Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Культура текст укр..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
529.92 Кб
Скачать
  1. Ранній Ренесанс – Кватроченто (1420-1500).

Для мистецтва характерний цілковитий відхід від традицій Середньовіччя, настає реалістично-піднесеного живопису, який спирався на ідею зв’язку між досконалою людиною і прекрасною природою. Для художників Відродження головними залишаються картини релігійного змісту, але образи святих стали схожі на живих і прекрасних людей, чим стверджувалась ідея „богоподібності” реальної людини.

Представники: Мазаччо (1401-1428) – застосував світлотіньове моделювання і зайнявся розробкою нової перспективи, обгрунтовуючи її законами оптики і математики, що дало змогу будувати у тривимірному просторі складні, багатофігурні композиції, включити в живопис пейзаж, архітектуру тощо. Донателло (1386 – 1466). Відродив тип округлої скульптурної статуї як самостійного твору мистецтва (не прив’язаного до архітектурної споруди). Серед робіт виділяються: “Давид”, “Святий Георгій” (покровитель воїнів); кінна статуя Гаттамелати (син булочника, що став одним із знаменитих полководців того часу і не зазнав жодної поразки). Філіппо Брунеллескі (1377-1446) – один із творців теорії перспективи, творець нового канону ренесансної архітектури - палаццо.

Проміжне положення між раннім і Високим Ренесансом займала творчість Сандро Ботічеллі (1445-1510). Його картини відзначаються витонченістю, поетичністю, натхненністю образів. „Народження Венери” – богиня кохання, народжена з піни морської, підкоряючись віянню зефірів, пливе до берега, де на неї чекає німфа. Однією з визначних його картин також вважається „Весна”.

4. Високе Відродження (з кінця хv ст. До 1530 р.).

Від мистецтва Кватроченто образи Високого Відродження відрізняються масштабністю, з’являються визначні твори великих форм, тенденція до синтезу і узагальнення.

Представники: Микола Кузанський (1401-1464) – походив з простої сім’ї, а став папським кардиналом і єпископом. Розробив вчення про збіг протилежностей: Бог є творчість, а людина створена за образом Бога, таким чином, людина також є творчість.

Засновником мистецтва Високого ренесансу є художник, вчений та інженер Леонардо да Вінчі (1452 – 1519) – був вродливим, надзвичайної фізичної сили, танцюрист, співак, музикант, інженер (проекти мостів, деревообробних, друкарських, землерийних машин, підводного човна, танка, гелікоптера, парашута), математик, анатом, біолог, фізик, архітектор географ, астроном... „homo uhiversale”. На його думку мистецтво і наука існують нерозривно – це дві сторони загального процесу пізнання природи. Як художник Леонардо досягає небувалої інтимності й глибини переживання при цілком світській трактовці образу в творах “Мадонна з квіткою”, (“Мадонна Бенца”), “Мадонна Літта” (“Мадонна з немовлям”), “Мадонна в скелях”, “Мона Ліза” (“Джоконда”). Найвидатніший шедевр – фреска “ Тайна вечеря” створення для трапезної монастиря Санта-Марія делла Граціє в Мілані. Метою художника було реалістичне відображення складної психологічної реакції дванадцяти апостолів на слова Христа ”Один з вас зрадить мене”. З допомогою сюжету релігійного таїнства Леонардо втілив у фресці складну драму людських почуттів. Прожив Леонардо 67 років.

Рафаель Санті (1483-1520). „Божественний Санті” прожив 37 років. Серед ранніх творів слід виділити “Мадонну Конестабіле” та “Заручини Марії”. В 1504 р. Рафаелю доручили розписи апартаментів папи-станц (кімнат) у Ватіканському палаці, які він виконував протягом 11 років. Показовою є “ Станца делла Сантьятура” (“кімната підпису”, де скріплювались печаткою папські укази). Тема розпису – 4 сфери духовної діяльності людини: богослов’я – фреска “Диспут”, філософія – “Афінська школа” (в центрі Платон і Арістотель), поезія – “Парнас” і правосуддя – “Мудрість, Поміркованість, Сила”. Найвищий злет творчості Рафаеля – “Сікстинська Мадонна” (написана в 1515-1519 рр). для церкви святого Сікста в П’яченці). Ідеально-прекрасна молода жінка іде хмарами назустріч своїй долі. Погляд Мадонни пройнятий скорботним передбаченням трагічної долі її сина і одночасно виражає готовність принести його в жертву. Рафаель був головним архітектором величного собору святого Петра в Римі, який не закінчив через передчасну смерть.

Кульмінацією епохи Відродження була творчість скульптора, живописця, архітектора і поета Мікеланджело Буонарроті (1475-1564). Вище за всі мистецтва ставив скульптуру. Техніка обробки каменя у Мікеланджело – відколювання та різьба, що вимагало від скульптора безпомилковості кожного руху, майстерності і терпіння. У 1501 р. Мікеланджело береться за виконання статуї Давида (висота 5,5 м) з великої брили мармуру, над якою свого часу працював якийсь скульптур і, як усіма вважалось, безнадійно її зіпсував. У 1508 р. Мікеланджело приступає до розпису стелі Сікстинської капели. Цей твір став найбільш грандіозним у його житті. Протягом майже чотирьох років, один, без помічників, він виконав титанічну роботу, яку можна вважати подвигом. Загальна площа розпису становить близько 600 м2 , а кількість фігур досягає кількох тисяч. Із останніх робіт Мікеланджело слід виділити мармурову “Капелу Медічі” у Флоренції, робота над якою велась майже 15 років. Після смерті Рафаеля будівництво собору святого Петра продовжує Мікеланджело (купол собору). Характерною рисою художньої творчості Мікеланджело є обожнення людської краси. Помер у віці 89 років на початку занепаду великої культурної епохи.

Венеціанський живопис ХVІ ст. (Джорджоне, Тиціан, Тінторетто, Веронезе).

Тиціан прожив 100 років (помер від епідемії чуми) і писав картини більше 80 років. Щасливий, багатий, обласканий королями, папою Павлом ІІІ, отримав сан лицаря і графа Імперії. Говорив, що його талант – „особлива милість Неба”. Його син, брати були прекрасними художниками. Дочка Лавинія послужила моделлю Флори („Флора”).

„Введення Богоматері в храм” – 50 персонажів, 3 палаци, фасад храму, портик, обеліск, ряди пагорбів, дерева, гори і хмари. В центрі, на середині сходів, маленька дівчинка в голубій одежі і золотому ореолі. Все навколо – картини реального життя і реальних персонажів.

„Вознесіння Марії” – внизу апостоли, над ними Богоматір підноситься на хмарі, оточена гірляндою юних ангелів. Вона в пурпурній одежі і синьому покривалі. Всі персонажі світяться мужньою сильною грацією.