Виявлення туберкульозу при зверненні за медичною допомогою

Своєчасне виявлення туберкульозу залежить від фтизіатричної пильності лікарів загального профілю. Згідно з чинним наказом МОЗ України усі особи, які звертаються в поліклініку вперше в даному році, обов'язково проходять флюорографічне обстеження. Якщо у хворого є скарги, характерні для ураження бронхолегеневої системи, діагностична флюорографія робиться незалежно від строку попереднього обстеження.

Також усім госпіталізованим хворим з приводу будь - якого захворювання роблять рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

Хворим із симптомами, схожими на туберкульоз (кашель протягом 3 тижнів і більше, загальна слабість, погіршення апетиту, схуднення, кровохаркання, біль в грудній клітці тощо) в поліклініці потрібно провести:

• опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя);

• фізикальне обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація);

• рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;

• бактеріоскопічне дослідження мокротиння на МБТ - проводять не менше ніж у 3 - х мазках. Першу пробу мокротиння беруть у хворого в день звернення за медичною допомогою в присутності медичного персоналу. Потім йому дають посуд для збирання ранкового харкотиння (збирає в домашніх умовах, самостійно) і останню третю пробу харкотиння збирають наступного дня в поліклініці, коли хворий здає другу пробу. Правильне збирання харкотиння - це запорука отримання вірогідних результатів. Для цього слід дотримуватись певних умов збирання харкотиння, а саме:

1. Мокротиння слід збирати в окремій, добре провітрюваній кімнаті або на території закладу без сторонніх людей. Якщо пацієнт збирає харкотиння в стаціонарі, то він має відкашлювати його в санітарній кімнаті, а якщо вдома - то біля вікна.

2. Методика збору харкотиння - збір проводять вранці після сну та підйому з ліжка. Хворий повинен прополоскати рот та не чистити зуби, бо в цей момент може виникнути кашель з харкотинням, яке не буде зібране у контейнер. Харкотиння має відходити з глибини грудей (з глибоких нижніх дихальних шляхів). Для цього хворий повинен зробити декілька глибоких вдихів і видихів (легені максимально розправляються), потім ще раз глибоко вдихнути і поволі видихнути. Зразу після цього він з силою вдихає і різко виштовхує повітря з легень, щоб діафрагма підняла легені. Тільки такий видих викличе природний кашель. Харкотиння збирають у контейнери у кількості більше 2 мл.

Існують такі варіанти результатів первинного дослідження харкотиння та рентгенологічного обстеження, що отримані в лікувальному закладі загальнолікувальної мережі:

1. Кислотостійкі бактерії виявлені хоча б в одному з 3 - х мазків харкотиння - хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру для підтвердження або виключення діагнозу.

2. Кислотостійкі бактерії не виявлені в жодному з 3 - х мазків харкотиння, але є рентгенологічні зміни - хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру для консультації.

3. Кислотостійкі бактерії не виявлені в жодному з 3 - х мазків харкотиння, але наявні клінічні і рентгенологічні ознаки пневмонії. В цьому випадку впродовж 2 - х тижнів хворому проводять лікування антибіотиками широкого спектру дії. Не використовують препарати, що мають протитуберкульозну активність (стрептоміцин, канаміцин, ри - фампіцин, капреоміцин, мікобутин, фторхінолони). Якщо отримано позитивний ефект від проведеного лікування, то діагноз туберкульозу знімають. При відсутності позитивного ефекту від антибіотикотерапії хворого направляють до протитуберкульозного диспансеру з підозрою на туберкульоз.

В умовах протитуберкульозного диспансеру проводиться:

• збір скарг і анамнезу;

• рентгенологічне обстеження органів грудної клітки;

• дослідження харкотиння методом мікроскопії;

• дослідження харкотиння методом посіву;

• визначення чутливості МБТ до антимікобактеріальних препаратів.

Слід зазначити, що у 50% хворих туберкульоз виявляють при зверненні до медичних закладів з різних причин.

Контрольні питання

1. Які методи і шляхи виявлення туберкульозу?

2. Яка мета туберкулінодіагностики?

3. На які категорії поділяються контингенти населення, що підлягають профілактичним флюорографічним обстеженням?

4. З якою періодичністю проводиться флюорографічне обстеження "обов'язковим контингентам"?

5. Які медичні фактори формування груп ризику захворювання на туберкульоз?

6. Які соціальні фактори формування груп ризику захворювання на туберкульоз?

7. Як поділяють туберкульоз у залежності від вперше діагностованих клінічних форм захворювання?

8. Які клінічні наслідки має своєчасність виявлення туберкульозу?

9. Які заходи передбачені чинним законодавством для виявлення туберкульозу при зверненні населення за медичною допомогою?