- •Орфографія:
- •Голосні звуки:
- •Приголосні звуки:
- •М’який знак та апостроф
- •Правопис окремих слів
- •Самостійні частини мови
- •Службові частини мови
- •Пунктуація:
- •Основні принципи української орфографії
- •Орфограма
- •Передача на письмі звукового складу слів
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- •Правопис у в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Приголосні звуки
- •Глухі приголосні
- •Приголосні у кінці префіксів
- •Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- •Чергування у —в
- •Чергування і— й
- •Чергування з — із – зі(зо)
- •Уподібнення приголосних за місцем творення
- •Спрощення в групах приголосних
- •Тверді і м’які приголосні
- •Подовжені приголосні і їх позначення
- •Подовжені м'які приголосні
- •Подвоєння букв внаслідок збігу
- •Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- •Вживання м'якого знака
- •Вживання апострофа
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •2. Апостроф не пишеться:
- •Принципи правопису значущих частин слова
- •Правопис складних слів
- •Слова із частинами напів- і пів-
- •Велика літера у власних назвах
- •Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- •Технічні правила переносу
- •Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- •Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- •1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- •2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- •Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Прикметник
- •Правопис и та і в закінченнях прикметників
- •Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- •Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- •Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- •Присвійні прикметники
- •Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- •Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- •Чергування приголосних у дієсловах
- •Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- •Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- •Складні та складені прислівники
- •Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- •Розрізнення прийменників і префіксів
- •Сполучники Написання солучників
- •Розрізнення сполучників та інших частин мови
- •Частки Написання часток
- •Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- •Правопис не з дієсловом
- •Вигуки Написання вигуків
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •Крапка з комою
- •Двокрапка
- •Три крапки
- •Знак оклику
- •Знак питання
- •Знак виноски
- •Розділові знаки при прямій мови
- •Розділові знаки при непрямій мови
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Розділові знаки у цитатах
Тверді і м’які приголосні
Приголосні бувають тверді і м'які або пом'якшені. Але не всі і не в усіх позиціях.
Приголосний [й] завжди тільки м'який: сім'я [с'імйа], сім'ї [с'імйі], сім'єю [с'імйейу].
Звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] можуть бути як твердими, так і м'якими:
тверді і м'які приголосні |
[д] - [д' ], [т] - [т' ], [з] - [з' ], [с] - [с' ], [дз] - [дз' ], [ц] - [ц' ], [л] - [л' ], [н] - [н' ] |
Ці приголосні м'якими можуть стати в будь-якій позиції- як на кінці слова, так і перед наступним приголосним: даль, тінь, дядько, близько, мідь, путь, військо, хвацько.
Інші приголосні, крім [й], у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: повірте, голуб, відправте, любов, повір, туш, ніч, мовчиш.
Вони пом'якшуються лише перед [і] та зрідка перед іншими голосними: ніччю [н'іч’ч’у], кювет [к’увет], вітер [в’ітер], обличчя [обли’ч’ча], бюро [б’уро].
Звуки [р] і [р'] в літературній мові чітко розрізняються: град- ряд, перу- порю, крук- крюк, гора- зоря, шкура- буря.
Подовжені приголосні і їх позначення
В українській мові звуки приголосні звуки можуть подовжуватися.
Подовжуються звичайно звуки [н], [л], [д], [дз], [з], [т], [ц], [с], [дж], [ж], [ч], [ш].
Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєнними буквами: обличчя, віддаль, відкриття, знання, беззмінний, життя.
Але подвоєні звуки не завжди читаються як подовжені: возз'єднаний [возйеднаний], міськком [м’іс'ком].
Подовжені м'які приголосні
Подовжуються м'які [н], [л], [д], [дз], [з], [т], [ц], [с] і пом'якшені приголосні [дж], [ж], [ч], [ш], якщо вони стоять між двома голосними:
в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни |
сіль- сіллю, подорож- подорожжю, мазь- маззю, туш- тушшю, ніч- ніччю, тінь- тінню |
в іменниках середнього роду |
затишшя, знання, колосся, обличчя, бездоріжжя, чуття |
у деяких словах |
суддя, стаття, рілля, зрання, Ілля, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню |
Подовжується м'який приголосний і в дієслові ллю та його формах.
У похідних словах подовження між двома приголосними зберігається: суддя- суддівський, суддівство, життя- життєвий, життєвість, життєрадісний.
Якщо м'який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання- знань, багаття- багать, Поділля- подільський.
Подвоєння букв внаслідок збігу
Подвоються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), піднісся (підніс+ся), годинник (годин+ник).
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Німеччина (німецьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Вінничина (вінницьк+ина).
Виняток- Галичина (хоч галицький).
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, ввесь, овва і похідних.
