Лабораторна робота 7 визначення хлоридів у водах
Метою лабораторної роботи є визначення вмісту хлорид-іонів у воді.
У поверхневі води хлориди надходять з магматичних порід, до складу яких входять мінерали, що містять хлор (садаліт, хлорапатіт та ін.) із соленосних відкладень (галіт). Значні кількості хлоридів надходять у воду у результаті обміну з океаном через атмосферу внаслідок вимивання водами хлоридів із ґрунтів, особливо засолених, багато хлоридів надходить у водойми з промисловими і побутовими стічними водами.
На відміну від сульфатних і карбонатних іонів хлориди не схильні до створення асоційованих пар.
З усіх аніонів хлориди володіють найбільшою міграційною здатністю, що пояснюється їх гарною розчинністю, слабко вираженою здатністю до сорбції на суспензіях.
У річкових водах і водах прісних озер вміст хлоридів коливається від часток міліграмів до десятків, сотень, а іноді тисяч міліграмів на літр. У морських і підземних водах вміст хлоридів значно вище – аж до пересичених розчинів і розсолів.
Хлориди є переважним аніоном у високомінералізованих водах.
Підвищені вмісти хлоридів погіршують смакові якості води і роблять її малопридатною для питного водопостачання й обмежують застосування для багатьох технічних і господарських цілей, а також для зрошення сільськогосподарських угідь.
Знання вмісту і поводження хлоридів у водах необхідно при рішенні ряду проблем, таких як питання їхньої круговерті у природі і процеси солезбору. Відомості про вміст хлоридів у підземних водах часто використовуються при гідрохімічних пошуках нафтових, газових і рудних родовищ (заліза, свинцю, міді, цинку, кадмію, урану).
Вміст хлоридів у питній воді не повинен перевищувати 300 мг/л: великі кількості хлоридів додають воді гірко-солоний смак.
Іони
,
що містяться в воді, визначають титруванням
розчину нітрату срібла у присутності
індикатора хромату калію або
потенціометричним титруванням. При
цьому у розчині можуть одночасно
перебігати дві реакції:
або
осад цегельно-
червоного кольору
або
Якщо
одночасно можливий перебіг двох реакцій
з утворенням осадів, то спочатку
відбувається випадання менш розчинного
білого осаду
.
Розчин має у продовж цього часу жовте
забарвлення від присутніх у ньому іонів
.
Тільки після того, як закінчується
випадіння осаду
,
починає утворюватися більш розчинний
цегляно-червоний осад
,
що свідчить про досягнення еквівалентної
точки.
Тому кінець реакції зв'язування хлорид-іона у малорозчинний хлорид срібла визначається по появі цегляно-червоного забарвлення розчину у наслідку випадіння осаду хромата срібла.
Реактиви:
10%-й
розчин хромату калію
1 н. або 0,1 н. розчин нітрату срібла
Хід визначення. 100 мл досліджуваної води відбирають піпеткою у конічну колбу на 250 мл, доливають 1 мл 10%-го розчину хромату калію і титрують розчином нітрату срібла до появи цегляно-червоного забарвлення. Відзначають об’єм розчину нітрату срібла, витрачений на титрування.
Кількість хлорид-іона у досліджуваній воді розраховують за формулою:
мг/л
де – об’єм розчину нітрату срібла, що пішов на титрування, мл;
– нормальність розчину нітрату срібла;
– міліграм-еквівалент
хлору (35,5);
– об’єм досліджуваної води, узятої для титрування, мл.
Питання:
1. У поверхневі води звідки потрапляють хлориди?
2. Якими методами можливо визначення кількості хлорид-іонів у воді?
3. Який вміст хлоридів у воді, призначеній для господарсько-питного водопостачання, згідно ГОСТ 2874-82?
4. Назвіть реакції, які перебігають у ході виконання лабораторної роботи.
5. Назвіть речовини, що утворюють осади.
6. Назвіть індикатор, який використовується у даній лабораторній роботі.
7. Як впливає підвищений вміст хлоридів на якість води?
8. Як називається вода з підвищеним вмістом хлоридів?
9. Де використовується вода з підвищеним вмістом сульфатів, хлоридів?