
- •Передмова
- •Розділ судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних кафедр медичних вузів україни
- •1. Визначення, зміст, завдання і значення судової медицини
- •2. Стисла історія розвитку судової медицини
- •3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вучів України
- •Процесуальні та організаційні основи судово-медичної
- •1. Роль і місце судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та охорони здоров'я
- •2. Судові експерти та їх участь в експертизі
- •3. Роль судово-медичного експерта у попередньому слідстві та дізнанні
- •4. Роль судово-медичного експерта у судовому засіданні
- •5. Судово-медична документація
- •Б. Структура судово-медичної експертизи
- •Судово-медичне вчення про смерть (судово-медична танатологія)
- •1. Умирання і смерть
- •2. Судово-медичні аспекти пересадження органів і тканин
- •3. Ранні абсолютні ознаки смерті
- •Динаміка змін трупних плям залежно від давності настання смерті (за м.П. Туровцем)
- •Середні терміти розвитку і зникнення трупного заклякання у різних групах м 'язів
- •4. Пізні абсолютні ознаки смерті
- •5. Визначення давності настання смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок проведення судово-медичної експертизи трупа
- •3. Зовнішнє дослідження трупа
- •4. Внутрішнє дослідження трупа
- •5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб
- •6. Вилучення матеріалу для лабораторного дослідження
- •Токсикологічне дослідження при отруєннях
- •7. Оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа
- •8. Судово-медична класифікація сперті
- •Продовження таблиці 4
- •Огляд трупа на місці його виявлення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання лікаря під час огляду трупа на місці події
- •1. Указати в протоколі місце, де виявлений труп
- •3. Особливості огляду місця виявлення розчленованих і скелетованих трупів
- •4. Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події
- •5. Вилучення інших біологічних об'єктів
- •Судово-медична експертиза при раптовій смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Значення раптової смерті
- •3. Вплив чинників ризику на настання раптової смерті
- •4. Причини і генез раптової смерті від хвороб органів кровообігу
- •5. Раптова смерть від хвороб органів дихання
- •6. Раптова смерть від хвороб органів травлення
- •7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних хвороб та під час вагітності
- •8. Раптова смерть у дитячому віці
- •9. Раптова смерть за особливих обставин
- •Судово-медична експертиза трупів новонароджених
- •1. Особливості дослідження трупів новонароджених
- •2. Встановлення новонародженості
- •3. Встановлення доношеності і зрілості плода
- •4. Встановлення життєздатності новонародженого
- •Продовження таблиці 6 Показники віку плода з 6 місяців внутрішньоутробного розвитку (за м.І.Райським)
- •5. Встановлення живонародженості
- •6. Причини смерті новонароджених
- •Судово-медична травматологія
- •1. Класифікація пошкоджень
- •2. Травматизм та його види
- •3. Пошкодження тупими предметами
- •4. Транспортний травматизм
- •5. Автомобільна травма
- •6. Мотоциклетна травма
- •7. Залізнична травма
- •8. Травма на водному транспорті
- •9. Авіаційна травма
- •10. Сільськогосподарська травма
- •11. Шахтна травма
- •12. Пошкодження гострими предметами
- •13. Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами
- •14. Причини смерті при механічній травмі
- •75. Встановлення зажиттєвості і давності пошкоджень
- •Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень
- •3) Хімічну (наявність в біологічних тканинах навколо вогнепальної рани карбоксигемо і міоглобіну) дію.
- •2. Пошкодження при пострілі впритул
- •3. Пошкодження при пострілі з близької відстані
- •4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані
- •5. Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї
- •6. Особливості вогнепального ранового каналу
- •7. Вогнепальні пошкодження одягу
- •8. Встановлення послідовності вогнепальних пошкоджень
- •9. Визначення можливості смертельно поранених до самостійних доцільних дій
- •10. Методи дослідження вогнепальних пошкоджень
- •11. Вибухова травма
- •12. Рід насильноїсмерті
- •Судово-медична експертиза при смерті від механічної асфіксії
- •1. Функціональні розлади та морфологічні міни при асфіксії
- •2. Повішення
- •3. Задушення петлею
- •4. Задушення руками
- •5. Закриття отворів рота і носа
- •6. Закриття дихальних шляхів сторонніми тілами
- •7. Стискання грудної клітки і живота
- •8. Утопления
- •Строки виникнення мацерації шкіри (за с.П.Дідковською, 1959)
- •Пошкодження від дії високої та низької температури
- •1. Пошкодження від дії високо! температури
- •2. Місцева дія високої температури
- •3. Загальна дія високої температури (перегрівання)
- •4. Пошкодження від дії низької температури
- •5. Місцева дія низької температури
- •6. Загальна дія низької температури (переохолодження)
- •Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску
- •1. Загальна дія на організм підвищеного атмосферного тиску
- •2. Загальна дія на організм зниженого атмосферного тиску
- •Судово-медична експертиза при електротравмі
- •1. Загальні положення
- •2. Особливості дії електричного струму
- •3. Діагностика смерті від дй' технічної' електрики
- •4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
- •Розділ XIV судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
- •1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
- •2. Особливості проведення судово-медичної експертизи
- •3. Гостре місцеве променеве ураження
- •4. Гостра променева хвороба
- •5. Хронічне променеве ураження
- •6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання
- •Судово-медична токсикологія
- •1. Загальні положення
- •2. Умови дії отрут
- •8) Індивідуальні особливості організму тощо.
- •3. Діагностика отруєння
- •4. Класифікація отрут
- •5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні)
- •6. Деструктивні отрути
- •7. Кров'яні отрути
- •8. Нервово-функціональні отрути
- •Орієнтовна шкала функціональної оцінки різних концентрацій алкоголю в крові
- •9. Пестициди (отрутохімікати)
- •10. Харчові токсини (харчові отрути)
- •1. Приводи і порядок проведення експертизи
- •2. Судово-медична експертиза з встановлення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень
- •3. Судово-медична експертиза працездатності
- •4. Судово-медична експертиза стану здоров'я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопомкодження
- •5. Визначення віку
- •Середні вікові показники росту, маси тіла та окружності грудної клітки (за в. Ф. Черепковим)
- •'Строки утворення синостозу кісток кисті і дистальних відділів передпліччя (за с.А. Буровим, 1972)
- •1. Особливості проведення експертизи з приводу статевих станів
- •2. Визначення статі
- •3. Встановлення статевої зрілості
- •4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви
- •5. Встановлення статевої репродуктивної здатності
- •6. Встановлення минулих пологів
- •7. Встановлення минулого викидня (аборту)
- •8. Судово-медична експертиза статевих злочинів
- •Судово-медична експертиза речових доказів
- •1. Загальні положення
- •2. Дослідження крові
- •Врахування результатів визначення групи крові за системою аво
- •Імовірність виключення батьківства за ізосерологічними і сироватковими системами (за o.K. Тумановым, в.В. Томіліним)
- •3. Дослідження волосся
- •Продовження таблиці 15 Критерії встановлення видової приналежності волосся
- •Продовження таблиці 16
- •4. Дослідження сперми
- •5. Дослідження органів, тканин та виділень людини
- •Судово-медико-криміналістичні методи досліджень
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювальні методи
- •3. Фотографічні методи
- •4. Оптичні методи
- •5. Рентгенологічні методи
- •6. Дослідження об'єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження
- •7. Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження
- •8. Хіміко-аналітичні методи визначення неорганічних компонентів
- •9. Ідентифікаційні дослідження знарядь травми
- •10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими за.Іишками і кістками черепа
- •Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності
- •2. Регламентація деяких видів лікарської діяльності згідно з "Основами законодавства України про охорону здоров'я"*
- •3. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •4. Особливості проведення судово-медичної експертизи "лікарських справ" і причини їх виникнення
5. Вилучення інших біологічних об'єктів
Сліди сперми. При розслідуванні статевих злочинів важливу роль відіграють плями сперми на тілі і одязі потерпілих, звинувачених, а також на предметах на місці події. У всіх випадках вбивств за сексуальними мотивами для встановлення факту статевого акту, що відбувся, дослідженню підлягає вміст піхви, прямої кишки, порожнини рота. Лікар разом зі слідчим вирішують, коли брати вміст на тампон або мазки — на місці події чи при дослідженні трупа в умовах моргу. Плями, схожі на сліди сперми, на різних предметах, одязі виявляють часто неозброєним оком, а також за допомогою лупи. На темних тканинах вони мають білуватий колір, на світлих — сірий з жовтим або брунатним відтінком. За щільністю вони нагадують крохмальні плями. Інколи на їх поверхні є сірувато-білі лусочки. Підозрілі на наявність сперми речові докази (одяг та інші предмети) підлягають дослідженню в лабораторних
умовах.
Плями слини на місці події звичайно є на недокурках
цигарок, сигарет. Внаслідок того що слина може містити групові антигени АВО, то їх дослідження дозволяє встановити групу крові курця і з'ясувати, одній чи кільком особам належать недокурки. З місця події їх потрібно вилучати лише пінцетом, якщо вони вологі, слід висушити при кімнатній температурі. Кожний недокурок вміщують в окремий конверт. Описуючи їху протоколі, вказують місце їх виявлення, а також як був погашений недокурок (методом розчавленням чи змоченням слиною тощо). Слина може виявлятися на кляпах, якими закривали рота жертві. Об'єктом дослідження є також анонімні листи, на клапанах конвертів і марках яких можуть бути виявлені сліди слини. Сліди слини виявляються також на залишках їжі.
—————————————— 442 ——————————————
. і д ____Огляд трупа ма місці його виявлення____ -^к>
При дослідженні цих залишків звертають особливу увагу на сліди прикусу на таких продуктах, як твердий сир, масло і фрукти (яблуко, груша тощо), за якими можна ідентифікувати особу, що їх залишила. В таких випадках для проведення експертизи запрошують лікаря-стоматолога.
Сліди поту є об'єктом дослідження у випадках, коли виникає потреба встановлення належності одягу, взуття, гребінців тощо певній особі за наявністю в пото-жирових виділеннях людини групових антигенів системи АВО. Тому слідам рук, ніг також приділяють увагу, бо в них теж можна виявити ці групові антигени. Крім того за відбитками пальців рук проводиться надзвичайно важливе дактилоскопічне дослідження, результати якого дозволяють установити особу, яка їх залишила.
Сліди ніг на місці події також дозволяють ідентифікувати особу, якій належать. Для збереження і подальшого дослідження їх вилучають різними методами: на рівній поверхні — перемальовують на прозорий папір (кальку), на пухкій поверхні та вдавленій — заливають гіпсовим розчином для отримання зліпка.
Волосся часто є речовим доказом у кримінальних справах при розслідуванні вбивств, крадіжок, дорожньо-транспортних пригод, статевих злочинів. Нерідко волосся можна виявити на руках трупа, знаряддях травми, одязі, тілі потерпілих і звинувачуваних тощо. При дослідженні волосся можна визначити: належить воно людині чи тварині;
якщо людині, то з якої частини тіла воно походить, його статеву приналежність; яким предметом воно відділене від тіла; вирване воно чи випале; пофарбоване воно чи ні; чи подібне воно до волосся певних осіб.
Виявлення волосся на місці події не становить значних труднощів, проте потребує достатнього освітлення і огляду
—————————————— 143 ——————————————
Г
за допомогою лупи. Всі схожі на волосся об'єкти вилучають пальцями або пінцетом із гумовим наконечником, щоб не пошкодити їх. Волосся, виявлене в різних місцях, вміщують в окремі пакети, які нумерують і вказують, де воно було знайдене, його кількість, колір, довжину, забрудненість тощо.
Для дослідження потрібно направляти якомога більше волосся, тому що в разі незначної його кількості, зменшується можливість визначити його відповідність волоссю певної особи.
Частини тканин і органів, як правило, вилучають із різних транспортних засобів, знаряддя травми та інших предметів, які виявляють на місці події, а також із піднігтьового вмісту трупа або підозрюваних у скоєнні злочину осіб. При їх дослідженні встановлюють органо-тканинну належність цих частинок, а також визначають видову приналежність, тобто встановлюються, кому вони належать людині чи тварині. Якщо людині, то визначають статеву і групову належність, а в окремих випадках вдається встановити, чи була жінка вагітною.
Частини тканин, які виявляють на невеликих знаряддях травми, як правило, направляють разом з ними. На громіздких предметах частинки тканин вилучають шпателем і у висушеному вигляді направляють для подальшого дослідження.
Усі об 'єкти для дослідження слід пересідлати в сухому вигляді, оскільки вологі біологічні субстрати швидко загнивають, що робить їх непридатними для проведення експертизи. Висушувати об 'єкти потрібно при кімнатній температурі, а не в сонячному промінні і не біля джерел тепла. Кожний предмет упаковують окремо так, щоб не пошкодити сліди під час перевезення. Всі упаковані окре-
144
Т
мо предмети вміщують в загальну тару та запечатують сургучною печаткою слідчого. На загальному пакеті зазначають, які предмети, коли, за якою справою вилучені. Разом із речовими доказами в імунологічне або цитологічне відділення бюро судово-медичної експертизи направляють постанову про призначення експертизи, в якій наведені обставини справи, а також перелічені питання, які потрібно розв'язати. До постанови додають протокол огляду трупа на місці події.
Таким чином, первинний огляд трупа на місці його виявлення є дуже важливим, проте іноді потрібно проводити і повторний огляд з урахуванням одержаних нових свідчень. Своєчасно, якісно, кваліфіковано проведений огляд дозволяє виявити сліди скоєного злочину, мотиви його здійснення і таким чином визначити характер і цілеспрямованість подальших слідчих дій для розкриття злочину.
145
РОЗДІЛ VI