Ііі етап – закріплення знань та навичок

Після вивчення теми необхідно

Знати	Вміти
Методи лабораторної діагностики захворювань пов’язаних з паразитичними найпростішими	обґрунтовувати методи особистої і громадської профілактики.
Характеристику класу Саркодових. Морфологічні та фізіологічні особливості кишкової амеби.	ідентифікувати за систематичними ознаками представників саркодових - кишкову амебу .
Морфологічні та фізіологічні особливості ротової амеби.	ідентифікувати за систематичними ознаками представників саркодових - ротову амебу.

4.Додаткові завдання (матеріали позааудиторної роботи)

Видатні вчені – паразитологи.

( Дивись додаток № 3 .)

Додатки до СПРС № 12 :

Додаток № 1:

1. Методи лабораторної діагностики захворювань викликаних

паразитичними найпростішими .

Амеба дизентерійна - амебіаз.

Лабораторна: виявлення fоrта таgпа у нативних чи пофарбованих мазках фекалій; дослід-ження нативних мазків необхідно проводити не пізніше 20 хв. після дефекації, оскільки тка-нинні форми амеб швидко руйнуються. Виявлення тільки fоrта тіпіmа і цист не дозволяє встановити діаг­ноз амебіазу і свідчить про цистоносійство. Зрілі цисти дизентерійної амеби і непатогенної кишко­вої амеби можна розрізнити за кількістю ядер (4 ядра в дизентерійної і 8 ядер у кишкової амеб). Серологічні реакції: РІФ, РИГА ефективні за будь-якої локалізації амеб.

Африканський трипаносомоз

Лабораторна: вибір досліджуваного матеріа­лу залежить від стадії хвороби. На ранній стадії -мікроскопія нативних і пофарбованих за методом Романовського - Гімзи мазків крові і товстої краплі крові, зішкріб з місця укусу, пунктату шийних лімфатичних вузлів. На пізній стадії хвороби -мікроскопія спинномозкової рідини (паразит відсутній у крові і лімфатичних вузлах); серологічні дослідження - РЗК і РФА з діагностикумами.

Американський трипаносомоз

Лабораторна: зазвичай усклад­нена. Проводять мікроскопію мазка і товстої краплі крові, пунктату лімфовузлів і спинномозкової рідини. Застосовують біологічні проби - зараження морсь­ких свинок і білих мишей кров'ю хворого (через 7 днів проводять повторне, з інтервалом 2-3 дні, дослід­ження крові тварин). Ксенодіагностика: клопа, виро­щеного в лабораторії, годують на хворому і через 10 днів досліджують його кишківник на наявність три­паносом. Використовують також серологічні реакції: РЗК, РИГА, РІФ; шкірно-алергійну пробу.

Вісцеральний лейшманіоз

Лабораторна: виявлення паразитів у мазках клітин червоного кісткового мозку (знаходять безджгутикові форми, розташовані внугрішньоклітинно); виявлення паразитів у товстій краплі крові при індійському типі хвороби; постановка серологіч­них реакцій РЗК, РГА, РІФ (з діагностикумами).

Шкірний лейшманіоз

Лабораторна: мікроскопія зішкрібків горбиків, що не розпалися, чи країв виразки; у гнійному вмісті кількість лейшманій невелика, у другій половині хво­роби лейшманії знайти важче; посів матеріалу з шкірних виразок на середовище NNN сприяє вияв­ленню джгутикових форм; серологічні реакції. Шкірно-алергійний тест з лейшманіном (реакція Монтенегро) позитивний на 4-5 тижнях хвороби; в ендемічній зоні цей тест недосить достовірний, тому що може свідчити про перенесений раніше лейш­маніоз або підвищену чутливість до лейшманій.

Піхвова трихомонада

Лабораторна: виявлення веге­тативних форм у нативних і пофарбованих мазках із піхви й уретри, рідше - в осаді сечі після центри­фугування; посів на живильне середовище при підозрі на носійство, контролі після лікування.

Ймовірність виявлення трихомонад у жінок вища при дослідженні виділень у перші дні після закін­чення менструації, тому що кількість паразитів на цей період збільшується.

Лямблії

Лаборатор­на: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у фекаліях (нативні і пофарбовані розчином Люголя мазки) - цисти і вегетативні форми. Період інтенсивного виділення цист від 1-2 днів до двох тижнів чергується з таким же за тривалістю періо­дом їх відсутності. Тому дослідження проводять до 6-7 разів з проміжками 1-2 дні.

Токсоплазма

Лабораторна: мікроскопія мазків крові, пунктату лімфовузлів, центрифугату спинномозкової рідини, плаценти. Біологічний метод – зараження білих мишей матеріалом, взятим у хворого, і дослід­ження тканин та органів тварин через 10-12 днів. Серологічні реакції; внутрішньошкірна алергічна проба з токсоплазміном на даний час застосо­вується зрідка, тому що вона не дає характерис­тики біологічної активності процесу і малоспецифічна внаслідок високої алергізації населення впро­довж останніх років.

О статочний діагноз ставиться на основі комп­лексу клінічних і лабораторних досліджень. У до­рослих хворих позитивні серологічні реакції на ток­соплазмоз не завжди свідчать про хворобу. Вони можуть бути позитивні у 20-30 % здорових людей.

Малярійний плазмодій

Лабораторна: вияв­лення паразитів у мазку і товстій краплі крові (у товстій краплі проглядається більший об'єм крові, внаслідок чого ймовірність зна-йти паразита значно вища, для визна-чення виду збудника зручніше дослід-жувати мазок крові). Дослідження про-водять під час нападу і в міжнападовий період 2-3 доби підряд. Максимальна кількість паразитів знаходиться в першій краплі крові.

Основні видові особливості паразитів при дослі­дженні мазка крові (рис. 3.51):

• Рl. vivаx (рис. 3.51 а): добре вира-жена ста­дія амебоподібного трофозоїда. Псевдоніжки надають паразиту різнома-нітної форми. В уражених ерит­роцитах видно дрібну зернистість червоного кольо­ру (зерна Шюффнера).

• Рl. таlаrіае (рис. 3.51 б): трофозо-їди стрічко­подібної форми у вигляді сму-ги впоперек еритроцита. З одного боку стрічки знаходиться ядро видов­женої форми, з іншого боку - зерна пігменту.

• Рl. оvalе (рис. 3.51 в): характерна наявність декількох кілець в еритроциті при загальній невеликій кількості пара-зидів. Еритроцити, що містять зрілі тро-фозоїти, знебарвлюються, збільшені в роз­мірах. Близько 1/3 еритроцита набу-ває овальної форми, а частина еритро-цита витягується і стає торочкуватою. У деяких еритроцитів можна по­бачити великі зерна темно-червоного кольору (зерна Джеймса).

• Рl. falcipаrит (рис. 3.51 г) у пе-риферійній крові виявляються тільки кільця або гаметоцити, тому що закі-нчення шизогонії відбувається в капі-лярах внутрішніх органів. Кільця дрібні, в одно­му еритроциті може бути 2 і більше кілець. Га­метоцити півмісяцевої форми. В еритроцитах знаходяться великі рожево-фіолетові плями (пля­мистість Маурера).

Серологічні методи: РІФ, РИГА та ін. Ці методи в основному застосовуються для обстеження до­норів і підтвердження раніше перенесеної малярії.

Балантидій

Лабораторна: мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють переважно вегетативні форми; балантидії виділяються не завжди, тому дослідження при негативному результаті необхідно повторювати кілька разів; посів фекалій на живильне середовище.