Туберкульоз органів дихання у поєднанні з іншими захворюваннями і станами Туберкульоз легень і неспецифічні захворювання органів дихання

Патогенез неспецифічних захворювань органів дихання (НЗОД) у хворих на туберкульоз пов'язаний з фіброзними змінами легеневої тканини, деформацією і порушенням трофіки бронхів, погіршенням їх дренажної функції, тобто умовами, за яких може розвиватися патогенна мікрофлора. Зі зростанням захворюваності на туберкульоз людей літнього віку збільшується частота ураження органів дихання (пневмосклероз, емфізема, бронхіт). Дорослі, хворі на хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, які проживають у містах, хворіють на туберкульоз у 6 разів частіше, ніж інше доросле населення.

Туберкульоз може передувати неспецифічним захворюванням органів дихання або виникати на їх фоні. Серед неспецифічних захворювань органів дихання у хворих на туберкульоз найчастіше виявляють бронхіт, пневмонію, емфізему, бронхоектази.

У хворих з післятуберкульозними змінами хронічний бронхіт супроводжується кашлем з харкотинням, задишкою (обструктивний бронхіт).

Перебіг хронічного бронхіту і бронхоектазів, що виникли на фоні післятуберкульозних змін, не такий важкий, як у інших хворих. Відносна сприятливість їх перебігу зумовлена верхньочастковою локалізацією процесу з кращими, ніж у випадках нижньо - часткової локалізації, умовами для дренування і відтоку харкотиння.

Для пневмонії із затяжним перебігом властива тяжча, ніж при хронічному бронхіті, інтоксикація, інколи з абсцедуванням. Спостерігаються обструктивні порушення.

Діагностика ускладнюється тим, що пневмонія виникає у вогнищі післятуберкульозних змін, а в разі абсцедування інколи виявляють атипові МБТ. Пневмонію із затяжним перебігом часто виявляють у дітей з первинним туберкульозом. У таких випадках їй передує обструкція бронхів, ателектаз.

При бронхоскопії у хворих з неспецифічними захворюваннями органів дихання виявляють ендобронхіт, інколи зі звуженням просвіту бронхів внаслідок інфільтрації слизової оболонки або рубцевого стенозу.

У хворих на туберкульоз виникають складнощі під час диференціальної діагностики пневмонії від рецидиву туберкульозу. В таких випадках слід враховувати, що перебіг пневмонії гостріший, із задишкою, в легені вислуховується значна кількість вологих хрипів. У хворих збільшується кількість харкотиння, воно стає гнійним. Для діагностики пневмонії важливо виявити у харкотинні патогенну мікрофлору, допомагає також оцінка ефективності лікування антибіотиками широкого спектру дії.

Для клінічних ознак туберкульозу у поєднанні з різними нозологічними формами неспецифічних захворювань органів дихання властиві деякі загальні риси:

• частіше спостерігаються явища інтоксикації - підвищення температури тіла, слабість, пітливість, нездужання;

• вираженіші симптоми бронхо - легеневого синдрому - кашель з виділенням харкотиння, біль у грудній клітці, задишка;

• при аускультації частіше вислуховуються хрипи, переважно сухі;

• вираженіші зміни у гемограмі - високий лейкоцитоз, ШОЕ.

Хіміотерапію хворим на активний туберкульоз із загостренням неспецифічного запалення потрібно посилювати.

Призначаючи антибіотики широкого спектру дії для ліквідації загострення неспецифічного запалення, потрібно враховувати можливість їх сполучення з протитуберкульозними препаратами.

У деяких випадках може бути показане хірургічне втручання.