судово-медичного корпусу

—————————————— 34 ——————————————

дід Судова медицина, її визначення, зміст, завдання -F*

кафедра одержала приміщення, що дало можливість роз­горнути роботу щодо удосконалення експертів загального профілю та за фізико-технічними методами дослідження тощо. Колективом кафедри опубліковано 5 монографій. Проводяться наукові розробки з різних питань теорії і практики судової медицини.

У 1972-1987 pp. завідуючим кафедрою був професор В.П.Хоменок, який до цього очолював судово-медичну лабораторію Київського військового округу. Докторська дисертація В.П.Хоменка присвячена вивченню причин раптової смерті в молодому віці. В.П.Хоменок є автором близько 100 наукових праць, членом Міжнародної Ака­демії соціальної і судової медицини.

З 1987 р. кафедру очолює професор Ю.П.Шупик, який одночасно є Головним судово-медичним експертом Украї­ни. Докторська дисертація Ю.П.Шупика присвячена вив­ченню обвуглених трупів і встановленню зажиттєвої дії полум'я на організм людини. Ним опубліковано понад 80 наукових праць. Наукові розробки кафедри стосуються різних проблем практичної і теоретичної судової медици­ни.

Кафедра судової медицини Української Академії удосконалення лікарів (Харків) була заснована в 1974 р. як курс при кафедрі патологічної анатомії. З кінця 1975 p. вона стала самостійною. Організатором і керівником цієї кафедри став В.І.Кононенко. Докторськадисертація В.І.Ко-ноненка присвячена діагностиці давності настання смерті на підставі динаміки трупних плям. Основною науковою проблемою, над якою працюють співробітники кафедри, є вивчення поствітальних процесів, а також актуальних пи­тань травматології. Під керівництвом проф. В.І.Кононенка виконано 8 кандидатських дисертацій, опубліковано 6 те-

—————————————— 35 —————————————

л ' д Cyctogq медицина, її визначення, зміст, завдання "Т^

матичних збірників наукових робіт. Колективом кафедри опубліковано близько 400 наукових праць. У 1993 p. B.IKo-

ноненку присвоєно звання Заслуженого діяча науки і тех­ніки України.

Таким чином, все сказане свідчить, що колективи ка­федр (курсів) крім виконання навчально-методичної і ви­ховної роботи, пов'язаної з підготовкою кадрів (лікарів широкого профілю і судових медиків), проводять значну наукову роботу, готують фахівців високої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Багато наукових праць співро­бітників кафедр захищені авторськими свідоцтвами та раціоналізаторськими пропозиціями. Ряд наукових робіт було представлено на різних форумах судових медиків, у тому числі на міжнародних конгресах і симпозіумах, що

свідчить про високий науковий потенціал судових медиків України.

До видатних вчених, які зробили значний внесок в науку і практику судової медицини в XX ст., слід віднести Е.П.Пелікана,В.О.Мержеєвського,І.І.Нейдінга,ПА.Міна-кова, М.І.Райського, І.Ф.Огаркова, М.І.Авдєєва, В.І.Про-зоровського, В.І.Пашкову, В.Г.Науменка, В.В.Томіліна, О.П.Громова, В.М.Крюкова, В.Л.Попова, С.О.Матишева, А.Р.Деньковського, А.П.Загрядську, Г.А.Ботезату та бага­тьох інших, оригінальні праці яких збагатили судову меди­цину і сприяли її подальшому розвитку.

Важливу роль у розвитку вітчизняної судової медицини ' відіграли дослідження учнів П.А.Мінакова — М.В.Попо­ва, В.М.Смолянінова, М.А.Бронникової, М.І.Авдєєва,

В.Ф.Червакова та ін., учнів М.І.Райського — В.С.П'ятер-/ ньова, Л.М.Ейдліна, А.П.Курдюмова, Ю.С.Сапожникова,

А.М.Гамбург, учнів А.І.Шибкова — Н.В. Устинова,

В.І.Щедракова, В.І.Воскобойникова.

—————————————— 36 ——————————————

д ¹ д Судова медицина, її визначення, зміст, завдання "трв*

Серед вітчизняних підручників, які заслуговують на особливу увагу, слід відзначити: "Судебную медицину для медиков и юристов" М.С.Бокаріуса (1930), "Основы су­дебной медицини" за редакцією М.В.Попова (1938), а також підручники М.В.Попова (1940,1946,1950),М.І,Ав-деєва (1949-1960), М.І.Райського (1953), В.І.Прозоровсь-кого(1968),О.П.Громова(1970),Ю.С.Сапожникова(1970), О.Х.Поркшеяна і В.В.Томіліна (1974), Ю.С.Сапожникова і А.М.Гамбург (1976,1980), А.Р.Деньковського і О.О.Ма-тишева (1976), В.Л.Попова (1985), В.М.Крюкова (1990).

Тільки за повоєнні роки видано понад 200 збірників наукових праць, опублікована велика кількість монографій з різних питань теорії і практики судової медицини, регу­лярно виходить журнал "Судебно-медицинская експерти­за", аз 1995 р. —"Український судово-медичний вісник". Розвитку судової медицини і впровадженню її досягнень в експертну практику допомагають регулярні проведення науково-практичних конференцій, з'їздів, конгресів, сим­позіумів та інших форумів, на яких обговорюються різні наукові і практичні питання.

37

РОЗДІЛ II